Ухвала суду № 85356766, 31.10.2019, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

УХВАЛА

(про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою)

Справа № 348/573/18

Провадження № 1-кп/348/81/19

31 жовтня 2019 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого-судді: Міськевич О.Я.

секретаря судового засідання: Скоблей О.В.

за участю прокурора: Марчук С.В.

обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2

захисників: Василик У.С., Антошка Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Надвірна об`єднане кримінальне провадження за обвинувальними актами, внесеними в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018090200000770 від 06.11.2018 року, за № 12018090200000148 від 06.03.2018 року, за № 12018090200000162 від 14.03.2018 року, за № 12018090200000163 від 14.03.2018 року, по якому обвинувачуються ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 162 КК України та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Надвірнянського районного суду знаходиться об`єднане кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 162 КК України, та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 утримуються під вартою в ДП «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» Міністерства юстиції України.

В судовому засіданні від прокурора поступило клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який закінчується 08.11.2019 р., з огляду на те, що і надалі є обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечив проти продовження відносно нього строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки він немає наміру переховуватися від суду, впливати на потерпілих та свідків по кримінальному провадженні, вчиняти інші злочини. Просив змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на інший, більш м`ягкий. Також просив дане судове засідання проводити у відсутності його захисника.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 -адвокат Антошко Р.В. в судовому засіданні заперечив відносно продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , зазначивши, що прокурором не доведено продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, так обвинувачений ОСОБА_2 не буде переховуватись від суду, впливати на свідків та потерпілих по кримінальному провадженні чи вчиняти інші злочини. Просив змінити обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав клопотання свого захисника. Заперечив проти продовження відносно нього строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки він немає наміру переховуватися від суду, впливати на потерпілих та свідків по кримінальному провадженні, вчиняти інші злочини. Також просив змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши наявні матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.

Ухвалою Надвірнянського районного суду від 10.09.2019 року обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 08.11.2019 року.

Під час судового розгляду справи, керуючись ст. 331 ч. 3 КПК України, суд, розглядаючи питання доцільності продовження обраного обвинуваченим запобіжного заходу, вирішує чи є на час розгляду зазначеного питання ризики, передбачені ст. 177 КПК України, чи вони не зменшилися та не відпали.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Приймаючи рішення про можливість продовження обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд приймає до уваги, що на даний час ризики, які були підставою для обрання заходу забезпечення кримінального провадження, не відпали.

Зокрема стосовно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 продовжують існувати ризик переховування, ризик незаконного впливу на потерпілих по кримінальному провадженні, а також вчинення іншого кримінального правопорушення.

Так обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 162 КК України, найтяжчий з яких відноситься до категорії тяжких злочинів та передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років, а обвинувачений ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, який відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості та передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років, та покарання, яке загрожує обвинуваченим в разі визнання їх винуватими у вчиненні інкримінованих їм діяньсвідчить про високий ступінь ризику переховування від суду, тому продовження строку запобіжного заходу відповідає меті забезпечення реалізації завдань кримінального провадження, так як у даному кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілих.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, невзявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Посилання обвинувачених та захисника на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України є безпідставними, оскільки прокурором наведено достатні та переконливі докази їх існування, з яких вбачається, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України існують, на даний час вони не зменшилися, а в сукупності дають достатні правові підстави для продовження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При продовженні дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує обставини, передбачені ст.ст. 177-178 КПК України, з урахуванням особи обвинуваченого, його віку, стану здоров`я, майнового стану, міцності соціальних зв`язків, що він раніше судимий, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним, того факту, що існують ризики того, що ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, зможе продовжити злочинну діяльність, переховуватися від суду, впливати на потерпілих та свідків по кримінальному провадженні. Суд приходить до висновку що суспільний інтерес у триманні обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, переважає над особистими інтересами обвинуваченого, прокурором доведені ризики, передбачені ст. 177 КПК України та вважає, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів може не забезпечити належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 та запобігти передбаченим ст. 177 КПК України ризикам, а тому суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора щодо продовження відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При продовженні дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує обставини, передбачені ст.ст. 177-178 КПК України, з урахуванням особи обвинуваченого, його віку, стану здоров`я, майнового стану, міцності соціальних зв`язків, що він раніше судимий, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним, того факту, що існують ризики того, що ОСОБА_2 , перебуваючи на волі, зможе продовжити злочинну діяльність, переховуватися від суду, впливати на потерпілого та свідків по кримінальному провадженні. Суд приходить до висновку що суспільний інтерес у триманні обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою, переважає над особистими інтересами обвинуваченого, прокурором доведені ризики, передбачені ст. 177 КПК України та вважає, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів може не забезпечити належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_2 та запобігти передбаченим ст. 177 КПК України ризикам, а тому суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора щодо продовження відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну йому запобіжного заходу з тримання під вартою на інше, більш м`ягке, а також в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника-адвоката Антошка Р.В. про зміну обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт слід відмовити, оскільки суд дійшов до висновку про неможливість жодного із більш м`яких запобіжних заходів у виді особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту чи заставизабезпечити виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177-178, 331, 395 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора у кримінальному провадженні щодо продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 та ОСОБА_3 - задовільнити.

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 - запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 16 год. 00 хв. 29 грудня 2019 року.

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 - запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 16 год. 00 хв. 29 грудня 2019 року.

Тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 здійснювати в ДП «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» Міністерства юстиції України.Копію ухвали вручити обвинуваченому та прокурору і направити начальнику ДП «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» Міністерства юстиції України для виконання.

Копію ухвали вручити обвинуваченим та прокурору і направити начальнику ДП «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» Міністерства юстиції України для виконання.

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну йому запобіжного заходу з тримання під вартою на на інше, більш м`ягке - відмовити.

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника-адвоката Антошка Р.В. про зміну обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення..

Суддя Міськевич О.Я.