Вирок № 85365552, 04.11.2019, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/19609/17

Провадження № 1-кп/161/103/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 04 листопада 2019 року Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням

судді - Сівчука А.Є.

за участю секретаря - Федьо Н.І.

прокурора - Решетника Л.О.

захисника - Солодухи В.А.

потерпілої - ОСОБА_1

законного представника потерпілого - ОСОБА_2

представника потерпілих - Рязанцева О.Є.

цивільного відповідача - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Луцьку кримінальне провадження № 12017030010003597 від 04.08.2017 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рожище Волинської області, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, одруженого, непрацюючого, проживаючого АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

-за ст.286 ч.1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_4 , 04.08.2017 року, близько 10:40 год., в світлу пору доби, керуючи технічно справним автобусом марки «БАЗ А079.19», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснюючи перевезення пасажирів по маршруту «Луцьк - Колки», рухаючись по вул. Ковельській в напрямку вул. Чернишевського зі сторони вул. Набережної в м. Луцьку, зі швидкістю до 60 км./год., перебуваючи на ділянці дороги поблизу будинку № 111, що по вул. Ковельській, в порушення п.п.2.3 (б), 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, проявив безпечність та неуважність, неправильно оцінив дорожню обстановку, відволікся від її спостереження, не дотримався безпечного бокового інтервалу, так як наслідок допустив зіткнення в задню ліву частину вантажного автомобіля марки «Камаз 55111» н.з. НОМЕР_2 , який був припаркований праворуч дороги попереду ходу руху автобуса марки «БАЗ А079.19» р.н. НОМЕР_1 . Внаслідок порушення правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_4 спричинив потерпілим - пасажирам автобуса марки «БАЗ А079.19» р.н. НОМЕР_1 тілесні ушкодження, а саме: ОСОБА_1 , 1984 року народження, у вигляді перелому проксимального мета епіфіза правої великогомілкової кістки, перелом акроміального кінця лівої ключиці. Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1095 від 10.11.2017 року за ступенем тяжкості переломи кісток відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров`я, оскільки для їх загоєння необхідний час більше 21 доби; ОСОБА_5 , 2008 року народження, у вигляді закритого перелому нижньої третини правої стегнової кістки без зміщення, який згідно висновку судово-медичної експертизи № 970 від 29.09.2017 року, за ступенем тяжкості відноситься до категорії середнього ступеню тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров`я, оскільки для їх загоєння необхідний час більше 21 доби.

В прямому причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що настали, перебуває грубе порушення водієм ОСОБА_4 п.п.2.3 (б), 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочині визнав повністю та показав, що, дійсно, у вказані час, місце та спосіб вчиняв зазначені в обвинувальному акті злочин. Заявлені цивільні позови, зокрема, позов головного лікаря Луцької міської клінічної лікарні та позов прокурора Луцької місцевої прокуратури Бущака В.В. в інтересах Волинської обласної ради про відшкодування витрат, пов`язаних із лікуванням потерпілих визнав повністю. Цивільні позови потерпілих, а також їх представника про відшкодування матеріальної та моральної шкоди визнав частково, зокрема, матеріальну шкоду визнав повністю, а моральну шкоду визнав частково, а саме в розмірі 20 000 грн.. Завдані збитки потерпілій ОСОБА_2 відшкодовані частково, зокрема, в сумі 10 000 грн.. У вчиненому обвинувачений ОСОБА_4 щиро розкаявся та просив суд суворо його не карати.

Крім повного визнання вини самим обвинуваченим, його вина у вчиненому повністю підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, фактичні обставини яких не оспорюються учасниками судового процесу, зокрема:

-показами даними в судовому засіданні потерпілою ОСОБА_1 , яка показала, що 04.08.2017 року, вранці прийшла на автостанцію № 1 в м. Луцьку та взяла квиток на автобус сполученням «Луцьк - Берегове», який мав відправитись о 10:00 год.. Коли пасажири сіли в автобус, водій сказав, що даний автобус не відправиться по даному рейсі у зв`язку з його технічними несправностями, після чого пасажири вийшли з автобуса і їх працівниця автостанції пересадила в інший автобус, при цьому ОСОБА_1 дала відомість та сказала передати водію автобуса, в який їх пересадили. Коли потерпіла передала водію вказану відомість, останній відмовився їх вести, оскільки сказав, що він їде іншим рейсом. В подальшому працівник автостанції сказала, що ОСОБА_1 та інші пасажири поїдуть рейсом сполученням «Луцьк - Колки». Через кілька хвилин під`їхав вказаний автобус та працівниця автостанції забрала в ОСОБА_1 відомість та посадила у вказаний автобус. Під час руху вона сиділа відразу за сидінням водія та бачила, як їхній автобус їхав прямо в автомобіль «Камаз», який був припаркований, а в цей час водій ОСОБА_4 дивився в лівий бік, хоча й руки були на кермі, будь-яких дій щоб уникнення зіткнення водій не зробив у зв`язку з чим відбулось зіткнення автобуса з припаркованим автомобілем марки «Камаз». Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження та лікується по даний час. Заявлені нею та її представником цивільні позови, з врахуванням збільшенням позовних вимог про відшкодування матеріальної та моральної шкоди підтримала повністю та просила задовольнити, а щодо визначення виду та розміру покарання ОСОБА_4 , потерпіла поклалась на розсуд суду;

-показами даними в судовому засіданні законним представником неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 , яка показала, що 08.04.2017 року вона разом з неповнолітнім сином ОСОБА_5 перебуваючи на Старому ринку, що в м. Луцьку, на зупинці громадського транспорту сіли в рейсовий автобус сполученням «Луцьк - Колки», яким керував ОСОБА_4 Самого моменту зіткнення в даній дорожньо-транспортній пригоді вона не бачила, однак внаслідок цієї пригоди її неповнолітній син ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження та лікується по даний час. Заявлені нею та її представником цивільні позови про відшкодування матеріальної та моральної шкоди підтримала повністю та просила задовольнити, а щодо визначення міри та розміри покарання ОСОБА_4 , ОСОБА_2 поклалась на розсуд суду.

Відповідно до ст. 349 КПК України, при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, судом постановлено не досліджувати інші докази по кримінальному провадженні, оскільки вони не оспорюються учасниками судового розгляду.

Аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 , своїми протиправними необережними діями, що виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, вчинив злочин, передбачений ст.286 ч.1 КК України.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відносяться до категорії злочинів невеликої тяжкості, всі обставини справи та дані про особу обвинуваченого.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, що обтяжує його покарання, суд не вбачає.

При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , судом враховується те, що останній раніше не судимий, свою вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, має постійне місце проживання та роботи, характеризується з позитивної сторони, частково відшкодував завдані збитки потерпілому, поряд з цим, потерпілі щодо призначення ОСОБА_4 виду та розміру покарання поклались на розсуд суду, крім того, обвинувачений в подальшому зобов`язався дотримуватись бездоганної поведінки, тому суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, тобто покарання ОСОБА_4 , слід призначити в межах санкції ст.286 ч.1 КК України без позбавлення волі, однак реальне покарання, у виді штрафу, без позбавлення права керування, так як це є єдиним джерелом доходу обвинуваченого, що на думку суду буде необхідним та достатнім для його виправлення і перевиховання, а також попередження вчинення нових злочинів, і відповідатиме вимогам ст.65 КК України.

Цивільний позов головного лікаря Луцької міської лікарні Духневич Л.П. до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування витрат, пов`язаних з лікуванням потерпілої ОСОБА_1 , слід залишити без задоволення у зв`язку з повним відшкодуванням обвинуваченим.

Цивільний позов прокурора Луцької місцевої прокуратури Бущака В.В. в інтересах Волинської обласної ради до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування витрат, пов`язаних з лікуванням неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 , слід залишити без задоволення у зв`язку з повним відшкодуванням обвинуваченим.

Цивільні позови потерпілої ОСОБА_1 та законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_2 до приватних підприємців ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ПАТ УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, слід залишити без розгляду, оскільки потерпілі не можуть чітко визначити завдану як матеріальну, так і моральну шкоду, так як під час судового слідства в даному кримінальному провадженні потерпілими неодноразово збільшувались позовні вимоги та останні продовжують лікування (реабілітацію), тобто остаточної суми відшкодування збитків на момент винесення вироку не визначено.

Відповідно до ст.128 ч.7 КПК України, особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Речові докази в даному кримінальному провадженні, слід вирішити в порядку ст.100 КПК України, а судові витрати покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 ..

Керуючись ст.ст.368, 371, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 300 (триста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п`ять тисяч сто) гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави судові витрати в розмірі 1979,20 (одна тисяча дев`ятсот сімдесят дев`ять гривень двадцять копійок) гривень за проведення судової інженерно-транспортної експертизи.

Цивільний позов головного лікаря Луцької міської лікарні Духневич Л.П. до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування витрат, пов`язаних з лікуванням потерпілої ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Цивільний позов прокурора Луцької місцевої прокуратури Бущака В.В. в інтересах Волинської обласної ради до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування витрат, пов`язаних з лікуванням неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 - залишити без задоволення.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 до приватних підприємців ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ПАТ УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - залишити без розгляду.

Цивільний позов законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_2 до приватних підприємців ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ПАТ УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - залишити без розгляду.

Речовий доказ - автобус марки «Еталон БАЗ А079» н.з. НОМЕР_1 , що переданий на відповідальне зберігання під письмову розписку ОСОБА_6 - залишити останньому за належністю.

Речовий доказ - автомобіль марки «Камаз 55111» н.з. НОМЕР_2 , що переданий на відповідальне зберігання під письмову розписку ОСОБА_7 - залишити останньому за належністю.

На вирок суду може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду, шляхом її подачі через Луцький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

ГОЛОВУЮЧИЙ: