Ухвала суду № 85358630, 04.11.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

Про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

04.11.2019Справа № 910/15019/19Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали

За позовом Публічного акціонерного товариства "Донецькоблгаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метакосталт"

про стягнення 22 100 000 грн..

ВСТАНОВИВ:

05.09.2019 Публічне акціонерне товариство "Донецькоблгаз" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою №15/1-2350 від 30.09.2019 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метакосталт" про стягнення 22 100 000 грн..

Подана Публічним акціонерним товариством "Донецькоблгаз" позовна заява не відповідає вимогам статтям 162 та 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху з посиланням на положення статті 174 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи наступне.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

Згідно з п. 6 частиною 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Проте, всупереч наведеного, позивачем не вказано жодних відомостей стосовно вжиття заходів досудового врегулювання спору.

Окрім того, у п. 10 ч. 3 ст. 162 ГПК України зазначено, що позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не містить належного підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Частиною 1 ст.172 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Частиною 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

При цьому, належним доказом відправлення відповідачеві позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), надані в оригіналі.

Також, згідно з п. 61 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

У якості доказів направлення відповідачу копії позовної заяви заявником надано опис вкладення у цінний лист від 24.10.2019 та накладну №8432001515477 від 24.10.2019.

Проте, за відсутності документа, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), наданий опис вкладення та накладна не можуть вважатись належними доказами надсилання відповідачу поданої до суду позовної заяви з доданими до неї документами.

Окрім того , в переліку документів в описі вкладення , що направлені на адресу відповідача зазначені не всі документи які були подані до суду.

Водночас, згідно з пунктом 8 частиною 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зокрема 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Проте, всупереч наведеного, позивачем не зазначено перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Частиною 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. N 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи".

При цьому, суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 11 липня 2018 р. у справі № 904/8549/17, за якою незасвідчені або неправильно засвідчені копії документів можуть бути належними, проте недопустимими доказами у справі і є підставою для скасування судового рішення.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Судом встановлено, що додані до позовної заяви копії документів засвідчені з порушенням п. 5.27 Національного стандарту, оскільки не містять дати засвідчення копій.

Судом досліджено, що додатки, долучені до позовної заяви додатки, надані в копіях, які засвідчені А.В. Бондар, проте доказів того, що зазначена особа уповноважена їх засвідчувати до суду не надано.

Зазначені порушення не дають суду можливості пересвідчитися в достовірності поданих до суду доказів.

Суд зазначає, що процесуальним законодавством не передбачено інших способів засвідчення доказів, що подаються до суду, окрім особистого підпису особи, відтак, додані до позовної заяви матеріали не можуть вважатись належним чином засвідченими копіями

Вимоги щодо форми та змісту позовної заяви закріплені у статті 162 Господарського процесуального кодексу України, пунктом 9 частини 3 якої передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У вказаній позовній заяві міститься клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За приписами статей 1, 2 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.

Як встановлено статтею 4 вказаного Закону України, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921,00 грн.) та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (672 350,00 грн.). З позовних заяв немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921,00 грн.).

Як вбачається з поданого позову, позивачем заявлено вимоги майнового характеру про стягнення 22 100 000 грн., у зв`язку з чим останнім мав бути сплачений судовий збір у розмірі 331 500 грн. відповідно до вимог ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

В наведеній нормі Закону встановлено чіткий обмежений перелік умов, за наявності яких суд має право, а не обов`язок, відстрочити або розстрочити сплату судового збору.

Обґрунтовуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, заявник зазначає про відсутність можливості сплатити судовий збір у зв`язку з важким фінансовим становищем Публічного акціонерного товариства "Донецькоблгаз".

Оскільки скаржник є юридичною особою, то у відповідності до частини другої статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд не може відстрочити сплату судового збору.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд в ухвалі від 03.07.2018 у справі №906/437/16.

Обставини, на які посилається позивач, не є тими обставинами, за яких можливе надання відстрочки сплати судового збору.

Крім того, позивачем не наведено жодного факту щодо можливості сплати судового збору у майбутньому.

При цьому, під час розгляду клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору суд також враховує позицію, викладену у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі „Пелевін проти України" та від 30.05.2013 року у справі „Наталія Михайленко проти України", в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі „Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Оскільки зазначені заявником підстави не підпадають під перелік умов, наведений в ст. 8 Закону України "Про судовий збір", Суд доходить висновку про відсутність правових підстав для відстрочення сплати судового збору в даному випадку.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги недоведеність обставин, які перешкоджають сплаті судового збору в розумінні ст. 8 Закону України "Про судовий збір", клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Отже, на підтвердження факту сплати судового збору позивач повинен надати оригінал платіжного доручення (квитанцію, тощо) із зазначенням у ньому належних платіжних реквізитів у розмірі 331 500 грн.

Згідно зі статтею 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Враховуючи відсутність доказів сплати судового збору у матеріалах позовної заяви та відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, Суд зазначає, що позивачем не виконано п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України щодо надання документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України).

За наведених обставин, оскільки подана позивачем позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

Суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 174, ч. 2 ст. 232, ст.ст. 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "Донецькоблгаз" про відстрочення сплати судового збору відмовити.

2. Позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Донецькоблгаз" залишити без руху.

3. Встановити Публічному акціонерному товариству "Донецькоблгаз" строк на усунення недоліків позовної заяви - не пізніше 7 днів з дня вручення зазначеної ухвали.

4. Встановити Публічному акціонерному товариству "Донецькоблгаз" спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- письмову заяву із зазначенням відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору;

- оригіналу документу, яким підтверджується надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) відділом поштового зв`язку з здійснення направлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів неї документів за накладною №8432001515477 від 24.10.2019;

- подання до суду письмової заяви, яка буде містити: підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; докази направлення цієї заяви відповідачу;

- подання до суду письмової заяви із зазначенням попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, з доказами направлення цієї заяви відповідачу;

- подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 331 500 грн.;

- всіх документів, долучених до позовної заяви, завірених належним чином (у відповідності до п. 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. N 55) або надання доказів в підтвердження наявності повноважень у А. ОСОБА_1 Бондар на засвідчення копій документів;

- письмової заяви із зазначенням переліку документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

5. Роз`яснити Публічному акціонерному товариству "Донецькоблгаз", що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

6. Відповідно до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Дана ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Лиськов М.О.