Ухвала суду № 85352405, 31.10.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

31 жовтня 2019 року м. Київ № 640/20721/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросток Україна»до Головного управління ДФС у м. Києві, Державної фіскальної служби Українипро визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агросток Україна» (01103, м. Київ, вул. Підвисоцького процесора, 6-в, код ЄДР: 36086758) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДР: 39439080), Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДР: 39292197), в якому просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДФС у м. Києві від 11.06.2018:

№ 781230/36086758 про відмову в реєстрації податкової накладної товариства з обмеженою відповідальністю «Агросток Україна» № 280 від 10.11.2017 на загальну суму ПДВ 953 925,00 грн.;

№ 781233/36086758 про відмову в реєстрації податкової накладної товариства з обмеженою відповідальністю «Агросток Україна» № 133 від 10.11.2017 на загальну суму ПДВ 480 000,00 грн.;

2) зобов`язати ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні:

№ 280 від 10.11.2017 на загальну суму ПДВ 953 925,00 грн.;

№ 133 від 10.11.2017 на загальну суму ПДВ 480 000,00 грн., що були подані ТОВ «Агросток Україна» на реєстрацію.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Позов зареєстрований канцелярією суду 28.10.2019.

Відповідно до п. п. 3, 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника (ч. 6 ст. 160 КАС України).

В порушення вказаних вимог, позовна заява не містить реєстраційного номеру облікової картки платника податків - представника позивача Молоткова В.О .

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Як видно з позовної заяви, позивач просить суд, зокрема, визнати протиправними та скасувати рішення ГУ ДФС у м. Києві від 11.06.2018 № 781230/36086758 про відмову в реєстрації податкової накладної товариства з обмеженою відповідальністю «Агросток Україна» № 280 від 10.11.2017 на загальну суму ПДВ 953 925,00 грн. та № 781233/36086758 про відмову в реєстрації податкової накладної товариства з обмеженою відповідальністю «Агросток Україна» № 133 від 10.11.2017 на загальну суму ПДВ 480 000,00 грн.

Натомість до суду з даним позовом позивач звернувся лише 28.10.2019, що підтверджуються штампом вхідної кореспонденції Окружного адміністративного суду м. Києва, проставленого на позовній заяві. Тобто позивач звернувся до суду із пропуском шестимісячного строку на звернення до суду.

При цьому, заяви про поновлення пропущеного строку звернення з адміністративним позовом до суду позовна заява не містить, а також доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску суду також не надано.

У позовній заяві позивач зазначає, що оскаржувані рішення були надані ГУ ДФС у м. Києві позивачу - ТОВ «Агросток Україна» 11.06.2018, а відтак строк звернення до суду, у відповідності до п. 56.18 ст. 56 та ст. 102 Податкового кодексу України становить 1095 днів та триває до 11.06.2021, відтак, на думку представника позивача, строк звернення до суду щодо оскарження спірних рішень не закінчився.

Разом з тим, суд зазначає, що вказані доводи представника позивача є помилковим з огляду на те, що в межах 1095 днів можуть бути оскаржені до суду виключено рішення податкових органів про нарахування грошового зобов`язання в розумінні ст. 102 та п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, а тому, відносини, що містяться у позовній заяві, тобто визнання протиправним рішення за яким позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладних, застосовується загальний строк звернення до суду - шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Крім того, позивач, цитуючи у позовній заяві інформаційний лист Вищого адміністративного суду України від 10.02.2011 № 203/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» зазначив «…статтею 102 Податкового кодексу України врегульовано питання застосування строків давності визначення податкових зобов`язань, які становлять 1095 днів.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання у будь-який момент після отримання такого рішення».

В той же час, суд звертає увагу позивача на те, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не є рішення про нарахування грошового зобов`язання, а відтак не може підпадати під дію строку звернення до суду, який становить 1095 днів.

З огляду на що, позивач звернувся до суду поза межами шестимісячного строку, визначеного ст. 122 КАС України, а відтак позивачу слід надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду та надати докази поважності причин пропуску такого строку звернення до суду.

Крім того, положеннями ст. 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Аналогічні положення визначені Національним стандартом України «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163-2003., що затверджений Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55.

Так, пункт 5.27 даного стандарту визначає, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту.

Як видно з доданих до позовної заяви документів, останні не засвідчені належним чином у визначеному законодавством порядку, оскільки містять лише дату та підпис та не містить відмітки про засвідчення копії, яка складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, ініціалів та прізвища особи, яка засвідчує копію документів.

Суд також звертає увагу позивача на те, що текст документу повинен містити інформацію, заради зафіксування якої було створено документ (п. 5.21 Національних стандартів України «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163-2003). Відповідно до п. 4.1. цього стандарту, документ повинен містити (п. 20) - текст документа, який є головним елементом документу. Іншими словами, документ, що надається, повинен мати текст, який можливо дослідити та який несе певний зміст.

Більш того, навіть до правил ЄСПЛ встановлено певні вимоги до документів, зокрема, відповідно до Пояснювальної нотатки для осіб, які бажають звернутися до Європейського суду з прав людини, вимоги до поданих копій: текст повинен бути зрозумілим і читабельним; копії повинні бути повними (всього документу).

Як видно з доданих до позовної заяви документів, зокрема, видаткових накладних (номер та дата не проглядається), останні надано у такого вигляді, з яких взагалі неможливо встановити їх зміст та дослідити інформацію, заради зафіксування якої було створено такі документи.

Таким чином, наведене вище у сукупності свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01601) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:

1) заяви із зазначенням у ній реєстраційного номеру облікової картки платника податків - представника позивача Молоткова В.О. ;

2) заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом та доказів поважності причин його пропуску;

3) оригіналів або належним чином засвідчених копій доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача у вигляді, з яких можливо встановити зміст документів.

Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О.А. Кармазін