Рішення № 85362590, 29.10.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/884/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боднарюка О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Антонюка О.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Попов - Завгородньої С.Г.,

представників відповідача Гроссу Д.М., Бурлак Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, про визнання незаконним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просив:

- визнати неправомірними та скасувати як незаконні - наказ № 414 від 25.06.2019 року начальника ГУНП в Чернівецькій області Дмітрієва А. "Про застосування дисциплінарного стягнення", яким до начальника Глибоцького ВП Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області підполковника поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції та наказ начальника ГУНП в Чернівецькій області Дмітрієва А. № 86 о/с від 25.06.2019 року "По особовому складу", яким звільнено зі служби підполковника поліції ОСОБА_1 начальника Глибоцького ВП Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області з 25.06.2019 року;

- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Глибоцького відділення поліції Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області з 25.06.2019 року;

- стягнути з ГУНП в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25.06.2019 року, відповідно до грошового забезпечення на займаній посаді суму 14308,2 грн;

- допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.

І. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що перебував на службі в органах внутрішніх справ з 14.08.1999 року по 06.11.2015 року. В національній поліції України з 07.11.2015 року, з 04.04.2019 року працював на посаді начальника Глибоцького відділення поліції Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області, мав звання підполковника поліції.

25.06.2019 року наказом № 414 начальника ГУНП в Чернівецькій області за порушення службової дисципліни, невиконанні вимог п.1 ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію", п.п.1, 6 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, вимог п.п.1, 2 розд. II, п.3 розд. 4 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, до останнього застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Того ж числа (25.06.2019 року) наказом начальника ГУНП в Чернівецькій області № 86 о/с відповідно до вимог статі 77 Закону України "Про Національну поліцію", на підставі п.6 ч.1 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України), позивача звільнено зі служби.

Водночас зазначив, що ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22.06.2019 року застосовано відносно позивача підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.369 КК України, строком по 17.08.2019 року включно запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який полягає в забороні залишати житло за адресою місця фактичного проживання: АДРЕСА_1 , цілодобово.

На думку позивача, оскаржувані накази є протиправними, з огляду на те, що тільки в разі встановлення винуватості обвинувальним вироком суду, позивача можна буде відповідно до вимог закону звільнити зі служби в поліції та притягнути до відповідальності. Станом на день винесення оскаржуваних наказів немає обвинувального вироку суду про встановлення винуватості позивача у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.369 Кримінального Кодексу України, а отже не було й підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності за порушення Присяги поліцейського, професійної та службової етики, що мають дискредитуючий характер, і які не сумісні з подальшим проходженням останнім служби, так як таких дій з його боку в законному порядку не встановлено.

Прийнявши спірні рішення відповідач не дотримався приписів Конституції України та норм Закону України "Про Національну поліцію України".

2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого зазначив, що звільнення позивача здійснено у відповідності до чинного законодавства, йому передувало проведене за належною процедурою службове розслідування. При визначені міри дисциплінарного стягнення враховано тяжкість проступку, обставини за яких його вчинено, та неможливість в подальшому виконувати правоохоронні функції внаслідок дискредитуючого характеру вчинених дій, та повну втрату довіри. Відтак, відповідач вважає оскаржувані накази законними, а позов - безпідставним, з огляду на таке.

Зазначив, що службове розслідування розпочато спеціально створеною комісією, на підставі наказу ГУНП від 20.06.2019 №770, підставою для його проведення стала інформація по факту надзвичайної події за участі позивача. Службовим розслідуванням встановлено, що позивач, перебуваючи на службі в поліції України, вступив у неділові стосунки з окремими громадянами, та використовуючи своє службове становище, вчинив дії, направлені на створення умов щодо уникнення призовником "К" призову на військову службу. На думку відповідача, вчинені позивачем протиправні дії свідчать про допущене ним порушення службової дисципліни, що виразилось у невиконанні вимог Закону України "Про Національну Поліцію України", та як наслідок слугувало підставою для звільнення останнього зі служби в поліції.

Окремо звертав увагу суду на те, що посадовими особами відповідача (дисциплінарною комісією) не досліджувалось питання наявності або відсутності вини в діях позивача у вчиненні кримінального правопорушення, а надавалась правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку. При цьому, наявність факту притягнення до кримінальної відповідальності або відсутність такого факту не спростовує можливості притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за наявності відповідних підстав.

Заперечуючи проти позову відповідач наголошував на тому, що предметом службового розслідування відносно позивача було не вчинення ним кримінального правопорушення, а порушення останнім службової дисципліни, що не залежить від встановлення вини позивача у вчиненні кримінального правопорушення.

3. Позивачем подано до суду відповідь на відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого позивач навів переважно аналогічні аргументи, які викладенні в адміністративному позові. Проте, окремо звертав увагу суду на те, що під час проведення службового розслідування відносно позивача, відповідачем не встановлювалися обставини, які б свідчили про вчинення ним саме дисциплінарного проступку, а порушення, що ставиться йому у вину в кримінальному провадженні. При цьому зазначив, що ані матеріалами службового розслідування, ані будь-якими іншими доказами не підтверджується факт вчинення позивачем проступку, за який його притягнуто до дисциплінарної відповідальності, зокрема, не встановлено порушення вимог Закону України "Про Національну поліцію", Присяги поліцейського, Правил етичної поведінки поліцейських, вчинення ним дій, що порочать звання поліцейського і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності працівника органів Національної поліції.

4. Відповідачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив на адміністративний позов, в обґрунтування яких наведенні аналогічні аргументи, які наведенні у відзиві на адміністративний позов.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.

1. 31.07.2019 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом осіб.

2. 10.09.2019 року усною ухвалою суду вирішено питання щодо виклику в судове засідання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що відображено в протоколі судового засідання.

3. 08.10.2019 року усною ухвалою суду вирішено питання щодо виклику в судове засідання свідка ОСОБА_6 , та відмовлено представнику позивача в задоволенні клопотання щодо витребування з Військової прокуратури Чернівецького гарнізону матеріалів кримінального провадження №42019260220000048 від 14.06.2019 року, що відображено в протоколі судового засідання.

ІІІ. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, посилаючись на аргументи та доводи наведені в адміністративному позові і відповіді на відзив.

2. Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, з підстав наведених у відзиві на адміністративний позов.

3. Будучи допитаний в якості свідка ОСОБА_4 в судовому засіданні на запитання головуючого пояснив, що працює в Новоселицькому районному військовому комісаріаті. З позивачем раніше знайомий, не був та не перебуває у неприязних стосунках.

Зазначив, що в червні 2019 року до нього звернувся військовий комісар з проханням надати консультацію особі з приводу призову на військову службу. Пізніше в часі, він зустрівся з ОСОБА_1 біля військового комісаріату, який йому повідомив про те, що необхідно вирішити питання щоб громадянин " ОСОБА_7 " не проходив військову службу, та запропонував грошову винагороду. Свідок вказав, що після цієї розмови (зустрічі), він повідомив військового комісара, а той в свою чергу повідомив СБ України.

На запитання головуючого свідок уточнив, що це була попередня розмова з позивачем, під час якої він повідомив останнього, що подумає, а в той час повідомив керівника. При наступній зустрічі він повідомив позивача, що питання вирішується, останній передав йому кошти в сумі 1000 євро, та домовився про суму 1000 євро після досягнення результату домовленості.

На запитання представника позивача свідок пояснив, що особисто з позивачем не знайомий, однак вказав, що візуально знайомі, неодноразово бачились у м.Новоселиця. Вказав, що зі слів ОСОБА_1 йому стало відомо про те, що його номер телефону останньому повідомив його керівник, щоб він надав ОСОБА_1 консультацію щодо військового призову. Під час зустрічі ОСОБА_1 запитав, чи можна зробити так, щоб « ОСОБА_7 » не проходив військову службу, за що запропонував грошову винагороду. На вказану пропозицію він відповів, що подивиться справу призовника, подумає та скаже, що можна зробити. В той час для себе усвідомив те, що необхідно повідомити про дану розмову свого керівника. ОСОБА_1 «скинув» йому в соціальну мережу Вайбер чи Вацап (точно не пам`ятає) фото паспорта «ОСОБА_7», коли саме це відбулось він теж не пригадує.

На запитання представника відповідача свідок пояснив, що він не пам`ятає чи ОСОБА_1 повідомляв про те, що він є працівником поліції.

4. Будучи допитаний в якості свідка ОСОБА_5 , в судовому засіданні на запитання головуючого повідомив, що 20 червня 2019 року мав місце факт дачі неправомірної вигоди позивачем за певні дії стороннім особам, зокрема за відсторонення від військового обов`язку іншої особи. Після чого була отримана інформація, що начальника Глибоцького відділення поліції затримано працівниками Державного бюро розслідувань при вчиненні незаконних дій останнім. В подальшому, на підставі наказу начальника управління Національної поліції розпочато службове розслідуванні та призначеного головою дисциплінарної комісії його. Потім з військової прокуратури отримано подання та підозру у вчиненні кримінального правопорушення відносно позивача. Надалі його підлеглі (члени комісії) вдома у позивача відбирали пояснення, збирали інші докази. В подальшому на підставі пояснень, оголошеної підозри та інших доказів прийнято рішення. На уточнююче запитання головуючого вказав, що на скільки він пам`ятає, підозра у вчиненні кримінального правопорушення відносно позивача надійшла до відповідача разом з поданням військової прокуратури, однак стверджувати він не може. По завершенню службового розслідування членами комісії складено висновок службового розслідування, а ним особисто, як головою комісії цей висновок підписано та подано керівнику для прийняття рішення.

На запитання представника позивача зазначив, що на підставі зібраних доказів під час проведення службового розслідування, відібраних письмових пояснень, фактів які були висвітленні в засобах масової інформації, ґрунтуючись на вимогах Закону України "Про Національну поліцію України", комісія підготувала висновок і надала керівнику.

Уточнив, що вказана подія мала суспільний резонанс, позивачем допущено порушення вимог Дисциплінарного статуту та вимог Закону України "Про Національну поліцію України". Окремо зазначив, що все відображено у висновку службового розслідування.

Повторно зазначив, що службове розслідування розпочато на підставі наказу начальника ГУНПУ у Чернівецькій області, наказ винесений на підставі інформації з різних джерел засобів масової інформації.

На запитання представника позивача також зазначив, що мова йде про дисциплінарний проступок, а не кримінальне правопорушення, який досліджувався в межах службового розслідування.

Свідок на запитання представника відповідача повідомив, що позивач своїми діями порушив вимоги Закону України "Про Національну поліцію України", та наклав тінь на органи поліції в цілому, відтак вважає такі дії обтяжуючими обставинами.

5. Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні скористалась правом передбаченим статтею 63 Конституції України та відмовилась надавати покази в судовому засіданні.

ІV. ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ .

1. Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на службі в органах внутрішніх справ з 14.08.1999 року по 06.11.3015 року, в національній поліції України з 07.11.2015 року, з 04.04.2019 року працював на посаді начальника Глибоцького відділення поліції Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області, у званні підполковника поліції.

2. Наказом № 414 від 25.06.2019 року начальника ГУНП в Чернівецькій області Дмітрієва А. "Про застосування дисциплінарного стягнення", керуючись ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію", за порушення службової дисципліни, невиконанні вимог п.1 ч.1 ст.18 ЗУ "Про Національну поліцію", п.п.1, 6 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, вимог п.п.1, 2 розд. II, п.3 розд. 4 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, до начальника Глибоцького ВП Сторожинецького ВП ГУНП В Чернівецькій області підполковника поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. (а.с.16-17)

3. Наказом начальника ГУНП в Чернівецькій області Дмітрієва А. № 86 о/с від 25.06.2019 року "По особовому складу", за пунктом 6 частини 1 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України), звільнено зі служби підполковника поліції ОСОБА_1 - начальника Глибоцького відділення поліції Сторожинецького відділення поліції ГУНП в Чернівецькій області, 25 червня 2019 року.

Невикористана відпустка за час відпрацьованої частини календарного року становить 19 діб. Виплату грошового забезпечення припинено з 20 по 25 червня 2019 року. Стаж служби в поліції становить : 19 років 10 місяців 15 днів. Підстава: наказ ГУНП в Чернівецькій області від 25.06.2019 року. (а.с.18)

4. Судом досліджені матеріали службового розслідування.

5. Зі змісту доповідної записки заступника начальника управління - начальника відділу ІОС УКЗ ГУНП в Чернівецькій області полковника поліції Горбана М.К . встановлено, що 14.06.2019 року, у рамках контролю за вчиненням злочину, задокументовано факт надання начальником Глибоцького ВП ОСОБА_1 офіцеру відділу Новоселицького РВК капітану ОСОБА_4 неправомірної вигоди у сумі 1000 Євро за «вирішення питання» щодо визнання призовника непридатним до проходження строкової військової служби з надуманих причин, та уникнення останнім призову до лав Збройних сил України у такий спосіб.

20.06.2019 року, одразу після передачі офіцеру військомату іншої частий неправомірної вигоди у розмірі 1000 Євро, начальник Глибоцького відділення поліції ОСОБА_1 був затриманий у порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України.

У зв`язку з вищевикладеним, керуючись ст.ст. 14 та 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 1 та абз.2 п.2 розділу 2 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджених наказом МВС України від 07.11.2018 року № 893, заявлено клопотання про призначення за даним фактом службового розслідування. (а.с.39-40)

6. Відповідно до наказу від 20.06.2019 року № 770 "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії", призначено службове розслідування та утворено склад дисциплінарної комісії. (а.с.41-42)

7. 21.03.2019 року головою дисциплінарної комісії М . Горбан складено рапорт зі змісту якого встановлено, що у ході проведення службового розслідування виникла необхідність у наданні оцінки діям (можливої бездіяльності) начальника управління кадрового забезпечення ГУНП полковника поліції ОСОБА_20, як куратора Глибоцького відділення поліції Сторожинецького відділу поліції, що може призвести до прийняття рішення членами дисциплінарної комісії, які прямо підпорядковані полковнику поліції ОСОБА_20, в умовах реального конфлікту інтересів. У зв`язку зі вищевказаним, керуючись частиною 1 статті 28 Закону України "Про запобігання корупції" та пунктом 11 розділу 1 Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07,11.2018 №893, останній просив дозволу внести зміни у склад дисциплінарної комісії, призначеної наказом ГУНП від 20.06.2019 №770, виключивши з її складу його та підлеглих йому працівників. (а.с. 43)

8. 21.06.2016 року на підставі наказу № 788 "Про внесення змін до наказу ГУНП в Чернівецькій області від 20.06.2019 року", виключено зі складу дисциплінарної комісії заступника начальника управління - начальника відділу ІОС УКЗ ГУНП в Чернівецькій області полковника поліції Миколу Горбана, старшого інспектора відділу ІОС УКЗ майора поліції Михайла Опайця та Інспектора відділу ІОС УКЗ ГУНП капітана поліції М. Боднара.

Включено до складу дисциплінарної комісії заступника начальника управління - начальника інспекторського відділу УОАЗОР ГУНП в Чернівецькій області підполковника поліції ОСОБА_5 у якості голови дисциплінарної комісії, а також старшого інспектора інспекторського відділу УОАЗОР старшого лейтенанта поліції Ігоря Ротара у якості члена дисциплінарної комісії. (а.с.44)

9. Судом досліджена також інформаційна довідка про правопорушення/подію, та доповнення до інформаційної довідки про правопорушення/подію стосовно ОСОБА_1 (а.с.45-46, 47, 48).

10. 24.06.2019 року посадовими особами відповідача відібрано у ОСОБА_1 письмові пояснення, зі змісту яких встановлено: (мовою оригіналу) «20.06.2019 року слідчим Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Хмельницький спільно з працівниками відділу УСБУ в Чернівецькій області та військовою прокуратурою ( ОСОБА_1 ) затримано в порядку ст. 208 КПК України за ст. 369 ч.3 КК України. Так, 22.06.2019 року ухвалою суду обрано запобіжних захід у вигляді домашнього арешту. Так як триває слідство, більше нічого пояснити не можу». (а.с.49-50)

11. В ході розгляду справи судом дослідженні посадова інструкція начальника Глибоцького відділення поліції Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області та службова характеристика ОСОБА_1 (а.с.51-54, 55)

12. Згідно письмових пояснень ОСОБА_16 від 21.06.2019 року вбачається, що останній відповідно статті 63 Конституції України за фактом затримання ОСОБА_1 нічого пояснити не може. (а.с.56)

13. 20.06.2019 року посадовим особам відповідача надано пояснення ОСОБА_17 , зі змісту яких встановлено, що він будучи куратором зони діяльності Глибоцького відділення поліції Сторожинецького ВП ГУНП неодноразово наголошував, як керівникам даного підрозділу так і поліцейським на неухильне дотримання службової дисципліни, законності, недопущення вчинення корупційних правопорушень. Дії, вчиненні підполковником поліції ОСОБА_1 вважає недопустимими для працівника Національної поліції України. (а.с.37)

14. 24.06.2019 року ОСОБА_20 надав аналогічні за змістом пояснення. (а.с.38)

15. В матеріалах справи наявне повідомлення про підозру від 21.06.2019 року, зі змісту якого слідує, що ОСОБА_1 , підозрюється у наданні службовій особі неправомірної вигоди за вчинення нею в інтересах третіх осіб, будь-якої дії з використанням наданої влади чи службового становища, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України. (а.с.74-79)

16. Судом дослідженні скриншоти/роздруківки публікацій з фотоілюстраціями, з різних джерел засобів масової інформації/мережі інтернет, зі місту яких встановлено, про затримання працівника поліції по підозрі у вчиненні злочину. (а.с.85-98)

17. Відповідно до подання Військової прокуратури Чернівецького гарнізону № 30.38-1721 від 21.06.2019 року до Головного управління Національної поліції у Чернівецькій області (в порядку частини 3 статті 65 Закону України "Про запобігання корупції") встановлено, що 20.06.2019 року за процесуального керівництва військової прокуратури Чернівецького гарнізону слідчими ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому, за матеріалами та спільно з ВБ КОЗ УСБ України в Чернівецькій області у кримінальному провадженні №42019260220000048 від 14.06.2019 року у рамках контролю за вчиненням злочину, задокументовано факт надання начальником Глибоцького ВП Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області підполковником поліції ОСОБА_1 офіцеру відділу Новоселицького РВК неправомірної вигоди у сумі 1000 Євро за вирішення питання щодо визнання призовника непридатним до проходження строкової військової служби, з надуманих причин та уникнення останнім призову до лав ЗС України у такий спосіб.

21.06.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбачено частиною 3 статті 369 КК України.

З проханням вирішити питання про призначення та проведення службового розслідування за викладеним вище фактом та притягнення до відповідальності винних службових осіб. (а.с.165-166)

18. Згідно висновку службового розслідування, проведеного по факту порушення, службової дисципліни начальником Глибоцького відділення поліції Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області підполковником поліції ОСОБА_1 встановлено (окрім іншого), що 20.06.2019 року близько 23 год. 15 хв., слідчими Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, спільно з працівникам відділу "К" УСБУ в Чернівецькій області, під процесуальним керівництво військової прокуратури Західного регіону України, у рамках розслідування кримінального провадження №42019260220000048 від 10.06.2019 за ч.3 ст.369 Кримінального кодексу України, у м. Новоселиця Новоселицького району Чернівецької області, у порядку ст.208 Кримінального процесуального кодексу України, було затримано начальника Глибоцького відділення поліції Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області підполковника поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Малинці Хотинського району Чернівецької області, освіта вища юридична, в органах внутрішніх справ з 14.08.1999 по 06.11.2015, в Національній поліції України з 07.11.2015, на займаній посаді з 04.04.2019. За період проходження служби заохочувався 5 разів, до дисциплінарної відповідальності притягувався 7 разів (1 стягнення діюче - "сувора догана", оголошена наказом ГУНП від 31.05.2019 №367), який перебував поза службою, без однострою та вогнепальної зброї.

У ході проведення службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено, що 14.06.2019, у рамках контролю за вчиненням злочину, оперативним шляхом було задокументовано факт надання начальником Глибоцького відділення поліції ОСОБА_1 офіцеру Новоселицького РВК капітану поліції ОСОБА_4 неправомірної вигоди у сумі 1000 Євро, за вирішення питання щодо визнання призовника з надуманих причин непридатним до проходження строкової військової служби та уникнення ним у такий спосіб призову до лав Збройних Сил України. Діючи умисно, за попередньою змовою, групою осіб з громадянкою ОСОБА_6 , ОСОБА_1 отримав від матері призовника грошові кошти у сумі 2500 Євро, пообіцявши їй вирішити зі службовими особами Новоселицького РВК питання щодо непризову її сина на строкову військову службу.

20.06.2019 року одразу після передачі офіцеру РВК іншої частини неправомірної вигоди у сумі 1000 Євро, ОСОБА_1 було затримано у порядку ст.208 КПК України.

21.06.2019 року слідчим військової прокуратури Західного регіону, ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України, а 22.06.2019 ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області до ОСОБА_1 застосовано міру запобіжного заходу у виді домашнього арешту, терміном на два місяці.

Факт причетності начальника Глибоцького відділення поліції ОСОБА_1 до вчинення неправомірних дій корупційного характеру знайшов широкий розголос у засобах масової інформації, що мало наслідком негативний вплив на рівень довіри населення до поліції, який у свою чергу, є основним критерієм ефективності її діяльності (ст.11 Закону України "Про Національну поліцію").

До прикладу, на інтернет-сайті "МБ Молодий буковинець" розміщено матеріал під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_2", на сайті "Depo.ua" розміщено публікацію - "ІНФОРМАЦІЯ_3", на сайті "LB.ua" опублікована стаття - "ІНФОРМАЦІЯ_4", на сайті "Букінфо" розміщена публікація - "ІНФОРМАЦІЯ_5", на офіційному сайті СБУ оприлюднено матеріал - "ІНФОРМАЦІЯ_6". Крім цього, публікація аналогічного змісту також розміщені й на інших інтернет-ресурсах.

Будучи опитаним з приводу та у межах проведення службового розслідування начальник Глибоцького відділення поліції підполковник поліції ОСОБА_1 , повідомив про те, що 20.06.2019 його затримано слідчими ТУ ДБР, розташованого у місті Хмельницькому, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України. 22.06.2016 Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області відносно нього було обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту терміном на два місяці. Також ОСОБА_1 зазначив, що на момент проведення службового розслідування досудове розслідування у кримінальному провадженні, у межах якого його було затримано, триває.

Крім цього, у ході проведення службового розслідування дисциплінарною комісією, з приводу вчинення ОСОБА_1 неправомірних дії було запропоновано надати пояснення окремим керівникам, які за своїм службовими обов`язками зобов`язані здійснювати контроль за станом дисципліни та законності поліцейських всіх рівнів Глибоцького відділення поліції.

Однак, начальник Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області підполковник поліції ОСОБА_16 , пославшись на ст.63 Конституції України, від надання будь-яких пояснень із зазначеного приводу відмовився.

У свою чергу, начальник управління кадрового забезпечення ГУНП в Чернівецькій області полковник поліції ОСОБА_20 20.05.2019 зазначив, що будучи куратором Глибоцького відділення поліції, він неодноразово наголошував керівникам цього відділення та поліцейським всіх рівнів про необхідність неухильного дотримання законності, службової дисципліни, недопустимість вчинення корупційних дій, акцентуючи увагу на заходах реагування, які будуть застосовані до порушників, аж до звільнення зі служби в Національній поліції України.

Також ОСОБА_20 наголосив, що неправомірні дії ОСОБА_1 вважає недопустимими, як працівника Національної поліції України.

Аналогічне за змістом пояснення надав заступник начальника ГУНП в Чернівецькій області полковник поліції ОСОБА_17

Таким чином, аналізуючи матеріали службового розслідування у своїй сукупності, слід дійти висновку, що у межах перевірки дисциплінарною комісією факт вчинення поліцейськими ОСОБА_1 кримінального правопорушення не досліджувався, оскільки це виходить за межі дисциплінарного провадження. Разом з цим, дисциплінарна комісія зобов`язана надати оцінку діям ОСОБА_1 у частині допущеного ним порушення службової дисципліни.

Так, перебуваючи на службі в Національній поліції України, будучи зобов`язаним неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки, ОСОБА_1 вступив у неділові стосунки з окремими громадянами, та використовуючи своє службове становище, отримав та передав неправомірну вигоду працівнику територіального військового комісаріату за створення умов щодо уникнення призовником "К" призову на військову строкову службу. Вчинені ОСОБА_1 протиправні дії свідчать про допущене ним порушення службової дисципліни, що виразилось у невиконанні ним вимог п.1 ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію", п.п.1,6 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, вимог п.п. 1,2 розділу II, п.3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, Присяги працівника поліції, за що він, згідно ст.11 Статуту, заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Крім цього, надаючи дисциплінарну оцінку діям ОСОБА_1 , слід зазначити, що перебуваючи на посаді начальника територіального підрозділу, він, згідно ст.3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, був зобов`язаний контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень, та відповідно, бути прикладом у дотриманні службової дисципліни та законності. Також, допущений ОСОБА_1 дисциплінарний проступок свідчить про порушення ним вимог ст.24 Закону України "Про запобігання корупції".

У зв`язку із цим, вчинений ОСОБА_1 дисциплінарний проступок є грубим порушенням службової дисципліни, має явно дискредитуючий характер, що також підтверджується публікаціями у засобах масової інформації, та несумісний з подальшим проходженням ним служби в Національній поліції України.

Обставин, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 - не виявлено.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 - умисні дії порушника; наявність діючого дисциплінарного стягнення; перебування на посаді керівника, який зобов`язаний бути прикладом у дотриманні службової дисципліни; допущене порушення службової дисципліни носить дискредитуючий характер та підриває рівень довіри населення до поліції.

Допущений ОСОБА_1 дисциплінарний проступок став можливим внаслідок неналежного виконання своїх функціональних обов`язків начальником Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_16 , який будучи прямим безпосереднім керівником ОСОБА_1 згідно ст.3 Дисциплінарного статуту Національної поліції, несе персональну відповідальність за стан дотримання підлеглим службової дисципліни та був зобов`язаний його контролювати.

Пропонуючи вид дисциплінарного стягнення, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушників, ступінь їхньої вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейських, їхнє ставлення до служби, керуючись вимогами ст.ст. 11,12,13,19,20 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію"- Комісія вважає, що службове розслідування по факту порушення службової дисципліни начальником Глибоцького відділення поліції Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області підполковником поліції ОСОБА_1 , закінченим.

Відомості, що стали підставою для проведення службового розслідування, такими, що підтвердились.

За порушення службової дисципліни, що виразилось у недотриманні Присяги працівника поліції, невиконанні вимог п.1 ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію", п.п.1,6 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, вимог п.п. 1,2 розділу II, п.3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, до начальника Глибоцького відділення поліції Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області підполковника поліції ОСОБА_1 , застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. (а.с.31-40)

19. Відповідно до листа № 44-ад/1-2 від 13.09.2019 року ТУ ДБР у м. Хмельницькому повідомлено, що органом досудового розслідування в особі ТУ ДБР у м. Хмельницькому письмовий дозвіл дисциплінарній комісії ГУ НП в Чернівецькій області на використання та розголошення відомостей досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні не надавався. (а.с.140)

V. ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.

1. Частиною 2 статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов`язки регулюється Законом України "Про Національну поліцію".

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження, визначено Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженого Законом України

від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).

Визначення службової дисципліни міститься у статті 1 Дисциплінарного статуту. Службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Частиною 3 статті 1 Дисциплінарного статут встановлено що, службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського (окрім іншого): бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.

2. Згідно зі статтею 2 Закону України "Про Національну поліцію" завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено основні обов`язки поліцейського, зокрема, поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

За правилами встановленими статтею 19 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону у разі вчинення протиправних діянь. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

В силу частини 1 статті 64 Закону України "Про Національну поліцію" особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові наступного змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».

3. Діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського врегульовано статтею 14 Дисциплінарного статуту.

Зокрема, службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Як вбачається з матеріалів справи, на час призначення і проведення службового розслідування у відношенні позивача, у відповідача були достатні підстави для такого розслідування, а саме повідомлення посадових осіб та засобів масової інформації або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції.

4. Види дисциплінарних стягнень за порушення службової дисципліни наведені в статті 13 Дисциплінарного статуту, найсуворішим з яких є звільнення із служби в поліції, що застосовується як крайній захід дисциплінарного впливу.

Пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40 і пунктом 1 статті 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

5. В ході розгляду справи судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та матеріалами службового розслідування про те, що позивач перебуваючи на службі в Національній поліції України, будучи зобов`язаним неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки, вступив у неділові стосунки з громадянами, та використовуючи своє службове становище, отримав і передав неправомірну вигоду працівнику територіального військового комісаріату за створення умов щодо уникнення призовником призову на військову строкову службу. Дані обставини також підтвердженні показами свідків в ході розгляду даної справи.

Як зазначалось вище судом, за результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла висновку про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, за порушення службової дисципліни, що виразилось у недотриманні Присяги працівника поліції, невиконанні вимог п.1 ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію", п.п.1,6 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, вимог п.п. 1,2 розділу II, п.3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Крім того, зі змісту висновку також встановлено, що невиконання працівником поліції службової дисципліни та притягнення його, у зв`язку з цим до дисциплінарної відповідальності, не має жодного відношення до розслідування кримінального провадження, за яким передбачена кримінальна відповідальність.

6. Звертаючись до суду з адміністративним позовом аргументи позивача фактично зводились до того, що тільки в разі встановлення винуватості обвинувальним вироком суду, позивача можна буде відповідно до вимог закону звільнити зі служби в поліції та притягнути до відповідальності. Оскільки станом на день винесення оскаржуваних наказів немає обвинувального вироку суду про встановлення винуватості позивача у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.369 Кримінального Кодексу України, відтак відсутні підстави для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності за порушення Присяги поліцейського, професійної та службової етики, що мають дискредитуючий характер і які не сумісні з подальшим проходженням служби.

Суд вважає необґрунтованими та такими, що не ґрунтуються на приписах національного законодавства доводи позивача щодо підстав скасування оскаржуваних наказів з огляду на наступне.

Судом під час розгляду справи встановлюються фактичні обставини справи на підставі матеріалів службового розслідування і перевіряється дотримання відповідачем норм діючого законодавства, що регулює питання притягнення до дисциплінарної відповідальності за порушення службової дисципліни. На переконання суду, відсутність обвинувального вироку у кримінальному провадженні, не може бути підставою для не проведення службової перевірки на дотримання поліцейськими дисципліни.

Подібний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, який викладений у поставові від 06.03.2019 року (справа № 826/7065/16), що відповідно до частини 5 статті 242 КАС України суд застосовує у виборі та застосуванні до спірних правовідносин.

7. Водночас, суд вважає за необхідне зазначити й те, що у рішенні Конституційного Суду України №1-6/2018 від 27.02.2018 року констатовано: "У Доповіді "Верховенство права", яка схвалена Європейською Комісією "За демократію через право" (Венеціанською Комісією) на 86-му пленарному засіданні (25-26 березня 2011 року), наголошено, що принцип правової визначеності є ключовим у питанні довіри до судової системи і верховенства права; держава зобов`язана дотримуватися та застосовувати у прогнозований і послідовний спосіб ті закони, які вона ввела в дію (пункт 44); правова визначеність передбачає, що норми права повинні бути зрозумілими і точними, а також спрямованими на забезпечення постійної прогнозованості ситуацій і правових відносин (пункт 46); парламентові не може бути дозволено зневажати основоположні права людини внаслідок ухвалення нечітких законів (пункт 47); правова визначеність означає також, що необхідно у цілому дотримуватися зобов`язань або обіцянок, які взяла на себе держава перед людьми (поняття "законних очікувань") (пункт 48).

Конституційний Суд України вважає, що принцип правової визначеності вимагає від законодавця чіткості, зрозумілості, однозначності правових норм, їх передбачуваності (прогнозованості) для забезпечення стабільного правового становища людини".

Чинним законодавством не визначено поняття дискредитації.

Дискредитація (від французького слова discrediter - підривати довіру) - це підрив довір`я когось, приниження чиєїсь гідності, авторитету. Аналізуючи складові цього поняття, суд дійшов до висновку, що вони тісно пов`язані з морально-етичними нормами. Отже, вчинки, що дискредитують працівників органів внутрішніх справ та власне органи поліції, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.

Отже, під вчинками, що дискредитують звання працівника Національно Поліції та власне органи національної поліції, слід розуміти протиправні, винні діяння, які здійснені посадовою особою органу внутрішніх справ у зв`язку з виконанням службових обов`язків або не пов`язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника органів внутрішніх справ та власне органи внутрішніх справ.

До таких вчинків, слід віднести: вчинення злочину, встановленого вироком суду, що набрав законної сили; скоєння корупційного діяння як різновиду адміністративного правопорушення; систематичне скоєння адміністративних правопорушень, що посягають на встановлений порядок управління, громадський порядок та громадську безпеку; заняття підприємницькою діяльністю; організацію страйків та участь у них; розголошення службової таємниці; появу на службі або поза службою в нетверезому стані, що ображає людську гідність; вживання алкогольних напоїв у форменому одязі у громадських місцях; прийняття наркотичних або токсичних препаратів без рецепту лікаря; систематичне порушення правил носіння форменого одягу, зовнішньої охайності; неодноразове грубе і зверхнє ставлення до громадян; прояви жорстокого або принизливого ставлення до людей; скоєння аморального проступку, не сумісного з продовженням служби ; систематичне поширення компрометуючої інформації за допомогою засобів мас-медіа.

За такими критеріями і слід оцінювати рішення суб`єкта владних повноважень та враховувати, що законність такого не тільки пов`язана з наявністю чи відсутністю рішення у кримінальній справі.

З огляду на вказане, з точки зору стороннього розсудливого спостерігача порушення позивачем цих приписів може сприйматися, як спроба підриву довіри до Національної поліції, і відповідальність за це несе держава.

Зазначене безумовно негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства.

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.10.2018 року по справі №815/4463/17 сформована наступна правова позиція, яка відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню.

Зокрема, підставою для звільнення позивача зі служби в поліції стали обставини порушення ним службової дисципліни, тобто судом в межах розгляду цієї справи не досліджувалось питання наявності або відсутності вини в діях позивача щодо вчинення злочину, а надавалась правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку.

Суд погоджується з висновками відповідача щодо того, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушення Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Суд зазначає, що реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни є окремою підставою для звільнення, яка не пов`язана із порушенням кримінального провадження та набрання чинності вироком суду. А наявність кримінального провадження, відкритого стосовно особи, яка проходить службу в поліції, не виключає можливості застосування стосовно цієї особи наслідків, передбачених пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" у разі встановлення під час службового розслідування невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни.

Доводи позивача, з приводу того, що вид стягнення як звільнення зі служби, може застосовуватись у тому випадку коли буде доведена вина особи у вчиненні кримінального правопорушення є безпідставним, оскільки підставами для проведення службового розслідування можуть бути не тільки скоєння особою кримінального правопорушення, але і вчинення особою інших діянь, які порушують службову дисципліну, а також події, які сталися за участю таких осіб і можуть викликати суспільний резонанс.

Суд наголошує, що під час розгляду справи судом не досліджується питання наявності чи відсутності вини в діях позивача щодо вчинення злочину, надається виключно оцінка наявності дисциплінарного проступку.

В основі поведінки працівника поліції законодавчо закладено етичні, правові та службово-дисциплінарні норми, дотримання яких є одним із головних обов`язків особи, що іде на службу до органів внутрішніх справ. Дана обставина зумовлює підвищений рівень відповідальності працівників поліції, у порівнянні з іншими громадянами, та застосування до них більш суворих дисциплінарних стягнень за дисциплінарні правопорушення.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 04.10.2018 справа 805/996/16-а.

8. Суд звертає увагу на те, що як охоронець громадського порядку, держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 у справі "Звежинський проти Польщі" (заява № 34049/96).

Рішення ЄСПЛ у справі " Вільхо Ескелінен та інші проти Фінляндії, заява № 63235/00, рішення від 19 квітня 2007 року.

У зв`язку з цим, суд запровадив функціональний критерій, заснований на характері обов`язків службовця та його відповідальності. Особи, що займають посади, пов`язані з виконанням обов`язків щодо захисту загальнодержавних інтересів або з участю у здійсненні визначених публічним правом повноважень, володіють частиною суверенної влади держави. Держава має законний інтерес щодо налагодження з такими службовцями спеціальних відносин, заснованих на вірності та відданості. З іншого боку, щодо інших посад, які не мають у собі аспектів "державного управління", держава не має такого інтересу. (див. згадану вище справу "Пеллегрін" (Pellegrin), п. 65). Таким чином, Суд постановив, що із сфери застосування пункту 1 статті 6 вилучаються лише такі спори, що порушуються державними службовцями, чиї обов`язки є типовим прикладом специфічної діяльності, пов`язаної з державною службою, оскільки останні діють як представники державної влади і відповідають за захист загальнодержавних інтересів та інтересів інших державних органів. Яскравим прикладом такої діяльності є збройні сили та поліція (п. 66). Суд дійшов висновку, що жодні спори між адміністративними органами та службовцями, які займають посади, пов`язані з виконанням покладених публічним правом повноважень, не входять до сфери застосування пункту 1 статті 6 (п. 67)".

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Разом з тим судом встановлено, що висновок службового розслідування, сформований з урахуванням норм чинного законодавства та у межах компетенції, вина позивача у порушенні службової дисципліни доведена належними та допустимими доказами, тому погоджується з аргументами відповідача про те, що спірні рішення є правомірними та обґрунтованими, а застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення є співмірним до вчиненого проступку.

9. Проаналізувавши наведене вище в контексті встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції у зв`язку з вчиненням ним дисциплінарного проступку, який компрометує його як поліцейського та дискредитує поліцію в цілому.

10. Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, суд дійшов висновку, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень доведено правомірність своїх дій та рішень, у той час як позивач не навів достатньо обставин на підтвердження позовних вимог, а відтак у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити повністю.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

1. Підстави для розподілу судових витрат у справі відсутні.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області - відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснено.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 04 листопада 2019 р.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 .

Відповідач - Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області, м.Чернівці, вул.Головна, 24.

Суддя О.В. Боднарюк