Рішення № 85377894, 04.11.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 04.11.2019

Справа №320/1458/19

Провадження № 2/320/1713/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2019 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді: Іваненко О. В.,

за участю секретаря: Прозорової Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лисенко Сергій Дмитрович до ОСОБА_2 , за участю третьої особи: Мелітопольської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лисенко С.Д. звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , за участю третьої особи: Мелітопольської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позову, позивач посилається на те, що 06.03.2009 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Від спільного шлюбу народилася дитина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 06.10.2014 року шлюб було розірвано. ОСОБА_2 згідно з рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області зобов`язаний до сплати аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 у розмірі ј частин з усіх видів доходу, щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15.07.2014 року та до досягнення дитиною повноліття тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 включно. Дитина мешкає разом з нею та перебуває на її повному утриманні. Крім цього, 17.09.2018 вироком Мелітопольського міськрайонного суду ОСОБА_2 засуджено за ч.1 ст. 164 КК України до 2 років обмеження волі, відповідно до ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного судом покарання з випробуванням строком на 1 рік. Відповідно до розрахунку сума заборгованості зі сплати аліментів станом на 01.02.2019 складає 39750,29 грн. На підставі викладеного, вона просить суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судове засідання позивач та її представник не з`явилися, але від них надійшла заява з проханням розглядати справу за їх відсутності. На задоволенні позову наполягають. Проти заочного рішення не заперечують.

Відповідач в судове засідання не з`явився по невідомій суду причині, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. До Мелітопольського міськрайонного суду повернулися конверти з відміткою листоноші «по закінченню терміну зберігання» так як адресата не було дома. Згідно ч.3 ст.131 ЦПК України, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надійшло. Суд вважає причини неявки відповідача в судове засідання неповажними.

Представник третьої особи - Мелітопольської районної державної адміністрації - надала заяву з проханням розглядати справу за її відсутності, позов підтримує в повному обсязі.

Відповідно до ч.3 ст. 211, ч.4 ст.223, ч.1 ст.280, ст.281 ЦПК України, суд ухвалив розглядати справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній даних і доказів та ухвалити заочне рішення.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.5 ст.263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він (вона) ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний заклад або інший заклад в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

У відповідності до положень ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно ч.2 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

У відповідності до п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» №3 від 30 березня 2007 року, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 з 06.03.2009 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано за рішенням Мелітопольського міськрайонного суду від 06.10.2014 року №320/7259/14-ц (а.с.8).

Від даного шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають спільну дитину ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 28.07.2009 року (а.с.6).

Згідно ст. 180 СК України, батьки повинні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Так рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області №320\7260\14-ц, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини усіх видів доходів щомісяця, але не менш, ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення нею повноліття.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач ОСОБА_2 не сплачує аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно розрахунку Мелітопольського міськрайонного ВДВС станом на 01.02.2019р. має заборгованість в розмірі 39750,29грн. (а.с.11).

З позовної заяви встановлено, що дитина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 мешкає разом із матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до характеристики виданої Долинською загальноосвітньою школою I-II ступенів Мелітопольського району дитина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 є вихованцем вказаного закладу. Батько до школи не з`являвся, участі в житті дитини не брав, вихованням займається мати (а.с.13).

Згідно ст.150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно ч. 2 ст. 157 СК України, той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Відповідно до принципу 6 Декларації прав дитини, дитина для повного і гармонійного розвитку своєї особистості потребує любові і розуміння, вона повинна рости під опікою і відповідальністю своїх батьків в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Згідно із ч. 1 ст. 19 Конвенції ООН про права дитини, держава вживає усіх необхідних заходів з метою захисту дитини від відсутності піклування або недбалого ставлення до неї з боку батьків.

Згідно із ч. 1 ст. 20 Конвенції ООН про права дитини, дитина, яка тимчасово або постійно позбавлена сімейного оточення, має право на особливий захист і допомогу, які надаються державою.

Згідно наданого до матеріалів справи висновку органу опіки та піклування Мелітопольської районної державної адміністрації №01-24/886 від 25.09.2019р. про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 по відношенню до малолітнього сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , враховуючи, що відповідач по справі тривалий час свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків по вихованню дитини, не цікавиться її життям і здоров`ям, не спілкується в обсязі, необхідному для її самоусвідомлення, керуючись пунктом 2 частини 1 статті 164 Сімейного кодексу України, орган опіки та піклування Мелітопольської районної державної адміністрації вважає доцільним підтримати позов ОСОБА_1 щодо позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню до дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Враховуючи викладене, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об`єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принципи справедливості та неупередженості, суд дійшов до висновку про те, що відповідач дійсно ухиляється від виконання обов`язків по вихованню та утриманню своєї дитини, не піклується про її фізичний і духовний розвиток, проявляє повну байдужість, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не сплачує аліменти на утримання, що, на думку суду, є підставою для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав у відношенні до дитини.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 211, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 164, 165, 166, 180, 182 Сімейного Кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лисенко Сергій Дмитрович до ОСОБА_2 , за участю третьої особи: Мелітопольської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 по відношенню до дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду О. В. Іваненко