Рішення № 8536277, 02.11.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"02" листопада 2009 р. Справа № 13/213-09          

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Київелектромонтаж", м.Київ

до Закритого акціонерного товариства "Трест Київміськбуд - 5", м.Бровари

про стягнення 2273,72 грн.

Суддя С.Ю. Наріжний

Представники:

від позивача Алексєєнко О.О.- довіреність №562 від 14.07.2009р.;

від відповідача Паньшина О.П. - довіреність №201 від 23.10.2009р.;

суть спору:

          До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Відкритого акціонерного товариства "Київелектромонтаж" (далі – позивач) до Закритого акціонерного товариства "Трест Київміськбуд - 5" (далі –відповідач) про стягнення 2273,72 грн., з яких 1820,40 грн. –основний борг, 181,94 грн. –пеня, 149,27 грн. –збитки від інфляції, 122,11 грн. -3% річних.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору на виконання електромонтажних робіт по монтажу електроплит у гуртожитку за адресою м. Ірпінь вул. Садова 94 від 03.11.2008 р. щодо оплати за виконані роботи.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що позовні вимоги визнає лише в сумі основного боргу, в іншій частині позовних вимог позов не визнає, оскільки із наданих позивачем копій акта приймання виконаних робіт по формі КБ-2в та довідки КБ-3 за листопад 2008 р. неможливо встановити дату їх оформлення, оскільки дата підписання акта та довідки відсутня.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності судом встановлено наступне.

28.02.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір на виконання електромонтажних робіт по монтажу електроплит у гуртожитку за адресою м. Ірпінь вул. Садова 94 (далі –Договір).

Відповідно п. 1.1 договору позивач зобов’язується виконати електромонтажні роботи по встановленню електроплит у гуртожитку за адресою м. Ірпінь вул. Садова 94, а відповідач –прийняти та оплатити роботи на умовах договору.

Відповідно до п. 2.1 договору вартість робіт складає 1820,40 грн.

Відповідно до п. 2.3 договору відповідач оплачує вартість робіт позивачу в 5-денний термін після підписання актів виконаних робіт по формі КБ-2в та КБ-3.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов’язання за договором, виконавши робіт у листопаді 2008 р. на загальну суму 1820,49 грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2008 р. (формою КБ-3) та актом виконаних підрядних робіт у листопад 2008 р. (форма КБ-2в), підписаним в двосторонньому порядку позивачем та відповідачем.

Відповідач в порушення умов договору за виконані позивачем роботи повністю не розрахувався, у зв’язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 1820,49 грн., що не заперечується відповідачем

Претензію позивача №484 від 27.07.2009 р. про сплату заборгованості відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Матеріалами справи підтверджуються доводи відповідача щодо того, що із наданих позивачем до позову акта приймання виконаних за листопад 2008 р робіт по формі КБ-2в та довідки про вартість цих робіт по формі КБ-3 неможливо встановити дату їх оформлення, оскільки дата підписання акта та довідки відсутня. Таким чином з актів вбачається, що позивач виконав роботи у листопаді 2008 року на зазначену суму, але неможливо встановити в якому місяці та в який день сторони підписали зазначені акти, а тому в даному випадку підлягають застосуванню положення ст. 530 ЦК України.

Згідно п. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь –який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач 04.08.2009 року направив відповідачу претензію №484 від 27.07.2009 р. про сплату заборгованості, що підтверджується наявними в справі чеком №3228 та описом вкладення. З урахуванням триденного поштового обігу по України, тобто з 07.08.2009 р. розпочався семиденний строк для виконання відповідачем зобов’язання по оплаті виконаних робіт по договору, а відповідно з 15.08.2009 р. відповідач є таким, що прострочив виконання зобов’язання.

Таким чином, на день розгляду справи основний борг, який підлягає стягненню з відповідача становить1820,49 грн.

За розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи розмір 3% річних з 06.12.2008 р. по 21.09.2009 р. складає 122,11 грн., а інфляційних збитків за період з грудня 2008 р. по серпень 2009 р. включно –149,27 грн. Однак зазначений розрахунок не може бути прийнятий судом, як обґрунтований, оскільки період за який позивачем нараховано зазначені суми не відповідає вимогам закону та обставинам справи.

Оскільки в порушення ст. 530 ЦК України та обставин справи позивачем нараховано 3% річних з 06.12.2008 р., а збитків від інфляції з грудня 2008 р., а не після закінчення 7-ми денного строку від дня пред’явлення вимоги (тобто з 15.08.2009р.) тому вимога позивача про стягнення 3% річних та збитків від інфляції за період, що передує даті - 15.08.2009 р. є неправомірною.

Згідно розрахунку зробленого судом відповідно до ст. 55 ГПК України розмір 3% річних в межах заявлених позовних вимог за час прострочення з 15.08.2009 р. по 21.09.2009 р. складає 6 грн.

Також з підстав зазначених вище суд відмовляє в стягненні з відповідача інфляційних збитків за період з грудня 2008 р. по серпень 2009 р. включно на суму 149,27 грн.

Згідно п. 4.1 договору при простроченні строку оплати виконаних робіт відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Позивачем відповідно до п. 4.1 договору нарахована пеня в сумі 181,94 грн.

Проте в судовому засіданні встановлено, що позивачем не додано до позовної заяві обгрунтованого розрахунку суми пені з зазначенням усіх складових розрахунку зазначеної вимоги (період нарахування, кількість днів прострочення) у зв’язку з чим, суд не може дійти достовірного висновку щодо обґрунтованості і правильності нарахування позивачем суми зазначених санкцій.

За таких обставин справи, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення пені в сумі 181,94 грн. підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України. Аналогічна ж позиція викладена і в п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 № 01-8/344 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році”.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України судом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Трест Київміськбуд - 5" (Київська обл., м. Бровари, вул. Незалежності 24; код 33341484) на користь Відкритого акціонерного товариства "Київелектромонтаж" (м. Київ, вул. Саксаганського 67, код 04012750) 1820 (одну тисячу вісімсот двадцять) грн. 40 коп. основного боргу, 6 (шість) грн. –3% річних, а також судові витрати: 18 (вісімнадцять) грн. 27 коп. державного мита та 189 (сто вісімдесят дев’ять) грн. 65 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

          3. В частині стягнення 149,27 грн. збитків від інфляції та 116,11 грн. 3% річних відмовити.

4.          В частині стягнення 181,94 грн. пені позов залишити без розгляду.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя