
Справа № 236/1629/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2019 року м. Лиман
Слідчий суддя Краснолиманського міського суду Донецької області Саржевська І.В., при секретарі Олійник С.М., за участю прокурора Лиманського відділу Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області Ібрагімова О.Ч., слідчого Лиманського відділення поліції Слов`янського ВП ГУ НП у Донецькій області Грибанової Ю.С., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника підозрюваного - адвоката Прядка Р.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лиман Донецької області клопотання слідчого, погоджене з процесуальним керівником - прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
ВСТАНОВИЛА:
До Краснолиманського міського суду Донецької області 01.11.2019 року надійшло клопотання слідчого, погоджене з прокурором-процесуальним керівником, про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 184 КПК України
Підозрюваний ОСОБА_1 прибув для участі в розгляді клопотання про обрання щодо нього запобіжного заходу з власної волі, без будь-якого примусу чи супроводу, що підтвердив в судовому засіданні.
На підставі доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги № 028-0009471 від 25.10.2019 року ОСОБА_1 . користується послугами захисника – адвоката Прядка Р.А., що підтверджено підозрюваним в судовому засіданні.
Копію клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваний та його захисник отримали 30.10.2019 року о 14 год. 25 хв. та о 14 год. 45 хв., що підтверджується власноруч складеними ними розписками, тобто більш ніж за три години до початку розгляду клопотання.
Клопотання слідчого обґрунтоване такими обставинами.
Слідчий вказує, що Лиманським відділенням поліції здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019050420000319 від 06.05.2019 року.
Слідчим встановлено, що в період з 04 по 06 травня 2019 року у нічний час (точну дату та час встановити під час досудового розслідування не вдалося можливим) ОСОБА_1 перебував у мікрорайоні «Заводський» м. Лиман Донецької області, де вживав спиртні напої. З метою вчинення крадіжки чужого майна, будучи в стані алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 пішов на вул. Покровську м. Лиман Донецької області, де мешкає його знайомий на ім`я ОСОБА_2 , тобто потерпілий ОСОБА_3 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 через город проник на територію домоволодіння АДРЕСА_1 де в сараї взяв монтировку та усвідомлюючи, що він посягає на чужу власність, за допомогою зазначеного інструмента відтиснув скло вікна та проник до вказаного будинку. Перебуваючи у будинку, ОСОБА_1 з корисливих мотивів, переслідуючи мету наживи та незаконного збагачення, умисно, повторно, таємно, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає викрав з будинку майно, що належить ОСОБА_3 , а саме :
1.шуруповерт марки «Дніпро – М», вартістю 629,10 гривень;
2.металеву монету номіналом 1 рубль із написом на аверсі «1945-1985», на реверсі якої міститься напис «СССР, 1 рубль 1985», вартістю 100,00 гривень;
3.металеву монету номіналом 1 рубль з зображенням на аверсі голови чоловіка у профіль з написом «1870-1970», на реверсі міститься напис «Сто лет со дня рождения ОСОБА_4 . Ленина, СССР, один рубль», вартістю 100,00 гривень.
В подальшому ОСОБА_1 безперешкодно залишив місце події, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_1 спричинив потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 829 гривень 10 копійок.
В діянні ОСОБА_1 слідчий вбачає ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло.
Слідчий зазначає, що орган досудового розслідування має достатньо підстав підозрювати ОСОБА_1 у скоєнні тяжкого злочину.
Посилаючись на достатність підстав для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий вважає, що відносно підозрюваного необхідно обрати запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, оскільки існує ризик, передбачений ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду. При цьому слідчий просить визначити строк дії ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу тривалістю 2 місяці, покласти на підозрюваного обов`язки - прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду; не відлучатись з м. Лиман та Лиманського району Донецької області, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Наявність ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду сторона обвинувачення обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 усвідомлює, оголошення факту підозри у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, оскільки він вже був раніше засуджений і відбував покарання у виді позбавлення волі. Зазначене свідчить про те, що підозрюваний на шлях виправлення не став, належних висновків зі своєї попередньої протиправної поведінки не зробив. ОСОБА_1 на теперішній час офіційно не є одруженим, дітей не має, за місцем мешкання характеризується посередньо, стійких соціальних зв`язків не має, перебуває на обліку у лікаря психіатра, вказані обставини, на думку слідчого, можуть спонукати підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування.
В судовому засіданні слідчий Грибанова Ю.С. просила застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, вказала, що такий захід є необхідним та достатнім для того, щоб зменшити або нівелювати вказаний ризик у кримінальному провадженні.
Прокурор Ібрагімов О.Ч. в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого, просив клопотання задовольнити, застосувати до підозрюваного пропонований слідчим запобіжний захід.
Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданнізаперечував проти задоволення клопотання слідчого, пояснив, що він не намагався переховуватись від органу досудового розслідування, сумлінно прибував до слідчого за його викликом.
Захисник Прядко Р.А. заперечував проти задоволення клопотання слідчого.
Слідчий суддя, вислухавши думку присутніх учасників кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, дійшов таких висновків.
За змістом ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При цьому підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії.
Оцінюючи наведені підстави у даній конкретній справі відносно ОСОБА_1 слідчий суддя звертає увагу на таке.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Органи державної влади, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Основного Закону). Ст. 29 Конституції України гарантується право кожної людини на свободу та особисту недоторканність.
Згідно зі ст. 9 Основного Закону чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Україною 17.07.1997 року ратифікована Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 1950), яка набрала чинності для України 11.09.1997 року. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов`язаний враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини. Саме така правова позиція висловлена у п.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 року № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України».
Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри, поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення, наведеного в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011 року, де зазначено, що обґрунтована підозра - це існування фактів і інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти та інформація, якими сторона обвинувачення обґрунтовує причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих матеріалах відображені з достатньою мірою для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
За змістом ч. 1 ст. 92 КПК України, за загальним правилом, обов`язок доказування у кримінальному провадженні покладається на слідчого, прокурора.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, якими є:
-протокол огляду місця події по АДРЕСА_1 Лиман Донецької АДРЕСА_2 ;
-протокол допиту потерпілого ОСОБА_3 ;
-заява ОСОБА_1 , щодо видачі викрадених ним монет;
-протоколи огляду речових доказів від 13.08.2019, вилучених у ОСОБА_1 ;
-висновок судово-дактилоскопічної експертизи № 2/5-131 від 03.06.2019;
-довідка про перевірку слідів за єдиним обласним дактилоскопічним обліком з Донецького НДЕКЦ МВС України;
-протокол додаткового допиту потерпілого ОСОБА_3 ;
-висновок судово-товарознавчої експертизи № 5185-5187 від 18.10.2019;
-протокол огляду предметів за участі ОСОБА_3 ;
-протокол допиту підозрюваного ОСОБА_1 ;
Саме ці надані стороною обвинувачення документи слідчий суддя вважає належними та допустимими доказами у кримінальному провадженні (ст. 84-86 КПК України).
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 року зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.
Загалом, слідчий суддя дійшов висновку, що стороною обвинувачення доведена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, оцінює вагомість наявних доказів, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
В даній конкретній справі, оцінюючи існування ризику з боку ОСОБА_1 переховуватись від органів досудового розслідування та суду, слідчий суддя звертає увагу на рішення Європейського суду з прав людини у справі «В. проти Швейцарії», заява № 14379/88, від 26.01.1993 року, п.33. Суд з цього приводу вказав, що небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою … При цьому треба враховувати характер обвинувачуваного, його моральні якості, його кошти, зв`язки з державою, у якій його переслідували за законом, і його міжнародні контакти. В цьому контексті слідчий суддя враховує позитивні характеристики ОСОБА_1 за місцем його проживання та за місцем роботи, підозрюваний працевлаштований, тривалий час не притягувався до кримінальної відповідальності, має власне місця проживання в Україні.
Інших аргументів, окрім суворості покарання, яке може бути застосоване до підозрюваного у разі визнання його винним за вироком суду у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, слідчим не наведено. Підозрюваний за час від події кримінального правопорушення і дотепер сумлінно прибував до територіального органу поліції за викликом слідчого, не намагався змінити своє місце проживання та місце роботи, не намагався виїхати за межі України. Відтак, існування щодо ОСОБА_1 ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду стороною обвинувачення не доведено.
Додатково, слідчий суддя звертає увагу, на те що відомості про можливу подію кримінального правопорушення , внесені до ЄРДР 06.05.2019 року за фактом викрадання з домоволодіння ОСОБА_3 грошових коштів в розмірі 37000,00 грн.. Натомість, за результатами досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_1 добровільно видав працівникам поліції лише 2(дві) монети. При цьому потерпілий ОСОБА_3 повідомив про викрадання в нього в період з 04 по 06 травня 2019 року зниклих 2(двох) монет та шуруповерта лише під час додаткового допиту 09.10.2019 року. 25.10.2019 року ОСОБА_1 пред`явлена підозра у викраданні 2 (двох) монет та шуруповерта. Подальша доля зниклих (за твердженням потерпілого ОСОБА_3 ) з домоволодіння грошових коштів в розмірі 37000,00 грн. досудовим розслідуванням не з`ясовано, місце знаходження шуруповерта слідчим не встановлено. Також, слідчим не було з`ясовано місцезнаходження монтировки, якою ( за версією сторони обвинувачення) було пошкоджено віконну раму та на якій могли залишитись сліди особи причетної до вчинення вказаного кримінального правопорушення.
Крім того, відповідно до інформаційної довідки, виданої 16.08.2019 року КЗОЗ "ОКПЛ м. Слов`янськ" ОСОБА_1 перебуває на обліку у лікаря психіатра, слідчим не надано до суду висновку судово-психіатричної експертизи з приводу того, чи здатний ОСОБА_1 за своїм психічним станом усвідомлювати свої дії та керувати ними. Наявність певного психічного захворювання особи може бути підставою для застосування до неї примусових заходів медичного характеру ( ст. 503 КПК України).
Відповідно до вимог ст. 508 КПК України до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, можуть бути застосовані судом такі запобіжні заходи:
1) передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім`ї з обов`язковим лікарським наглядом;
2) поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають її небезпечну поведінку.
Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання до таких осіб законом взагалі не передбачено.
Крім того, додані до клопотання слідчим, копії висновків експертиз № 2/5-131 від 03.06.2019 та № 5185-5187 від 18.10.2019, є неповними, містять лише вступну та резолютивну їх частину, що унеможливлює надання повної оцінки таким висновкам.
Повідомлення про підозру від 25.10.2019 року було пред`явлено ОСОБА_1 за відсутності захисника Прядка Р.А., також вказане повідомлення не містить інформації про час його вручення підозрюваному.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК.
Слідчий суддя має право зобов`язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені п. 1 ч.1 ст. 194 КПК, але не доведе обставини, передбачені п.п. 2 та 3 ч.1 ст. 194 КПК.
Таким чином, стороною обвинувачення доведена обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, однак не доведено існування щодо підозрюваного певного ризику, передбаченого ст. 177 КПК України. З огляду на це, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання відносно ОСОБА_1 . Водночас, з урахуванням серйозності висунутих обвинувачень слідчий суддя зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду, до Лиманського відділу Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області, до Лиманського відділення поліції Слов`янського ВП ГУ НП у Донецькій області.
Керуючись ст. 7, 8, 9, 176-178, 193,194 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИЛА:
У задоволенні клопотання слідчого, погоджене з прокурором-процесуальним керівником, про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12019050420000319 від 06.05.2019 року – відмовити.
Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 прибувати за кожною вимогою до суду, до Лиманського відділу Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області, до Лиманського відділення поліції Слов`янського ВП ГУ НП у Донецькій області.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя -
Судове рішення № 85376408, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області) було прийнято 01.11.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 236/1629/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: