Ухвала суду № 85356318, 01.11.2019, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/1970/19

провадження №1-кп/176/275/19

УХВАЛА

01 листопада 2019 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

у складі: головуючої - судді Павловської І.А.,

з участю секретаря Ніколенко М.В.,

судового розпорядника Коваль А.О.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Жовті Води кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 лютого 2019 року за №12019040220000113,-

за участю сторін кримінального провадження: прокурора Янюк В.І., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника обвинуваченого - адвоката Саідової М.В., потерпілого ОСОБА_2 ,-

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 ставиться за провину скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Зокрема прокурор наголошувала на тому, що ОСОБА_1 є особою неодноразово судимою, при цьому продовжує вчиняти кримінальні правопорушення. Зазначила, що на теперішній час на розгляді Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області, крім даного кримінального провадження, відносно ОСОБА_1 перебуває ще одне кримінальне провадження по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 309 КК України, відомості про яке внесено в ЄРДР 01 лютого 2018 року за №12018040220000099.

У вищевказаному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 обирався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Однак, 02 липня 2018 року ОСОБА_1 був звільнений з під варти, на підставі ч. 2 ст 202 КПК України, у зв`язку із внесенням застави в сумі 70480 гривень.

Одночасно, 08 серпня 2019 року ОСОБА_1 оголошено про підозру у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, відомості про яке внесено в ЄРДР 04 травня 2019 року за №12019040220000332.

На думку прокурора наведене свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також прокурор зазначала, що ОСОБА_1 відповідального становища у суспільстві не займає, не має міцних соціальних зв`язків, офіційно не працевлаштований, не має офіційно зареєстрованого шлюбу, а тому наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, прокурор вказувала на наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто можливість обвинуваченого впливати на потерпілого та свідків. Існування даного ризику обґрунтувала тим, що згідно характеризуючих документів на обвинуваченого ОСОБА_1 вбачається, що останній вчиняв хуліганські дії, схильний до насильства, погрожував громадянам фізичною розправою, вчиняв сварки. Тому, оскільки потерпілий і свідок проживають з ОСОБА_1 в місті Жовті Води, обвинувачений, шляхом переконання, тиску чи залякування, може змусити їх змінити свої покази.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Саідова М.В., заперечувала у задоволенні клопотання прокурора в частинні продовження її підзахисному раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При цьому просила звернути увагу, що клопотання про продовження строку тримання під вартою не подано прокурором у п`ятиденний строки до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, визначений ч. 1 ст. 199 КПК України.

Крім того, захисник наголошувала на тому, що сторону захисту не ознайомлено з характеризуючими документами щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , на які у своєму клопотанні посилалась прокурор. Одночасно зазначила, що вказані документи також не оголошувалися і не досліджувалися судом апеляційної інстанції. До того ж характеристика надана працівником поліції не за місцем проживання обвинуваченого.

Разом з тим, адвокат Саідова М.В. надала суду медичні документи на підтвердження отримання ОСОБА_1 вогнепального поранення у зв`язку з чим останньому раніше встановлювалась 3-тя група інвалідності.

Обвинувачений ОСОБА_1 , відмовився висловити будь-яку особисту думку з приводу заявленого прокурором клопотання, водночас зазначив на підтриманні думки свого захисника.

Потерпілий ОСОБА_2 наполягав на продовженні обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного західу у вигляді тримання під вартою, оскільки вважає що в іншому випадку останній продовжуватиме злочіинну діяльність.

Вислухавши учасників кримінального провадження, суд приходить до наступного.

Так, згідно положень ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. При цьому вирішення даного питання судом відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Аналізуючи вказану норму Закону, суд доходе висновку, що запобіжний захід скасовується або змінюється в судовому розгляді, якщо відпадає необхідність у застосуванні запобіжного заходу або в раніше обраному запобіжному заході. При цьому, на більш м`який запобіжний захід змінюється, якщо обвинувачення змінюється на менш тяжке або ступінь вірогідності неналежної поведінки обвинуваченого стає незначним.

Частиною 1 статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу в кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання зазначеним ризикам.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі і зазначені в даній нормі закону.

Згідно ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

За змістом ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, суд враховує вимоги Європейського суду з прав людини, який неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» вказував на те, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Із викладеного слідує, що право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_1 є неоднаразово судимим, при цьому після умовно-дострокового звільнення з місць позбавлення волі, маючи не погашену та не зняту в установленому законом порядку судимість, наразі знову обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, пов`язаного з нанесенням тяжких тілесних ушкоджень іншій особі, зазначене може свідчити про схильність останнього до вчинення злочинів, в тому числі, що відносяться до категорії тяжких.На даний час у провадженні Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області перебуває декілька кримінальних проваджень стосовно даної особи, при цьому йому обирався запобіжний захід тримання під вартою і після внесення застави ОСОБА_1 звільнили в під варти, однак він знову обвинувачується у вчиненні інших кримінальних правопорушень. Тому, суд погоджується з тим, що обрання запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою не гарантує того, що він не стане вчиняти інші кримінальні правопорушення, тобто наявний ризик, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, оскільки ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, суд погоджується з тим, що останній може переховуватися від суду, тобто наявний ризик, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Водночас суд вважає даний ризик залишається бути мінімальним, оскільки із наданих захисником доказів вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований проживаючим за адресою: квартира АДРЕСА_1 , де проживає однією сім`єю з ОСОБА_3 з якою виховує двох малолітніх дітей, із яких він доводиться батьком сину Тимофію. Тобто, у обвинуваченого наявні соціальні зв`язки.

Одночасно суд вважає взагалі необґрунтованими, безпідставними та здебільшого абстрактними доводи прокурора щодо наявності ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Будь-яких підтверджуючих доказів того, що ОСОБА_1 намагався або буде намагатися незаконно впливати на потерпілого та свідків стороною обвинувачення суду досі так і не надано.

Таким чином, стороною обвинувачення загалом доведено та обґрунтовано клопотання в частині наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, і як наслідок необхідності продовження ОСОБА_1 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Одночасно, суд погоджується з позицією захисника щодо порушення прокурором п`ятиденного строку звернення до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою, передбаченого ч. 1 ст. 199 КПК України. Водночас, чинним КПК України не передбачено таких наслідків пропуску зазначено строку як відмова або залишення клопотання без розгляду.

Крім того, суд звертає увагу на те, що харакреризуючі документи на обвинуваченого ОСОБА_1 , долучені до матеріалів судового провадження стороною обвинувачення, маються в матеріалах кримінального провадження та є відкритими для сторони захисту, а тому доводи адвоката Саідової М.В. щодо відсутності можливості ознайомитися з даними документами є безпідставиними.

Разом з тим, суд погоджується з думкою прокурора, що на даний час менш суворий запобіжний захід ніж тримання під вартою не здатен забезпечити виконання своїх процесуальних обов`язків обвинуваченим ОСОБА_1

До того ж, із наданих захисником медичних документів не вбачається, що ОСОБА_1 на теперішній час має інвалідність або за станом здоров`я не може перебувати в умовах тримання під вартою.

Ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які існували під час обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжують існувати на даний час, а тому суд вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора та продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 до 30 грудня 2019 року включно.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 331, 369-372 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Жовті Води Дніпропетровської області, громадянину України, строк тримання під вартою до 30 грудня 2019 року включно.

Копії ухвали вручити учасникам судового провадження до відома та направити до державної установи «Криворізької установа виконання покарань (№3)» для належного виконання.

Ухвала суду, в частині продовження строку тримання під вартою обвинуваченому, може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області І.А. Павловська