Ухвала суду № 85371117, 04.11.2019, Кремінський районний суд Луганської області

УХВАЛА

04 листопада 2019 р. м. Кремінна Справа № 428/9495/17

Провадження № 1-кп/414/47/2019

Кремінський районний суд Луганської області в складі

головуючого судді: Ковальова В.М.

суддів: Безкровного І.Г., Костроби Ю.Ю.

за участю: прокурора: Чуднова М.І.

обвинуваченого: ОСОБА_1

захисника: Гамова В.В.

секретаря: Олєйнікової І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Кремінна кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №22017130000000102 від 03 червня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мирна-Долина Попаснянського району Луганської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305, ч. ч. 2, 3 ст. 307, ст. 348 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У зв`язку з необхідністю відкладення розгляду справи на строк, який перевищує строк тримання під вартою /відпустка головуючого судді з 05 листопада 2019 року по 01 грудня 2019 року/, судом поставлено питання про доцільність продовження обвинуваченому строку тримання під вартою.

Прокурор Чуднов М.І. заявив клопотання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою на 60 днів, посилаючись на наявність ризиків, передбачених.п.1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Гамов В.В. заперечували проти продовження строку тримання під вартою та просили змінити запобіжний захід на домашній арешт у зв`язку з формальним підходом прокурора до вказаних ним ризиків, всі потерпілі та свідки допитані, обвинувачений має родину.

Прокурор проти зміни запобіжного заходу заперечував.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Частинами 1, 2 статті 331 КПК України встановлено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 184 КПК України клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу повинно містити обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до п. 1 ч. 3, ч. 5 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою. Суд зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.

ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні тяжких та особливо тяжких умисних кримінальних правопорушень, за одне з яких передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі, ніде не працює. Тому суд вважає, що встановлені раніше судом ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватися від суду або вчинити інше кримінальне правопорушення, є наявними та не зменшилися.

Як зазначається в рішеннях ЄСПЛ, наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Крім того, у рішеннях ЄСПЛ по справах «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року, «W проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року цей суд зазначив, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою, врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Отже, з урахуванням необхідності дотримання балансу між суспільними інтересами, інтересами потерпілих та обвинуваченого, застосування до останнього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить дієвості цього кримінального провадження, не буде достатнім для запобігання зазначеним ризикам та забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, тому необхідно продовжити йому строк тримання під вартою на 60 днів, тобто по 02 січня 2020 року включно.

Крім того, суд зазначає, що за клопотанням обвинуваченого та його захисника суд встановив ОСОБА_1 розмір застави, яка до теперішнього часу не внесена. Отже суд вже передбачив можливість зміни обвинуваченому запобіжного заходу на більш м`який.

Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 197, 199, 290, 327, 350 КПК України суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто по 02 січня 2020 року включно.

У задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника про зміну запобіжного заходу на домашній арешт відмовити.

Відкласти судовий розгляд та призначити нове судове засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305, ч. ч. 2, 3 ст. 307, ст. 348 КК України на 17 грудня 2019 року о 10-30 годині.

Про час та місце розгляду справи повідомити учасників кримінального провадження.

Ухвала суду в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду через Кремінський районний суд Луганської області протягом 7 (семи) днів з дня її винесення. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: В.М. Ковальов

Судді: І.Г. Безкровний

Ю.Ю.Костроба