Ухвала суду № 85354928, 28.10.2019, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/1773/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2019 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області

в складі:

головуючого - судді Залеської А.О.

за участю: секретаря Руденко О.М.,

боржника у виконавчому провадженні (відповідача у справі) ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_2 ,

представника стягувача у виконавчому провадженні (позивача у справі) ОСОБА_3 - ОСОБА_4 ,

приватного виконавця Плесюк О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяслав-Хмельницький скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Плесюк Олексія Степановича щодо накладення арешту на кошти боржника та на все рухоме та нерухоме майно боржника та скасування відповідних постанов,

В С Т А Н О В И В :

17.10.2019 надійшла скарга боджника ФОП ОСОБА_1 , в якій він просив визнати неправомірними дії приватного виконавця Плесюк О.С. стосовно винесення постанови про арешт майна боржника у виконавчому проваджені №60218754 від 03.10.2019 та стосовно винесення постанови про арешт коштів боржника від 03.10.2019 та скасувати відповідні постанови, а також зупинити виконання рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 08.04.2019 та постанови Київського апеляційного суду від 03.09.2019 до розгляду даної скарги.

В судовому засіданні представник скаржника відмовилась від вимоги про зупинення виконання рішення суду, пояснивши, що такі дії вжиті Верховним Судом, який відкрив провадження за касаційною скаргою на постанову апеляційної інстанції.

Вимоги про скасування постанов приватного виконавця від 03.10.2019 про арешт коштів та всього майна боржника скаржник та його представник підтримали, обґрунтувавши незаконність дій виконавця тим, що він попередньо не з`ясував наявність майна (коштів на рахунках) у ФОП ОСОБА_1 , не визначив його вартості з тим, щоб арешт був накладений в межах суми стягнення за судовим рішенням з урахуванням витрат виконавчого провадження, а також не здійснив опис майна, що підлягає арешту.

Невиконання цих процесуальних вимог у виконавчому провадженні призвело до незаконного, на думку скаржника, обмеження прав фізичної особи підприємця – ОСОБА_1 . Зокрема, накладення арешту на всі рахунки боржника, призвело до списання виконавцем з банківського рахунку коштів, що призначені для виплати заробітної плати. Крім того, припис згідно постанови державного виконавця про накладення арешту на рахунки, що будуть відкриті після постанови приватного виконавця, не дає можливості відкривати рахунки та здійснювати виплату заробітної плати найманим працівникам в майбутньому та є втручанням в господарську діяльність ФОП ОСОБА_1

Приватний виконавець Плесюк О.С. направив суду заперечення на скаргу боржника ФОП ОСОБА_1 , де вказав, що накладення арешту на кошти та все майно боржника одночасно з відкриттям виконавчого провадження здійснено ним для забезпечення реального виконання судового рішення. Будь-яких заборон здійснювати такі дії чинне законодавство не містить. На стадії звернення стягнення на майно він буде дотримуватись визначеної законом послідовності стягнення та відповідних обмежень, якщо вони будуть встановлені. Після задоволення вимог стягувача арешт з майна, на яке не буде звернуто стягнення він зніме.

В судовому засіданні виконавець підтримав свої заперечення та пояснив, що наразі він зупинив примусове стягнення на підставі заяви боржника та ухвали Верховного Суду, де розглядається касаційна скарга боржника на судове рішення, про що йому повідомив боржник. До моменту зупинення виконавчого провадження він вчинив дії по виявленню коштів на рахунках боржника та майна, що підлягає державній реєстрації з тим, щоб в подальшому при необхідності звернути на нього стягнення з метою примусового виконання судового рішення. Та вже списав з банківського рахунку ФОП ОСОБА_1 160 000 грн на погашення боргу перед стягувачем ОСОБА_3 Відомостей про те, що ці рахунки призначені для виплати працівникам заробітної плати від фінансової установи йому не надійшли, а боржник не виконав свій обов`язок повідомити державного виконавця про обставини, які мають значення для здійснення виконавчого провадження.

Представник стягувача – Чугуєнко ОСОБА_5 . заперечив проти скарги боржника та надав суду відповідні пояснення. Зазначив, що боржник не виконав свого обовязку, не з`явився до приватного виконавця та не подав декларації про майновий стан, одразу як отримав постанову про відкриття виконавчого провадження. В свою чергу приватний виконавець діє у спосіб передбачений законом з метою забезпечення виконання судового рішення. Те, що арешт майна якимось чином перешкоджає здійсненню господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 , не підтверджено жодним доказом. Вважає обґрунтування скарги надуманими, а вимоги про скасування заходів забезпечення виконавчого провадження такими, що спрямовані на уникнення відповідальності перед ОСОБА_3 за рішенням суду.

Вислухавши учасників виконавчого провадження, дослідивши матеріали скарги, судом встановлено наступні фактичні обставини справи.

03 вересня 2019 року Київським апеляційним судом ухвалено постанову у цивільній справі №373/1773/18, якою частково скасовано рішення Переяслав- Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 08.04.2019р. у справі за позовом ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», третя особа: ОСОБА_6 щодо відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо- транспортної пригоди.

Вказаною постановою було задоволено вимоги ОСОБА_3 та стягнуто з ФОП ОСОБА_1 на його користь матеріальну шкоду у розмірі 428 528,00 грн, моральну шкоду в розмірі 50 000 грн та судовий збір у розмірі 6427,92 грн. В іншій частині рішення Переяслав- Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 08.04.2019 залишено без змін.

17.09.2019 на виконання вказаної постанови стягувачу ОСОБА_3 . Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області був виданий виконавчий лист №373/1773/18

03.10.2019 за заявою представника стягувача ОСОБА_4 , який не зазначив конкретне майно боржника, приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області ПлесюкомО.С. відкрите виконавче провадження №60218754 на підставі виконавчого листа №373/1773/18

03.10.2019 постановою приватного виконавця накладено арешт на кошти боржника ОСОБА_1 , а саме: на грошові кошти, що містяться у всіх банківських установах, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів - 533 951,52 грн.

03.10.2019 постановою приватного виконавця накладено арешт на майно боржника, а саме на все нерухоме та рухоме майно, що належить ОСОБА_1 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів - 533 951,52 грн.

За правилами ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права і свободи.

Відповідно до ч.7 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника; у разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

Відповідно до положень ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження» (далі Закон) арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. При цьому, арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна (ч.2 ст. 56 Закону).

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі (ч.3 ст. 56 Закону).

Згідно ч. 4 ст. 56 Закону копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Статтею 48 Закону визначені загальні правила щодо звернення стягнення на майно боржника.

Відповідно до ч.1 ст. 48 Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Отже процедура звернення стягнення на майно боржника у виконавчому провадженні забезпечується такими рішеннями виконавця в їх послідовності: арешт майна, вилучення майна (списання коштів) та примусова реалізація майна.

Відповідно до ч.5 ст. 48 Закону у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Згідно з ч.8 ст. 48 Закону виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Статтею 52 Закону, визначені особливості звернення стягнення на кошти та майно боржника юридичної особи, фізичної особи – підприємця.

Так, виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача (ч.1 ст. 52 Закону).

Не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках (ч.3 ст. 52 Закону).

Суд перевірив дії приватного виконавця на відповідність вимогам Закону та встановив наступне.

В судовому засіданні встановлено, що приватний виконавець Плесюк О.С. виніс постанови про арешт майна (коштів) боржника 03.10.2019 одночасно з відкриттям провадження у справі, що не суперечить положенням ч.2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» та відповідає цілям виконавчого провадження.

В такий спосіб було розпочато процедуру звернення стягнення на майно та кошти боржника ФОП ОСОБА_1

Надалі виконавець у відповідності до ч.8 ст. 48 Закону розпочав перевірку майнового стану боржника.

З показань приватного виконавця, які не суперечать твердженням скаржника та показанням представника стягувача, судом встановлено, що під час перевірки майнового стану боржника, приватним виконавцем виявлено та 10.10.2019 за його вимогою списані кошти з рахунків ФОП ОСОБА_1 , відкритих у ПАТ «Альфа Банк» в сумі 160 000 грн., які перераховані на рахунок стягувача. Відтоді на відповідних рахунках боржника коштів немає. Відомості про рахунки ФОП ОСОБА_1 приватний виконавець отримав від органу державної фіскальної служби. Будь-яких інших рахунків у фінансових установах, відкритих на ФОП ОСОБА_1 приватний виконавець не виявив, а скаржник стверджує, що їх немає.

Отже, твердження скаржника, про те, що приватний виконавець наклав арешт та списав кошти з рахунків, які мають спеціальний режим використання – для виплати заробітної плати працівникам, заслуговує на уівагу. Однак, достовірність цього факту судом не встановлена, а тому достатніх підстав для скасування арешту, накладеного приватним виконавцем на всі відкриті рахунки в банківських установах немає.

Водночас, той факт, що виконавець, не виявивши інших рахунків боржника ФОП ОСОБА_1 , окрім як в ПАТ «Альфа Банк», поспішно списав усі кошти з них на користь стягувача, вказує на порушення ним, передбаченого законом обов`язку – з`ясувати цільове призначення рахунків аби не допустити порушення прав суб`єкта господарювання, яким є боржник. У цьому випадку приватний виконавець не мав права легковажно розраховувати, на відмову Банка у списанні коштів, а самому переконатись чи не носять ці рахунки спеціального призначення.

З огляду на таке, наявність у постанові приватного виконавця від 03.10.2019 рішення про накладення арешту не лише на грошові кошти, що містяться на всіх відкритих рахунках у банківських установах, а й про накладення арешту на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, може поставити суб`єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 у вкрай невигідне становище, неможливість вести фінансовий облік та виплачувати заробітну плату працівникам, а отже, продовжувати здійснення господарської діяльності у спосіб, передбачений законом.

З метою недопущення порушення прав та інтересів ФОП ОСОБА_1 є необхідність часткового скасування постанови державним виконавцем про накладення арешту на кошти боржника, а саме: в частині, що стосується арешту рахунків у банківських установах, які боржник для подальшого здійснення господарської діяльності відкриє у банківській установі.

Вказане не порушить прав стягувача, оскільки, якщо такі рахунки не матимуть спеціального режиму, приватний виконавець в будь-який момент зможе накласти арешт на кошти боржника, що перебуватимуть на них, попередньо перевіривши відповідні рахунки.

Що стосується постанови про арешт майна боржника від 03.10.2019, то після її винесення, під час перевірки майнового стану боржника, приватний виконавець з`ясував обсяг рухомого та нерухомого майна, що підлягає державній реєстрації та належить боржнику.

З пояснень приватного виконавця судом встановлено, що ним виявлено більш ніж достатньо майна боржника, за рахунок якого можна задовольнити вимоги стягувача у виконавчому провадженні.

Суд вважає, що перебування цього майна під арештом, без його опису та вилучення не обмежує ФОП ОСОБА_1 користуватись ним при здійсненні господарської діяльності. Крім того, такий арешт буде слугувати запобіжником для відчуження майна боржником на користь третіх осіб. А тому немає підстав для скасування постанови приватного виконавця про арешт усього рухомого та нерухомого майна боржника.

При цьому, судом виявлено порушення приватним виконавцем при винесенні постанови про арешт майна боржника. Це порушення полягає в тому, що фактично приватний виконавець, обмежив права ФОП ОСОБА_1 не лише на нерухоме та рухоме майно, що підлягає державній реєстрації, а й на те, яке такій реєстрації не підлягає та за приписами ч.2 ст. 56 Закону може бути арештованим лише після його опису.

Су вважає, що таке порушення закону впливає на інтереси ФОП ОСОБА_1 , який має право на законні сподівання щодо долі належного йому рухомого майна у виконавчому провадженні. З цих підстав постанова виконавця про арешт майна підлягає корегуванню шляхом часткового скасування арешту щодо рухомого майна, яке не підлягає державній реєстрації.

Отже, суд дійшов висновку про часткове задоволення скарги сторони виконавчого провадження та необхідності корегування приватним виконавцем раніше винесених постанов про арешт майна (коштів) боржника у виконавчому провадженні № 60218754, шляхом скасування їх в частині, що порушує права та інтереси боржника.

За правилами ст. 453 ЦПК України про виконання ухвали, постановленої судом за результатом розгляду скарги ОСОБА_1 , приватний виконавець повинен повідомити суд і заявника (скаржника) у десятиденний строк з дня її одержання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 447-453 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Плесюк Олексія Степановича щодо накладення арешту на кошти боржника та на все рухоме та нерухоме майно боржника та скасування відповідних постанов – задовольнити частково.

Скасувати постанову про арешт майна боржника від 03.10.2019, винесену приватним виконавцем Плесюком Олексієм Степановичем у виконавчому провадженні № 60218754 - в частині накладення арешту на все рухоме майно боржника, що не підлягає державній реєстрації.

Скасувати постанову про арешт коштів боржника від 03.10.2019, винесену приватним виконавцем Плесюком Олексієм Степановичем у виконавчому провадженні № 60218754 - в частині накладення арешту на кошти на рахунках боржника, що будуть відкриті після винесення цієї постанови приватного виконавця.

В задоволенні решти вимог скаржника – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області.

Повний текст ухвали виготовлено 01.11.2019.

Суддя А.О. Залеська