Постанова № 85353, 16.08.2006, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

16.08.06 Справа № 10/452н-ад.

Суддя господарського суду Луганської області Мінська Т.М. по справі № 10/452н-ад за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Юліс", м. Луганськ

до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську

про визнання недійсним рішення

Представники сторін:

від позивача –не прибув (про час і місце розгляду справи повідомлений, що підтверджується поштовим повідомленням)

від відповідача –Тарасевич М.Є. (дов. № 6/10 від 10.01.2006.)

Суть спору: позивачем заявлена вимога про визнання недійсним рішення від 29.05.2006р. № 66/31594716/23-4 про застосування фінансових санкцій у розмірі 1700 грн.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 25.07.2006р. № 22027/10 заперечує проти позову та просить відмовити у задоволені позову.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, вислухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

18.05.2006. працівниками Ленінської МДПІ на підставі посвідчень проведено перевірку господарської одиниці –магазину, розташованому за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, 120, що належить ТОВ «Юліс»(позивачу у справі), про що складено акт № 001304.

В акті перевірки вказано, що в порушення ч. 4 статті 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" продавцем Хмелевськой В.П. здійснюється продаж алкогольних напоїв на розлив (водка «Луга Нова», «Житня» виробник ЗАО «Луганський ЗВЗ») для вживання на місці, не маючи статутсу підприємства громадського харчування або спеціалізованого відділу.

На підставі даного акту перевірки Ленінською МДПІ прийнято рішення № 66/31594716/23-4 від 29.05.2006. про застосування до ТОВ «Юліс», код 31594716 згідно з абз. 8 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" № 481/95-ВР від 19.12.1995. (надалі –Закон 481) штрафних санкцій в сумі 1700 грн. за порушення ч. 4 статті 15-3 Закону 481.

Позивач звернувся з цим позовом, посилаючись на відсутність законних підстав для проведення позапланової перевірки, а також неправомірність проведення контрольної закупки.

При вирішенні даного спору суд виходить із наступного:

Згідно частини 4 ст. 17 Закону 481 продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки підприємствам громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус підприємств громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

Згідно абзацу 8 частини 2 ст. 17 Закону 481 до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:

порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 1 700 гривень

Сам факт наявності вказаного порушення позивач не заперечив.

Відповідно до п. 1 ст. 8 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” Державна податкова адміністрація України організує через податкові інспекції проведення роботи по боротьбі з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Згідно ст. 16 Закону 481 контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» містить безпосереднє посилання на право податкових органів проводити перевірки дотримання вимог Закону 481.

За таких обставин суд визнає позовні вимоги необґрунтованими. В задоволенні позову слід відмовити.

Оцінивши всі вищевикладені обставини, суд закінчив розгляд справи в судовому засіданні 16.08.2006. і постановив відмовити в задоволені позову.

Згідно ст. 160 ч. 3 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 16.08.2006. проголошено вступну і резолютивну частини постанови. Судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 18, 158 –163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк встановлений КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили, якщо її не скасовано, після закінчення апеляційного розгляду скарги.

Про апеляційне оскарження постанови спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржувану постанову. Копії апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова в повному обсязі складена 21.08.2006.

Суддя Т.М.Мінська