Ухвала суду № 85352236, 15.10.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

Іменем України

15 жовтня 2019 року м. Київ№640/1278/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,

при секретарі судового засідання Вовк І.Р.,

за участю представників:

позивача - Ханчич Г. О.,

відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛЕУМ" - Гойдик Т.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного прова-дження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом Заступника прокурора Полтавської області до Державної служби геології та надр України (далі - Держгеонадра), Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛЕУМ" про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання прийняти рішення,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

1) визнати протиправним і скасувати наказ Держгеонадра від 08.08.2018 №281 в частині внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами від 22.08.2017 №4848;

2) зобов`язати Держгеонадра видати ТОВ "ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛЕУМ" дозвіл від 22.08.2017 №4848 на новому бланку без урахування змін, внесених наказом від 08.08.2018 №281;

3) зобов`язати Держгеонадра та ТОВ "ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛЕУМ" внести відповідні зміни до угоди про умови користування надрами від 22.08.2017 №4848.

Підставою позову зазначено те, що оскаржуваний наказ прийнято з порушенням п.п. 8, 15, 17 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 (далі - Порядок), без подання копії протоколу Державної комісії України по запасах корисних копалин (далі - ДКЗ) про затвердження кількості запасів та план підрахунку запасів відповідно до нього; невико-нанням надрокористувачем умов користування надрами, передбачених угодою від 22.08.2017 №4848, що підтверджується листом ДКЗ від 16.10.2018 №1258/10. Заявлені вимоги позивач вважає належним способом відновлення законності у спірних правовідносинах. Також, зазначає про відсутність органу, який би здійснював контроль за правомірністю рішень Держгеонадра, тому прокурор самостійно звернувся до суду з даним позовом.

ТОВ "ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛЕУМ" подано відзив, в якому відповідач просить відмо-вити в позові, посилаючись на відповідність оскаржуваного наказу пп. 4 п. 17 Порядку і те, що подання вказаних позивачем протоколу і плану необхідно лише у випадку внесення змін у зв`язку із затвердженням запасів корисних копалин, а не у всіх без винятку випадках. Необхідність внесення змін обумовлена виявленням нових якостей корисних копалин в про-цесі геологічного дослідження надр Гулаківської площі, які не були передбачені дозволом. За результатами проведення державної експертизи ДКЗ вирішено апробувати запаси корисних копалин, що є підставою для звернення до Держгеонадра із заявою про внесення змін до дозволу, до якої відповідачем додано перелік документів, що відповідає п. 17 Порядку.

Також, цей відповідач вважає суперечливим і безпідставним посилання позивача на невиконання усіх робі, передбачених програмою робіт з геологічного вивчення надр, оскіль-ки внесення змін до дозволу не обмежується необхідністю виконання окремих етапів робіт, а підстав для відмови у внесенні змін до дозволу не було.

Крім цього, цей відповідач зазначає про порушення позивачем процесуальних норм, а саме відсутність у позовній заяві конкретних вимог до ТОВ "ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛЕУМ" і правових положень для залучення цього товариства як відповідача у справі; не врахування позивачем повноважень Міністерства екології та природних ресурсів України (Ммінприро-ди), як головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного сере-довища та екологічної безпеки.

Держгеонадра подано відзив, в якому відповідач просить відмовити в позові, посила-ючись на те, що саме Мінприроди є уповноваженим органом державного контролю за додер-жанням відповідачем вимог законодавства у спірних правовідносинах; несумісність наведе-ного позивачем обґрунтування порушення "інтересів держави" з такими інтересами, адже зміни виду корисних копалин не змінили мету дозволу - геологічне вивчення, у т.ч. дослідно-промислова розробка родовища; відсутність передбачених ст. 23 Закону України "про прокуратуру" підстав для самостійного звернення до суду з даним позовом; правомірність оскаржуваного наказу.

Позивач подав відповідь на відзив Держгеонадра, в якій зазначив про порушення інтересів держави, яке полягає у порушенні процедури внесення змін до дозволу, а позов поданий з метою запобігання використанню надр з порушенням процедури. Позивач ствер-джує, що спеціально уповноваженим органом з питань дозвільної системи у сфері господар-ської діяльності є Державна регуляторна служба України, яка не має повноважень щодо контролю за внесенням змін до документів дозвільного характеру і на звернення до суду з таким позовом. Також зазначає про необхідність подання протоколу ДКЗ.

Позивач подав відповідь на відзив ТОВ "ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛЕУМ", в якій зазначив про подання заявником неповного переліку документів; про наявність вимоги до цього відповідача в уточненій позовній заяві; про відсутність у Мінприроди завдань з геологічного вивчення і раціонального використання надр, що відноситься до повноважень Держгеонадра, яке є відповідачем у справі.

ТОВ "ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛЕУМ" подано заперечення, в яких цей відповідач пов-торює доводи, наведені у відзиві, а також зазначає про наявність у Мінприроди повноважень ініціювати перед Кабінетом Міністрів України скасування даних Держгеонадра актів, перевіряти діяльність цього органу тощо.

Під час розгляду справи представник позивача підтримала позов.

Представник відповідача - ТОВ "ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛЕУМ" не визнала позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд дій-шов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду, зважаючи на таке.

Згідно із ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює: під-тримання публічного обвинувачення в суді; організацію і процесуальне керівництво досудо-вим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів право-порядку; представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом, зокрема ч.ч. 1, 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встанов-лених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі пору-шення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повнова-ження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представ-ництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до ч.ч. 3-5 ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, упов-новажений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невико-нання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених ст. 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідно-синах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що прокурор здійснює пред-ставництво в суді законних інтересів держави в якості позивача, лише у випадку відсутності відповідного органу, який здійснює захист цих інтересів та при зверненні до суду прокурор зобов`язаний обґрунтувати в чому саме полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та зазначити у позовній заяві про відсутність відповідного органу, який здійснює захист інтересів держави або про відсутність у нього повноважень щодо звернення до суду із наданням відповідних доказів.

Згідно з позовною заявою підставою для звернення до суду з даним позовом є висно-вок про порушення відповідачем вимог законодавства при внесенні змін до спеціального дозволу на користування надрами ТОВ "ІСТ ЮРОП ПЕТРОЛЕУМ". Зазначає, що оскаржуваний наказ прийнято передчасно, фактично без проведення всіх передбачених робіт з геологічного вивчення ділянки надр, що є підставою для визнання його протиправним і скасування. Наголошує, що внесення змін до спеціального дозволу без геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ, а також без проведення в установленому порядку оцінки розвіданих запасів корисних копалин порушує інтереси держави щодо забезпечення ефективного використання природних ресурсів.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу геології та надр України затвер-дженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1174, Держгеонадра є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Згідно з пп. 11 п. 4 цього Положення Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань здійснює переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами (у т.ч. на користування нафтогазоносними надрами), внесення до них змін та видачу дублікатів, продовжує строк дії спеціальних дозволів на користування надрами (у т.ч. на користування нафтогазоносними надрами).

Пунктом 1 Положення про Міністерство екології та природних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2015 № 32, встановлено, що Мінприроди є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінприроди є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки.

Згідно з пп. 2 п. 3 цього Положення основними завданнями Мінприроди, зокрема, є реалізація державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної та в межах повноважень, передбачених законом, біологічної і генетичної безпе-ки, геологічного вивчення та раціонального використання надр, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, раціонального використання, відтворення і охорони природ-них ресурсів, охорони та раціонального використання земель, збереження, відтворення та невиснажливого використання біологічного та ландшафтного різноманіття, формування, збереження та використання екологічної мережі, організації, охорони та використання природно-заповідного фонду, охорони атмосферного повітря, а також збереження озонового шару, регулювання негативного антропогенного впливу на зміну клімату та адаптації до його змін і виконання вимог Рамкової конвенції Організації Об`єднаних Націй про зміну клімату та Кіотського протоколу до неї, Паризької угоди.

Згідно з пп. 3 п. 10 цього Положення Міністр, серед іншого, порушує перед Кабінетом Міністрів України питання щодо скасування актів центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Міністр, повністю чи в окремій частині; приймає рішення щодо проведення перевірки діяльності центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Міністр.

Таким чином, Мінприроди є головним органом в системі центральних органів вико-навчої влади в сфері дотримання вимог законодавства щодо раціонального використання природних ресурсів та Міністр екології та природних ресурсів України наділений повнова-женнями порушувати перед Кабінетом Міністрів України питання щодо скасування актів виданих Держгеонадра, перевіряти діяльність вказаного органу та ініціювати притягнення винних посадових осіб до відповідальності.

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2014 №724 Державна регуляторна служба України є уповноваженим органом, який відповідно до ст. 9 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" здійснює в межах своєї компетенції контроль за додержанням вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру.

Позивачем не надано доказів того, що він звертався до Державної регуляторної служби України, Кабінету Міністрів України та/або Мінприроди, як до головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, в особі Міністра екології та природних ресурсів України, з метою врегулювання питання щодо можливих порушень в діяльності Держгео-надра при видачі оскаржуваного наказу.

Згідно із ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами міс-цевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами) (ч. 1).

Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам) (ч. 3).

Таким чином, адміністративно процесуальна дієздатність, це здатність, зокрема, органів державної влади, інших державних органів особисто здійснювати свої адміністра-тивні процесуальні права та обов`язки.

Зважаючи згідно із ч. 5 ст. 242 КАС України на висновки Верховного Суду у поста-новах від 05.03.2019 у справі №806/602/18, від 10.04.2019 у справі №813/661/17, від 16.07.2019 у справі №826/15548/17, враховуючи зазначені судом обставини цієї справи, які дають підстави суду для висновку про не набуття позивачем права на звернення до суду з даним позовом в інтересах держави щодо оскарження рішення Держгеонадра, а також беручи до уваги постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2019 у аналогічній справі №640/1273/19, якою залишено без зміну ухвалу Окружного адміністра-тивного суду міста Києва від 24.06.2019 про залишення позову без розгляду, суд дійшов висновку про відсутність у позивача адміністративної процесуальної дієздатності у даному випадку.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 240 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд

у х в а л и в:

Залишити без розгляду адміністративний позов Заступника прокурора Полтавської області.

Залишення без розгляду позовної заяви не позбавляє повторного звернення до адміністратив-ного суду в загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду у порядку, визначеному ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 15-ти днів з дня складення її у повному обсязі.

Повний текст ухвали складено 31.10.2019.

Суддя Д.А. Костенко