Рішення № 85361543, 01.11.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3126/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Цховребової М.Г.

за участю:

секретаря судового засідання - Поварчук В.В.

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Дімітрічака С.І.

третьої особи - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області та завідуючого сектором містобудування, архітектури та ЖКГ Тарутинської РДА Одеської області Узуна Василя Дмитровича, третя особа - ОСОБА_3 , про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області та завідуючого сектором містобудування, архітектури та ЖКГ Тарутинської РДА Одеської області Узуна Василя Дмитровича, третя особа - ОСОБА_3 , в якому позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо розгляду заяви позивача та ОСОБА_3 від 05.02.2019 року та зобов`язати Тарутинську районну державну адміністрацію Одеської області повторно її розглянути.

Ухвалами суду від 29.05.2019 року: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; від 27.06.2019 року: вирішено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження; від 10.09.2019 року: продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів.

В судовому засіданні позивач підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його в повному обсязі, по суті, з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, із зазначенням таких фактичних обставин:

- постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2018 року у справі № 2-а/514/10/17 дії відділу містобудування, архітектури та ЖКГ Тарутинської РДА Одеської області щодо оформлення паспорту прив`язки тимчасової споруди для реалізації хлібобулочних виробів за реєстраційним номером 58-ППТС від 03.02.2017 року за адресою: АДРЕСА_1 визнанні протиправними внаслідок порушень будівельних та протипожежних норм;

- листом Тарутинської РДА Одеської області № Ко-1296 від 04.04.2018 року, на звернення від 21.03.2018 року, останньою «розглядаються питання та вивчаються правові наслідки щодо анулювання дії паспорта прив`язки за реєстраційним номером 58-ППТС від 3 лютого 2017 року, який видавався для розміщення тимчасової пересувної споруди для реалізації хлібобулочних виробів». З огляду на те, що тимчасова споруда більше року як змінила своє розташування, відносно колишньої схеми розміщення, визнаною судом протиправною та знаходиться без відповідного паспорту прив`язки, 5 лютого 2019 року разом з ОСОБА_3 звернувся до посадових осіб Тарутинської РДА Одеської області із заявою про знаходження тимчасової споруди для реалізації хлібобулочних виробів за реєстраційним номером 58-ППТС від 03.02.2017 року за адресою: АДРЕСА_1 , з порушенням Порядку та просив здійснити заходи щодо її демонтування. Однак, як вбачається з листа Тарутинської РДА Одеської області від 28.02.2019 року за № П-23, замість всебічного розгляду заяви позивач одержав чергову відписку;

- з урахуванням вимог п. 2.30 Порядку внаслідок самовільного розташування ТС без відповідного паспорту прив`язки з одного боку та закінченням строку паспорту прив`язки 58-ППТС від 03.02.2017 року з другого боку відповідачі повинні були здійснити заходи щодо демонтування вказаної ТС;

- таким чином, не прийняття заходів відповідачами щодо демонтування самовільно встановленої ТС за адресою: АДРЕСА_1 , та не розгляд вказаної заяви в присутності заявників вказує на протиправну бездіяльність Тарутинської РДА в Одеської області та завідуючого сектором містобудування, архітектури та ЖКГ Тарутинської РДА Одеської області Узуна В.С., який розглядав заяву;

- позивачем оскаржується бездіяльність відповідачів щодо не прийняття заходів відносно знаходження тимчасової споруди 58-ППТС за адресою: АДРЕСА_1 , без паспорту прив`язки, що є порушенням п. 2.1 «Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності», затвердженого наказом Мінрегіонбуду № 244 від 21.10.2011 року. Така тимчасова споруда відповідно до п. 2.31 Порядку вважається самовільно встановленою і тому відповідно до п. 2.30 Порядку підлягає демонтажу;

- відповідно до п. 2.10 Порядку паспорт прив`язки ТС 58-ППТС був оформлений сектором містобудування, архітектури та ЖКГ Тарутинської РДА Одеської області та відповідно до п. 2.12 Порядку підписний завідуючим сектором ОСОБА_4 , на якого покладено обов`язок відповідно до «Положення про Сектор» контролю за додержанням законодавства у сфері містобудування. Однак, як вбачається з відповідей Тарутинської РДА Одеської області, остання ніяким чином не здійснила ніяких заходів, як наприклад звернення до Департаменту ДАБІ Одеської області, поліції щодо самовільно встановленої ТС та її демонтажу;

- щодо відповідача ОСОБА_4 , то від нього взагалі не надійшла відповідь на звернення позивача та ОСОБА_3 , що є порушенням ст. ст. 15, 19 Закону, про яке у відзиві ані слова. Саме бездіяльність відповідачів в неприйняті заходів за заявою позивача та ОСОБА_3 щодо знаходження ТС 58-ППТС без паспорту прив`язки за вказаною адресою та не здійснення, саме заходів щодо її демонтування, а не демонтування ТС безпосередньо відповідачем, як на то вважає останній у своєму відзиві і змусило позивача звернутися до суду;

- Тарутинська РДА в Одеській області наводить свої заперечення щодо паспорту прив`язки тимчасової споруди ТС 58-ППТС, якій в даному позові не оскаржується взагалі, бо з цього питання вже є рішення Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2018 року по справі № 2-а/517/17, яким дії Сектору щодо оформлення паспорту прив`язки ТС 58-ППТС визнані протиправними;

- порушення відповідачами прав позивача у відповідності до ст.ст. 15, 19 Закону. Через свою бездіяльність на об`єктивний розгляд його з ОСОБА_3 звернення та не прийняття конкретних заходів щодо демонтування самовільно встановленої ТС, бо дія паспорту прив`язки тимчасової споруди 58-ППТС, оформлення якого постановою Одеського апеляційного адміністративного суду визнано неправомірним - закінчилось ще 01.02.2019 року.

Згідно зі змістом відзиву відповідача - Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області на позовну заяву, зазначений відповідач вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, із зазначенням таких фактичних обставин:

- постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2018 року по справі № 2-а/514/10/17, якою визнано протиправними дії Відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області щодо оформлення та видачі паспорту прив`язки стаціонарної тимчасової споруди для реалізації хлібобулочних виробів за реєстраційним номером 58-ППТС від 03.02.2017 року та затвердження схеми розміщення тимчасової споруди, складеної 01.02.2017 року;

- відповідач із посиланням на: постанову Малиновського районного суду Житомирської області від 03.12.2015 року по справі № 283/1721/15-а, ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2016 року по справі № 283/1721/15-а, постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 року провадження № 11-1128апп18, вважає, що паспорт прив`язки не є актом індивідуальної дії, до адміністративного суду можуть бути оскаржені лише ті рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що призводять до виникнення певних юридичних наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав та обов`язків у певних осіб (не суб`єктів владних повноважень). При цьому, оспорюванні рішення, дії чи бездіяльність повинні бути юридично значимими, тобто мати безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки шляхом або позбавлення можливості повністю чи в частині реалізовувати належне цій особі право, або безпідставно покладення на цю особу будь-якого обов`язку;

- Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області було подано касаційну скаргу від 17.04.2018 року № 01/01-17/599 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2018 року по справі № 2-а/514/10/17, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду України виніс ухвалу від 30.05.2018 року по справі № 2-а/517/10/17 про відкриття касаційного провадження за скаргою Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року по справі № 2-а/514/10/17, а також Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області було надіслано клопотання про приєднання додаткових доказів до касаційної скарги по постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2018 року по справі № 2-а/514/10/17 від 17.04.2018 року № 01/01-17/599 (копія постанови Малиновського районного суду Житомирської області від 01.03.2016 року, копія ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2016 року, копія постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 року по справі № 283/1721/15-а провадження № 11-1128апп18);

- позивач посилається на вищевказану постанову Одеського окружного адміністративного суду, однак не врахував що відділ взагалі відсутній та своєю постановою визнав протиправними дії не існуючого відділу, а також судом не враховано, що паспорт прив`язки пересувної тимчасової споруди для реалізації хлібобулочних виробів за реєстраційним номером 58-ППТС від 03.02.2017 року було видано для розміщення пересувної тимчасової споруди, а не для стаціонарної тимчасової споруди;

- ніяким чином права позивача та ОСОБА_3 не порушено, оскільки станом на 31.01.2019 року вказане обґрунтовується постановою Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 року провадження № 11-112апп18 та Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області було надано позивачу та ОСОБА_3 обґрунтовану відповідь від 28.02.2019 року № П-23;

- позивачем не вказано, в якому Законі України зазначено, що районна державна адміністрація та сектор містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства райдержадміністрації здійснюють заходи щодо демонтування самовільно встановленої ТС. При цьому, відповідно до п.п. 20 п. 5 Положення про сектор містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області, сектор відповідно до визначених галузевих повноважень виконує такі завдання: контролює органи місцевого самоврядування та надає методичну допомогу з питань здійснення наданих їм законом повноважень органів виконавчої влади;

- завідувачем сектору містобудування, архітектури та ЖКГ Тарутинської РДА Одеської області Узун В.Д. було надано голові Тарутинської селищної ради Одеської області лист від 08.04.2019 року № 02-17/31 щодо прострочення терміну дії паспорту прив`язки ТС № 58-ППТС від 03.02.2017 року з проханням вжити необхідних заходів до суб`єкту господарювання ОСОБА_5 щодо приведення вищезазначеного паспорту прив`язки ТС у відповідність чинному законодавству;

- дане питання повинно вирішуватись Тарутинською селищною радою Одеської області, Державною архітектурно-будівельною інспекцією в Одеській області ОСОБА_5 , який є власником пересувної тимчасової споруди;

- ОСОБА_5 , який є власником пересувної тимчасової споруди надав лист від 10.04.2019 року, в якому вказав що у зв`язку з тим, що він знаходився на лікуванні за кордоном та не мав можливості прибути завчасно, просив питання щодо пересувної тимчасової споруди для реалізації хлібобулочних виробів (паспорт прив`язки № 58 ППТС від 03.02.2017 року) відкласти до його повернення;

- отже, позивачем не вказано, які конкретно порушені права, свободи та законні інтереси позивача та ОСОБА_3 відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушенні його права, сподоби та законні інтереси та просить про їх захист відповідним шляхом. Оспорюванні рішення, дії або бездіяльність повинні бути юридично значимими, тобто мати безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом або позбавлення можливості повністю чи в частині реалізувати належне цій особі право, або шляхом безпідставного покладення на цю особу будь-якого обов`язку, що є підставою для відмови у задоволенні позовної заяви;

- відповідно до абз. 6 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про основи містобудування» до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належить: здійснення державного архітектурно-будівельного контролю у випадку та відповідно до вимог, встановлених законом.

Від відповідача - завідуючого сектором містобудування, архітектури та ЖКГ Тарутинської РДА Одеської області Узуна Василя Дмитровича відзив на позовну заяву до суду не надійшов.

Згідно зі змістом пояснень третьої особи на відзив, зокрема:

- позивачем оскаржується бездіяльність відповідачів щодо неприйняття заходів відносно знаходження тимчасової споруди 58-ППТС за адресою: АДРЕСА_1 , без паспорту прив`язки, а не сам паспорт прив`язки тимчасової споруди 58-ППТС, про що помилково зазначено відповідачем у своєму відзиві;

- тимчасова споруда встановлена без паспорту прив`язки відповідно до п. 2.3 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Мінрегіонбуду № 244 від 21.10.2011 року вважається самовільно встановленою і тому відповідно до п. 2.30 Порядку підлягає демонтажу;

- відповідно до п. 2.10 Порядку паспорт прив`язки ТС 58-ППТС був оформлений сектором містобудування, архітектури та ЖКГ Тарутинської РДА Одеської області та відповідно до п. 2.12 Порядку підписаний завідувачем Сектором ОСОБА_4 останній згідно Положення про Сектор повинен був контролювати розміщення ТС та приймати заходи в усунені порушень;

- нікчемність при розгляді заяви третьої особи з ОСОБА_1 , не прийняття заходів упродовж року (з 22.02.2018 року ухвалення судового рішення Одеського апеляційного адміністративного суду) щодо демонтажу самовільно встановленої тимчасової споруди 58-ППТС та притягнення до відповідальності власника споруди за порушення містобудівного законодавства вказує на протиправну бездіяльність відповідачів;

- не розгляд відповідачами у відповідності до ст. ст. 15, 19 Закону, а саме невиконання вказаних обов`язків порушує право на об`єктивний розгляд заяви та усунення вказаних порушень.

Заслухавши вступне слово позивача, представника відповідача - Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області та третьої особи, дослідивши докази у справі, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково, з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач разом із ОСОБА_3 звернувся до в.о. голови Тарутинської РДА Одеської області Силоч О.І. та завідуючого сектором містобудування архітектури та ЖКГ Тарутинської РДА Узуна В.Д. із заявою від 05.02.2019 року, вхідний № від 08.02.2019 року (а.с.10), у якій заявники просили здійснити заходи щодо демонтажу тимчасової споруди для реалізації хлібобулочних виробів, що розташована без відповідного паспорту прив`язки на території автостанції за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до змісту зазначеної заяви, її подано з таких підстав, зокрема:

- постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2018 року по справі № 2-а/514/10/17 дії відділу містобудування, архітектури та ЖКГ Тарутинської РДА Одеської області щодо оформлення паспорту прив`язки тимчасової споруди для реалізації хлібобулочних виробів за реєстраційним номером 58-ППТС від 03.02.2017 року визнані протиправними внаслідок порушень будівельних норм та протипожежних норм;

- як вбачається з листа Тарутинської РДА № Ко-1296 від 04.04.2018 року останньою «розглядається питання та вивчаються правові наслідки щодо анулювання дії паспорту прив`язки за реєстраційним номером 58-ППТС від 3 лютого 2017 року, який видався на розміщення тимчасової пересувної споруди для реалізації хлібобулочних виробів»;

- однак, на даний час вищевказана тимчасова споруда для реалізації хлібобулочних виробів, що за адресою: АДРЕСА_1 , більше року як змінила своє розташування, відносно колишній схеми розміщення, визнаною судом протиправною та знаходиться без відповідного паспорту прив`язки, що є порушенням п. 2.1 «Порядку розміщення тимчасових споруд для продовження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Мінрегіонбуду № 244 від 21.10.2011 року;

- відповідно до п. 2.31 Порядку розміщення ТС самовільно забороняється;

- відповідно до п. 2.30 Порядку самовільно встановлена ТС підлягає демонтажу;

- відповідно до ст. 18 Закону України «Про звернення громадян» заявники бажають взяти участь в перевірці вказаних фактів, розгляду заяви, ознайомлення з матеріалами перевірки та одержання відповіді.

Листом від 28.02.2019 року № П-23 (а.с.11) Тарутинська районна державна адміністрація Одеської області позивача та ОСОБА_3 повідомила про таке:

- інформуємо, що Тарутинською районною державною адміністрацією розглянуто звернення від 08.02.2018 року, яке надійшло до виконуючого обов`язки голови Тарутинської райдержадміністрації (вхідний № П-23 від 08.02.2019 року) щодо здійснення заходів по демонтажу тимчасової споруди для реалізації хлібобулочних виробів. За результатами розгляду повідомляємо, що законодавство України встановлює, що демонтаж кіосків (тимчасових споруд) можливий тільки на підставі закону або рішення суду. Рішення, розпорядження, положення, порядки органів виконавчої влади та виконкомів місцевих рад не є підставою для демонтажу;

- пунктом 4 статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон) передбачено, що розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Зазначений Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 року № 244. Відповідно до пункту 2.31 цього Порядку розміщення тимчасових споруд самовільно забороняється. Пунктом 2.30 Порядку також передбачає, що у разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив`язки, самовільного встановлення тимчасових споруд така тимчасова споруда підлягає демонтажу. Проте, окремий порядок проведення такого демонтажу Порядком не встановлений. При цьому, Порядок знесення самочинно збудованих об`єктів врегульований статтею 38 Закону;

- відповідно до статті 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Лист-відповідь від 28.02.2019 року № П-23 надана за підписом в.о. голови райдержадміністрації О.І. Сілоч, із зазначенням виконавця - ОСОБА_4 . (а.с.11)

Не погоджуючись, фактично, з діями відповідачів щодо розгляду заяви позивача та ОСОБА_3 від 05.02.2019 року, позивач звернувся до суду із вищенаведеними позовними вимогами.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються вимоги, позивачем суду також надано копії, зокрема (а.с.7-9, 12-16, 90, 133-135):

- постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року по справі № 2-а/514/10/17;

- листа Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області від 04.04.2018 року № Ко-1296;

- Положення про сектор містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області;

- паспорту прив`язки пересувної тимчасової споруди для реалізації хлібобулочних виробів на території автостанції за адресою: АДРЕСА_2 ;

- листа Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 21.06.2019 року № 1015-01/11-4772;

- акту Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 28.12.2018 року перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

- припису Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 28.12.2018 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

- рішення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від «__».01.2019 року про зупинення дії паспорта прив`язки тимчасової споруди від 03.02.2017 року № 58-ППТС.

На доведення обставини, на яких ґрунтуються заперечення, та на виконання ухвал суду відповідачем - Тарутинської районної адміністрації Одеської області, також надано копії, зокрема (а.с.41-42, 110-111, 113):

- листа Сектору містобудування, архітектури та ЖКГ Тарутинської РДА Одеської області від 08.04.2019 року № 02-17/31;

- листа Марашлець Д.Г. від 10.04.2019 року;

- розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області «Про виконання обов`язків голови районної державної адміністрації» від 13.12.2018 року № 33/к-2018;

- витягу з розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області «Про переведення працівників райдержадміністрації» від 09.08.2016 року № 99/к-2016;

- рішення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 04.03.2019 року про відновлення дії паспорта прив`язки тимчасової споруди від 03.02.2017 року № 58-ППТС.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): законами України: «Про звернення громадян» від 02.10.1996 року № 393/96-ВР (далі - Закон № 393/96-ВР); «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI).

Згідно зі ст. 1 Закону № 393/96-ВР, громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до ст. 3 Закону № 393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Частиною 1 статті 15 Закону № 393/96-ВР встановлено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 15 Закону № 393/96-ВР відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Згідно зі статтею 18 Закону № 393/96-ВР громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право:

особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;

ознайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;

бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;

користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;

одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;

вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

Приписами статті 19 Закону № 393/96-ВР встановлено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані:

об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;

на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;

забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень;

письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;

вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина;

у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;

не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;

особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев`ятого частини першої цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону № 393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та встановлених судом обставин, а саме:

Позивач разом із ОСОБА_3 звернувся до в.о. голови Тарутинської РДА Одеської області Силоч О.І. та завідуючого сектором містобудування архітектури та ЖКГ Тарутинської РДА Узуна В.Д. із заявою від 05.02.2019 року, вхідний № від 08.02.2019 року, у якій заявники просили: здійснити заходи щодо демонтажу тимчасової споруди для реалізації хлібобулочних виробів, що розташована без відповідного паспорту прив`язки на території автостанції за адресою: АДРЕСА_1 , із зазначенням, що відповідно до ст. 18 Закону України «Про звернення громадян» заявники бажають взяти участь в перевірці вказаних фактів, розгляду заяви, ознайомлення з матеріалами перевірки та одержання відповіді.

Листом від 28.02.2019 року № П-23 Тарутинська районна державна адміністрація Одеської області позивача та ОСОБА_3 повідомила про таке:

- інформуємо, що Тарутинською районною державною адміністрацією розглянуто звернення від 08.02.2018 року, яке надійшло до виконуючого обов`язки голови Тарутинської райдержадміністрації (вхідний № П-23 від 08.02.2019 року) щодо здійснення заходів по демонтажу тимчасової споруди для реалізації хлібобулочних виробів. За результатами розгляду повідомляємо, що законодавство України встановлює, що демонтаж кіосків (тимчасових споруд) можливий тільки на підставі закону або рішення суду. Рішення, розпорядження, положення, порядки органів виконавчої влади та виконкомів місцевих рад не є підставою для демонтажу;

- пунктом 4 статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон) передбачено, що розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Зазначений Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 року № 244. Відповідно до пункту 2.31 цього Порядку розміщення тимчасових споруд самовільно забороняється. Пунктом 2.30 Порядку також передбачає, що у разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив`язки, самовільного встановлення тимчасових споруд така тимчасова споруда підлягає демонтажу. Проте, окремий порядок проведення такого демонтажу Порядком не встановлений. При цьому, Порядок знесення самочинно збудованих об`єктів врегульований статтею 38 Закону;

- відповідно до статті 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

По-перше, відразу слід зазначити, що в прохальній частині позову позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо розгляду заяви позивача та ОСОБА_3 від 05.02.2019 року та зобов`язати Тарутинську районну державну адміністрацію Одеської області повторно її розглянути

Проте, згідно зі змістом мотивувальної частини позову, відповіді на відзив з доповненнями до неї та вступного слова в судовому засіданні, позивач, фактично, не згоден з діями відповідачів щодо розгляду заяви позивача та ОСОБА_3 від 05.02.2019 року (або бездіяльністю відповідачів щодо не здійснення законодавчо встановлених заходів за результатами розгляду заяви позивача та ОСОБА_3 від 05.02.2019 року).

Отже, в даному випадку має місце некоректне формулювання змісту позовних вимог в прохальній частині позову, яке може бути усунене шляхом застосування судом ч. 2 ст. 9 КАС України.

По-друге, з вищенаведеного змісту листа-відповіді вбачається, що позивачу, фактично, відмовлено у задоволенні заяви від 05.02.2019 року, вхідний № від 08.02.2019 року, про здійснення заходів по демонтажу певної тимчасової споруди для реалізації хлібобулочних виробів, лише та виключно з таких підстав:

1) законодавство України встановлює, що демонтаж кіосків (тимчасових споруд) можливий тільки на підставі закону або рішення суду. Рішення, розпорядження, положення, порядки органів виконавчої влади та виконкомів місцевих рад не є підставою для демонтажу.

При цьому у відповіді не конкретизовано: яке саме законодавство України (обов`язкові реквізити нормативно-правового(-их) акту(-ів), стаття, частина, пункт тощо) встановлює, що демонтаж кіосків (тимчасових споруд) можливий тільки на підставі закону або рішення суду; демонтаж кіосків (тимчасових споруд) можливий тільки на підставі якого саме закону (обов`язкові реквізити нормативно-правового(-их) акту(-ів), стаття, частина, пункт тощо) або рішення суду;

2) шляхом наведення положень: п. 4 ст. 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; п.п. 2.30, 2.31 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 року № 244; 3) шляхом посилання на ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Так, відповідно до положень ч. 4 ст. 28 Закону № 3038-VI «Тимчасові споруди для провадження підприємницької діяльності» розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Відповідно до п.п. 2.30, 2.31 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 21.10.2011 № 244, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 р. за № 1330/20068, у разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив`язки, самовільного встановлення ТС така ТС підлягає демонтажу.

Розміщення ТС самовільно забороняється.

Згідно зі ст. 38 Закону № 3038-VI «Знесення самочинно збудованих об`єктів»

1. У разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

2. За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

У разі неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об`єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством.

Виконання рішення суду, що набрало законної сили, щодо знесення самочинно збудованого об`єкта здійснюється відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Проте, на порушення вимог у відповіді не наведено жодних фактичних обставин, які обумовили посилання відповідачів саме на вищенаведені норми законодавства, не викладені мотиви фактичної відмови у задоволенні заяви, не здійснено жодних висновків, до яких дійшли відповідачі на їх підставі з урахуванням наведених правових норм, а також не роз`яснено порядок оскарження прийнятого по заяві рішення.

Додатково слід зазначити, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення органом, який розглядає заяву конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Встановлені судом обставини свідчать про недотримання відповідачем - 1 вимог щодо ясності, чіткості, доступності, зрозумілості та обґрунтованості рішень, з порушених у заяві позивача питань.

Відтак, невиконання відповідним органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, обґрунтованості та вмотивованості вирішення порушених позивачем у заяві питань призводить до протиправності дій щодо розгляду відповідної заяви.

По-третє, позивачем у заяві від 05.02.2019 року, вхідний № від 08.02.2019 року, також зазначено, що відповідно до ст. 18 Закону України «Про звернення громадян» заявники бажають взяти участь в перевірці вказаних фактів, розгляду заяви, ознайомлення з матеріалами перевірки та одержання відповіді.

Проте, відповідачами жодних доводів та або доказів щодо дотримання прав позивача та виконання обов`язків відповідачів, передбачених ст.ст. 18, 19 Закону України «Про звернення громадян» з порушеного питання - відповідачами не наведено та/або не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заявлених заперечень проти вимог, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, з дотриманням ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачами суду не наведено та не надано.

При цьому слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.), відповідно

суд дійшов висновків, що:

- дії щодо розгляду заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від 05.02.2019 року вчинені відповідачем - Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області: не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дії; недобросовісно; нерозсудливо; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямована ця дія; без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення, відповідно, вони є протиправними;

- відповідно до п.п. 3, 4, 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Виходячи з: висновків суду про протиправність дій відповідача - Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від 05.02.2019 року; законодавчо встановлених повноважень відповідача з розгляду питань, порушених позивачем у цій заяві; наявності у відповідача - Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області, як суб`єкта владних повноважень, діяти на власний розсуд, тощо, - суд вважає за необхідне зобов`язати Тарутинську районну державну адміністрацію Одеської області вирішити питання, щодо яких звернувся ОСОБА_1 з заявою від 05.02.2019 року, вхідний № від 08.02.2019 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні;

- в задоволенні решти позовних вимог, саме до відповідача - завідуючого сектором містобудування, архітектури та ЖКГ Тарутинської РДА Одеської області Узуна Василя Дмитровича - слід відмовити, виходячи з такого. Суд звертає увагу позивача, що відповідь від 28.02.2019 року № П-23 на звернення позивача надана за підписом в.о. голови райдержадміністрації О.І. Сілоч, із зазначенням виконавця - Узун В.Д. Наведене відповідає вимогам ч. 3 ст. 15 Закону № 393/96-ВР. Крім того, відповідач - завідуючий сектором містобудування, архітектури та ЖКГ Тарутинської РДА Одеської області Узун Василь Дмитрович - є посадовою особою відповідача - Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області, дії якого визнані судом протиправними та зобов`язано вирішити питання, щодо яких звернувся ОСОБА_1 з заявою від 05.02.2019 року, вхідний № від 08.02.2019 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Виходячи з зазначених висновків суду, суд вважає такий спосіб захисту прав та інтересів позивача ефективним та достатнім, відповідно таким, що не потребує окремого визнання протиправними певних дій відповідача - посадової особи органа, відповідні дії якого визнані судом протиправними.

Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI, відповідно підстав для розподілу судових витрат в порядку, передбаченому ст. 139 КАС України, немає.

Керуючись ст.ст. 9, 205, 241-246, 250, 255, 295 та Перехідними положеннями КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) до Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області (місцезнаходження: вул. Широка, 1, смт. Тарутине, Одеська область, 68500; ідентифікаційний код юридичної особи: 04056894) та завідуючого сектором містобудування, архітектури та ЖКГ Тарутинської РДА Одеської області Узуна Василя Дмитровича (адреса місця служби: пр. Миру, 34, смт. Тарутине, Одеська обл., 68500), третя особа ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ), визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від 05.02.2019 року.

Зобов`язати Тарутинську районну державну адміністрацію Одеської області вирішити питання, щодо яких звернувся ОСОБА_1 з заявою від 05.02.2019 року, вхідний № від 08.02.2019 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи до або через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В повному обсязі рішення складено 1 листопада 2019 року.

Суддя М.Г. Цховребова

.