Ухвала суду № 85360872, 30.09.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

30 вересня 2019 року м. Київ № 320/4798/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лиска І.Г., розглянувши позовну заяву Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, Виконавчого комітету Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області до Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулись Фурсівська сільська рада Білоцерківського району Київської області, Виконавчий комітет Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області з позовом до Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення.

Відповідно до вимог частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддею під час вирішення питання про відкриття провадження у справі встановлено недоліки позовної заяви, у зв`язку із чим ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 позовну заяву залишено без руху та встановлено десятиденний строк з дня вручення копії ухвали, шляхом приведення позовної заяви у відповідності до ст.160, 161 КАС України (зокрема, письмові обґрунтування пропуску строку звернення до суду та докази на їх підтвердження, а також письмові обґрунтування та підстав необхідності залучення останніх в якості третіх осіб).

Суддя зазначає, що 26.09.2019 до суду надійшла заява представника позивача на виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду.

Надаючи оцінку даній заяві про поновлення процесуального строку звернення до суду суддя зазначає наступне.

В заяві представник позивачів зазначає, що Фурсівська сільська рада не знала про прийняття рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 22 липня 2005 року №281 «Про затвердження нумерації будинків» прийняте в 2005 році та не могла знати. Так, як Закон України «Про доступ до публічної інформації» набрав чинності лише в 2012 році згідно якого публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Доступ до публічної інформації забезпечується систематичним та оперативним оприлюдненням інформації в офіційних друкованих виданнях та,на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет. Оскаржуване рішення були прийнято раніше і відповідно, не оприлюднювалось. Таким чином, позивачі не мали можливості дізнатись про його прийняття. 16.07.2019 р. на адресу Фурсівської сільської ради від Білоцерківської міської ради надійшло декілька аналогічних за предметом та підставами позовних заяв, що стосуються присвоєння адрес об`єктам нерухомого майна, яким раніше були присвоєні адреси рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 22 липня 2005 року №281 «Про затвердження нумерації будинків». Саме зі змісту та додатків до позову, отриманого 16.07.2019 року, Фурсівська сільська рада дізналась про існування рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 22 липня 2005 року №281 «Про затвердження нумерації будинків».

При вирішенні питання щодо наявності поважних причин для поновлення строку звернення з адміністративним позовом суддя враховує наступне.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

У главі 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено два види строків - строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом і процесуальні строки. Відповідно до такого поділу строків розрізняються як процедура їх поновлення, так і наслідки їх пропущення. Наслідки пропущення строків звернення з адміністративним позовом визначено у ст. 123 КАС України.

Згідно з ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Про необхідність перевірки судом вимог КАС України щодо строків звернення з адміністративним позовом, дослідження наявності саме поважних причин для їх поновлення зазначено й у п.п. 13-14 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ".

Строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Шестимісячний строк визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилася, чи буде вона звертатися до суду із відповідним позовом.

Представник позивачів стверджує, що саме зі змісту та додатків до позову, отриманого 16.07.2019 року, Фурсівська сільська рада дізналась про існування рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 22 липня 2005 року №281 «Про затвердження нумерації будинків».

Разом з тим, суддя зазначає, що нормами чинного законодавства визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивачами в заяві не зазначено які саме ними вчинялися дії для того, щоб дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Крім того, суддя звертає увагу, що в позовній заяві позивачі посилаються на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08.02.2019 року по справі №810/3401/19 за позовом Білоцерківської міської ради до Білоцерківської районної ради та Головного управління Держгеокадастру у Київській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору Фурсівська сільська рада Білоцерківського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення від 12 березня 2015 року № 40-427 «Про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж сіл Фурси та Чмирівка Білоцерківського району Київської області (далі - Рішення), та зобов`язання внести зміни до Державного земельного кадастру. В судових засіданнях по даній справі досліджувались матеріали про встановлення меж міста Біла Церква. Судовим рішенням по справі №810/3401/19 також встановлено, що проекти землеустрою щодо встановлення меж міста Біла Церква не розроблялись, а рішення Верховної ради або Президії Верховної ради щодо меж міста Біла Церква не приймались. Таким чином, на сьогоднішній день межа міста Біла Церква не встановлена. В судовому засіданні по даній справі також досліджувались креслення генерального плану м. Біла Церква, затвердженого рішенням Білоцерківської сільської ради в 1985 році. Зазначений генеральний план був діючий на момент прийняття рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 22 липня 2005 року №281 «Про затвердження нумерації будинків».

Отже, суддя зазначає, що позивачі на час розгляду справи №810/3401/19 могли вчинити будь-які дії щодо наявності оскаржуваного рішення та вчинити дії щодо оскарження його в судовому порядку, ще в лютому 2019 року.

Крім того, суддя звертає увагу, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, встановлено, що запис про право власності на об`єкти нерухомого майна за адресою Київська область, м. Біла Церква, вул. Гайок, будинок 224-А здійснено, позиваючи з 30.12.2009.

Таким чином, суддя вважає, що позивачі не скористалися своїм правом, щодо вчинення дій про наявність рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 22 липня 2005 року №281 «Про затвердження нумерації будинків».

Також до суду не надано жодного обґрунтованого пояснення відносно вчинення будь-яких дій щодо не можливості виявлення оскаржуваного рішення під час виконання своїх повноважень які передбачають відповідний та відомий рівень компетенції і обізнаності в існуванні суттєвих обставин загального стану справ, здійснюючи господарські та управлінські функції в інтересах Фурсівської сільської ради та виконавчого комітету Фурсівської сільської ради.

Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суддя зазначає, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

При цьому слід враховувати, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини від 21.02.1986 справа «Стаббігс та інші проти Великобританії»).

Суддя наголошує, що інститут строків в адміністративному процесі покликаний дисциплінувати учасників адміністративних правовідносин та сприяти досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулювати учасників адміністративного процесу добросовісно користуватися своїми правами та виконувати обов`язки.

Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що викладені у заяві про поновлення пропущеного строку не відображені належними доказами, а відтак твердження позивача про те, що строк звернення до адміністративного суду ним пропущено з поважних причин, суд вважає необґрунтованими.

Будь-яких інших належних та допустимих доказів неможливості звернутись до суду за захистом порушеного права у строк, визначений чинним законодавством України, позивачем суду не надано.

Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Беручи до уваги ту обставину, що позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про існування обставин, що об`єктивно перешкоджали йому звернутись з даним позовом до суду у межах строків, встановлених законом, а судом з позовної заяви та доданих до неї матеріалів не встановлено підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, суддя дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає поверненню.

Суддя звертає увагу позивача на те, що відповідно до приписів частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 123, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, Виконавчого комітету Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області до Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, - повернути позивачеві.

2. Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лиска І.Г.