Рішення № 85351751, 22.10.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2019 р. Справа № 480/2669/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Токар Ю.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Ворошилової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/2669/19

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДФС у Львівській області

про визнання протиправною та скасування вимоги,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Львівській області, у якій просить суд:

- визнати протиправною та скасувати вимогу №Ф-5190-53-У від 11.02.2019 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску в сумі 18276,72 грн.

Позивні вимоги обгрунтовані наступним:

у червні 2019 року з єдиного державного реєстру боржників позивач дізнався про відкрите виконавче провадження у Кам`янка-Бузького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ВП №58935093 про стягнення коштів з позивача на користь держави. Позивач звернувся до Кам`янка-Бузького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про передачу виконавчого провадження за підвідомчістю до Сумського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області. В подальшому, позивач, під час ознайомлення з виконавчим провадженням ВП №58935093 дізнався, що у виконавчій службі на виконанні перебуває податкова вимога про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску від 11.02.2019 №Ф-5190-53-У, яка складена Головним управлінням ДФС у Львівській області. Як стало відомо із вимоги, станом на 31.01.2019 позивач має заборгованість зі сплати ЄСВ у розмірі 18276,72 грн.

Позивач вважає оскаржувану вимогу протиправною. Просить суд врахувати, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.12.2011 у справі №2а-13514/11/1370 припинено підприємницьку діяльність ОСОБА_1 . З того часу, позивач підприємницьку діяльність не здійснював, доходу не отримував, в реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців не значиться. Позивач звертає увагу суду на те, що зазначеним рішенням суду підтверджується факт того, що заборгованість перед бюлдетом у позивача була відсутня. У резолютивній частині рішення суду йшлося про те, що її судом буде направлено державному реєстратору Кам"янка-Бузької РДА Львівської області для внесення відповідного запису до єдиного реєстру судових рішень. Зважаючи на дане рішення суду, яке набрало законної сили, позивачем не вживались будь-які активні заходи щодо припинення (повторного) його підприємницької діяльності та внесення будь-яких записів до єдиного реєстру запису про судове рішення.

З урахуванням викладеного позивач просить скасувати вимогу Головного управління ДФС у Львівській області №Ф-5190-53-У від 11.02.2019 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску в сумі 18276,72 грн., як протиправну.

Ухвалою суду від 19.07.2019 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву від 06.08.2019 заперечує проти позовних вимог ОСОБА_1 , при цьому вказує, що позивач є платником єдиного внеску. На час формування податкової вимоги, факт припинення підприємницької діяльності позивача і, відповідно, інформацію про наявне рішення суду не було внесено до Єдиного державного реєстру. Таким чином, податковий орган вважає, що позивач продовжує обліковуватись у податкових органах як платник ЄСВ і має виконувати свої зобов"язання щодо сплати ЄСВ (а.с.24-28).

21.08.2019 позивач подав до суду відповідь на відзив (а.с.37-46), у якій зазначає про безпідставність посилання відповідача на те, що «Зняття з обліку платників єдиного внеску, зазначених в абзацах другому, п`ятому та сьомому пункту 1 та пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органами доходів і зборів на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, платників єдиного внеску - фізичних осіб - підприємців, - на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення перевірок платників та проведення остаточного розрахунку, а платників єдиного внеску, зазначених в абзаці шостому пункту 1 та пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", - за їхньою заявою після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку, а платників єдиного внеску, зазначених в абзаці восьмому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - за їхньою заявою».

Однак, на переконання позивача, у даному випадку має місце бездіяльність суб`єктів владних повноважень по внесенню даних до єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та зняття з обліку в органах доходів і зборів, оскільки, постановою Львівського окружного адміністративного суду у справі №2а-13514/11/1370 від 15.12.2011 року, що набрала законної сили 28.12.2011р., встановлено, що у позивача відсутня заборгованість перед бюджетом та діяльність його припинена. Також, згідно повідомлення суду від 21.06.2019 вих. №2а-13514/11/1370/15740/19, винесена постанова супровідним листом від 28.12.2011 скерована для відома та виконання до Кам`янка-Бузької РДА для відома та виконання.

Згідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом (ч. 4).

Як вбачається із реєстраційної картки платника, що додано до відзиву на позовну заяву, у позивача відкриті банківські рахунки відсутні та у блоці «реєстраційні дані - номер прийняття рішення про припинення та спосіб припинення» - записи відсутні, що свідчить про невнесення відповідачем рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.12.2011 року, що в подальшому унеможливило б нарахування ЄСВ в автоматичному режимі.

Відповідно до відомостей в єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, дані про позивача, як фізичну особу - підприємця - відсутні. Діяльність, його як підприємця припинена постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15.12.2011 №2а-13514/11/1370 в зв`язку з неподанням податкової звітності органам доходів і зборів за III квартал 2007р. по жовтень 2011р

Щодо заміни відповідача на правонаступника.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №537 від 19.06.2019 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» реорганізовано Головного управління ДФС у Львівській області шляхом приєднання до Головного управління ДПС у Львівській області. 31.07.2019 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань №14151020000047952 про державну реєстрацію юридичної особи Головного управління ДПС у Львівській області, ідентифікаційний код 43143039. З огляду на реорганізацію контролюючого органу відповідача у цій справі слід замінити його процесуальним правонаступником Головним управлінням ДПС у Львівській області.

Тому, суд вважає за доцільне замінити відповідача - Головне управління ДФС у Львівській області, на процесуального правонаступника - Головне управління ДПС у Львівській області.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15.11.2011 у справі №2а-13514/11/1370 встановлено, що 13.03.1998 ОСОБА_1 зареєстрований відділом державної реєстрації Кам`янка-Бузької районної державної адміністрації як фізична особа-підприємець.

Цією ж постановою Львівського окружного адміністративного суду вирішено припинити підприємницьку діяльність Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (а.с.10).

В подальшому, ГУ ДФС у Львівській області сформувало у відношенні ОСОБА_1 податкову вимогу №Ф-5190-53-У від 11.02.2019 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску в сумі 18276,72 грн. (а.с.9), яку звернено до примусового виконання.

Позивач вважає податкову вимогу протиправною звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Порядок обчислення і сплати єдиного соціального внеску встановлено положеннями Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VІ (далі - Закон №2464-VІ).

Згідно із п.2 ч.1 ст.1 Закону №2464-VІ єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Законом України №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 внесено зміни до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", що діють з 01.01.2017, зокрема щодо обов`язковості визначення бази нарахування ЄВ у разі неотримання доходу (прибутку) у звітному році або окремому місяці звітного року.

Згідно п.4 ч.1 ст.4 Закону №2464-УІ платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Як свідчить з матеріалів справи, відповідно до рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.12.2011 у справі №2а-13514/11/1370 підприємницька діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - припинена (а.с.10).

Порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за судовим рішенням, що не пов`язано з банкрутством фізичної особи - підприємця встановлено статтею 49 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців " (далі - Закон №755-ІУ) (в редакції чинній на момент винесення рішення Закарпатського окружного суду від 10.03.2016 року №807/1219/15), де зазначено:

1.Суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, у тому числі рішення про визнання фізичної особи - підприємця недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця. Дата надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.

3.Державний реєстратор зобов`язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем заповнити реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця у зв`язку з постановленими судового рішення, внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем у зв`язку з постановленими судового рішення та в той же день видати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) їй повідомлення про внесення такого запису.

На відміну від вимог ст.47 Закону №755-ІУ "Порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-п і д п р и є м ц я з а ї ї р і ш е н н я м, а саме: Для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням фізична особа-підприємець або уповноважена нею особа подає (надсилає) державному реєстратору реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням.

Отже, в даному випадку позивач не мав обов`язку самостійно звертатися до держреєстратора про припинення підприємницької діяльності, а тому не несе відповідальності за відсутність відповідного запису.

Діяльність позивача припинена. Підстава - судове рішення про припинення підприємницької діяльності в зв`язку з неподанням податкової звітності за III квартал 2007р. по жовтень 2011р.

Так як позивач за рішенням суду вважається таким, що припинив підприємницьку діяльність ще в 2011 році, тобто до набуття вищевказаним Законом сили, то відповідно, з моменту внесення вищенаведених змін не був зобов`язаний сплачувати єдиний соціальний внесок.

Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» визначено, що саме органами доходів і зборів, до яких входить відповідач, ведеться облік платників єдиного внеску - фізичних осіб-підприємців.

Тобто, саме відповідач повинен володіти інформацією щодо дати реєстрації позивача у якості ФОП, дати припинення ФОП позивачем, дати взяття її на облік, як платника єдиного внеску. Після припинення ФОП саме органи доходів і зборів повинні провести перевірку та остаточні розрахунку та зняти з обліку особу, ФОП якої припинено.

Отже, відповідач безпідставно сформував вимогу №Ф-5190-53-У від 11.02.2019р. про сплату боргу (недоїмки) ОСОБА_1 у розмірі 18276,72 грн. (а.с.9).

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи рішення відповідача на відповідність критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України, суд вважає, що таке рішення прийняте відповідачем без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та протиправно.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ч.1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 768,40 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.1412793403.1 від 18.07.2019 (а.с.3).

Таким чином, на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області підлягають відшкодуванню витрати зі сплати судового збору у розмірі 768,40 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003, код ЄДРПОУ 39462700) №Ф-5190-53-У від 11.02.2019 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску в сумі 18276,72 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003, код ЄДРПОУ 39462700) понесені витрати зі сплати судового збору у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 29.10.2019 року.

Суддя О.М. Кунець