Ухвала суду № 85356236, 01.11.2019, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа № 478/945/15-ц Провадження № 4-с/478/6/2019

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

01 листопада 2019 року. Суддя Казанківського районного суду Миколаївської області Іщенко Х.В., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на визнання незаконної та скасування постанови, винесеної старшим державним виконавцем Казанківського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про розшук майна боржника з покладенням на нього витрат, пов`язаних з розшуком,

В С Т А Н О В И В:

30.10.2019 року представник заявника – адвокат Коваленко П.П. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 із скаргою на постанову старшого державного виконавця Казанківського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про розшук майна боржника з покладенням на нього витрат, пов`язаних з розшуком. В скарзі зазначив, що 20 жовтня 2019 року ОСОБА_2 отримала постанову від 07.10.2019 року старшого державного виконавця Казанківського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Бєшльова А.С. про розшук майна боржника – автомобіля реєстраційний номер НОМЕР_1 , FORD моделі FOCUS C-MAX сірого кольору 2006 року випуску належного ОСОБА_2 з покладенням витрат, пов`язаних з розшуком, - на боржника, з метою виконання судового рішення.

Посилаючись на незаконність винесеної постанови та зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження ОСОБА_3 , скаржник просить поновити строк на звернення до суду із скаргою на винесену державним виконавцем постанову, визнати її незаконною та скасувати, зупинити до моменту розгляду скарги стягнення у виконавчому провадженні.

Перевіривши матеріали скарги, суддя доходить наступного.

Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно ч.1 ст.448 зазначеного Кодексу, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

У той же час визначення юрисдикції розгляду скарги залежить від встановлених судом таких обставин: чи є вказана скарга реалізацією учасником справи права на судовий контроль за виконанням судового рішення в конкретній справі, чи це є самостійним правом на оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів, їх посадових осіб, виконавця чи приватного виконавця як суб`єктів наділених владними повноваженнями при вчиненні виконавчих дій.

У відповідності до п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження», постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди є окремими виконавчими документами.

Тобто примусовому виконанню підлягають не лише виконавчі документи, видані судами в передбачених законом випадках на виконання судових рішень, але й постанови державного виконавця про стягнення витрат виконавчого провадження.

Частиною 1 ст.287 КАС України, передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

За ч.2 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, імперативною нормою - ч.2 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

Таким чином, до юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Аналогічні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 29 травня 2019 року у справі №758/8095/15-ц від 06 червня 2018 року у справах № 921/16/14-г/15 та № 127/9870/16-ц, від 28 листопада 2018 року у справі № 2-01575/11, від 13 березня 2019 року у справі № 545/2246/15-ц, від 03 та 10 квітня 2019 року у справах № 370/1288/15 та № 766/740/17-ц.

Оскільки, в зазначеній у скарзі постанові старшого державного виконавця Казанківського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про розшук майна боржника йдеться про покладення витрат, пов`язаних з розшуком на боржника, то оскарження постанови державного виконавця відноситься до юрисдикції адміністративних судів.

За наведених обставин, суддя приходить до висновку, що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

У відповідності до вимог п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За такого, проаналізувавши зміст скарги та вивчивши додані до неї матеріали, суддя дійшов висновку про необхідність відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за вказаною скаргою.

Керуючись ст.ст.19, 186, 260, 353-355, 447 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

У відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 на визнання незаконної та скасування постанови, винесеної старшим державним виконавцем Казанківського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про розшук майна боржника з покладенням на нього витрат, пов`язаних з розшуком, - відмовити.

Роз`яснити скаржнику право на оскарження в порядку адміністративного судочинства постанови державного виконавця про розшук майна боржника з покладенням на нього витрат, пов`язаних з розшуком.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: