Рішення № 85355929, 31.10.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 жовтня 2019 року № 640/21463/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доНедержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України, Ради адвокатів міста Києва третя особаКваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури міста Києвапро зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України (далі по тексту - відповідач-1), Ради адвокатів міста Києва (далі - відповідач-2), третя особа - Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури міста Києва, в якому просить:

- зобов`язати Раду адвокатів міста Києва (код ЄДРПОУ 38517528) внести до Єдиного реєстру адвокатів України публічну інформацію у формі відкритих даних та відомостей стосовно адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КВ №005555 від 15 лютого 2015 року, видане на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва №28 від 05 лютого 2015 року) для відображення на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України для загального доступу;

- зобов`язати Недержавну некомерційну професійну організацію «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України (код ЄДРПОУ 38488439) внести до Єдиного реєстру адвокатів України публічну інформацію у формі відкритих даних та відомостей стосовно адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КВ №005555 від 15 лютого 2015 року, видане на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва №28 від 05 лютого 2015 року) для відображення на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України для загального доступу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачі, як адміністратори першого та другого рівнів, зобов`язані внести відомості про позивача як адвоката до Єдиного реєстру адвокатів України.

На думку позивача, безпідставне невідображення публічних відомостей про адвоката в Єдиному реєстрі адвокатів України та/або вилучення відомостей з офіційного веб-сайту Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» є порушенням вимог статті 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Закону України «Про доступ до публічної інформації». Переведення публічних відомостей про адвоката в Єдиному реєстрі адвокатів України в стан неактивних і невидимих для користувачів офіційного веб-сайту Національної асоціації адвокатів України відповідно до пункту 4.17 Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України №26 від 17 грудня 2012 року, можливе лише у відношенні адвокатів, які не сплатили щорічний внесок або інформація про сплату яких не підтверджена радою адвокатів регіону. Водночас, внески за період 2015-2018 роки позивачем сплачено вчасно та в повному обсязі, а відповідачі жодного разу не повертали позивачу сплачені щорічні внески з 2015 року.

Додатково позивач повідомила, що відомості про адвокатів, які склали іспит разом з позивачем та отримали свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю, відображаються на сайті офіційного веб-сайту Національної асоціації адвокатів України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 січня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У відзиві на адміністративний позов представник Ради адвокатів міста Києва зазначив, що Рада адвокатів міста Києва відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» вносить відомості до Єдиного реєстру адвокатів України та відомості про адвоката ОСОБА_1 внесені Радою адвокатів міста Києва до електронної бази даних Єдиного реєстру адвокатів України. При цьому, нормами чинного законодавства не передбачено дворівневого принципу внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України.

Додатково представник Ради адвокатів міста Києва зазначив, що Положення про порядок ведення Єдиного реєстру адвокатів України, затверджене рішенням Ради адвокатів України, не пройшло реєстрацію у Міністерстві юстиції України, оскільки норми положення не відповідають вимогам, встановленим Кабінетом Міністрів України для наборів даних до аналогічних реєстрів (реєстр нотаріусів, приватних виконавців, арбітражних керуючих).

Крім того, представник відповідача-2 просив врахувати, що питання переведення відомостей про адвокатів України у стан неактивних, тобто таких, що не відображаються на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України вже розглядалось в межах адміністративної справи №826/16854/14.

Представник Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України у відзиві на адміністративний позов повідомив, що при перевірці відомостей адміністратором Другого рівня (Радою адвокатів України), внесених 12 лютого 2015 року адміністратором Першого рівня (Радою адвокатів міста Києва), встановлено, що у позивача свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю не відповідає зразку свідоцтва, встановленого рішенням Ради адвокатів України. В подальшому, 15 серпня 2016 року Радою адвокатів міста Києва прикріплено скан-копію свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту серії НОМЕР_1 від 15 грудня 2014 року, видане Київською міською кваліфікаційною-дисциплінарною комісією адвокатури.

Також, представник відповідача-1 зазначив, що на підставі листа Голови Вищої ревізійної комісії адвокатури та звернення заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури рішенням Ради адвокатів України №101 від 23 квітня 2016 року створено спеціальну тимчасову комісію з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва на предмет дотримання ними у своїй діяльності приписів Закону та рішень вищих органів адвокатського самоврядування. При цьому, 09 червня 2016 року спеціальною тимчасовою комісією з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва встановлено, що в місті Києві відсутній орган кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів міста Києва, як регіональний орган адвокатського самоврядування, створений відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та визнано в діяльності адвокатів, обраних до складу Київської міської КДКА порушення приписів Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та рішень вищих органів адвокатського самоврядування, які не припинили в належний спосіб діяльність Київської міської КДКА.

Відтак, відомості, які вносились до Єдиного реєстру адвокатів України відносно позивача не підтверджені адміністратором Другого рівня в зв`язку із невідповідністю свідоцтва позивача про право на заняття адвокатською діяльністю, встановленому рішенням Ради адвокатів України зразку, а також на підставі рішення Ради адвокатів України №156 від 11 червня 2016 року, що є обов`язковим до виконання.

Позивач надіслала до суду відповідь на відзив відповідача-1, у якій стверджує, що представник Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України не надав доказів невідповідності свідоцтва позивача про право зайняття адвокатською діяльністю зразку, встановленому рішенням Ради адвокатів України №272 від 17 грудня 2013 року, а вказані доводи спростовуються відповідними письмовими доказами.

Також позивач просила врахувати, що станом на день отримання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю у 2015 році Рада адвокатів міста Києва була зареєстрована як юридична особа і була уповноваженим органом на видачу свідоцтв про право на зайняття адвокатською діяльністю. Крім того, станом на день звернення позивача до суду відомості про Раду адвокатів міста Києва наявні у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позивач у відповіді на відзив відповідача-1 повідомила, що посилання на наявну заборону вносити до Єдиного реєстру адвокатів України Раді адвокатів міста Києва відомості про адвокатів з 11 червня 2016 року, на думку позивача, не стосується її, оскільки іспит позивач склала у 2014 році, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю отримала у 2015 році.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

ОСОБА_1 на підставі рішення Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 05 грудня 2014 року №17-2.21.15 отримала свідоцтво серії НОМЕР_1 від 15 грудня 2014 року про складення кваліфікаційного іспиту відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Також, на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 05 лютого 2015 року №28 ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №5555.

З наявних матеріалів справи вбачається, що дані про позивача як адвоката були внесені до ЄРАУ лише Радою адвокатів міста Києва, тобто адміністратором Першого рівня.

При цьому Радою адвокатів України вказані дані затверджені не були, відповідно статусу відомостей (інформації) у розумінні Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI та Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України не набули та оприлюдненню на офіційному веб-сайті НААУ не підлягали.

Так, відповідач-1 стосовно відсутності інформації про позивача як адвоката у Єдиному реєстрі адвокатів України зазначив, що при перевірці відомостей адміністратором Другого рівня, внесених 12 лютого 2015 року адміністратором Першого рівня, встановлено, що в позивача свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю не відповідає зразку свідоцтва, встановленого рішенням Ради адвокатів України.

Крім того, представник віповідача-1 зазначив, що на підставі листа Голови вищої ревізійної комісії адвокатури та звернення Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури рішенням Ради адвокатів України №101 від 23 квітня 2016 року створено спеціальну тимчасову комісію з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва на предмет дотримання ними у своїй діяльності приписів Закону та рішень вищих органів адвокатського самоврядування.

Так, 09 червня 2016 року Спеціальною комісією з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва встановлено, що в місті Києві відсутній орган кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів міста Києва, як регіональний орган адвокатського самоврядування, створений відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та визнано в діяльності адвоката ОСОБА_5 та адвокатів, обраних до складу Київської міської КДКА порушення приписів Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та рішень вищих органів адвокатського самоврядування, які не припинили в належний спосіб діяльності Київської міської КДКА, не здійснили у встановлені строки перереєстрацію громадської організації Київської міської КДКА на орган адвокатського самоврядування КДКА міста Києва, продовжили діяльність громадської організації Київської міської КДКА, яка в незаконний спосіб перебрала на себе функції регіонального органу адвокатського самоврядування КДКА міста Києва, виконуючи непритаманні їй функції, віднесені законодавством виключно до повноважень органу адвокатського самоврядування регіону. Наведені висновки Спеціальної тимчасової комісії затверджені рішенням Ради адвокатів України від 11 червня 2016 року №153.

Додатково представник відповідача-1 посилається на те, що на момент внесення адміністратором Першого рівня додаткової інформації про ОСОБА_1 вже діяли вимоги рішення Ради адвокатів України №156 від 11 червня 2016 року «Про деякі питання реалізації Висновків спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування м. Києва».

Позивач стверджує, що для внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України про себе як адвоката надала Раді адвокатів міста Києва всі необхідні документи та дозвіл на обробку персональних даних, однак такі відомості не відображаються в Єдиному реєстрі адвокатів України на сайті Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України».

Відсутність у Єдиному реєстрі адвокатів України відомостей про позивача як адвоката зумовила її звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI).

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону № 5076-VI, адвокатське самоврядування - гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати питання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом (частина 1 статті 2 Закону № 5076-VI).

Згідно з частиною 3 статті 2 Закону № 5076-VI, з метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Відповідно до частини 1 статті 43 Закону №5076-VI адвокатське самоврядування ґрунтується на принципах виборності, гласності, обов`язковості для виконання адвокатами рішень органів адвокатського самоврядування, підзвітності, заборони втручання органів адвокатського самоврядування у професійну діяльність адвоката.

Завданнями адвокатського самоврядування є, окрім іншого: забезпечення відкритості інформації про адвокатуру та адвокатську діяльність; забезпечення ведення Єдиного реєстру адвокатів України (пункти 5, 6 частини 1 статті 44 Закону № 5076-VI).

Статтею 45 Закону № 5076-VI визначено, що Національна асоціація адвокатів України є недержавною некомерційною професійною організацією, яка об`єднує всіх адвокатів України та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування.

Національна асоціація адвокатів України, зокрема, забезпечує доступ та відкритість інформації стосовно адвокатів України.

Національна асоціація адвокатів України є юридичною особою та діє через організаційні форми адвокатського самоврядування, передбачені цим Законом.

Таким чином, Національна асоціація адвокатів України є організацією, яка виконує самоврядні функції адвокатури.

Виходячи з приписів статті 46 Закону № 5076-VI організаційними формами адвокатського самоврядування є конференція адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рада адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Рада адвокатів України, з`їзд адвокатів України.

Адвокатське самоврядування здійснюється через діяльність конференцій адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рад адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ревізійних комісій адвокатів регіонів (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої ревізійної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з`їзду адвокатів України.

Відповідно до частини 1 пункту 9 частини 4 статті 48 Закону № 5076-VI у період між конференціями адвокатів регіону функції адвокатського самоврядування у регіоні виконує рада адвокатів регіону.

Рада адвокатів регіону, окрім іншого, забезпечує в установленому порядку внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України.

Згідно з частиною 1 статті 55 Закону, у період між з`їздами адвокатів України функції адвокатського самоврядування виконує Рада адвокатів України. Повноваження і порядок роботи Ради адвокатів України визначаються цим Законом та положенням про Раду адвокатів України, що затверджується з`їздом адвокатів України.

Рада адвокатів України, зокрема, здійснює організаційне, методичне, інформаційне забезпечення ведення Єдиного реєстру адвокатів України, здійснює контроль за діяльністю рад адвокатів регіонів щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України та надання витягів з нього (пункт 4 частини 4 статті 55 Закону № 5076-VI).

За приписами частин 1, 3 статті 57 Закону № 5076-VI, рішення з`їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов`язковими до виконання всіма адвокатами.

Рішення органів адвокатського самоврядування набирають чинності з дня їх прийняття, якщо інший строк не передбачений рішеннями.

Відповідно до пункту 1 Положення про Раду адвокатів України, затвердженого Установчим з`їздом адвокатів України 17 листопада 2012 року, Рада адвокатів України діє у системі органів Національної асоціації адвокатів України, є національним органом адвокатського самоврядування, на який державою покладено виконання у період між з`їздами адвокатів України публічно-представницьких функцій недержавного самоврядного інституту, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання правової допомоги на професійній основі адвокатури України.

Отже, Рада адвокатів України є організаційною формою адвокатського самоврядування, яка наділена повноваженнями приймати обов`язкові для виконання всіма адвокатами рішення, яка діє у системі органів Національної асоціації адвокатів України та через яку діє Національна асоціація адвокатів України.

Відповідно до статті 17 Закону № 5076-VI Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.

До Єдиного реєстру адвокатів України вносяться такі відомості: 1) прізвище, ім`я та по батькові адвоката; 2) номер і дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, номер і дата прийняття рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (номер і дата прийняття рішення про включення адвоката іноземної держави до Єдиного реєстру адвокатів України); 3) найменування і місцезнаходження організаційної форми адвокатської діяльності, номери засобів зв`язку; 4) адреса робочого місця адвоката, номери засобів зв`язку; 5) інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 6) інші відомості, передбачені цим Законом.

Інформація, внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, є відкритою на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України. Рада адвокатів України і відповідні ради адвокатів регіонів надають витяги з Єдиного реєстру адвокатів України за зверненням адвоката або іншої особи.

Відомості, що підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, включаються до нього не пізніше дня, наступного за днем отримання радою адвокатів регіону відповідної інформації, крім випадків, установлених цим Законом.

Порядок ведення Єдиного реєстру адвокатів України затверджується Радою адвокатів України.

Таким чином, саме Раду адвокатів України Закон № 5076-VI уповноважив визначати порядок ведення Єдиного реєстру адвокатів України.

Так, рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 26 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру адвокатів України (далі - Порядок). Зазначене рішення Ради не оскаржувалось та є чинним, отже обов`язковим для виконання всіма адвокатами.

Згідно з пунктами 1.1.-1.4. Порядку, Єдиний реєстр адвокатів України (далі також - ЄРАУ) - це електронна база даних, яка містить відомості про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" набули права на зайняття адвокатською діяльністю, та про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності.

Рада адвокатів України забезпечує ведення ЄРАУ, координує діяльність, здійснює організаційне, методичне, інформаційне забезпечення рад адвокатів регіонів щодо внесення ними відомостей до ЄРАУ та надання витягів з нього згідно цього Порядку.

Внесення відомостей до ЄРАУ здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України за правилами цього Порядку.

Рада адвокатів України забезпечує технічне і технологічне створення та супроводження програмного забезпечення ЄРАУ, надання реєстраторам доступу до нього, збереження і захист даних, що містить ЄРАУ, надає роз`яснення, проводить навчання щодо наповнення та користування ЄРАУ, а також виконує інші функції, передбачені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", цим Порядком.

Відомості до ЄРАУ вносяться за дворівневим принципом. Перший рівень внесення відомостей до ЄРАУ забезпечується радами адвокатів регіонів, Другий рівень внесення відомостей до ЄРАУ забезпечується Радою адвокатів України (пункт 2.1. Порядку).

Пунктом 2.8. Порядку визначено, що відомості, що підлягають внесенню до ЄРАУ, включаються до нього адміністратором бази даних ЄРАУ ради адвокатів регіону не пізніше дня, наступного за днем отримання радою адвокатів регіону відповідної інформації, крім випадків, встановлених Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та рішеннями Ради адвокатів України.

Відповідно до пункту 2.9. Порядку інформація, внесена до ЄРАУ у відповідності до правил системи бази даних ЄРАУ адміністратором бази даних ЄРАУ ради адвокатів регіону, є відомостями (інформацією) Першого рівня і є не доступними (не відкритими) для користувачів на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.

Разом з тим, адміністратори бази даних ЄРАУ Секретаріату Ради адвокатів України перевіряють правильність, повноту та точність інформації (відомостей) внесеної на Першому рівні, а також скан-копії документів, які є підставою для внесення таких відомостей у відповідності до цього Порядку, слідуючи вказівкам системи бази даних, корегують її у випадку необхідності та затверджують її (пункт 2.13. Порядку).

У момент затвердження адміністратором ЄРАУ Другого рівня відомостей, отриманих від адміністратора ЄРАУ Першого рівня, вони набувають статусу відомостей (інформації) Другого рівня і стають активними та відкритими на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України для загального доступу, за винятком випадків, передбачених цим Порядком (пункт 2.15. Порядку).

Таким чином, зважаючи на вищенаведене вбачається, що внесення відомостей про адвоката до ЄРАУ радою адвокатів регіону фактично є підготовчим етапом, оскільки такі внесені відомості не стають автоматично доступними (відкритими) для користувачів на офіційному веб-сайті НААУ, а підлягають перевірці, коригуванню (у разі необхідності) та затвердженню Радою адвокатів України. Тож інформація про адвоката, що внесена до ЄРАУ адміністратором Першого рівня, може бути відображена лише після її підтвердження адміністратором Другого рівня.

При цьому, відповідно до пункту 3.6. Порядку, дані стосовно адвокатів, які отримали свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю з порушенням чинного законодавства України, до Єдиного реєстру адвокатів України не вносяться. Не вносяться до ЄРАУ також відомості, які оформлені та подані з порушенням вимог закону та актів НААУ.

У випадку виявлення таких відомостей, вони підлягають негайному вилученню з ЄРАУ адміністратором Першого рівня відповідно до процедури, передбаченої цим Порядком, або адміністратором Другого рівня з обов`язковим повідомленням про таке видалення адміністратора першого рівня. У разі виявлення фактів неправомірного включення до ЄРАУ таких відомостей, інформація про них може скеровуватись Головою НААУ чи його заступниками до ВКДКА для прийняття відповідного рішення.

Суд зауважує, що рішення Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 26, яким затверджено Порядок, у визначеному діючим законодавством порядку є чинним, тож підлягає обов`язковому виконанню.

Так, рішенням Ради адвокатів України від 11 червня 2016 року № 156 "Про деякі питання реалізації Висновків спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва", зокрема, заборонено Раді адвокатів міста Києва, як адміністратору Першого рівня, вносити до Єдиного реєстру адвокатів України відомості про осіб, які отримали свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на підставі свідоцтв про складення кваліфікаційного іспиту, виданих неповноважним органом - Київською міською КДКА з 12 жовтня 2012 року.

Доказів скасування зазначеного рішення позивачем суду не надано.

Суд зауважує, що Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КВ №00 №5555 видане ОСОБА_1 головою Ради адвокатів міста Києва І.В. Рафальською 15 лютого 2015 року.

Разом з цим Свідоцтво про складання кваліфікаційного іспиту серії НОМЕР_1 від 15 грудня 2014 року видане на підставі рішення Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 05 грудня 2014 року №17-2.21-15.

Таким чином, виходячи з наведеного в сукупності, суд дійшов висновку про те, що відповідач 1 не вносячи дані щодо позивача до ЄРАУ діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, отже відсутні підстави для задоволення заявлених позивачем позовних вимог.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач-1 покладений на нього обов`язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виконав, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи, що у задоволенні позову сторони відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, - судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко