Рішення № 85354997, 24.10.2019, Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/2264/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.10.19 Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючої судді - Пухарєвої О.В.,

за участю секретарів - Вікторівської Д.Я., Кульки О.М.,

позивачів - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,

представника позивачів - ОСОБА_3 ,

відповідача - ОСОБА_4 ,

представника відповідача - ОСОБА_5 ,

представника органу опіки та піклування Заставнівської РДА - Пендюра В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Заставна цивільну справу за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа - орган опіки та піклування Заставнівської районної державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у її вихованні,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до суду з позовом до відповідача про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі у її вихованні, посилаючись на те, що вони являються дідом та бабою малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Заставнівського районного суду Чернівецької області від 15 березня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про скасування рішення, встановлення опіки, призначення опікуна та відібрання дитини задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 та призначено її опікуном їхньої малолітньої внучки.Після набрання зазначеним рішенням законної сили відповідачка ОСОБА_4 змінила місце проживання внучки та забрала її до себе до будинку АДРЕСА_1 , не надаючи реальної можливості позивачам, як бабусі та дідусю спілкуватися з нею.

З приводу визначення способу участі у спілкуванні з онукою позивачі зверталися до Заставнівської районної адміністрації, проте їм рекомендовано звернутися для вирішення спору безпосередньо до суду.

До ухвалення судових рішень внучка періодично проживала у них, звикла до них, між ними склалися довірливі відносини, внучка прихильна до них, у зв`язку з чим у дитини є потреба у постійному спілкуванню з ними. Позивачі проживають в одному населеному пункті та неподалік від місця проживання внучки та відповідачки, мають можливість брати безпосередню участь у вихованні внучки. Вважають за необхідне та можливе визначити такий спосіб у спілкуванні з дитиною та її вихованні: шляхом систематичних зустрічей у вихідні дні, шляхом проживання внучки за їхнім місцем проживання під час шкільних канікул - половини терміну тривалості таких канікул, необмеженого лімітом часу спілкування засобами мобільного телефонного зв`язку та через мережу Інтернет.

У зв`язку з чим, враховуючи уточнені позовні вимоги просили суд: зобов`язати ОСОБА_4 не перешкоджати у здійсненні позивачами прав щодо виховання внучки ОСОБА_6 . Визначити наступний спосіб їх участі у вихованні внучки таким чином :

-шляхом систематичних зустрічей за місцем проживання позивачів та/або у місцях загального дозвілля у АДРЕСА_1, без присутності ОСОБА_4 , кожної п`ятниці, починаючи з 15-00 години, суботу, неділю до 18-ї години, цілодобово кожного тижня, окрім часу, коли дитина буде перебувати на канікулах за їхнім місцем проживання, за місцем проживання позивачів у будинку АДРЕСА_2 ;

-шляхом проживання внучки у сім`ї баби та діда у будинку АДРЕСА_2 під час шкільних канікул, що передбачаються навчальним закладом до досягнення дитиною 14-річного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 включно:

восени після закінчення першої чверті навчання у школі з 10-ї години середи по 18-ту годину неділі цілодобово;

зимою після закінчення 1-го семестру (другої чверті навчання у школі) з 10-години 02 січня включно цілодобово по 08 січня до 18-00 години;

весною з 10-ї години середи по 18-ту годину неділі цілодобово;

літом -починаючи з 10-00 години 01 червня по 18 годину 15 липня цілодобово, тобто половини терміну тривалості таких канікул.

-необмеженого лімітом часу спілкування засобами мобільного телефонного зв`язку та через мережу Інтернет.

В судовому засіданні позивачі та їх представник позовні вимоги підтримали повністю та просили їх задовольнити.

Відповідачка та її представник в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково. Посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву, представника відповідача вказав на те, що відповідачка не чинить перешкод дідусю і бабусі у спілкуванні з внучкою. При цьому заперечував можливість побачень внучки не за місцем її проживання та без участі опікуна ОСОБА_4 , а також проживання внучки за адресою позивачів, оскільки для дитини шкільного віку це є не зручним, зашкодить її вихованню, фізичному та духовному розвитку, призведе до втрати почуття родини, позбавить материнської турботи та захисту бабусі ОСОБА_4 Представник відповідача зазначив, що за таких обставин є можливим спілкування позивачів із дитиною в навчальному закладі в присутності педагогів та спілкування із дитиною в присутності ОСОБА_4 один раз на тиждень у вихідний день - суботу по місцю фактичного проживання дитини з 14 до 17 години щотижня.

Допитана в судовому засіданні як свідок відповідач ОСОБА_4 суду показала, що що вона є вдовою, залишилася із двома дітьми. Донька ОСОБА_7 працювала в м.Чернівці, а пізніше вийшла заміж за ОСОБА_8 В 2011 році у них народилася донька ОСОБА_6 , за якою вона після родів доглядали вночі, а позивачка вдень. Після народження внучки ОСОБА_6 , діти переїхали проживати в м. Чернівці. Через рік вона звільнилася із роботи і почала постійно здійснювати догляд та сидіти із внучкою. Перед тим, як сталася аварія, в четвер діти привезли до неї внучку. В неділю всі разом були у неї, а в понеділок поїхали в м. Чернівці. По дорозі сталося ДТП, в результаті якої батьки ОСОБА_6 загинули. За рішенням опікунської ради внучка тимчасово залишилася в неї. Пізніше виник спір щодо опікунства над малолітньою внучкою і комісія вирішила віддати дитину ОСОБА_2. Після цього ОСОБА_1 силою забрала від неї дитину. У зв`язку із вказаним вона звернулася до суду із позовом про встановлення опіки, призначення опікуна та відібрання дитини. Згідно рішення Заставнівського районного суду від 15.03.2018 вона являється опікуном ОСОБА_6 Вона дитині купила одяг, форму, рюкзак і все , що необхідно до школи. 23.06.18 приїхав ОСОБА_2 посадив ОСОБА_6 в машину і відвіз, сказав, що більше не віддасть. ОСОБА_6 коли проживала у сім`ї ОСОБА_2 боялася їх, а тому для того щоб розмовляти із нею ховалася в шафу. Із червня по 15.08.2018 вона ОСОБА_6 не бачила, оскільки ОСОБА_2 ховали дитину. Внучка боїться діда ОСОБА_2 , оскільки той казав, що її вкраде. На даний час ОСОБА_6 навчається в другому класі. ОСОБА_4 зазначила, що був епізод, що прийшла ОСОБА_1 сваритися і вона її вигнала із свого будинку, а потім до неї приїжджали працівники поліції. За час літніх канікул ОСОБА_6 була 3-4 рази у ОСОБА_2. Внучка розповідала, що баба ОСОБА_1 все записувала, що вона говорить. Був випадок, що ОСОБА_6 сама зателефонувала їй і просила забрати її додому від баби ОСОБА_1 . Крім того, був випадок, що вчителька закликала всіх дітей на піцу, повернувшись додому ОСОБА_6 казала, що ховалася у бур`янах, бо бачила діда і думала, що він її викраде. ОСОБА_6 не хоче йти до будинку ОСОБА_2, вона казала, що буде тікати від них і плакати. У зв`язку з цим вона заперечує проти того, щоб дитина ходила до ОСОБА_2, оскільки ОСОБА_6 боїться, що дід її викраде. Не заперечує проти спілкування ОСОБА_2 із внучкою по телефону; погоджується із тим, щоб раз у тиждень ОСОБА_2 спілкувалися із дитиною у неї вдома та в її присутності в суботу, скільки захочеться, а також не заперечує проти того, щоб вони приходили до внучки до школи

Представник органу опіки та піклування Заставнівської РДА в судовому засіданні підтримав висновок органу опіки та піклування, який вважає прийнятим з урахуванням інтересів дитини.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, покази свідків, думку малолітньої дитини, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з частиною восьмою статті 7 Сімейного кодексу України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

За приписами п.4.3 Правил опіки та піклування, опікуни (піклувальники) над неповнолітніми зобов`язані виховувати підопічних у дусі загальноприйнятих моральних норм, піклуватися про їх здоров`я, духовний і фізичний розвиток, навчання, готувати їх до праці та самостійного життя, захищати їх права та інтереси.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку.

Крім того, відповідно до ст.8 даного Закону, саме батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до статті 257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження, батьками малолітньої ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначено ОСОБА_8 та ОСОБА_17 (а.с.6).

Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 являються батьками ОСОБА_8 - батька ОСОБА_6 , отже її дідом та бабою. Зазначене підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_8 (а.с.7).

Відповідач ОСОБА_4 являється матір`ю ОСОБА_17 - матері ОСОБА_6 , отже є її бабою по материнській лінії.

19.06.2017 під час трагічної дорожньо-транспортної пригоди в с. Мамаївці Кіцманського району Чернівецької області батьки малолітньої ОСОБА_6 загинули.

У зв`язку з цим службою у справах дітей Заставнівської РДА 20.06.2017 року прийнято рішення №26 про влаштування в сім`ю ОСОБА_4 до прийняття рішення про влаштування дитини.

В подальшому сторони по справі з метою встановлення опіки над малолітньою дитиною звернулися до органу опіки та піклування з відповідними заявами. На засіданні комісії з питань захисту прав дитини при Заставнівській РДА 17.08.2017 року №14 прийнято рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення опіки над малолітньою ОСОБА_6 Цим же рішенням відмовлено в задоволенні аналогічної заяви ОСОБА_4 Рекомендовано голові органу опіки та піклування прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 опікуном дитини.

Цього ж дня, 17.08.2017 року за №236-р на підставі протокольного рішення комісії головою Заставнівської районної державної адміністрації видано Розпорядження, яким встановлено опіку над малолітньою ОСОБА_6 , її опікуном призначено ОСОБА_1 .

Зазначені обставини встановлені рішенням Заставнівського районного суду від 15.03.2018 в цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Заставнівської РДА , ОСОБА_1 про скасування рішення, встановлення опіки, призначення опікуна та відібрання дитини, яке частково набрало законної сили та у відповідності до ч.4 с. 82 ЦПК України не підлягають доказуванню в даній справі

Вказаним рішенням Заставнівського районного суду від 15.03.2018 визнано протиправним та скасоване протокольне рішення комісії з питань захисту дитини при Заставнівській РДА №14 від 17.08.2017 та розпорядження Заставнівської РДА №236-р від 17.08.2017 про встановлення опіки над малолітньою ОСОБА_6 та призначення опікуном ОСОБА_1

Зазначеним рішенням також встановлено опіку над малолітньою ОСОБА_6 та призначено її опікуном ОСОБА_4 Відібрано малолітню ОСОБА_6 із зміненого місця проживання в АДРЕСА_2 та повернуто за попереднім місцем проживання в АДРЕСА_1 . (а.с.132-135).

Постановою апеляційного суду Чернівецької області від 13.07.2018 рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 15.03.2018 в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 про відібрання малолітньої ОСОБА_6 з місця проживання в АДРЕСА_2 скасовано. У задоволенні позову в цій частині відмовлено. В решті рішення суду залишено без змін (а.с.12-15).

Постановою Верховного суду від 25.10.2018 рішення Заставнівського районного суду від 15.03.2018 та постанову апеляційного суду Чернівецької області від 13.07.2018 в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування протокольного рішення комісії з питань захисту дитини при Заставнівській РДА №14 від 17.08.2017 та розпорядження Заставнівської РДА №236-р від 17.08.2017 про встановлення опіки над малолітньою ОСОБА_6 та призначення опікуном ОСОБА_1 залишено без змін.

Після ухвалення судових рішень відповідач ОСОБА_4 забрала дитину до себе до будинку АДРЕСА_1 , де малолітня ОСОБА_6 проживає по даний час.

Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проживають у власному будинку, за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 86,8 кв.м., який складається з 4-х житлових кімнат, газифікований, проведено водопостачання та водовідведення, обладнаний ванною кімнатою. У будинку наявна окрема кімната, обладнана для дитини необхідними меблями, є телевізор, ноутбук, іграшки. Зазанчене підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов від 21.03.2019 (а.с.79).

Як вбачається з характеристик за місцем проживання та роботи позивач ОСОБА_1 за час проживання в с. Веренчанка характеризується позитивно. 25 років працювала на посаді вихователя Веренчанського дошкільного навчального закладу, де зарекомендувала себе справжнім професіоналом, досвідченим педагогом. В даний час, перебуваючи на пенсії, працює кастелянкою в цьому ж навчальному закладі (а.с.80-81).

Згідно характеристики Веренчанської сільської ради позивач ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується позитивно. В сім`ї та побуті поводить себе добре. Скарг на його поведінку з боку сусідів та односельчан не поступало( а.с.82).

Свідок ОСОБА_18 показала суду, що являється вчителькою Веренчанської ЗОШ. ОСОБА_6 являється її ученицею з першого класу. В першому класі опікуном останньої була бабуся ОСОБА_1 ОСОБА_6 була підготовлена до школи, бабуся з нею постійно займалася. Баба ОСОБА_1 дозволяла ОСОБА_6 спілкуватись із бабою ОСОБА_22 . В другому класі дитиною опікується інша бабуся ОСОБА_22 . Коли приходять баба і дід, вона завжди з радістю зустрічає їх, показує та ділиться з ними своїми досягненнями. Баба ОСОБА_1 гарно шиє для шкільних забав та ранків. Дівчинка самостійно готує домашнє завдання, займається образотворчим мистецтвом, танцює, гарно співає. Баба ОСОБА_22 приходить на батьківські збори, а на всі свята приходять дід і баби з обох сторін.

Судом встановлено, що між сторонами існують непорозуміння стосовно опікунства над внучкою ОСОБА_6 та питань її виховання. Позивачі вважають, що відповідачка перешкоджає у реалізації ними права щодо виховання внучки, в результаті чого виник спір щодо участі баби й діда у вихованні та спілкуванні з внучкою.

Зазначені обставини підтверджуються показаннями позивачів, допитаних як свідків. Так 18.08.2018 ОСОБА_4 забрала в неї внучку і з того часу вона не має можливості із нею спілкуватись. Спілкується із нею тільки в школі, приносить їй подарунки, одяг та взуття. Зазначила, що був випадок, що вона зателефонувала внучці і повідомила про те, що бажає зустрітись із нею. При цьому також хотіла поговорити із ОСОБА_4 , однак остання не бажала із нею розмовляти. 15.09.2018 прийшла до господарства ОСОБА_4 , постукала, зайшла в будинок, там перебувала ОСОБА_6 , поговорила із нею і домовились іти до неї, проте в подальшому сваха вигнала її із будинку. У зв`язку із образою на сваху, вона викликала працівників поліції. Наступний раз, це було зимою, сама ОСОБА_6 просила її не забирати, бо баба сказала, що викличе поліцію. Із вказаного часу вона перестала ходити до дитини. Крім того ОСОБА_1 вказала, що дитина проживала в їх будинку протягом шести місяців і жодного разу вони не перешкоджали свасі відвідувати внучку. ОСОБА_6 гарно танцює та співає, у зв`язку із чим хоче записати її до музичної школи, та на заняття німецькою мовою. У них є всі умов для її проживання, будинок великий, є п`ять кімнат, кухня, для дитини є окрема кімната. ОСОБА_6 завжди каже, що її дуже любить ї хоче до неї. Вона хоче забирати дитину до себе на ніч, щоб було зручніше і довше з нею займатись.

Позивач ОСОБА_2 показав суду, що ОСОБА_4 їх сваха, яка проживає із ними по сусідству. У зв`язку із тим, що в них кращі умови проживання, є машина то вони запропонували, щоб внучка проживала в них. Він і його дружина отримують пенсію та він отримує заробітну плату, отже мають можливість потурбуватися про свою внучку, і він бажає щоб вона проживала в їх сім`ї. Відповідачка постійно перешкоджає йому в спілкуванні із внучкою, впливає на неї ї лякає, що він дитину забере до себе.

Допитані в судовому засіданні свідки на стороні позивачів ОСОБА_24 та ОСОБА_25 показали суду, що внучка ОСОБА_2 проживає із свахою ОСОБА_4. ОСОБА_6 до школи приводить ОСОБА_22 ОСОБА_1 ходить на побачення з дитиною до школи. Кожен раз щось купляє, на день народження дарує подарунки. ОСОБА_1 жаліється, що ОСОБА_22 не дозволяє спілкуватись із внучкою. Проте ОСОБА_6 завжди із задоволенням зустрічає бабу і діда, цілує їх та із задоволенням спілкується із ними.

Також наявність спору між сторонами щодо перешкод у спілкуванні з дитиною підтверджується випадком, який став підставою для складання відносно ОСОБА_4 протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення вимог ст..173 КУпАП з приводу вчинення 15.09.2018 на території її господарства суперечки із свахою ОСОБА_1 Хоча постановою судді Заставнівського районного суду Чернівецької області від 05.03. 2019 провадження по справі відносно ОСОБА_4 закрито у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, суд вертає увагу на той факт, що конфлікт між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 виник по місцю проживання ОСОБА_4 у зв`язку із її небажанням надати можливість ОСОБА_1 поспілкуватися із внучкою, що призвело до агресивної поведінки відповідачки (а.с.136-137).

Зазначені факти також підтвердила свідок ОСОБА_29 , яка показала суду, що являється рідною сестрою відповідачки та проживає з нею по сусідству і знає, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 постійно виникають конфлікти через дитину. Також був випадок, коли в 2018 році ОСОБА_22 пустила дитину до ОСОБА_2, після цього два місяці дитини у неї не було.

Про відсутність згоди між сторонами з питань виховання дитини та наявність перешкод з боку відповідача у спілкуванні баби і діда з внучкою також свідчить факт звернення позивачів до Заставнівської РДА як органу опіки та піклування з метою визначення способів участі у вихованні внучки, у зв`язку з чим листом голови РДА від 07.09.2018 №Ф-425/18 заявникам було рекомендовано звернутися до суду (а.с.21)

Отже судом встановлено, що зазначений спір виник через неприязні відносини, що склалися між сторонами у зв`язку з встановленням опіки та призначенням ОСОБА_4 опікуном малолітньої ОСОБА_6 і як наслідок цього - не бажанням, як відповідача, так і позивачів пошуку компромісу щодо участі у вихованні внучки. Проте такі стосунки не можуть впливати на усунення позивачів від спілкування з дитиною.

За таких обставин суд приходить до висновку, що право позивачів на усунення перешкод у спілкуванні з дитиною підлягає судовому захисту.

Визначаючи способи участі позивачів у вихованні дитини суд вважає, що ці позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 263 СК України спір щодо участі баби та діда у вихованні дитини вирішується судом відповідно до положень статті 159 СК України.

Частиною другою статті 159 СК України передбачено, що суд визначає способи участі особи у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Приписами ч.ч. 4, 5 ст.19 СК України передбачено, що при розгляді судом спорів, зокрема щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає до суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до висновку Заставнівської РДА від 22.04.2019 року № 01-39/21-737 орган опіки та піклування вважає за доцільне ОСОБА_1 та ОСОБА_2 :

-встановити дні побачень з онукою ОСОБА_31 : кожної першої та третьої п`ятниці, суботи, неділі місяця за місцем їх проживання та у місцях загального дозвілля в АДРЕСА_3 . АДРЕСА_4 без присутності опікуна;

-проживання в сім`ї позивачів під час літніх, весняних та зимових канікул половину терміну тривалості,

-спілкування засобами мобільного телефонного зв`язку засобами Інтернет тривалістю часу, що не зашкодить здоров`ю дитини.

Відповідно до приписів п.3 ч.2 ст.159 СК України, під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків? особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного із батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами. Зазначені чинники враховуються судом також при вирішенні спору щодо участі баби та діда у вихованні дитини.

З метою встановлення прихильності дитини до сторін даного спору, а також бажання дитини перебувати під час канікул та вихідних днів у сім`ї ОСОБА_2 психологами навчального закладу, а також районного методичного кабінету 14.02.2019 та 10.04.2019 було проведено вивчення ставлення дівчинки до родичів та її емоційний стан, в результаті чого встановлено, що дитина активна відкрита готова до спілкування, прихильна до бабусі ОСОБА_22 , з радістю жила би з нею, дідуся ОСОБА_2 поселила би окремо, що свідчить про низький емоційний зв`язок з ним. Не відмовляється спілкуватися з бабусею ОСОБА_1 та дідусем ОСОБА_2 , при умові, що зустрічі будуть проходити тільки за її бажанням спокійно та ненав`язливо (а.с.51.95)

Відповідно до частин першої та другої статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору щодо її місця проживання.

Аналогічні положення закріплені у статті 12 Конвенції про права дитини, згідно з якою держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.

Відповідно до статті 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 року під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган надає можливість дитині висловлювати її думки і приділяє їм належну увагу.

З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства. Закріплення цього права підкреслює, що дитина є особистістю, з думкою якої потрібно рахуватись, особливо при вирішенні питань, які безпосередньо її стосуються.

Зазначена правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 у справі №402/428/16-ц.

Таким чином, дитина, яка може висловити свою думку має право не тільки бути вислуханою і почутою, але й право брати активну участь у вирішенні своєї долі.

Під час розгляду даної справи судом була вислухана думка малолітньої ОСОБА_6 , що досягла віку, в якому здатна формулювати свої погляди, яка повідомила, що вона проживає із бабусею ОСОБА_22 , навчається в школі у третьому класі. Також у неї є ще бабуся ОСОБА_1 і дідусь ОСОБА_2 , які приходять до неї в школу та деколи телефонують на мобільний телефон. Їй вистачає зустрічей із бабою ОСОБА_1 та дідом ОСОБА_2 в школі. Бажає з ними спілкуватися та відвідувати, але не часто і не дуже довго, а саме 2-3 години в неділю після обіду. Проживати та ночувати в діда і баби ОСОБА_2 вона не бажає, оскільки в них немає тих іграшок, що в баби ОСОБА_22 .

Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення ЄСПЛ у справі «Мамчур проти України», № 10383/09, § 100, від 16 липня 2015 року).

Згідно з частиною 6 статті 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Вирішуючи питання про визначення способів участі позивачів у вихованні дитини суд частково погоджується з висновком органу опіки та піклування, оскільки цей висновок є не достатньо обґрунтованим у відповідності до встановлених обставин та суперечить інтересам дитини.

Суд констатує, що обставин, які б свідчили про те, що спілкування позивачів з онукою у спосіб, запропонований органом опіки та піклування, може перешкоджати її нормальному розвитку не встановлено. Разом з цим, при вирішенні питання про частоту та тривалість їх зустрічей з дитиною та її проживання у них, суд приймає до уваги інші обставини, що мають істотне значення для визначення порядку спілкування баби і діда з онукою. Зокрема суд враховує, малолітній вік дитини та тяжкість перенесеної нею психологічної травми у зв`язку із втратою батьків, а також те, що по відношенню до дитини категорично не можна застосовувати примус.

За таких обставин, при наявності конфліктної ситуації, яка склалася між сватами та яка негативно впливає на психіку їхньої внучки, мають перш за все враховуватися права та інтереси самої дитини, яка прив`язана до певного місця та умов проживання, певного режиму занять, харчування, сну. Сторони мають враховувати прихильності внучки і у спорі за неї не травмувати саму дитину.

Оскільки по місцю проживання позивачів створені належні умови для перебування дитини, позивачі бажають приймати участь у вихованні внучки, спілкуватися з нею, піклуватися про неї, мати спільні інтереси, бабуся ОСОБА_1 є досвідченим педагогом, володіє професійними навиками виховання дітей, то враховуючи думку і бажання дитини необхідно забезпечити ефективне здійснення прав доступу позивачів до внучки шляхом надання побачень за місцем їх проживання без участі опікуна у вихідний день неділю тривалістю, яка достатня для перебування у них та місцях для проведення дозвілля, а саме з 12:00 години до 18:00 години. Зважаючи на те, що дитина відвідує школу, при цьому повинна мати належну кількість часу як для підготовки до шкоди, так і для відпочинку, суд вважає, що встановлення графіку побачень кожної першої, третьої п`ятниці, суботи та неділі без визначеного конкретного часу таких побачень буде негативно впливати на дитину.

Посилання відповідачки та її представника на те, що побачення внучки з позивачами можливе лише в її присутності не заслуговують на увагу з огляду на те, що між нею та позивачами склалися неприязні стосунки, а тому сумісні зустрічі сторін та внучки можуть негативно позначитися на емоційному стані дитини та суперечити її інтересам.

Заявлені позивачами вимоги щодо проживання внучки в їхній сім`ї половину будь-яких канікул, суд розцінює як необґрунтовані та такі, що призведуть до порушення сталого способу життя дитини, суперечитиме її інтересам щодо вибору способу дозвілля та зайняття по розвитку здібностей. Враховуючи, що на час вирішення спору у дитини відсутній тісний взаємозв`язок із позивачами, суд вважає, що для налагодження більш стабільного психо-емоційного зв`язку між бабою, дідом та внучкою доцільно проживання дитини в сім`ї ОСОБА_2 під час літніх та зимових канікул упродовж половини терміну тривалості таких канікул, зокрема літом - з 10:00 години 01 червня до 18:00 години 15 липня, зимою - з 10:00 години 02 січня по до 18:00 години 08 січня за згодою дитини.

При цьому суд наголошує про необхідність забезпечення позивачами максимально комфортних умов для перебування дитини в ході побачень чи проживання в їх сім`ї, без тиску на дитину у разі її відмови проводити спільне дозвілля чи проживання.

Вимоги щодо необмеженого лімітом часу спілкування позивачів з внучкою, засобами мобільного телефонного зв`язку та через мережу Інтернет суд також розцінює як необґрунтовану у відповідності до ч.2 ст.159 СК України і таку, що може суперечити інтересам дитини щодо вільного вибору права на такі засоби спілкування.

Суд вважає, що таким чином встановлений судом порядок і спосіб участі позивачів у вихованні внучки є достатнім, відповідає принципу розумності, справедливості, балансу інтересів всіх учасників спірних правовідносин, пріоритетного інтересу дитини та підтримки зв`язків з найближчими родичами.

Згідно ч.1 ст.с.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з даним позовом позивачі сплатили по 704,80 грн. судового збору. Оскільки позовні вимоги задоволено частково, то стягненню з відповідачки на користь позивачів підлягає по 352,40 грн. в рахунок судових витрат по сплаті судового збору.

На підставі ст.ст.7, 19, 159, 171,257, 263 СК України, Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ЗУ «Про охорону дитинства», керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 268 Цивільно-процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Зобов`язати опікуна ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІПН НОМЕР_1 ), жительку АДРЕСА_4 не чинити бабі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (ІПН НОМЕР_2 ), жительці АДРЕСА_4 , діду ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (ІПН НОМЕР_3 ), жителю АДРЕСА_4 перешкод у спілкуванні із онукою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначити бабі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (ІПН НОМЕР_2 ), жительці АДРЕСА_4 та діду ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (ІПН НОМЕР_3 ), жителю АДРЕСА_4 способи участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою онукою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

-побачення кожного тижня місяця в неділю, без присутності опікуна ОСОБА_4 за місцем проживання позивачів у будинку АДРЕСА_2 або у місцях загального дозвілля в с. Веренчанка АДРЕСА_4 з 12:00 години до 18:00 години;

-проживання онуки ОСОБА_6 у сім`ї позивачів під час літніх та зимових канікул упродовж половини терміну тривалості таких канікул, зокрема літом - з 10:00 години 01 червня до 18:00 години 15 липня, зимою - з 10:00 години 02 січня по до 18:00 години 08 січня за згодою дитини.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІПН НОМЕР_1 ), жительки АДРЕСА_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (ІПН НОМЕР_1 ), жительки АДРЕСА_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (ІПН НОМЕР_3 ), жителя АДРЕСА_4 по 352,40 грн. в рахунок судових витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Чернівецького апеляційного суду через Заставнівський районний суд.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дата складання повного тексту рішення 01.11.2019

Суддя О. Пухарєва