Рішення № 85351516, 01.11.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4645/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

судді - Бутенка А.В.,

за участю секретаря - Філімоненка А.О.,

за участю сторін:

представник позивача - Єгоров О.О.

представник відповідача - Козеровська А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0187595506 від 08.07.2019 року, податкової вимоги від 31.07.2019 року № 116413-55,

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог.

До суду надійшов адміністративний позов акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» до Головного управління ДФС в Одеській області, в якому просить суд :

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області №0187595506 від 08.07.2019 року про застосування штрафу у розмірі 6038,46 грн.

- визнати протиправним та скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС в Одеській області від 31.07.2019 року № 116413-55 про сплату податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 4226,48 грн.

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач безпідставно та незаконно дійшов висновку в акті камеральної перевірки про існування узгодженої суми податкового зобов`язання у розмірі 10064,08 грн. Внаслідок неправомірного висновку Відповідач прийняв незаконне податкове повідомлення - рішення №0187595506 від 08.07.2019 року про застосування штрафу у розмірі 6038,46 грн.

16.09.2019 та 30.09.2019 року, від Відповідача надійшов відзив на позов (а.с. 74-75, 95-96). В обґрунтування зазначено, що фахівцями ГУ ДФС в Одеській області проведена перевірка податкової звітності з плати за землю за 2016 рік платника податку та/або орендної плати, якою встановлено порушення терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з плати за землю протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57, п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України.

Таким чином, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб. шо передбачені законами та іншими нормативними актами України. а тому винесене податкове повідомлення-рішення є обгрунтованим, а вимоги визначені у позові є безпідставними.

Заяв чи клопотань від сторін до суду не надходило. Інші процесуальні дії судом не вчинялись.

Представник Позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, зазначених у позові.

Представник Відповідача, заперечував щодо задоволення позовних вимог, з підстав зазначених у відзиві на позов.

Обставини справи.

Відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ».

За результатами проведеної перевірки було складено акт про результати камеральної перевірки податкової звітності з плати за землю (земельний податок та /або орендна плата на земельні ділянки державної або комунальної власності) від 11.06.2019 року № 012715/15-32-55-06/03351208.

На підставі акту перевірки від 11.06.2019 року №012715/15-32-55-06/03351208 Головне управління ДФС в Одеській області прийняло податкове повідомлення- рішення № 0187595506 від 08.07.2019 року про застосування штрафу в розмірі 6038,46 грн.

Так, за податковим повідомленням - рішенням № 0187595506 від 08.07.2019 року, на підставі п 126.1 ст 126 ПКУ, за затримку 30, 29, 28, 28, 27, 13 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 60384,6 грн., зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10% в сумі 6038,46 грн.

Позивач вважає податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області № 0187595506 від 08.07.2019 року протиправним та таким, що підлягаює скасуванню, а тому звернувся із даним позовом до суду.

Джерела права й акти їх застосування.

Оцінюючи дії та рішення суб`єкта владних повноважень, суд з урахуванням приписів ч. 2 ст. 2 КАС України, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п. 36.1 ст. 36 ПКУ, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити. задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Також п. 36.5 ст. 36 ПКУ, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків.

Відповідно до 44.1 ст. 44 Податкового Кодексу України для цілей оподаткування платники податку зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п. 54.5 ст. 54. ПК України, якшо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 57.1 ст. 57 розділ II Податкового кодексу Украіни від 2 грудня 2010 року № 2755- VI визначено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазаначену у поданій ний податковій декларації, протягом 10 календарних днів. що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 126.1. ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, настінних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до ст. 287. ПКУ, визначено строк сплати плати за землю, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачуеться за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Згідно п. 287.3. ст. 287. ПКУ, податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю. щомісяця протягом 30 календарних днів, що настаютъ за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно п.1.24 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», переказ коштів - pyx певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі.

Відповідно до п.22.4 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Украіні», під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Висновки суду.

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Позивачем для сплати податку в Котовському ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області було надано до АТ «Єврогазбанк» платіжне доручення №13263 від 18.06.2014 року на суму 7121,79 грн. спрямоване на оплату орендної плати з юридичних осіб за травень 2014 року (а.с. 13).

Відповідно до відміток АТ «Єврогазбанку», вказані платіжні доручення були прийняті до виконання.

3 урахуванням п.22.4 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Украіні», з дня подання платником податку до банківської установи платіжного доручення на перерахування сум податкових зобов`язань, обов`язок платника податку щодо сплати податку є виконаним, а відповідальним за повноту та своечасність внесения податків до бюджету є банк.

З незалежних від Позивача причин, вказані платіжні доручення банком не було виконано.

В зв`язку з чим, Позивач заявою №108 від 26.06.2014 року з посиланням на норми чинного податкового законодавства, повідомив Котовську ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області про невиконання банком платіжного доручення, а саме неперерахування податку до бюджету.

Починаючи з 17.07.2014 року в АТ «Єврогазбанк» введено тимчасову адміністрацію через визнання його неплатоспроможним та, на даний час, банк знаходиться на стадіі ліквідаціі.

Також, судом встановлено, з липня 2014 року Котовська ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області обліковувала за Позивачем податковий борг зі сплати орендної плати з юридичних осіб та одночасно почала зараховувати платежі за наступні звітні періоди в рахунок погашення цього боргу. В платіжних дорученнях Позивач постійно вказує, вид податку та звітній період, за який він сплачується. Крім того в інтегрованій картці платника податків в автоматичному режимі нараховувалась пеня.

Як наслідок, ГУ ДФС в Одеській області безпідставно обліковує за АТ «Одесагаз» неіснуючий податковий борг, який до цього обліковувався Котовською ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області.

У 2014 році Котовською ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області було подано позов до ПАТ «Одесагаз» про стягнення заборгованості яка виникла у зв`язку із несплатою самостійно визначеного зобов`язання по орендній платі за землю з юридичних осіб у розмірі 7283,75 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду №815/5205/14 від 14.10.2014 року у позові було відмовлено у зв`язку із сплатою податкового зобов`язання у розмірі 7121,79 грн. Вказане рішення суду набуло законної сили 22.01.2015 року (а.с. 34-36).

Суд зазначає, що Одеським окружним адміністративним судом при розгляді справи №815/5205/14 було встановлено наступні обставини: відповідач 18.06.2014 року подав до АТ «Єврогазбанк» платіжне доручення №13263 від 18.06.2014 року на суму 7121,79грн. з призначення платежу - орендна плата за травень 2014 року, яке прийняте банком до виконання 18.06.2014 року. Проте АТ «Єврогазбанк» згідно платіжного доручення ПАТ „Одесагаз" №13263 від 18.06.2014 року кошти у сумі 7121,79 грн. не перерахував до державного бюджету, що спричинило виникнення заборгованості у відповідача по сплаті орендноі плати за землю за травень 2014 року. ПАТ «Одесагаз» листом №108 від 26.06.2014 року повідомив ОДПІ про отримання АТ «Єврогазбанк» платіжного доручення №13263 від 18.06.2014 року на сплату орендноі плати за землю за травень 2014 року в сумі 7121,79 грн. і про те, що з вини банку зарахування вказаноі суми до бюджету не було проведено.

Не зважаючи на вказане рішення суду, Котовською ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області продовжувалась обліковуватись заборгованість по орендній платі за землю з юридичних осіб та щомісячно нараховувати пеню внаслідок зараховування платежів за наступні звітні періоди в рахунок погашения цього боргу.

У 2016 році вказаний борг збільшився до 9892,82 грн., про що свідчить прийняття Котовською ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області податковоі вимоги №Ю-65-23 від 02.02.2016 року у розмірі 9892,82 грн. про сплату боргу з орендної плати з юридичних осіб.

Вказана податкова вимога була оскаржена до Одеського окружного адміністративного суду та постановою Одеського окружного адміністративного суду №815/1248/16 від 19.05.2016 року податкова вимога №Ю-65-23 від 02.02.2016 року у розмірі 9892,82 грн. про сплату боргу з орендної плати з юридичних осіб визнана протиправною та скасована (а.с. 37-44). Вказане рішення набуло законної сили 18.07.2016 року.

Так, Одеським окружним адміністративним судом при розгляді справи №815/1248/16 було встановлено наступні обставини: 02.02.2016 року Котовською ОДПІ було прийнято податкову вимогу форми Ю № 65-23, в якій зазначено, що станом на 01.02.2016 року сума податкового боргу ПАТ «Одесагаз» за узгодженим грошовимм зобов`язанням зі оплати орендної плати з юридичних осіб становитъ 9892.82 грн. В ході судового розгляду було встановлено, що відповідач з липня 2014 року почав обліковувати за позивачем податковий борг, а також самовільно зараховувати платежі, які ПАТ « Одесагаз» здійснювало вже за наступні звітні періоди, в рахунок зазначеного боргу. Тобто винесення відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та податкових вимог мало для позивача негативні наслідки. Податковим органом не були прийняті до уваги заяви позивача, якими він повідомив його про сплату податкових зобов`язанъ та незарахування податків до бюджету з вини банка. Як встановлено судом, оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення та податкові вимоги мали для ПАТ « Одесагаз» негативні правові наслідки. Суд вважає, що зазначені податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Згідно інтегрованої картки платника податків орендноі плати з юридичних осіб (платіж 18010600) за 2016 рік вбачається, що станом на 01.02.2016 року обліковувалась недоїмка у розмірі 9892,82 грн. яка станом на 01.03.2016 року збільшилась до 10064,1 грн. внаслідок нарахування пені у розмірі 171,26 грн. (9892,83+171,26=10064,1).

Таким чином з 01.03.2016 року в інтегрованій картці платника податків орендної плати з юридичних осіб, обліковувалась недоїмка у розмірі 10064,1 грн.

Незважаючи на скасування податкової вимоги №Ю-65-23 від 02.02.2016 року у розмірі 9892,82 грн. про сплату боргу з орендної плати з юридичних осіб, в інтегрованій картці платника податків продовжувалась обліковуватись недоїмка на яку нараховувалась пеня.

У зв`язку із тим що в інтегрованій картці платника податків продовжувалась обліковуватись недоїмка на яку нараховувалась пеня, ПАТ «Одесагаз» звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовом про визнання неправомірними діі Котовськоі ОДПІ Головного управління ДФС в Одеській області щодо не внесения до зворотного боку картки особового рахунку Котовського УЕГГ ПАТ Одесагаз відомостей про сплату позивачем орендної плати за землю за травень 2014 року, згідно з платіжним дорученням №13263 від 18.06.2014 року на суму 7121,79 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду №815/2113/17 від 11.08.17 току було зобов`язано Котовську ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області внести до зворотного боку картки особового рахунку Котовського УЕГГ ПАТ Одесагаз відомості про сплату позивачем орендноі плати за землю за травень 2014 року, згідно з платіжним дорученням №13263 від 18.06.2014 року на суму 7121,79 грн. (а.с. 45-50).

Вказана постанова набрала законної сили 21.02.2018 року і лише 26.06.2018 року Котовською ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області було внесено до інтегрованої картки платника податків орендної плати з юридичних осіб відомості про сплату 7121,79 грн. згідно з платіжним дорученням №13263 від 18.06.2014 року.

Таким чином, зазначеними рішеннями суду було встановлено відсутність податкового боргу ПАТ «Одесагаз» з орендної плати за землю у розмірі 7121,79 грн. та зобов`язано податковий орган внести інформацію до інтегрованої картки платника податків про сплату вказаного податку.

Як вбачається із акту камеральної перевірки №012715/15-32-55-06/3351208 від 11.06.2019 року, відповідач встановив порушення граничних термінів сплати самостійно визначеного Позивачем грошового зобов`язання з плати за землю за 2016 рік у сумі 10064,08 грн., а саме з 01.03.2016 року по 12.09.2016 року.

Суд не погоджується із зазначеним висновком відповідача, виходячи з наступного.

Суд зазначає, що Позивач самостійно не визначав грошове зобов`язання у сумі 10064,08 грн. з плати за землю, про що свідчить податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2016 рік поданої Позивачем 19.02.2016 року, реестраційний номер 9020173244 та на яку у своєму акті перевірки посилаеться Відповідач.

Судом встановлено, що згідно вказаної декларації щомісячний платіж за оренду землі складає 12815,66 грн., які було сплачено Позивачем своєчасно відповідно до платіжних доручень (а.с. 19-25).

Між тим, щомісячні платежі у розмірі 12815,66 грн. спрямовані Позивачем на оплату зобов`язання з плати за землю за 2016 рік, постійно зараховувались на погашения недоїмки, яка обліковувалась на особовому рахунку Позивача.

3 наведеного вбачається, що відповідач безпідставно та незаконно дійшов висновку в акті камеральної перевірки про існування узгодженої суми податкового зобов`язання у розмірі 10064,08 грн., а тому, внаслідок такого неправомірного, на думку суду, висновку Відповідач прийняв незаконне податкове повідомлення - рішення №0187595506 від 08.07.2019 року про застосування штрафу у розмірі 6038,46 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, про безпідставність висновків Відповідача, а тому відсутні підстави вважати про порушення Позивачем приписів Податкового Кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області № 0187595506 від 08.07.2019 року.

Визнати протиправним та скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС в Одеській області від 31.07.2019 року № 116413-55 про сплату податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 4226,48 грн.

Стягнути на користь акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» (код ЄДРПОУ 03351208) з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646), сплачений судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду першої інстанції в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 01.11.2019 року.

Суддя Бутенко А.В.

.