Рішення № 85352254, 28.10.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 жовтня 2019 року № 640/21913/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій

у Житомирській області

до Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "РІФ - 1"

про застосування заходів реагування

В С Т А Н О В И В :

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області (далі по тексту - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "РІФ - 1" (далі по тексту -відповідач), в якому просить застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, а саме: заборонити подальшу експлуатацію будівлі цеху №11 Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "РІФ - 1" за адресою: Житомирська область, Чуднівський район, смт. Іванопіль, вулиця Заводська, 44 та заборонити подальшу експлуатацію будівлі цеху №11-1 Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "РІФ - 1" за адресою: Житомирська область, Чуднівський район, смт Іванопіль, вулиця Заводська, 17.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що в ході проведення планової перевірки Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "РІФ - 1" щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки встановлено відсутність у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення. Встановлення вказаних порушень зумовило позивача, відповідно до статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», звернутись із позовом до суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2018 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2019 року клопотання Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "РІФ - 1" про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін залишено без задоволення.

Відповідач вказує на усунення порушень, виявлених Управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області, під час проведення планової перевірки, на підтвердження чого надано складений Управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області акт за результатами проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 19 квітня 2019 року №63. Додатково відповідач вказує, що в смт. Іванопіль відсутній централізований водогін, внутрішній водогін підприємства неможливо буде підключити до централізованого водогону. Також відповідач зазначає, що в смт. Іванопіль наявні два ставки, чого достатньо для гасіння пожежі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області на підставі наказу від 24 листопада 2017 року №486, виданого Управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області, та посвідчення на перевірку від 20 листопада 2017 року проведено планову перевірку щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, за результатом якої складений акт №119 від 03 грудня 2017 року, яким зафіксовано наступні порушення:

- будівлю та приміщення не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (порушено пункт 4 розділу І, пункт 1.2 розділу V Правил пожежної безпеки Україні);

- об`єкт не забезпечено необхідним запасом води для цілей зовнішнього пожежогасіння відповідно до ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання зовнішні мережі та споруди» (порушено пункт 4 розділу І Правил пожежної безпеки України);

- із другого поверху виробничої будівлі не влаштовано евакуаційний відповідно до п.7.2.4. ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва» (порушено пункти 4 розділу І, 2.23 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні);

- в будівлі не влаштовано внутрішній протипожежний водогін відповідно до таблиці 4 ДБН В.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація» (порушено пункт 4 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні);

- територію та будівлі не в повній мірі забезпечено первинними засобами пожежогасіння (відповідно до Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників) (порушено пункти 3.6, 3.7, 3.8, 3.9, 3.11 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні);

- не здійснено технічне обслуговування 4-х вогнегасників ВП- вогнегасників ВП-3 (з), 2-х вогнегасників ВВК-2 (порушено пункт 3.17 V Правил пожежної безпеки в Україні);

- не проведено замір у опору ізоляції і перевірку спрацювання захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (порушено пункт 1.20 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні);

- дерев`яні елементи горищного покриття будівлі не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (порушено пункт 2.5 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні);

- будівля не захищена від прямих попадань блискавки (порушено пункт 1.21 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні);

- зменшено ширину основного входу у будівлю шляхом улаштування тамбура із шириною дверного полотна 0,75 м. (порушено пункт 2.23 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні);

- зменшено висоту запасного евакуаційного виходу із будівлі до 1,7 м. (порушено пункт 2.23 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні);

- шляхи евакуації із будівлі (коридори 1-го поверху, марші сходової клітини та сходова клітина) захаращені ящиками із продукцією (порушено пункт 2.37 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні);

- у коридорі першого поверху та компресорній влаштовано тимчасові електричні мережі (порушено пункт 1.8 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні);

- проріз у протипожежній перешкоді (перекритті будівлі) заповнено люком із межею вогнестійкості нижчою ніж межа вогнестійкості протипожежної перешкоди (порушено пункт 2.3 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні);

- запасний евакуаційний вихід захаращений тарою із під клею (200 л. бочка) та пожежним щитом (порушено пункт 2.37 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні);

- пожежний щит не укомплектований протипожежним інвентарем (порушено пункт 3.11 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні).

Виробничі приміщення цеху №1-11 (смт. Іванопіль, вулиця Заводська, будинок 17):

- будівлю та приміщення не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (порушено пункт 4 розділу І, 1.2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні);

- об`єкт не забезпечено необхідним запасом води для цілей зовнішнього пожежогасіння відповідно до ДБН В.2.5-74:2013. «Водопостачання зовнішні мережі та споруди» (порушено пункт 4 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні);

- приміщення не в повній мірі забезпечено первинними засобами пожежогасіння (відповідно до Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників (порушено пункти 3.6, 3.7, 3.8, 3.9, 3.11 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні);

- в будівлі не влаштовано внутрішній протипожежний водогін відповідно до Таблиці 4 ДБН В.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація» (порушено пункт 4 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні);

- не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (порушено пункт 1.20 розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні);

- зменшено ширину основного виходу у приміщення швейного цеху (встановлені двері із шириною дверного полотна 0,7 м.) (порушено пункт 2.23 Правил пожежної безпеки в Україні);

- запасний евакуаційний вихід, що розташований у лівій частині швейного цеху закритий та заклеєний плівкою (порушено пункт 2.37 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні);

- у складському приміщенні влаштовано тимчасову електричну мережу (порушено пункт 1.8 розділу ІV Правил пожежної безпеки в Україні);

- на основному вході (виході) із швейного цеху, в фойє (на шліху евакуації), влаштовано перепад висоти, що може створювати перешкоди для вільної евакуації людей (порушено пункт 2.37 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні).

На думку позивача, виявлені при проведенні перевірки порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що і стало підставою для звернення до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі по тексту - Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V) встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до статті 64 Кодексу цивільного захисту України (далі по тексту - КЦЗ України) центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Пунктом 12 частини 1 статі 67 КЦЗ України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно з частиною 2 статті 68 КЦЗ України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Підстави для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів визначені в статті 70 КЦЗ України.

Частиною 7 статті 7 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Отже, за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва орган державного нагляду звертається з позовом до адміністративного суду, а у разі необхідності вжиття інших заходів реагування (тобто не зупинення роботи) орган державного нагляду складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Таким чином, звернення контролюючого органу до суду щодо вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування - не єдиний спосіб впливу на порушника та уникнення небезпеки персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій, оскільки позивач наділений відповідними повноваженнями державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, у тому числі повноваженнями застосування до суб`єктів господарювання певних заходів реагування (зокрема, складання приписів, протоколів, розпоряджень про усунення виявлених порушень вимог техногенної та пожежної безпеки), з огляду на що захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації об`єкту підприємства до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Аналіз статті 70 Кодексу цивільного захисту України дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Захід реагування у вигляді повного зупинення будівництва (робіт) є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Відповідно до пункту 26 статті 2 КЦЗ України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Так, на підтвердження усунення порушень, які описано в акті №119 від 03 грудня 2017 року, відповідачем надано копію Акту Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області від 19 квітня 2019 року №63, складеного за результатом проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, яким виявлено наступні порушення:

- в приміщеннях, будівлях (швейних цехах) проведено технічне переоснащення без проектної документації (порушено пункт 21 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні);

-не забезпечено пожежну безпеку суб`єкта шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж, а саме: два швейні цехи не забезпечено необхідним запасом води для цілей зовнішнього пожежогасіння відповідно до ДБН В.2.5-74:2013 Водопостачання зовнішні мережі та споруди (порушено частину 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України та пункт 4 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні);

-не забезпечено пожежну безпеку суб`єкта шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж, а саме: у виробничих будівлях (швейних цехах) відсутній внутрішній протипожежний водогін відповідно д таблиці 4 ДБН В.2.5-64:2012 Внутрішній водопровід та каналізації (порушено частину 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України та пункт 4 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні);

-суб`єкт господарювання розпочав використовувати об`єкт нерухомості (швейні цехи) не подаючи декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (порушено абзац 1 частини 2 статті 57 Кодексу цивільного захисту України).

Отже, всі порушення, окрім описаних в акті від 19 квітня 2019 року №63 відповідачем усунуто.

Щодо порушення пункту 21 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні (в приміщеннях, будівлях (швейних цехах) проведено технічне переоснащення без проектної документації) суд зазначає, що відповідачем надано суду належним чином завірену копію договору на розробку проектної документації від 25 квітня 2019 року №13-19, предметом якого є виконання робіт «Р.п. реконструкції будинку культури під швейний цех по вулиці Заводській, 17 в смт. Іванопіль Чуднівського району Житомирської області», тобто вчинено дії на усунення зазначеного порушення.

Щодо порушення відповідачем частини 1 статті 20, абзац 1 частини 2 статті 57 Кодексу цивільного захисту України та пункт 4 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 57 Кодексу цивільного захисту України початок роботи новоутворених підприємств, початок використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості (будівель, споруд, приміщень або їх частин) здійснюється суб`єктом господарювання на підставі поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (далі - декларація), а для суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику - також за наявності позитивного висновку за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об`єкта чи приміщення (далі - оцінка протипожежного стану).

Пунктом 4 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014року № 1417 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697, визначено, що пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Суд зауважує, що відповідачем не надано доказів усунення порушення пункту 4 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, а саме: подачі декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки.

Так, відповідно до пунктів 7.1, 7.2 ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання зовнішні мережі та споруди» відповідно до Водного кодексу України для водопостачання можуть використовуватись:

- води з підземних водоносних горизонтів, інфільтраційні та підруслові;

- поверхневі природні водойми (водотоки, ріки, канали, озера, водосховища, ставки, моря), а також наливні водосховища з підведенням до них води із природних поверхневих джерел.

Вибір джерела водопостачання має бути обґрунтований за результатами топографічних, гідрологічних, гідрогеологічних, іхтіологічних, гідрохімічних, гідробіологічних, гідротермічних та інших вишукувань і санітарно-гігієнічних обстежень згідно з ДСТУ 4808 та відповідати вимогам.

З наданих відповідачем доказів вбачається, що в смт. Іванопіль відсутній централізований водогін, внутрішній водогін підприємство неможливо буде підключити до централізованого водогону. Також, відповідач зазначає, що в смт. Іванопіль наявні два ставки, чого достатньо для гасіння пожежі.

З огляду на викладене, доводи позивача про порушення відповідачем пунктів 7.1, 7.2 ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання зовнішні мережі та споруди» та, як наслідок частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України та пункту 4 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, є безпідставним.

З урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи та з урахуванням того, що більшість виявлених порушень усунуто відповідачем, а відсутність декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки не є безумовною обставиною, що може призвести до займання та розповсюдження пожежі та, як наслідок, не створює прямої загрози життю та здоров`ю людей, суд не вбачає підстав для застосування заходів реагування у вигляді заборони подальшої експлуатації будівлі цеху №11 Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "РІФ - 1" за адресою: Житомирська область, Чуднівський район, смт. Іванопіль, вулиця Заводська, 44 та заборони подальшої експлуатації будівлі цеху №11-1 Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "РІФ - 1" за адресою: Житомирська область, Чуднівський район, смт. Іванопіль, вулиця Заводська, 17.

Згідно зі статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що позивачем, як суб`єктом владних повноважень не доведено наявності підстав для застосування заходів реагування, в той час, коли відповідачем доведено суду відсутність порушень вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для їх розподілу, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко