Рішення № 8536169, 02.11.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

02.11.09           Справа № 17/124-09

За позовом Відкритого акціонерного товариства

“Промислово-будівельна група “Антарес”

до Закритого акціонерного товариства “Оцелот”

про стягнення 247 378,26 грн          

Суддя В.Г. Суховий

Представники: згідно з протоколом судового засідання

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Відкритого акціонерного товариства “Промислово-будівельна група “Антарес” (далі –Позивач) до Закритого акціонерного товариства “Оцелот” (далі –Відповідач) про стягнення 247 378,26 грн., з яких 205368,94 грн –основний борг, 33352,53 грн –пеня, 7269,70 грн –інфляційних та 1387,09 грн –три відсотки річних.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за Договором оренди № 31 від 24.04.2001р. щодо сплати орендних платежів за період з 01.11.2008р. по 01.06.2009р.

Ухвалою суду від 13.07.2009р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с. 37) просить позивача та суд укласти мирову угоду, де вказати терміни та порядок погашення суми боргу та штрафних санкцій.

В процесі розгляду справи позивачем було подано: заяву про уточнення та збільшення позовних вимог № 345 від 18.09.2009р. (а.с. 64-69), заява про зменшення позовних вимог № 360 від 02.10.2009р. (а.с. 122-127) та заява про уточнення позовних вимог № 382 від 28.10.2009р. (а.с. 141).

Згідно з останньої заяви позивача про уточнення позовних вимог № 382 від 28.10.2009р. (а.с. 141), поданої представником в судовому засіданні 02.11.2009р., позивач просить суд стягнути з відповідача 359580,22 грн заборгованості, 32995,83 грн –пені, 11767,06 грн –інфляційних та 3973,53 грн –3% річних.

У зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів розгляд справи неодноразово відкладався, в судовому засіданні 21.09.2009р. оголошувалась перерва.

В судовому засіданні 02.11.2009р. представник позивача позовні вимоги, з урахуванням останнього уточнення, підтримав в повному обсязі.

Відповідач визнав позов в частині вимог про стягнення 359580,22 грн основного боргу, заперечив в частині вимог про стягнення 32995,83 грн –пені, проти стягнення трьох процентів річних та інфляційних не заперечив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд в с т а н о в и в:

24 квітня 2001 року між Закритим акціонерним товариством “Оцелот” (відповідач, орендар) та Відкритим акціонерним товариством “Васильківський завод холодильників” (орендодавець) було укладено Договір оренди № 31 (далі - Договір).

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій № АБ 145091/2009 (а.с. 14) , свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи № 165631 (а.с. 9), наказу ВАТ “Васильківський завод холодильників” № 70 від 27.10.2006р. (а.с. 16) та статуту ВАТ “Промислово-будівельна група “Антарес” (а.с. 10-13), Відкрите акціонерне товариство “Васильківський завод холодильників” змінило свою назву на Відкрите акціонерне товариство “Промислово-будівельна група “Антарес”.

Згідно Розділу 1 Договору позивач (Орендодавець) передає, а відповідач (Орендар) приймає в оренду наступну будівлю (Орендований об'єкт): - частину корпусу № 102 (інструментальний цех) розміром 24м х 84м.; - побутові приміщення цеху, 2-й поверх, розміром 12м х 48м.; - частину складу металу розміром 24м х 24м. Об’єкт оренди знаходиться за адресою: м. Васильків, вул. Соборна, 72. (п.1.2 Договору), загальна площа: 3168 м2 (п. 1.3. Договору). Строк оренди складає 25 років з моменту підписання акта здачі-приймання (п. 4.1 Договору).

01 листопада 2002 року між сторонами був підписаний Акт приймання-передачі до договору оренди № 31 від 24.04.2001р. (а.с. 20), згідно якого Орендодавець передав Орендарю в користування наступні приміщення: - площу інструментального цеху (частина корпусу № 102) без площі т.п. № 5 і з вхідними тамбурами та коридорами - 1986 м2; - побутові приміщення 1-й поверх, включаючи кабінет нач. цеху - 122,4 м2; - побутові приміщення 2-й поверх - 516,96 м2; - площу території складу метал - 616,2 м2; - прилеглу територію до цеху та складу - 1076,8 м2.

Пункт 5.1 Договору передбачає, що розмір орендної плати за весь орендований об'єкт в цілому - згідно розрахунку орендної плати (Додаток № 2) який переглядається сторонами один раз п'ять років. Пунктом 5.3 Договору передбачено, що орендна плата сплачується: - 100% попередня оплат за перший рік оренди; - не пізніше 10 числа кожного поточного місяця за подальші роки оренди.

3 грудня 2007 року сторонами було внесено зміни та доповнення № 2 до Договору оренди № 31 від 24.04.2001р. (а.с. 23).

Додатком № 2 від 01.01.2008р. до Договору загальний розмір орендної плати на місяць з 1 січня 2008 року складає 43658,62 грн. (а.с. 24).

5 січня 2009 року сторонами було внесено зміни та доповнення № 3 до Договору оренди № 31 від 24.04.2001р., стосовно збільшення розміру орендної плати (а.с. 25).

Додатком № 2 від 01.01.2009р. до Договору загальний розмір орендної плати на місяць з 1 січня 2009 року складає 53374,93 грн. (а.с. 26).

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Таким чином, між сторонами був укладений договір найму (оренди).

Згідно з останньою заявою позивача про уточнення позовних вимог № 382 від 28.10.2009р. (а.с. 141), позивач просить суд стягнути з відповідача 359580,22 грн заборгованості, 32995,83 грн –пені, 11767,06 грн – інфляційних та 3973,53 грн –3% річних.

Як свідчать матеріали справи, на підставі зазначеного вище Договору за період з 1 листопада 2008 року по 1 вересня 2009 року ВАТ “Промислово-будівельна група “Антарес” (позивач) було нараховано ЗАТ “Оцелот” (відповідач) орендну плату у розмірі 514 316,68 грн. та плату за комунальні послуги у розмірі 9 920,76 грн. (за період з 01.01.2009 року по 01.09.2009 року). Всього на загальну суму 524 237,44 грн. Відповідач же за вказаний період розрахувався частково на загальну суму 164 657,22 грн., а саме в листопаді 2008 р. - 37 623,67 грн., січні 2009 р. - 43 658,62 грн., лютому 2009 р. - 53 374,93 грн., квітні 2009р. - 20 000 грн., та серпні 2009р. - 10 000 грн.

Станом на час розгляду справи ЗАТ “Оцелот” свої договірні зобов'язання не виконує, у зв'язку з чим, за період з листопада 2008 року по 1 вересня 2009 року відповідач заборгував ВАТ “ПБГ “Антарес” - 359580,22 грн.

Наявність зазначеної заборгованості визнав і представник відповідача - ЗАТ “Оцелот” в судовому засіданні 02.11.2009р., а також підтверджується двостороннім актом звірки розрахунків станом на 1 вересня 2009 року (а.с. 128-129), однак в даному Акті звірки відповідачем не зазначено про нарахування та сплату орендної плати за липень та серпень 2009 року.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ст. 762 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі згідно Договору оренди № 31 від 24.04.2001р. у сумі 359580,22 грн. є обґрунтованими, документально підтверджуються, визнані представником відповідача, тому підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 32995,83 грн пені суд зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч.1. ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч.2 ст. 217 та ч.1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.6 ст. 231 ГК України).

Відповідно до п.8.2 Договору оренди № 31 від 24.04.2001р. за несплату орендарем (відповідачем) платежів в термін, що встановлений Договором, нараховується пеня в розмірі 0,2% простроченої суми за кожен день прострочки на весь строк несплаченої заборгованості.

Тому господарський суд задовольняє позовні вимоги позивача в частині стягнення пені та стягує з відповідача пеню у розмірі 32995,83 грн. згідно поданого розрахунку (а.с. 142-143).

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 11767,06 грн – інфляційних та 3 973,53 –3% річних, суд зазначає наступне

Відповідно до частини другої ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Тому господарський суд задовольняє позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 11767,06 грн. –інфляційних та 3% річних у розмірі 3 973,53 грн згідно наведеного розрахунку в поданій позивачем в заяві про зменшення позовних вимог № 360 від 02.10.2009р. (а.с. 126).

На підставі ст. 49 ГПК України судові (господарські) витрати покладаються на відповідача, а також з відповідача згідно зі ст. 46 ГПК України підлягає стягненню в доход Державного бюджету України недоплачене держмито у зв’язку із збільшенням розміру позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 46, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Оцелот” (код 31292535) на користь Відкритого акціонерного товариства “Промислово-будівельна група “Антарес” (код 14314274) 359580,22 грн. основного боргу, 32995,83 грн –пеня, 11767,06 грн. –інфляційних, 3973,53 грн –3% річних, а також судові витрати: держмито у розмірі 2473,78 грн. та 315,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Оцелот” (код 31292535) в дохід Державного бюджету України 1609,39 грн державного мита.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя