Рішення № 85355945, 30.10.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 жовтня 2019 року № 826/16673/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справуза позовомОСОБА_1 до третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Київській області Іваненко О.І., Головного управління Держгеокадастру у Київській області Фізична особа-підприємець Головненко Віктор Сергійовичспору про скасування рішення, зобов`язання вчинити певні діїпредставники сторін:позивача - Дончак Л.С . ; відповідача-1 - Іваненко О.І.; відповідача-2 та третьої особи - не з`явилися, ВСТАНОВИВ:

11.10.2018 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Київській області Іваненко О.І. (надалі - відповідач-1), Головного управління Держгеокадастру у Київській області (в тексті - відповідач-2), у якому просить суд:

- визнати неправомірним та скасувати рішення Державного кадастрового реєстратора міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області Іваненко О.І. від 05.09.2018 № ПВ-3200031742018 про відмову у прийнятті заяви ОСОБА_1 щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру;

- зобов`язати міськрайонне управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області та державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Київській області Іваненко О.І. прийняти до розгляду заяву ОСОБА_1 та внести відомості до Державного земельного кадастру щодо державної реєстрації земельної ділянки по АДРЕСА_1 на підставі розробленого ФОП ОСОБА_3 проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 в оренду земельної ділянки площею 0,0100 га, а також присвоєння кадастрового номеру цій земельній ділянці.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на громадську будівлю за адресою: АДРЕСА_2 ; 11.12.2017 позивачем подано до Вишневої міської ради Києво-Святошинського району клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою; впродовж місяця Вишневою міською радою Києво-Святошинського району рішення по суті клопотання позивача прийнято не було; виходячи із принципу мовчазної згоди позивачем було укладено договір із землевпорядною організацією на розробку проекту землеустрою; 19.04.2018 землевпорядною організацією було отримано висновок № 360/82-18 про погодження проекту землеустрою, який виконано головним спеціалістом-експертом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області; 06.08.2018 проект землеустрою був погоджений відділом містобудування та архітектури Києво-Святошинської РДА Київської області; з метою реєстрації земельної ділянки позивач звернувся до державного кадастрового реєстратора міськрайонного управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі та м. Ірпеня Головного управління Держгеокадастру в Київській області Іваненко О.І.; рішенням від 05.09.2018 № ПВ-3200031742018 державний кадастровий реєстратор відмовив в прийнятті заяви позивача; відмова державного кадастрового реєстратора є протиправною, надуманою, суперечить фактичним обставинам справи та чинному законодавству, зокрема, ст. 186-1 ЗК України, Порядку ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ № 1051 від 17.10.2012, ст. 50 Закону України «Про землеустрій».

Справу відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу було передано судді Пащенку К.С.

12.11.2018 ухвалою суду було відкрито провадження в адміністративній справі № 826/16673/18; призначено справу до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 18.12.2018; залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, фізичну особу-підприємця ОСОБА_3

11.12.2018 до суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну, в якому відповідач-1 проти позову заперечує. В обґрунтування своєї позиції відповідач-1 зазначає, що відповідно до п. 6 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» підставою для відмови у здійсненні реєстрації земельної ділянки є, зокрема, подання заявником документів не в повному обсязі та/або невідповідність поданих документів вимогам законодавства; у поданій позивачем документації було відсутнє погодження структурного підрозділу Києво-Святошинської районної державної адміністрації в сфері містобудування та архітектури, що суперечить ст. ст. 186, 186-1 ЗК України, ст. 50 Закону України «Про землеустрій», п. 110 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ № 1051 від 17.10.2012; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування, які відповідно до ст. 50 Закону України «Про землеустрій» є складовою частиною проекту землеустрою, виготовлені та підписані ОСОБА_4 , який не являється сертифікованим інженером-геодезистом.

18.12.2018 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що для реєстрації земельної ділянки нею були подані всі документи, зазначені в ч. 4 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр»; проект землеустрою, виготовлений ФОП ОСОБА_3 , був погоджений компетентними органами державної влади; таким чином у державного кадастрового реєстратора були відсутні правові підстави для відмови в реєстрації земельної ділянки.

В судовому засіданні 18.12.2018 суд, заслухавши пояснення позивача, оголосив перерву до 26.02.2019.

14.01.2019 до суду від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому віповідач-2 проти позову заперечує. В обґрунтування своїх вимог відповідач-2 зазначає, що відповідно до п. 6 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» підставою для відмови у здійсненні реєстрації земельної ділянки є, зокрема, подання заявником документів не в повному обсязі та/або невідповідність поданих документів вимогам законодавства; подана позивачем документація не містила погодження структурного підрозділу Києво-Святошинської районної державної адміністрації в сфері містобудування та архітектури, що є порушенням ст. ст. 186, 186-1 ЗК України, ст. 50 Закону України «Про землеустрій», п. 110 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ № 1051 від 17.10.2012; наданий позивачем лист не є по своїй суті висновком про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та висновком про наявні обмеження на використання земельної ділянки, який надається структурним підрозділом Києво-Святошинської районної державної адміністрації в сфері містобудування та архітектури при погодженні проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

05.02.2019 до суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника третьої особи.

В судовому засіданні 26.02.2019 суд, заслухавши пояснення представників сторін, ухвалив відкласти розгляд справи на 11.03.2019.

У судовому засіданні 11.03.2019 суд, заслухавши пояснення представників сторін, ухвалив закінчити підготовче провадження по справі та призначити справу до судового розгляду на 11.04.2019.

11.04.2019 в судовому засіданні суд, заслухавши пояснення представників сторін, оголосив перерву в судовому засіданні до 13.06.2019.

Ухвалою від 15.04.2019 суд витребував у Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та Головного управління Держгеокадастру у Київській області належним чином завірені копії проектної документації із емлеустрою щодо відведення земельної ділянки на правах оренди терміном на 10 років ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , поданої ОСОБА_1 25.08.2018.

Ухвалою від 15.04.2019 суд витребував у Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області належним чином завірені копії вихідних листів № 17-06/57 від 06.08.2018 та № 17-05/168 від 24.09.2018, а також підтвердження їх внесення та реєстрації у діловодстві державної районної адміністрації за відповідними номерами; письмові пояснення щодо наявності або відсутності погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на правах оренди терміном на 10 років ОСОБА_1 для обслуговування магазину за адресою: АДРЕСА_2 .

26.04.2019 до суду від Головного управління Держгеокадастру у Київській області надійшли цифровий носій на DVD-R диску та проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на правах оренди терміном на 10 років ОСОБА_1 .

В судовому засіданні 13.06.2019 суд заслухав представників сторін та поставив на обговорення питання про розгляд справи в письмовому провадженні.

Представники сторін не заперечували проти розгляду справи в порядку письмового провадження.

Суд ухвалив адміністративну справу, відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України, розглядати в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є власником громадської будівлі (магазину), літера «А», загальною площею 65,3 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

11.12.2017 ОСОБА_1 звернулась до Вишневої міської ради із клопотанням, в якому просила надати їй дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 10 років для обслуговування магазину орієнтовною площею 0,0095 га за адресою: АДРЕСА_2 .

Листом (вих. № 3/02-2796 від 28.12.2017) Вишнева міська рада повідомила ОСОБА_1 , що проект рішення «Про надання дозволу ФОП ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на умовах оренди терміном на 10 років для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: АДРЕСА_1 не був підтриманий більшістю депутатів міської ради, а отже вказане питання буде повторно винесене на розгляд найближчої сесії Вишневої міської ради.

Листом (вих. № 3/02-1832 від 14.09.2018) Вишнева міська рада вдруге повідомила ОСОБА_1 , що проект рішення «Про надання дозволу ФОП ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на умовах оренди терміном на 10 років для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: АДРЕСА_1 не був підтриманий більшістю депутатів міської ради, а отже вказане питання буде повторно винесене на розгляд найближчої сесії Вишневої міської ради.

На підставі договору на виконання робіт від 19.01.2018, укладеного із ФОП ОСОБА_1 , сертифікованим інженером-землевпорядником Головненко В.С. було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на правах оренди терміном на 10 років на обслуговування магазину в АДРЕСА_2 .

ОСОБА_1 звернулась до Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Київській області Іваненко О.І . із заявою про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

05.09.2018 Державним кадастровим реєстратором Головного управління Держгеокадастру у Київській області Іваненко О.І. було прийнято рішення (повідомлення) № ПВ-3200031742018 про відмову в прийнятті заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про земельну ділянку, поданій 05.09.2018 ОСОБА_1 , у зв`язку з тим, що документи подані не в повному обсязі. В повідомленні № ПВ-3200031742018 від 05.09.2018, зокрема, зазначено, що проект відведення земельної ділянки не відповідає вимогам ст. 50 Закону України «Про землеустрій»; відсутнє погодження органу містобудування та архітектури (висновки про наявні обмеження на використання земельної ділянки та про погодження проекту відведення; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування, які виконані з використанням апаратури супутникових радіонавігаційних систем (GNSS) необхідно привести у відповідність до п. 7 Постанови КМУ від 13.11.1998 № 1075 та п. 3.2 наказу № 65 Міністерства аграрної політики та продовольства від 11.02.2017.

Не погоджуючись з такими діями відповідачів, позивач звернувся із відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 2, ч.1 ст. 3 ЗК України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Землеустрій - це сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональної організації території адміністративно-територіальних одиниць, суб`єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил (ст. 181 ЗК України в редакції станом на час виникнення спірних відносин).

Пунктом «д» ст. 184 ЗК України встановлено, що землеустрій, зокрема, передбачає складання проектів відведення земельних ділянок.

Відповідно до ч. ч. 6, 9 ст. 186 ЗК України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу; проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, та затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами.

Частинами 1, 2 ст. 186-1 ЗК України встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об`єкт будівництва або планується розташування такого об`єкта (крім проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи), подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 186-1 ЗК України розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Як вбачається із матеріалів справи, на підставі договору на виконання робіт від 19.01.2018, укладеного із ФОП ОСОБА_1 , сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_3 було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на правах оренди терміном на 10 років на обслуговування магазину в АДРЕСА_1 .

05.09.2018 позивач звернулась до відповідача-1 із заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру про земельну ділянку, проект землеустрою щодо якою був розроблений сертифікованим інженером-землевпорядником В . С. Головненко.

Втім, 05.09.2018 Державним кадастровим реєстратором Головного управління Держгеокадастру у Київській області Іваненко О.І. було прийнято рішення (повідомлення) № ПВ-3200031742018 про відмову в прийнятті заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про земельну ділянку, поданій 05.09.2018 ОСОБА_1 , у зв`язку з тим, що документи подані не в повному обсязі.

В повідомленні № ПВ-3200031742018 від 05.09.2018, зокрема, зазначено, що проект відведення земельної ділянки не відповідає вимогам ст. 50 Закону України «Про землеустрій»; відсутнє погодження органу містобудування та архітектури (висновки про наявні обмеження на використання земельної ділянки та про погодження проекту відведення); матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування, які виконані з використанням апаратури супутникових радіонавігаційних систем (GNSS) необхідно привести у відповідність до п. 7 Постанови КМУ від 13.11.1998 № 1075 та п. 3.2 наказу № 65 Міністерства аграрної політики та продовольства від 11.02.2017.

Аналізуючи рішення (повідомлення) відповідача-1 № ПВ-3200031742018 від 05.09.2018 на предмет його відповідності вимогам законодавства, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою, а також відносини, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування врегульовані Законом України «Про землеустрій».

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 50 вказаного Закону проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки; проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:

- завдання на розроблення проекту землеустрою;

- пояснювальну записку;

- копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності);

- рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом);

- письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;

- довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями;

- матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);

- відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

- копії правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна для об`єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці;

- розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);

- розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);

- акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки);

- акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки);

- перелік обмежень у використанні земельних ділянок;

- викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

- кадастровий план земельної ділянки;

- матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки);

- матеріали погодження проекту землеустрою.

Пунктом 110 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012, передбачено, що для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстраторові, який здійснює таку реєстрацію, подаються:

1) заява про державну реєстрацію земельної ділянки за формою згідно з додатком 22;

2) оригінал погодженої відповідно до законодавства документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (разом з позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації);

3) електронний документ.

Таким чином з наведеного слідує, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки має включати матеріали погодження такого проекту землеустрою.

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_3 звертався до Відділу містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області із клопотанням від 20.07.2018 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на правах оренди терміном на 10 років гр. ОСОБА_1 для обслуговування магазину в АДРЕСА_2 .

За результатами розгляду вказаного клопотання Відділ містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області повідомив ФОП ОСОБА_3 листом (вих. № 17-06/57 від 06.08.2018), що проект землеустрою відповідає містобудівній документації міста Вишневе.

До того ж, на адвокатський запит адвоката Пилипенко Р.Б . (вих. № 17-09/з-1 від 17.09.2018) начальник Відділу містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області надав відповідь (вих. № 17-05/158 від 24.09.2018), в якій зазначив, що законодавством України не врегульовано питання щодо змісту висновку про погодження проекту землеустрою.

За вказаних обставин суд вважає, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на правах оренди терміном на 10 років гр. ОСОБА_1 для обслуговування магазину в АДРЕСА_2 був погоджений Відділом містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, і таке погодження оформлено листом вказаного органу за вих. № 17-06/57 від 06.08.2018.

Висновок відповідача-1 про відсутність погодження проекту відведення спірної земельної ділянки спростовується наявним в матеріалах справи Висновком експерта державної експертизи Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області Краківським С.О. № 3601 від 19.04.2018, в п. 10 якого зазначено: «Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на правах оренди терміном на 10 років гр. ОСОБА_1 для обслуговування магазину в АДРЕСА_1 погоджується».

З приводу твердження відповідача-1 про те, що матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування, які виконані з використанням апаратури супутникових радіонавігаційних систем (GNSS) необхідно привести у відповідність до п. 7 Постанови КМУ від 13.11.1998 № 1075 та п. 3.2 наказу № 65 Міністерства аграрної політики та продовольства від 11.02.2014, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 3.2. Вимог до технічного і технологічного забезпечення виконавців топографо-геодезичних і картографічних робіт, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 65 від 11.02.2014, створені виконавцями робіт топографо-геодезичні і картографічні матеріали підписуються керівником суб`єкта господарювання та сертифікованим інженером-геодезистом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.11.1998 № 1075 було затверджено Порядок

використання апаратури супутникових радіонавігаційних систем під час проведення топографо-геодезичних, картографічних, аерофотознімальних, проектних, дослідницьких робіт і вишукувань та кадастрових зйомок (далі - Порядок № 1075).

Згідно із п. 7 Порядку № 1075 виконання топографо-геодезичних робіт з використанням апаратури СРНС, обробка результатів вимірювань, отриманих за допомогою апаратури СРНС, здійснюється юридичними та фізичними особами, що мають необхідне технічне і технологічне забезпечення та у складі яких за основним місцем роботи є сертифікований інженер-геодезист, відповідальний за якість результатів топографо-геодезичних і картографічних робіт, дотримання технічних вимог до них, норм та правил їх виконання, встановлених Мінагрополітики, за наявності Реєстраційного посвідчення (свідоцтва) установленого зразка.

Зразок такого посвідчення затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 139 від 16.03.2017.

З матеріалів справи вбачається, що в пакеті документів, наданих позивачем відповідачу-1, наявне реєстраційне посвідчення (свідоцтво) № 0584, видане 06.04.2016 ФОП ОСОБА_10 про реєстрацію апаратури супутникових радіонавігаційних систем GPS-приймача Trimble Geox (L1/L2) № НОМЕР_1 , яке відповідає вимогам наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України № 139 від 16.03.2017.

Факт оренди вказаного обладнання ФОП ОСОБА_3 підтверджується договором оренди обладнання № 126 від 16.08.2016.

В свою чергу, факт наявності необхідних знань та кваліфікацій для проведення ОСОБА_3 геодезичних робіт підтверджується кваліфікаційним сертифікатом № 010813 від 02.08.2013 та свідоцтвом про підвищення кваліфікації серії СПК № 2/18-04-17.

На підставі викладеного, суд вважає, що позивачем були виконані вимог ст. 50 Закону України «Про землеустрій» в частині надання погодження органу містобудування та архітектури та погодження проекту відведення, а надані матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування, які виконані з використанням апаратури супутникових радіонавігаційних систем (GNSS), відповідають вимогам п. 7 Порядку № 1075 та п. 3.2 наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України № 65 від 11.02.2014.

Принагідно суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ст. 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Втім, в порушення обов`язку, встановленого ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідач-1 не довів правомірність прийняття спірного рішення та не спростував доводів позовної заяви.

За вказаних обставин суд приходить до висновку про наявність правових підстав для скасування рішення (повідомлення) відповідача-1 № ПВ-3200031742018 від 05.09.2018.

Стосовно позовних вимог про зобов`язання міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області та державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Київській області Іваненко О.І. прийняти до розгляду заяву ОСОБА_1 та внести відомості до Державного земельного кадастру щодо державної реєстрації земельної ділянки по АДРЕСА_1 на підставі розробленого ФОП ОСОБА_3 проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 в оренду земельної ділянки площею 0,0100 га, а також присвоєння кадастрового номеру цій земельній ділянці, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тобто законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкта владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому що втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Суд вважає, що в даному випадку задоволення позовних вимог про зобов`язання міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області та державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Київській області Іваненко О.І. прийняти до розгляду заяву ОСОБА_1 та внести відомості до Державного земельного кадастру щодо державної реєстрації земельної ділянки по АДРЕСА_1 на підставі розробленого ФОП ОСОБА_3 проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 в оренду земельної ділянки площею 0,0100 га, а також присвоєння кадастрового номеру цій земельній ділянці буде втручанням в дискреційні повноваження державного органу, що є порушенням положень ст. 245 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу учасника справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 по справі № 802/2236/17-а.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та подані сторонами докази, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, то судові витрати підлягають частковому відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, як то відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення (повідомлення) Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Київській області Іваненко О.І. від 05.09.2018 № ПВ-3200031742018 про відмову у прийнятті заяви ОСОБА_1 щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Київській області (код ЄДРПОУ: 39817550, адреса: 03115, м. Київ, вул. Серпова, 3/14) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_6 ), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, судові витрати у сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко