Рішення № 85351989, 01.11.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2019 р. № 520/11195/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Волошин Д.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування повідомлення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати повідомлення головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - Кузьменко О.С. № 33775-33-19/20-1 від 09.10.2019 року, яким повернутий виконавчий документ ОСОБА_1 , як стягувачу, без прийняття до виконання.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що повідомлення головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - Кузьменко О.С. № 33775-33-19/20-1 від 09.10.2019 року, яким повернутий виконавчий документ ОСОБА_1 , як стягувачу, без прийняття до виконання, на думку позивача, є незаконним.

Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В позовній заяві просив розглядати справу за відсутності позивача.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

Частиною 3 статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Беручи до уваги, що сторони у судове засідання не прибули, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній доказами у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2018 року по справі №2040/6198/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області, Міністерства соціальної політики України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено в повному обсязі. Зобов`язано Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області та Міністерство соціальної політики України донарахувати та виплатити ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) за Рішенням Європейського Суду з Прав Людини від 31.07.2014 у справі Штефан та ін. проти України щодо заяви ОСОБА_1 № 4862 від 03.01.2013 на виконання Постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 17 червня 2011 року у справі №2002 /2-а-464/11 суму індексованого доходу та компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати соціальних виплат, а саме: компенсації 50 процентів вартості продуктів харчування за період із грудня 2010 року по 1 травня 2016 року на виплачену суму 38204 грн.26 коп. - відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» і «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 № 1078 та компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії на підставі Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» і Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159.

З виконавчого листа по адміністративній справі № 2040/6198/18 від 09.10.2018 року встановлено, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2018 року по справі № 2040/6198/18 набрало законної сили 09.11.2018 року. Позивачу направлено виконавчі листи по справі № 2040/6198/18.

Позивач звернувся до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з заявою про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом, боржником в якому зазначено Міністерство соціальної політики України.

Також суд зазначає, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2019 року по справі № 520/1049/19, яке набрало законної сили 01.03.2019 року, скасовано повідомлення старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - Башілова В.О. №38837-33-18/21 від 15.01.2019 року, яким повернутий виконавчий документ вперше ОСОБА_1 , як стягувачу, без прийняття до виконання.

Повідомленням головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменко О.С. № 33775-33-19/20-1 від 09.10.2019 року було вдруге повернуто виконавчий документ ОСОБА_1 з підстав невідповідності п. 3 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, з підстав п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки стягувач не надав належним чином оформлену заяву про примусове виконання рішення.

Позивач, вважаючи вищевказане повідомлення головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменко О.С. № 33775-33-19/20-1 від 09.10.2019 року протиправним, звернувся з даним позовом до суду.

За змістом ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Так, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2018 року по справі № 2040/6198/18 набрало законної сили 09.11.2018 року.

Відповідно до ч.1 ст. 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з ч. 3 ст. 373 КАС України виконавчий лист, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 року (далі по тексту - Закон України № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 4 Закону України № 1404-VIII визначено вимоги до виконавчого документу, а саме частиною 1 передбачено, що у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред`явлення рішення до виконання.

Отже, частиною 1 статті 4 Закону України № 1404-VIII фактично визначено зміст реквізитів виконавчого документу.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України № 1404-VIII виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов`язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов`язаний мати таку печатку.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 Закону України № 1404-VIII, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Наданий до суду виконавчий лист по адміністративній справі № 2040/6198/18 від 09.10.2018 відповідає вимогам Закону України № 1404-VIII, що також підтверджено рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2018 року по справі № 2040/6198/18, яке набрало законної сили 09.11.2018 року.

Позивачем була подана заява про примусове виконання рішення, що не заперечувалося Відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Частиною 1 ст. 37 до Закону України № 1404-VIII встановлений виключний перелік підстав для повернення виконавчого документа стягувачу.

Відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо, зокрема, виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Виходячи з вищевказаних норм, підстава вказана відповідачем, а саме, що подана позивачем заява про примусове виконання рішення не відповідає п. 3 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 не є підставою для повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки сама заява не є виконавчим документом, а ст. 26 Закону України № 1404-VIII не містить обов`язкових вимог до заяви, а лише визначає спосіб подання такого виконавчого документа.

Частиною 2 статті 4 Закону України № 1404-VIII у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

Судом встановлено, що у виконавчому листі по справі № 2040/6198/18 в якості боржника зазначено Міністерство соціальної політики України. Також, встановлено, що як у виконавчому листі, так і в рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2018 року по справі №2040/6198/18, зазначено зокрема - «зобов`язати Міністерство соціальної політики України донарахувати та виплатити ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) за Рішенням Європейського Суду з Прав Людини від 31.07.2014 у справі Штефан та ін. проти України щодо заяви ОСОБА_1 № 4862 від 03.01.2013 на виконання Постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 17 червня 2011 року у справі №2002 /2-а-464/11 суму індексованого доходу та компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати соціальних виплат, а саме: компенсації 50 процентів вартості продуктів харчування за період із грудня 2010 року по 1 травня 2016 року на виплачену суму 38204 грн.26 коп. - відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» і «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 № 1078 та компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії на підставі Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» і Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159».

З програми «Діловодство спеціалізованого суду» вбачається, що ОСОБА_1 23 листопада 2018 року по справі № 2040/6198/18 було видано два виконавчих листа, що також підтверджується самим позивачем у позовній заяві.

Також позивачем у позовній заяві повідомлено, що за одним виконавчим листом щодо боржника Управління соціального захисту населення Барвінківської державної адміністрації Харківської області вже відкрито виконавче провадження № 57834765 від 26.12.2018 року.

Тому доводи відповідача щодо того, що у заяві стягувачем зазначено двох боржників, суд до уваги не приймає, оскільки до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подано один виконавчий лист по справі № 2040/6198/18 від 09.10.2018 року, в якому зазначено одного боржника, а саме - Міністерство соціальної політики України.

Враховуючи наведені норми КАС України, Закону України "Про виконавче провадження" та встановлені обставини щодо змісту виконавчого листа, надіслання його до виконання за заявою стягувача, суд приходить до висновку, що звернення його до виконання відбулось у повній відповідності з вимогами закону.

Таким чином, суд приходить до висновку, що повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання ґрунтується на неправильному тлумаченні та розумінні приписів ст. 4 Закону № 1404-VIII, а тому є протиправним.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про скасування повідомлення головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - Кузьменко О.С. №33775-33-19/20-1 від 09.10.2019 року, яким повернутий виконавчий документ ОСОБА_1 , як стягувачу, без прийняття до виконання.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності прийнятого ним рішення, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання судових витрат не вирішується у зв`язку із звільненням позивача від сплати судового збору на підставі пп. 9, 10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст. 255, ст. 287, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13) про скасування повідомлення - задовольнити.

Скасувати повідомлення головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - Кузьменко О.С. №33775-33-19/20-1 від 09.10.2019 року, яким повернутий виконавчий документ ОСОБА_1 , як стягувачу, без прийняття до виконання.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч. 6 ст. 287 КАС України, а саме: протягом 10 днів з дати проголошення (підписання).

Роз`яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Суддя Д.А. Волошин