Рішення № 85380816, 02.10.2019, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/4176/19

Справа №754/913/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

02 жовтня 2019 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

Головуючого - судді Зотько Т.А.,

за участю секретарів судового засідання Гайворонського В.М., Плясунової О.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмету спору: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 , Деснянська районна в м.Києві державна адміністрація про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -

В СТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у січні 2019 року звернулась до Деснянського районного суду м. Києва з позовною заявою до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмету спору: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

Свої вимоги позивачка мотивує тим, що відповідно до ордеру № В6976 від 02.06.1969 р. було заселено п`ять чоловік за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , для проживання. Так, як дідусь ОСОБА_8 та батько ОСОБА_13 позивача померли, законним наймачем стає ОСОБА_5 та члени сім`ї наймача на підставі ордеру.

Відповідно до довідки № 950 від 31.08.2011 року, виданої КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Деснянської районної у м. Києві ради» Житлово-експлуатаційною конторою № 303 ОСОБА_1 та довідки № 894 від 26.04.2013 виданої Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Деснянської районої в м. Києві ради» Житлово-експлуатаційною конторою № 303 КП «Дирекція», за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано шість осіб: а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_15 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Однак, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не проживають в житловому приміщені понад один рік без поважних причин про що складено відповідні акти.

Отже, позивачка вимушена звернутись до суду із вищевказаною позовною заявою у зв`язку з тривалою відсутністю відповідачів за місцем реєстрації, крім того дані особи не сплачують комунальні платежі, чим порушують права позивачки та не несуть інших витрат по утриманню житлового приміщення.

Ухвалою суду від 25.01.2019 року вищевказану позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків.

Позивачкою на виконання вищевказаної ухвали суду, у встановлені суддею строки, було усунуто зазначені судом недоліки.

Ухвалою судді від 11.02.2019 було відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в підготовчому засіданні.

Ухвалою суду від 14.05.2019 по вищевказаній справі було закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті в судовому засіданні.

Позивачка та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд про їх задоволення, посилаючись на обставини, що викладені у позовній заяві, крім того не заперечували, щодо розгляду справи у відсутності відповідачів та третіх осіб з постановленням по справі заочного рішення.

Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засідання повторно не з`явились, про розгляд справи повідомлялись судом в установленому законом порядку, шляхом направлення поштової кореспонденції. Про причини неявки суду не повідомили. Правом на подачу відзиву не скористались.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмету спору: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 в судове засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлялись в установленому законом порядку, шляхом направлення потової кореспонденції суду, на адресу суду направили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, крім того зазначали, що позовні вимоги підтримують та просять про їх задоволення.

Представник Деснянської районної в м.Києві державної адміністрації в судове засідання не з`явився, надіслали на адресу суду заяву, згідно якої просили проводити розгляд справи у відсутності їх представника та постановити рішення у відповідності до вимог чинного законодавства.

Згідно з вимогами ч.ч.6, 7 ст.128 ЦПК України, судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно вимог ч.ч.1, 3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідно до положень ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відзиву на позовну заяву від відповідачів на адресу суду не надходило.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідачів на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи та, враховуючи положення ст.ст. 280-281 ЦПК України постановити заочне рішення у справі.

Заслухавши вступне слово позивачки та її представника, вивчивши матеріали позовної заяви та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.

У відповідності до ордеру № В6976 від 02.06.1969 р. ОСОБА_8 на сім`ю з п`яти осіб, а саме: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_16 , ОСОБА_13 , для проживання було надано квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7).

Згідно довідки № 950 від 31.08.2011 року, виданої КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Деснянської районної у м. Києві ради» Житлово-експлуатаційною конторою № 303 ОСОБА_1 та довідки № 894 від 26.04.2013 виданої Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Деснянської районої в м. Києві ради» Житлово-експлуатаційною конторою № 303 КП «Дирекція» за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано шість осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_15 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (а.с.14, 15).

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб, виданого Деснянським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у м. Києві, а/з 27 від 10.01.2018 позивачкою було змінено прізвище з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 » (а.с.13).

Судом встановлено, що ОСОБА_8 (дідусь позивача), та ОСОБА_13 (батько позивачки) померли, даний факт підтверджується копіями свідоцтв про смерть (а/с №6403, № 573) (а.с.8, 9).

Позивачкою через канцелярію суду було подано додаткові пояснення по справі відповідно до яких вона зазначає, що договір найму житлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_8 (дідусь позивача) переукладено не було.

Однак позивачка вважає, що фактично договір найму спірного житла було укладено з моменту вселення позивача та членів сім`ї і це породило у позивача права та обов`язки на дану квартиру. Отже, позивач фактично являється наймачем житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки постійно проживає у вище вказаній квартирі, несе всі обов`язки які передбачені договором найму житлового приміщення по утриманню житлового приміщення, проводить поточний ремонт та сплачує комунальні послуги

Оскільки відповідачі не проживають з позивачкою більше десяти років, будь-яких контактів не підтримують, копії документів відповідачів та погодження на приватизацію від них не має, а відтак позивачка позбавлена можливості, в тому числі, реалізувати своє право на приватизацію квартири.

Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , показали суду, що останній раз бачили відповідачку ОСОБА_3 на похоронах її батька ОСОБА_10 , з того часу жодного разу не бачили, відповідача ОСОБА_4 загалом жодного разу не бачили, тривалий час відповідачі в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 не проживають. Наразі їх місцезнаходження їм загалом не відомо. Будь-яких спорів з приводу користування спірною квартирою їм не було відомо.

Як вбачається з актів про не проживання від 07.06.2018, 09.08.2018, 19.10.2018, складених та підписаних сусідами в присутності комісії у складі майстра ЖЕД -303, про те, що відповідачі ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 дійсно не проживають за адресою: АДРЕСА_1 . з 2000 року, місце проживання їх не відомо (а.с.61, 62, 63).

Відповідно до вимог статті 107 ЖК Української РСР наймач жилого приміщення вправі, за згодою членів сім`ї, в будь-який час розірвати договір найму. У разі вибуття наймача та членів його сім`ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім`я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім`ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

Згідно зі статтею 64 ЖК Української РСР члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення.

До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

За змістом статті 65 ЖК Української РСР наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Отже, позивач як член сім`ї наймача, вправі звертатись до суду із позовом про визнання інших осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

Ст. 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами. При цьому сторона сама визначає обсяг та достатність доказів, що надає до суду, а витребування таких доказів судом самостійно без наявності передбачених законом підстав у чітко визначених випадках було б порушення принципу змагальності сторін в судовому процесі, що є неприпустимим.

Статтею 71 ЖК України передбачено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Згідно висновку, зробленому у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 490/12384/16-ц по застосуванню статей 71, 72 ЖК Української РСР, особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням за двох умов: не проживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин. Саме на позивача процесуальний закон покладає обов`язок довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 ЖК Української РСР строки у жилому приміщенні без поважних причин.

Згідно з вимогами ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до ст.4 ч.1 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 ст. 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб визначений законом або договором.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши показання допитаних в судовому засіданні свідків судом встановлено, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , у спірній квартирі не проживають тривалий час без поважих причин.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про визнання відповідачів такими, що втратили право користування спірним жилим приміщенням на підставі статей 71, 72 ЖК України.

Відповідно до ст.141 ЦПК України суд стягує з відповідачів на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 768, 40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 274,

280, 354, 355 ЦПК України, ст. 71, 72 ЖК Української РСР, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмету спору: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 , Деснянська районна в м.Києві державна адміністрація про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , такими, що втратили право користування жилим приміщенням - квартири АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 768 грн. 40 коп..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.

Суддя: