Рішення № 85362094, 28.10.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №560/2184/19

28 жовтня 2019 рокум. ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мартиць О.І.

за участю:

секретаря судового засідання Ногас С.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката Адамчук Л.В.

представника відповідача Хмельницького окружного адміністративного суду Розумняк О.В., довіреність від 25.03.2018

свідка ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Хмельницького окружного адміністративного суду про визнання протиправними і скасування наказів про накладення дисциплінарного стягнення та звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою в якій просила:

- визнати протиправними та скасувати накази керівника апарату Хмельницького окружного адміністративного суду Панчука О.О. від 05.06.2019 №117-П "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 " і від 05.06.2019 №119-П "Про звільнення ОСОБА_1 ";

- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу аналітичного та інформаційного забезпечення Хмельницького окружного адміністративного суду;

- стягнути з Хмельницького окружного адміністративного суду на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 28.03.2019 позивачу було вручено копію наказу керівника апарату Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.03.2019 року №49-П "Про ініціювання дисциплінарного провадження". Цим наказом ініційовано дисциплінарне провадження, з метою визначення наявності вини, характеpy і тяжкості дисциплінарного проступку, у зв`язку з втручанням в роботу відділу документального забезпечення суду начальником відділу аналітичного та інформаційного забезпечення ОСОБА_1 перевищення службових повноважень, відповідно до статті 68 Закону України "Про державну службу".

29.03.2019 року після ознайомлення з документами, було з`ясовано, що підставою ініціювання дисциплінарного провадження слугувала доповідна начальника відділу документального забезпечення І.П. Ковтонюк від 28.03.2019, доповідна записка провідного спеціаліста та пояснення працівників відділу документального забезпечення.

05.06.2019 у перший день виходу на роботу після лікарняного, позивачу вручено копію наказу керівника апарату Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.06.2019 №117-П "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 ", згідно якого до неї застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби на підставі подання дисциплінарної комісії. Згідно наказу керівника апарату Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.06.2019 "Про звільнення ОСОБА_1 " позивача звільнено з посади начальника відділу аналітичного та інформаційного забезпечення Хмельницького окружного адміністративного суду з 05.06.2019.

Позивач вважає зазначені вище накази протиправними, оскільки при їх прийнятті порушено норми статей 65, 66, 69, 71, 73, 74, 75, 76 Закону України "Про державну службу".

Крім того позивач зазначає, що комісія неправомірно визнала фактом вчинення дисциплінарного проступку подання на реєстрацію працівникові відділу документального забезпечення, який згідно посадових обов`язків здійснює таку реєстрацію, звернення державного службовця до зборів суддів. При цьому, комісія неправомірно кваліфікувала це як втручання в роботу іншого відділу та перевищення службових повноважень.

Також дисциплінарна комісія проявила формальний підхід до розгляду парної справи, що виявився у неналежній роботі щодо встановлення обставин справи та неналежному формуванні матеріалів дисциплінарної справи. Акт про відмову від надання пояснень також складений незаконно.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.07.2019 справу №560/2184/19 за позовом ОСОБА_1 до Хмельницького окружного адміністративного суду про визнання протиправними, скасування наказів та зобов`язання вчинити певні дії передано до Сьомого апеляційного адміністративного суду для визначення підсудності.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2019 справу №560/2184/19 за позовом ОСОБА_1 до Хмельницького окружного адміністративного суду про визнання протиправними та скасування наказів про накладення дисциплінарного стягнення і звільнення, зобов`язання вчинити певні дії передано за підсудністю до Тернопільського окружного адміністративного суду.

Дана адміністративна справа надійшла до Тернопільського окружного адміністративного суду 05.08.2019.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.08.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, у справі призначено судове засідання на 12.09.2019.

02.09.2019 від відповідача Хмельницького окружного адміністративного суду через відділ документального забезпечення Тернопільського окружного адміністративного суду поступив відзив на адміністративний позов ОСОБА_1

11.09.2019 позивачем ОСОБА_1 через відділ документального забезпечення Тернопільського окружного адміністративного суду подано відповідь на відзив.

12.09.2019 в судовому засіданні розгляд справи відкладено до 25.09.2019 за клопотанням представника позивача.

18.09.2019 представником відповідача Хмельницького окружного адміністративного суду через відділ документального забезпечення Тернопільського окружного адміністративного суду подано заперечення на адміністративний позов ОСОБА_1

25.09.2019 в судовому засіданні оголошено перерву до 03.10.2019, в подальшому до 28.10.2019.

В судовому засіданні 28.10.2019 позивач ОСОБА_1 та представник позивача адвокат Адамчук Л.В. позовні вимоги підтримали повністю з підстав викладених у адміністративному позові, відповіді на відзив та письмових поясненнях.

Представник відповідача Хмельницького окружного адміністративного суду в судовому засіданні 28.10.2019 проти задоволення позову заперечив з мотивів наведених у відзиві на адміністративний позов та запереченнях.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення учасників справи, свідка, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

На підставі доповідної записки начальника відділу документального забезпечення суду Ковтюк І. П . від 28.03.2019, службової записки ОСОБА_9 від 28.03.2019, пояснення ОСОБА_6 від 28.03.2019 та ОСОБА_7 від 28.03.2019, з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку у зв`язку із втручанням в роботу відділу документального забезпечення суду начальником відділу аналітичного та інформаційного забезпечення ОСОБА_1 та перевищенням службових повноважень, відповідно до статті 68 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VІІІ керівником апарату Хмельницького окружного адміністративного суду видано наказ №49-П від 28.03.2019 "Про ініціювання дисциплінарного провадження".

Згідно наказу керівника апарату Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.06.2019 року №117-П "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 " до начальника відділу аналітичного та інформаційного забезпечення Хмельницького окружного адміністративного суду ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне у вигляді звільнення з посади державної служби на підставі подання дисциплінарної комісії.

05.06.2019 керівником апарату Хмельницького окружного адміністративного суду видано "Про звільнення ОСОБА_1 " начальника відділу аналітичного та інформаційного забезпечення Хмельницького окружного адміністративного суду ОСОБА_1 звільнено із займаної посади 05 червня 2019 року.

Не погодившись з вказаними вище наказами позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, регулюються Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 №889-VIII, який також визначає правовий статус державного службовця.

Відповідно преамбули Закону України "Про державну службу", цей Закон визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.

Згідно статті 1 Закону України "Про державну службу" державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; управління персоналом державних органів; реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством. Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Відповідно до пунктів 1, 3, 7 частини першої статті 2 Закону України "Про державну службу", безпосередній керівник - найближчий керівник, якому прямо підпорядкований державний службовець; керівник державної служби в державному органі (далі - керівник державної служби) - посадова особа, яка займає вищу посаду державної служби в державному органі, до посадових обов`язків якої належить здійснення повноважень з питань державної служби та організації роботи інших працівників у цьому органі; суб`єкт призначення - державний орган або посадова особа, яким відповідно до законодавства надано повноваження від імені держави призначати на відповідну посаду державної служби в державному органі та звільняти з такої посади.

Згідно частини першої статті 7 Закону України "Про державну службу", державний службовець у тому числі має право на чітке визначення посадових обов`язків; оплату праці залежно від займаної посади, результатів службової діяльності, стажу державної служби та рангу тощо.

Пунктом 10 частини першої статті 2 Закону України "Про державну службу" у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: службова дисципліна - неухильне додержання Присяги державного службовця, сумлінне виконання службових обов`язків та правил внутрішнього службового розпорядку.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про державну службу" правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

За нормами частини першої статті 8 Закону України "Про державну службу" державний службовець зобов`язаний дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.

Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення)

Згідно зі статтею 62 Закону України "Про державну службу" державний службовець зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також:

1) не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця;

2) виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців;

3) дбайливо ставитися до державного майна та інших публічних ресурсів.

Державний службовець особисто виконує покладені на нього посадові обов`язки.

Відповідно до частини першої статті 63 Закону України "Про державну службу" керівник державної служби несе відповідальність за неналежний рівень службової дисципліни і здійснює повноваження щодо притягнення державних службовців до дисциплінарної відповідальності.

Згідно з частинами другою, третьою, четвертою статті 63 Закону України "Про державну службу" з метою забезпечення належного рівня службової дисципліни керівник державної служби зобов`язаний:

1) створювати умови для виконання державними службовцями своїх посадових обов`язків і підвищення ними професійної компетентності та вимагати належного виконання посадових обов`язків;

2) здійснювати контроль за виконанням державними службовцями посадових обов`язків;

3) під час виконання посадових обов`язків керуватися публічними інтересами, суворо дотримуватися і забезпечувати дотримання Конституції, законів України та інших нормативно-правових актів, чітко формулювати накази (розпорядження) та доручення, перевіряти точність і своєчасність їх виконання;

4) забезпечувати виконання державними службовцями своїх посадових обов`язків, у тому числі шляхом застосування дисциплінарних стягнень;

5) належним чином організовувати роботу державних службовців, забезпечувати ефективне виконання завдань, що поставлені перед державним органом;

6) виховувати у державних службовців сумлінне ставлення до служби, бережливе ставлення до державного майна, підтримувати їхню ініціативу, а також вживати заходів для додержання ними правил етичної поведінки;

7) забезпечувати прозорість та об`єктивність під час оцінювання результатів службової діяльності державних службовців;

8) організовувати проведення з державними службовцями профілактичних заходів щодо запобігання вчиненню ними дисциплінарних проступків, виявляти та своєчасно припиняти їх вчинення.

Безпосередній керівник державного службовця має право вносити клопотання керівнику державної служби про притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку.

Частиною першою, четвертою статті 63 Закону України "Про державну службу" передбачено, що керівник державної служби, який в установленому цим Законом порядку не вжив заходів для притягнення підпорядкованого йому державного службовця до дисциплінарної відповідальності за вчинений дисциплінарний проступок, а також не подав матеріали про вчинення державним службовцем адміністративного проступку, корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, злочину до органу, уповноваженого розглядати справи про такі правопорушення, несе відповідальність згідно із законом.

За нормами статті 64 Закону України "Про державну службу" за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.

Частиною першою статті 65 Закону України "Про державну службу" визначено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Згідно частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу" дисциплінарними проступками є:

1) порушення Присяги державного службовця;

2) порушення правил етичної поведінки державних службовців;

3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу;

4) дії, що шкодять авторитету державної служби;

5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;

6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку;

7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення;

8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця;

9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;

10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби;

11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення;

12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння;

14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення;

15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.

Так, 28.03.2019 на ім`я керівника апарату Хмельницького окружного адміністративного суду надійшла доповідна записка начальника відділу документального забезпечення суду І.П.Ковтонюк , згідно якої начальник відділу забезпечення розгляду адміністративних справ Хмельницького окружного адміністративного суду ОСОБА_2 та начальник відділу аналітичного та інформаційного забезпечення ОСОБА_1 здійснювали на провідного спеціаліста відділу документального забезпечення психологічний тиск, а саме давали вказівки щодо реєстрації документів, ігноруючи зауваження.

Разом з доповідною запискою начальника відділу документального забезпечення було подано службову записку провідного спеціаліста відділу документального забезпечення суду ОСОБА_9 та пояснення працівників відділу документального забезпечення суду ОСОБА_6 , ОСОБА_7

Допитана в судовому засіданні 03.10.2019 свідок ОСОБА_2 заперечила втручання в роботу працівників відділу документального забезпечення Хмельницького окружного адміністративного суду при реєстрації 27.03.2019 о 9 год. 15 хв. листа на збори суддів як внутрішньої кореспонденції.

Відповідно до частини першої статті 69 Закону України "Про державну службу" для здійснення дисциплінарної провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненої дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарні справ (далі - дисциплінарна комісія), яка діє у складі не менше шести членів.

За нормами статті 71 Закону України "Про державну службу" з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування. Службове розслідування стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В" проводиться дисциплінарною комісією у державному органі.

Таким чином, з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку керівником апарату Хмельницького окружного адміністративного суду 28.03.2019 видано наказ № 49-П "Про ініціювання дисциплінарного провадження".

В ході дисциплінарного провадження, дисциплінарною комісією встановлено, що ОСОБА_1 27.03.2019 здійснювала на провідного спеціаліста відділу документального забезпечення психологічний тиск, даючи вказівку щодо реєстрації документа. ОСОБА_1 інформації на спростування обставин, зазначених у доповідній записці начальника відділу документального забезпечення, службовій записці провідного спеціаліста та поясненнях працівників відділу документального забезпечення, окрім як усних пояснень, у яких зазначено про невідповідність дійсності фактів, викладених у вищевказаних документах, не надала.

Суд зазначає, що положенням про відділ аналітичного та інформаційного забезпечення суду та посадовою інструкцією начальника відділу аналітичного та інформаційного забезпеченні від 13.11.2018 встановлені єдині засади діяльності, обсяг посадових обов`язків та основні вимоги до їх виконання, права та обсяг відповідальності особи, яка займає посаду начальника відділу аналітичного та інформаційного забезпечення. Відповідно до посадової інструкції начальнику відділу аналітичного та інформаційного забезпечення підпорядковані працівники цього відділу, вказівки та розпорядження начальника відділу обов`язкові для працівників відділу.

Серед завдань та обов`язків визначених посадовою інструкцією начальника відділу аналітичного та інформаційного забезпечення начальник відділу, зокрема, планує здійснює безпосереднє керівництво роботою відділу, розподіляє обов`язки між працівниками відділу, очолює та контролює їх роботу, забезпечує виконання завдань покладених на відділ; організовує взаємодію з іншими структурними підрозділами апарату суду.

Начальник відділу аналітичного та інформаційного забезпечення, відповідно до Кодексу законів про працю України, Закону України "Про державну службу", несе відповідальність за порушення трудової дисципліни, неякісне або несвоєчасне виконання посадових обов`язків і завдань, бездіяльність, порушення норм етики поведінки державної службовця, тощо.

Начальник відділу аналітичного та інформаційного забезпечення під час виконань своїх посадових обов`язків та реалізації своїх прав взаємодіє з іншими працівникам апарату суду та його структурними підрозділами.

Начальнику відділу аналітичного та інформаційного забезпечення безпосередньо підпорядковані працівники цього відділу.

Єдині засади діяльності, завдання, обсяг посадових обов`язків та основні вимог щодо їх виконання, права та відповідальність працівників відділу документального забезпечення суду регламентовано Положенням про відділ документального забезпечення. До основних завданнями відділу, крім інших, відноситься здійснення оперативного прийому, реєстрації та розподілу вхідної кореспонденції.

Відділ документального забезпечення очолює начальник, якому безпосередню підпорядковані працівники цього відділу, вказівки та розпорядження начальника відділу обов`язкові для працівників відділу.

Начальник відділу документального забезпечення планує та здійснює безпосереднє керівництво роботою відділу, розподіляє обов`язки між працівниками відділу, організовує взаємодію з іншими структурними підрозділами апарату суду.

Таким чином, начальники цих відділів здійснюють безпосереднє керівництво ввірених їм відділів, начальникам відділів безпосередньо підпорядковані працівники відділів, які вони очолюють, тому вказівки та розпорядження начальника відділу є обов`язковими для працівників відділу, який вони очолюють. Начальники відділів організовують взаємодію з іншими структурними підрозділами апарату суду.

Втручання у роботу інших відділів та надання вказівок посадовим особам інших відділів не передбачено ні положенням про відділ аналітичного та інформаційного забезпечення, ні посадовою інструкцією начальника відділу аналітичного та інформаційного забезпечення.

Твердження позивача, що під час доручення провідному спеціалісту відділу документального забезпечення зареєструвати її заяву, позивач скористалася правом на подання заяв, тиску на провідного спеціаліста відділу документального забезпечення та втручання в роботу відділу вона не здійснювала спростовуються матеріалами дисциплінарної справи №5 та висновком за результатами службового розслідування від 14.05.2019.

Таким чином, суд погоджується з твердженням відповідача, що дії позивача в цьому випадку слід розцінювати як надання вказівки працівнику іншого відділу, що є перевищенням службових повноважень.

Стосовно твердження позивача, що дисциплінарна комісія проявила формальний підхід до розгляду дисциплінарної справи, що виявився у неналежній роботі щодо встановлення всіх обставини справи та неналежному формуванні матеріалів дисциплінарної справи, суд зазначає, що доказів цього не надано, а судом не здобуто.

Тому судом не приймаються до уваги посилання позивача на неправомірність кваліфікації дисциплінарною комісією її дій як перевищення службових повноважень.

Крім того у відповідності до частини першої статті 73 Закону України "Про державну службу" з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Згідно частини другої статті 73 Закону України "Про державну службу" дисциплінарна справа повинна містити:

1) дату і місце її формування;

2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження;

3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця;

4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень;

6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та/або акт про відмову від надання таких пояснень;

7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;

8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності);

9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;

12) пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності;

13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Перелік матеріалів, які повинна містити дисциплінарна справа є вичерпним. Тому посилання позивача на відсутність у дисциплінарній справі: відомостей, що характеризують державного службовця; пояснень безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; відомостей про причини і умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, на підставі яких з державного службовця знімають звинувачення; висновку про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності є безпідставне.

Суд звертає увагу, що в матеріалах дисциплінарної справи №5 наявна характеристика начальника відділу аналітичного та інформаційного забезпечення Хмельницького окружного адміністративного суду ОСОБА_1 від 03.04.2019.

Крім того, голова дисциплінарної комісії неодноразово зверталася до ОСОБА_1 з проханням надати дисциплінарній комісії письмові пояснення з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження.

В роз`ясненнях Національного агентства України з питань державної служби від 09.02.2017 №24-р/з "Щодо ініціювання дисциплінарного провадження стосовно державного службовця" зазначено:

Згідно із частиною першою статті 64 Закону України від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу" (далі - Закон) за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому Законом.

Частиною першою статті 68 Закону встановлено, що дисциплінарні провадження ініціюються суб`єктом призначення.

Таким чином, питання ініціювання дисциплінарного провадження віднесено до повноважень суб`єкта призначення, про що приймається відповідне рішення.

Відповідно до частини першої статті 69 Закону для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Частиною другою зазначеної статті встановлено, що дисциплінарною комісією стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", є Комісія з питань вищого корпусу державної служби (далі - Комісія), а дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", утворює керівник державної служби у кожному державному органі.

Саме з моменту прийняття суб`єктом призначення рішення про ініціювання дисциплінарного провадження таке провадження вважається розпочатим, дисциплінарна комісія набуває відповідних повноважень щодо його здійснення, формування дисциплінарної справи та її розгляду, а державний службовець, стосовно якого ініційоване дисциплінарне провадження, наділяється відповідними правами (надавати пояснення, знайомитись із матеріалами дисциплінарної справи, користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника, вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи, оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному Законом порядку).

Згідно із частиною першою статті 71 Закону з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування.

Службове розслідування проводиться обов`язково у разі невиконання або неналежного виконання посадових обов`язків державним службовцем, перевищення повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну шкоду фізичній чи юридичній особі, державі або територіальній громаді.

Частиною другою зазначеної статті встановлено, що службове розслідування стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", проводиться Нацдержслужбою, а стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", - дисциплінарною комісією у державному органі.

Отже, службове розслідування стосовно державного службовця проводиться у порядку, визначеному статтею 71 Закону, в рамках дисциплінарного провадження, ініційованого суб`єктом призначення.

Тому, з врахуванням наведеного, суд вважає, що наказ керівника апарату Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.03.2019 №49-П "Про ініціювання дисциплінарного провадження" виданий правомірно.

Згідно висновку за результатами службового розслідування від 14.05.2019 дисциплінарна комісія дійшла висновку:

- начальником відділу аналітичного та інформаційного забезпечення ОСОБА_1 вчинено дисциплінарний проступок - протиправну винну дію, яка проявилась у втручанні у роботу працівників іншого відділу, а саме відділу документального забезпечення, чим перевищено службові повноваження, визначені положенням про відділ аналітичного та інформаційного забезпечення та посадовою інструкцією начальника відділу аналітичного та інформаційного забезпечення;

- на підставі пункту 7 частини другої статті 65, частини п`ятої статті 66 Закону України "Про державну службу" рекомендовано керівнику апарату застосувати до начальника відділу аналітичного та інформаційного забезпечення ОСОБА_1 . стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби.

Відповідно до статті 75 Закону України "Про держану службу" перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.

Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі.

Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.

Згідно акту про відмову у наданні пояснень від 05.06.2019 позивачу ОСОБА_1 у присутності інших осіб було запропоновано надати письмові пояснення по дисциплінарній справі службовця, який притягується до дисциплінарної відповідальності для того, щоб встановити обставини та причини вчинення нею дисциплінарного проступку, а також інші питання, які мають значення у справі. Оскільки ОСОБА_1 відмовилась від надання письмових пояснень, їй було повідомлено, що буде складено акт про відмову від надання пояснень по дисциплінарній справі.

За нормами статті 77 Закону України "Про державну службу" рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Якщо під час розгляду дисциплінарної справи у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, суб`єкт призначення приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, яке оформляється наказом (розпорядженням).

У разі виявлення за результатами розгляду ознак злочину чи адміністративного правопорушення суб`єкт призначення зобов`язаний протягом трьох календарних днів передати відповідну заяву та копію матеріалів справи до відповідного правоохоронного органу.

Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов`язковими для розгляду суб`єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Державному службовцю видається під розписку належним чином завірена копія наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення.

У разі відмови державного службовця від одержання копії наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження такий документ не пізніш як у триденний строк з дня прийняття рішення надсилається державному службовцеві за місцем його проживання рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Враховуючи те, що наявні підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача були достатніми, суд вважає, що відповідач, притягуючи до дисциплінарної відповідальності позивача, діяв у порядок та спосіб, визначений Законом України "Про державну службу."

Таким чином, суд дійшов висновку, що доводи позивача в обґрунтування позовних вимог не знайшли свого підтвердження та у сукупності не свідчать про відсутність підстав для її звільнення.

Судом встановлено, що процедура проведення службового розслідування, накладення дисциплінарного стягнення, що мало наслідком звільнення позивача оскаржуваним наказом, була реалізована у відповідності до вимог законодавства.

У взаємозв`язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Підстави для відшкодування судових витрат у справі відповідно до положень статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Хмельницького окружного адміністративного суду про визнання протиправними і скасування наказів керівника апарату Хмельницького окружного адміністративного суду Панчука О.О. від 05.06.2019 №117-П "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 " і від 05.06.2019 №119-П "Про звільнення ОСОБА_1 ", поновлення на роботі ОСОБА_1 на посаді начальника відділу аналітичного та інформаційного забезпечення Хмельницького окружного адміністративного суду, стягнення з Хмельницького окружного адміністративного суду на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити повністю.

Реквізити учасників справи:

позивач ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 )

Хмельницький окружний адміністративний суд (місцезнаходження: вул. Козацька, 42, м. Хмельницький , Хмельницька область , 29009 , код ЄДРПОУ: 35173158)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 04 листопада 2019 року.

Головуючий суддя Мартиць О.І.

копія вірна:

Суддя Мартиць О.І.