Рішення № 8537634, 11.11.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01033, м.Київ-33, вул. Комінтерну, 16 тел.230-31-77

Іменем України

РІШЕННЯ

"11" листопада 2009 р. Справа № 21/250-09

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Закрите акціонерне товариство "Єврофінанс"

до СПД ОСОБА_1

про стягнення 211945,59 грн.

за участю представників:

від позивача: Цапенко С.С. (довіреність від 22.09.2009р.)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «Єврофінанс» (далі-ЗАТ «Єврофінанс»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі-ФОП ОСОБА_1/відповідач) про стягнення 211945,59 грн., з яких: 105441,37 грн. заборгованості за договором №LA08000021 від 29.01.2008р., 2935,74 грн. 3% річних, 12 782,57 грн. інфляційних втрат, 13031,43 грн. пені, 36906,34 грн. штрафу та 40848,14 грн. збитків.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.10.2009р. порушено провадження у даній справі та призначено справу до розгляду на 28.10.2009р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.10.2009р. розгляд даної справи відкладено на 11.11.2009р.

В судові засідання 28.10.2009р. та 11.11.2009р. представник відповідача не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

29.01.2008р. між ЗАТ «Єврофінанс»(далі-лізингодавець) та ФОП ОСОБА_1 (далі-лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № LA08000021 (далі-Договір).

Відповідно до п. 1 Договору предметом лізингу є транспортний засіб КАMAZ 4308 CUMMINS В5.9 180.

Умовами додатку №2 до Договору, а саме пунктами 1.1., 2.1., 8.1., 8.2. та 10.1. визначено наступне: лізингодавець зобовязується, після підписання лізингоодержувачем, придбати і передати у володіння та користування лізингоодержувачу предмет лізингу ТЗ, а лізингоодержувач зобовязується прийняти відповідний ТЗ та використовувати його у відповідності до умов ДФЛ.

ТЗ вважається переданим у лізинг на умовах цього договору з дати підписання сторонами акту приймання-передачі ТЗ.

Нарахування щомісячних лізингових платежів розпочинається з дати підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі ТЗ, але не пізніше 5 робочих днів з дня повідомлення лізингоодержувача про готовність ТЗ до передачі.

Лізингоодержувач зобовязується сплачувати лізингодавцю лізингові платежі згідно договору, протягом 5 календарних днів з дати виставлення відповідних рахунків лізингодавцем, але не пізніше 7 числа кожного місяця, шляхом перерахування відповідних сум коштів на поточний рахунок лізингодавця, зазначений у договорі та виставленому рахунку. Неодержання рахунку лізингоодержувачем не звільняє його від зобовязання своєчасно здійснювати лізингові платежі.

Лізингодавець має право в односторонньому порядку припинити дію договору у випадку, якщо лізингоодержувач, зокрема, порушує будь-яке зобовязання, покладене на нього у відповідності до положень Договору, та якщо таке порушення не буде виправлене протягом 30 календарних днів після направлення відповідної претензії лізингодавцем у письмовому вигляді.

05.03.2008р. між сторонами укладено Акт приймання-передачі предмета лізингу.

Проте, 02.02.2009р. було укладено акт повернення предмету лізингу, що підписаний та скріплений відбитком печатки лізингодавця, а також складено акт про відмову підписання акту повернення предмету лізингу лізингоодержувачем. Копії зазначених документів містяться в матеріалах справи.

28.02.2009р. за №02/09-033 позивач, у зв'язку з систематичним невиконання відповідачем свого обовязку в частині сплати лізингових платежів за Договором, надіслав останньому повідомлення про розірвання Договору в односторонньому порядку.

На виконання умов Договору позивачем виставлялись рахунки-фактури на оплату лізингових платежів за Договором на загальну суму 123191,40 грн., що підтверджується підписами та відбитками печатки позивача на рахунках-фактурах №СФ-0000019 від 29.01.2008р. на суму 12750,03 грн., №СФ-0002891 від 31.03.2008р. на суму 7670,65 грн., №СФ-0003817 від 25.04.2008р. на суму 7504,23 грн., №СФ-0004731 від 31.05.2008р. на суму 7640,39 грн., №СФ-0005677 від 27.06.2008р. на суму 7640,39 грн., №СФ-0006441 від 31.07.2008р. на суму 7640,39 грн., №СФ-0007243 від 29.08.2008р. на суму 7640,39 грн., №СФ-0008049 від 30.09.2008р. на суму 7776,57 грн., №СФ-0008831 від 31.10.2008р. на суму 9380,29 грн., №СФ-0009547 від 28.11.2008р. на суму 10351,60 грн., №СФ-0010335 від 29.12.2008р. на суму 11296, 89 грн., №СФ-0010336 від 29.12.2008р. на суму 604,94 грн., №СФ-0000658 від 30.01.2009р. на суму 11376,33 грн., №СФ-0000659 від 30.01.2009р. на суму 691,16 грн., №СФ-0001514 від 27.02.2009р. на суму 11932,46 грн., №СФ-0001515 від 27.02.2009р. на суму 1294,69 грн., що містяться в матеріалах справи.

Втім, свої обовязки за Договором в частині оплати виставлених рахунків відповідач належним чином не виконав, сплативши лише 17750,03 грн., внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 105441,37 грн.

Факт часткової сплати відповідачем лізингових платежів за Договором підтверджується копіями банківських виписок позивача за 05.02.2008р., 03.02.2009р. та довідкою від 11.11.2009р., що підписана головою правління і головним бухгалтером ЗАТ «Єврофінанс»та скріплена відбитком печатки Товариства. Зазначені документи містяться в матеріалах справи.

Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 105441,37 грн. заборгованості по сплаті лізингових платежів за Договором за березень 2008р.-лютий 2009р.

Відповідно до ст. 292 Господарського кодексу України, лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Відповідно до ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки, станом на день прийняття рішення відповідач частково сплатив лізингові платежі, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 105441,37 грн. заборгованості по сплаті лізингових платежів за Договором за березень 2008р.-лютий 2009р. підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням зобовязання, позивач нарахував пеню за періоди: з 08.04.2008р. по 07.10.2008р. на 7 670,65 грн. заборгованості за березень 2008р. в сумі 902,03 грн., з 08.05.2008р. по 07.11.2008р. на 7504,23 грн. заборгованості за квітень 2008р. в сумі 907,91 грн., з 08.06.2008р. по 07.12.2008р. на 7640,39 грн. заборгованості за травень 2008р. в сумі 919,36 грн., з 08.07.2008р. по 07.01.2009р. на 7640,39 грн. заборгованості за червень 2008р. в сумі 924,38 грн., з 08.08.2008р. по 07.02.2009р. на 7640,39 грн. заборгованості за липень 2008р. в сумі 921,86 грн., з 08.09.2008р. по 07.03.2009р. на 7640,39 грн. заборгованості за серпень 2008р. в сумі 907,10 грн., з 08.10.2008р. по 07.04.2009р. на 7776,57 грн. заборгованості за вересень 2008р. в сумі 928,80 грн., з 08.11.2008р. по 02.02.2009р. на 9380,29 грн. заборгованості за жовтень 2008р. в сумі 532,14 грн., з 03.02.2009р. по 02.08.2009р. на 4380,29 грн. заборгованості за жовтень 2008р. в сумі 509,56 грн., з 08.12.2008р. по 07.06.2009р. на 10351,60 грн. заборгованості за листопад 2008р. в сумі 1238,79 грн., з 08.01.2009р. по 07.07.2009р. на 11901,83 грн. заборгованості за грудень 2008р. в сумі 1401,49 грн., з 08.02.2009р. по 07.08.2009р. на 12067,49грн. заборгованості за січень 2009р. в сумі 1400,49 грн., з 08.03.2009р. по 07.09.2009р. на 3227,15 грн. заборгованості за лютий 2009р. в сумі 1524,02 грн., а всього позивач просить суд стягнути з відповідача 13031,43 грн. пені.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 8.9. додатку №2 до Договору у разі прострочення сплати платежів за Договором, лізингоодержувач сплачує на користь лізингодавцю пеню, виходячи з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на відповідну дату, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобовязання.

Оскільки, арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом за вищезазначений період становить 12956,33 грн., вимога позивача про стягнення з відповідача 13031,43 грн. пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 12956,33 грн.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 2935,74 грн. 3% річних та 12782,57 грн. інфляційних втрат, нарахованих за періоди: з 08.04.2008р. по 11.09.2009р. на 7 670,65 грн. заборгованості за березень 2008р., з 08.05.2008р. по 11.09.2008р. на 7504,23 грн. заборгованості за квітень 2008р., з 08.06.2008р. по 11.09.2009р. на 7640,39 грн. заборгованості за травень 2008р., з 08.07.2008р. по 11.09.2009р. на 7640,39 грн. заборгованості за червень 2008р., з 08.08.2008р. по 11.09.2009р. на 7640,39 грн. заборгованості за липень 2008р., з 08.09.2008р. по 11.09.2009р. на 7640,39 грн. заборгованості за серпень 2008р., з 08.10.2008р. по 11.09.2009р. на 7776,57 грн. заборгованості за вересень 2008р., з 08.11.2008р. по 02.02.2009р. на 9380,29 грн. заборгованості за жовтень 2008р., з 03.02.2009р. по 11.09.2009р. на 4380,29 грн. заборгованості за жовтень 2008р., з 08.12.2008р. по 11.09.2009р. на 10351,60 грн. заборгованості за листопад 2008р., з 08.01.2009р. по 11.09.2009р. на 11901,83 грн. заборгованості за грудень 2008р., з 08.02.2009р. по 11.09.2009р. на 12067,49грн. заборгованості за січень 2009р., з 08.03.2009р. по 11.09.2009р. на 3227,15 грн. заборгованості за лютий 2009р.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що розмір 3% річних, нарахованих позивачем за вищезазначений період відповідає вимогам ст. 625 ЦК України та є арифметично вірним, вимога позивача про стягнення з відповідача 2935,74 грн. 3% річних підлягає задоволенню.

Проте, оскільки арифметично вірний розмір інфляційних втрат, обрахованих судом за вищезазначений період становить 12626,34 грн., вимога позивача про стягнення з відповідача 12782,57 грн. інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню в розмірі 12626,34 грн.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконання грошового зобовязання за Договором, що спричинило розірвання Договору, у відповідності до п. 10.8 додатку №2 до Договору, позивач просить суд стягнути з відповідача 36906,34 грн.

Відповідно до п. 10.8. додатку №2 до Договору, дострокове розірвання Договору можливе за умов відшкодування в повному обсязі витрат лізингодавця, які він зазнав внаслідок дострокового розірвання договору з вини лізингоодержувача, а також із можливістю застосування санкцій, а саме: сплати 10% від вартості всіх недоотриманих лізингових платежів лізингодавцю за договором оперативного лізингу.

Пунктом 1.1. Договору визначено, що період лізингу становить 60 місяців.

Частиною четвертою Договору визначено, що щомісячний платіж за Договором з ПДВ становить 7688,81 грн.

Згідно зі ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Оскільки, розмір 10% від вартості всіх недоотриманих лізингових платежів за Договором є арифметично вірним та відповідає приписам Договору, вимога позивача про стягнення з відповідача 36906,34 грн. підлягає задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 40848,14 грн. збитків, спричинених неналежним виконанням відповідачем умов Договору.

Приписами ст. 623 ЦК України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно ст. 220 ГК України, боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням.

Відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 25.01.2007р. по справі №6/213-06-5667, за загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22, стаття 611, частина перша статті 623 Цивільного кодексу України).

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Згідно з ч. 2 ст. 623 ЦК України, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Така вимога обумовлена основною спрямованістю інститутів цивільно-правової відповідальності саме на відшкодування збитків. Нездатність кредитора обґрунтувати вимоги про відшкодування упущеної вигоди може бути для суду підставою для відмови в задоволенні таких вимог.

Така ж позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 14.11.2007р. по справі №16/217, а також у постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 04.04.2006р. по справі №43/543.

Оскільки, позивачем не доведено наявність усіх елементів цивільного правопорушення в діях відповідача, зокрема, не доведено наявність збитків, як таких, що спричинені неналежним виконанням зобов'язання відповідачем, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 40848,14 грн. збитків є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 623, 625, 627 Цивільного кодексу України, ст. 193, 220, 230, 292 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (08170, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Закритого акціонерного товариства «Єврофінанс»(04053, м. Київ, вул. Арема, 15, код ЄДРПОУ 30726921) 105441 (сто пять тисяч чотириста сорок одну) грн. 37 коп. заборгованості, 12956 (дванадцять тисяч девятсот пятдесят шість) грн. 33 коп. пені, 2935 (дві тисячі девятсот тридцять пять) грн. 74 коп. 3% річних, 12626 (дванадцять тисяч шістсот двадцять шість) грн. 34 коп. інфляційних втрат, 36906 (тридцять шість тисяч девятсот шість) грн. 34 коп. штрафних санкцій, 1708 (одну тисячу сімсот вісім) грн. 67 коп. державного мита та 190 (сто девяносто) грн. 26 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя В.А. Ярема

Рішення підписане 16.11.2009р.