Рішення № 85367653, 29.10.2019, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/3021/16-а

2-а/215/13/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2019 року Тернівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

в складі: головуючого, судді - Демиденка Ю.Ю.

за участю секретаря - Таран О.В.

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Вуколової Т.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі №1 в спрощеному позовному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Держава Україна в особі виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради про визнання дій та бездіяльності неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

11.07.2016 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду даним позовом, який уточнив 08.02.2018.

В обґрунтуванні своїх позовних вимог позивач вказує, що 23.03.2016 він звернувся до виконкому Тернівської районної у місті ради з заявою-запитом про надання йому одноразової допомоги як малозабезпеченій сім`ї з 23.03.2016 для гарантування права на достатній життєвий рівень, сприянні в отриманні довідки про склад сім`ї та звернення виконкому Тернівської районної у місті ради до Кабінету Міністрів України з проханням надати роз`яснення чи забезпечує постанова Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 №558 «Про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги» зі змінами, внесеними до неї Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 №428 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 №558» право на його достатній життєвий рівень, а також чи відповідає вона нормам Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», ч.1 ст.11 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права держави.

Оскільки відповідач відмовився надати позивачу зазначені ним документи та виконати його вимоги викладені в заяві від 23.03.2016, позивач ОСОБА_1 не отримав тому просить; 1) визнати протиправною бездіяльність Держави України в особі виконкому Тернівської районної у місті ради, яка виявилась у ненаданні належної відповіді на його заяву від 23.03.2016, 2) визнати бездіяльність Держави України в особі виконкому Тернівської районної у місті ради такою, що порушила порядок розгляду заяви від 23.03.2016 та права і інтереси позивача; 3) визнати бездіяльність Держави Україна в особі виконкому Тернівської районної у місті ради такою, що не відповідає ст.1 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», ч.1 ст.11 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права держави; 4) визнати за позивачем право на одержання допомоги, як малозабезпеченій сім`ї і забезпечити рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму одноразової допомоги в сумі 1762 грн. 5) відшкодувати моральну шкоду, завдану позивачу діями Держави Україна, стягнувши за рахунок державного бюджету на користь позивача завдану моральну шкоду в сумі 96000 грн.; 6) зобов`язати Державу Україна в особі виконкому Тернівської районної у місті ради вжити систему заходів для позивача, спрямованих на усунення правових, соціальних та інших причин виникнення складних життєвих обставин, пов`язаних з відсутністю коштів для життя; 7) зобов`язати Державу Україна в особі виконкому Тернівської районної у місті ради додержуватись і правильно застосовувати ст.1 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» при прийнятті рішень згідно заяви від 23.03.2016; 8) зобов`язати Державу Україна в особі виконкому Тернівської районної у місті ради звернутись до виконкому Криворізької міської ради для конкретизації підстав не призначення соціальної допомоги згідно ст.1 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»; 9) зобов`язати Державу Україна в особі виконкому Тернівської районної у місті ради надити копію звернень до Кабінету Міністрів України з проханням надити роз`яснення чи відповідають зміни внесені до Постанови КМУ №558 від 29.04.2004 ст.1 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», ч.1 ст.11 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права держави; 10) зобов`язати Державу Україна в особі виконкому Тернівської районної у місті ради протягом 15-ти днів надати, відповідно до законодавства, належну обґрунтовану відповідь та документи на запит від 23.03.2016.

Представник відповідача надала відзив на позовну заяву, який підтримала в судовому засідання в якому зазначає, що 22.04.2016 за вихідним № С-191 виконкомом Тернівської районної у місті ради була надана письмова відповідь на заяву позивача від 23.03.2016 в якій йому було роз`яснено порядок призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, надання одноразової матеріальної допомоги мешканцям району за рахунок бюджетних коштів, а також надана відповідь по іншим питанням порушеним позивачем в його заяві (т.1, а.с.159-163).

Позивач надав відповідь на відзив, яку підтримав в судовому засіданні та в якій вказує, що відповідачем на його скаргу по витребуванню доказів від 02.02.2018 не надано зазначених документів та за їх відсутності не зазначені причини. У відзиві відповідача відсутні посилання на зазначені докази, а також мотиви неврахування окремих доказів, мотивів з яких він виходив при розгляді його звернення і положення закону яким він курувався, відповідач тлумаче норми закону на свій лад. Відповідачем не надано роз`яснень по всім пунктам заяви 23.03.2016 (т.1, а.с.176-178).

В подальшому під час розгляду справи сторони надавали аналогічні пояснення викладені у відзиві та відповіді на відзив.

Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 23.03.2016 позивач ОСОБА_1 звернувся до виконкому Тернівської районної у місті ради з заявою-запитом про надання йому одноразової допомоги як малозабезпеченій сім`ї з 23.03.2016 для гарантування права на достатній життєвий рівень, сприянні в отриманні довідки про склад сім`ї та звернення виконкому Тернівської районної у місті ради до Кабінету Міністрів України з проханням надати роз`яснення чи забезпечує постанова Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 №558 «Про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги» зі змінами, внесеними до неї Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 №428 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 №558» право на його достатній життєвий рівень, а також чи відповідає вона нормам Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», ч.1 ст.11 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права держави (т.1, а.с155).

22.04.2016 за вих. № С-191 виконавчим комітетом Тернівської районної у місті ради на заяву позивача від 23.03.2016 надано відповідь на порушені у ній питання з наведенням відповідних мотивів та посиланням на норми закону (т.1, а.с.82).

За приписами ст.40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових осіб і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про звернення громадян», громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно зі ст.7 Закону України «Про звернення громадян», звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

Порядок розгляду звернень у формі заяв та скарг, встановлений статтями 15,16 Закону України «Про звернення громадян».

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про звернення громадян», органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені у них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства, забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Частиною 4 статті 15 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про звернення громадян», орган державної влади, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані, зокрема, об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому, загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів - ст.20 Закону України «Про звернення громадян».

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що громадяни України наділені правом звернення з відповідними заявами, скаргами до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, засобів масової інформації, їх посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків, а на органи державної влади, органи місцевого самоврядування покладений обов`язок по розгляду таких звернень, заяв і скарг у місячний строк від дня їх надходження.

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся із скаргою до відповідача 23.03.2016, відповідь на адресу позивача разом із довідками відповідачем відправлена 22.04.2016 за вих. С-191, що підтверджується копією реєстру звернення громадян (т.2, а.с.25).

Отже, відповідачем у строки, встановлені ст.20 Закону України «Про звернення громадян» була надана відповідь на скаргу позивача від 23.03.2016.

Крім того, з наданої позивачу відповіді видно, що йому було роз`яснено порядок призначення державної соціальної допомоги, як малозабезпеченій сім`ї, зазначений перелік документів необхідних для цього, а також, з метою сприяння отримання позивачем довідки про склад сім`ї УПСЗН виконкому Тернівської районної у місті ради в черговий раз було зроблено відповідний запит до КП «Будинок нічного перебування» (т.1, а.с.75, на підставі якого отримана відповідь, що позивач на теперішній час за адресою: АДРЕСА_1 а зареєстрованим не значиться (т.1, а.с.76, 81, 89-91 був зняти з реєстраційного обліку за вказаною адресою 08.11.2013, (т.1, а.с.81, 92-95). Також, щодо звернення відповідача до Кабінету Міністрів України з приводу роз`яснень щодо відповідності постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 №558 «Про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги» нормам Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», ч.1 ст.11 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права держави позивачу була надана відповідь, що до повноважень органів місцевого самоврядування не входить оскарження нормативно-правових актів, прийнятих вищестоящими органами влади та позивач має право особисто звернутись до Кабінету Міністрів України з цим питанням (т.1, а.с.82).

Отже, у даному випадку, при розгляді заяви позивача від 23.03.2016, судом не встановлено бездіяльності відповідача, а, навпаки, при розгляді вказаної скарги позивача відповідачем були вжиті активні дії, направлені на її розгляд у строки, визначені чинним законодавством, за результатами такого розгляду заяви, позивачу була надана вмотивована відповідь у формі листа-відповіді за вих. С-191 від 22.02.2016.

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, на позивача покладено обов`язок довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Однак, позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів, які свідчили б про бездіяльність відповідача при розгляді його заяви від 23.03.2016 з урахуванням того, що відповідачем була надана мотивована відповідь на неї за вих. С-191 від 22.04.2016 у терміни, встановлені ст.20 Закону України «Про звернення громадян».

В той же час, відповідачем на адресу суду надано належні докази, які свідчать про надання вмотивованої відповіді позивачеві на його скаргу від 23.03.2016, а тому вищенаведені докази спростовують бездіяльність відповідача при розгляді заяви позивача від 23.03.2016, на які позивач посилається у позові.

Судом відхиляються посилання позивача на те, що його заява розглянута з порушенням Закону України «Про звернення громадян» з огляду на неповідомлення його про день, час і місце розгляду та за його відсутності без урахування його думки, оскільки як передбачено ст.19 Закону України «Про звернення громадян», органи державної влади, місцевого самоврядування зобов`язані на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу. Позивач у своїй заяві не зазначав про своє бажання бути присутнім при її розгляді, просив відповідь направити йому на поштову адресу (т.2, а.с.78), тому рішення за результатами розгляду заяви приймалось за відсутності позивача.

Відповідно до ч.2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч.3 статті 79 КАС України відповідач повинен подати суду докази разом із поданням відзиву.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З вищевикладеного вбачається, що оцінка судом доказів, поданих сторонами, відбувається тільки за внутрішнім переконанням і лише на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Тобто, суд не може, зокрема тільки на вимогу однієї із сторін, надавати перевагу одному доказу, виключаючи доказ, поданий протилежною стороною.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, перевіривши правомірність дій (бездіяльності) відповідача при прийнятті відповідачем письмової відповіді при розгляді заяви позивача від 23.03.2016 згідно з вимогами ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що бездіяльність відповідача не допущена, а прийняте у формі письмової відповіді листа відповідача за вих. № С-191 від 22.04.2016 за заявою позивача від 23.03.2016 прийнято у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у своїй Постанові від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із змінами та доповненнями) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (пункт 3 Постанови).

При цьому, позивачем не надано доказів спричинення йому немайнових втрат, як таких, що сталися саме внаслідок бездіяльності відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні позову.

Вирішуючи питання, щодо розподілу судових витрат, суд враховує факт звільнення позивача від сплати судового збору, а тому судові витрати відповідно до ст.139 КАС України слід компенсувати за рахунок держави.

Керуючись ст.ст.241-243, 245, 250, 255 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Держава Україна, виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради про визнання дій та бездіяльності неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди - відмовити.

Судовий збір компенсувати за рахунок держави.

Сторони мають право оскаржити рішення подавши апеляційну скаргу до Третього апеляційного адміністративного суду через Тернівський районний суд м. Кривого Рогу на протязі тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 04.11.2019.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: виконавчий комітет Тернівської районної у місті ради адреса: Дніпропетровська область, 50090, м.Кривий Ріг, вул.Короленка, 1а, ЄДРПОУ 04052554.

СУДДЯ: