Рішення № 85350704, 24.10.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2019 року м.Житомир справа № 240/9470/19

категорія 1110306000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Єфіменко О.В.,

секретаря судового засідання Єфремової О.С.,

за участю представника позивача Шарого С.В. ,

представника відповідача Мазур О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Виробничо-комерційна фірма "Леся" до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Приватне акціонерне товариство "Виробничо-комерційна фірма "Леся" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду із вказаним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0024455412 від 20.03.2019.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що висновки акту перевірки щодо порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкове повідомлення-рішення №0024455412 від 20.03.2019 є необґрунтованими, неправомірними, суб`єктивними та такими, що складені з порушенням норм матеріального права. Стверджує, що товариством 15.01.2019 о 17:04 за допомогою програмного забезпечення М.E.Doc., відправлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 267 від 31.12.2018, що підтверджується відповідним повідомленням про те, що податкова накладна «в дорозі», однак квитанція про прийняття чи неприйняття податкової декларації у день відправки та наступного дня товариству не надійшла. У зв`язку із відсутністю від Державної фіскальної служби України повідомлень про отримання чи прийняття/неприйняття податкової накладної товариство вимушене було повторно її відправити на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних 17.01.2019 о 09:17. Зазначена податкова накладна була прийнята Державною фіскальною службою України лише 18.01.2019 о 07:57, про що свідчить Квитанція №1.

Наголошує, що несвоєчасна реєстрація податкової накладної відбулася з незалежних від товариства причин, підтвердженням чого навіть є повідомлення на офіційному сайті Державної фіскальної служби України. Вважає, що підстави для застосування штрафних санкцій відсутні, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню. У зв`язку з чим позивач звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду 30.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Підготовче засідання у справі призначене на 29 серпня 2019 року, в якому оголошено перерву до 19.09.2019 для надання представником позивача додаткових доказів у справі (зворотній бік а.с.51). 19 вересня 2019 року підготовче засідання у справі не відбулося, у зв`язку із перебуванням судді Єфіменко О.В. у відпустці та відкладене на 24 жовтня 2019 року (а.с.53).

20 серпня 2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву № 785/06-30-10-04 від 19.08.2019 (а.с.39-40), в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні адміністративного позову за безпідставністю. Вказує, що згідно даних програми «М.Е.Dос» позивач подавав на реєстрацію податкову накладну №267 від 31.12.2019 два рази і отримував квитанції про неприйняття податкової накладної з підстави, що сума рядків 5 і 6 розділу А (297183,25) не дорівнює сумі значень рядків графи «Обсяги постачання» розділу Б (297183,15), а тому твердження позивача, що квитанція про прийняття чи неприйняття податкової накладної товариству не надходила не відповідає дійсності.

Представник позивача у судовому засідання позовні вимоги підтримав, просив задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та наданих усних поясненнях.

Представник відповідача проти позову заперечив повністю, з підстав, викладених у відзиві на позов.

Суд перевірив матеріали справи, заслухав представників сторін, які беруть участь у справі вирішив питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, дійшов наступного висновку.

Встановлено, що 19 лютого 2019 року Головним управлінням ДФС у Житомирській області проведено камеральну перевірку Приватного акціонерного товариства «Виробничо-комерційна фірма "Леся"» (далі - ПАТ ВКФ "Леся") щодо своєчасності зареєстрованих податкових накладних з податку на додану вартість (грудень 2018 року) за результатами якої складено акт №960/06-30-54-12-32 від 19.02.2019 (а.с.10-11).

Вказаною перевіркою встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) виписаних ПАТ ВКФ "Леся" за грудень 2018 року на суму ПДВ 59436,65 грн, а саме: податкова накладна №267 зареєстрована з порушенням в 2 календарні дні, що потягло за собою накладення на платника податку на додану вартість штрафу відповідно до п. 120-1.1 ст.120 Податкового кодексу України.

Згідно з розрахунком штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН ПАТ ВКФ "Леся" (а.с.14) податковим органом встановлено порушення термінів реєстрації податкової накладної № 267 від 31.12.2019, а саме на 2 дні.

У зв`язку із чим контролюючий орган, згідно з підпунктом 54.3. 3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки №960/06-30-54-12-31 від 19.02.2019, за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 59436, 65 грн виніс податкове повідомлення-рішення, яким застосував штраф в розмірі 10% в сумі 5943,65 грн.

Позивач не погоджується із винесеним податковим повідомленням-рішенням, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку із чим звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюється Податковим кодексом України (далі - ПК України, чинного на момент винесення податкового повідомлення-рішення), який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Положення п.75.1. ст.75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Порядок проведення камеральної перевірки регулюються ст.76 ПК України.

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

В силу положень абз.1 п.120-1.1 ст. 120-1 ПК України (в редакції, чинній на час проведення перевірки) порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

В свою чергу, абз.1 п.201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до абз.9 п.201.10 ст. 201 ПК України, датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (абз.10 п.201.10 ст. 201 ПК України).

Абзацом 11 п.201.10 ст.201 ПК України визначено, що помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН (абз.13 п.201.10 ст.201 ПК України).

Отже, квитанція в електронній формі, яка надсилається платнику податку є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 341, далі - Порядок).

Пунктом 2 Порядку наведено значення термінів, у якому вони вживаються в Порядку № 1246.

Зокрема, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п.10 Порядку, після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця).

Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку (п.11 Порядку).

Згідно п. 12 Порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки питань, перелік яких наведено у даному пункті.

Поряд з цим, відповідно до п. 13 Порядку за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС (п.14 Порядку).

Як свідчать матеріали справи, позивач уклав договір №МЕ 00309097 від 12.11.2018 з Приватним підприємством «СТ центр» (а.с.15-16).

Відповідно до зазначеного договору та Ліцензій №№00309097, 00309097 ПАТ «ВКФ "ЛЕСЯ"» використовує Програму «M.E.Doc», зокрема Модуль «Облік ПДВ» та пакети оновлень до неї з метою використання функціональних можливостей для формування документів (в тому числі звітності) в електронному вигляді, підписання електронним цифровим підписом, шифрування, відправлення та отримання електронних документів.

Тобто, використання Програми «M.E.Doc», зокрема Модуля «Облік ПДВ» позивачем здійснюється у законний спосіб та на підставі належних документів.

Так, з протоколу руху документів/звіта та пов`язаних з ним повідомлень/квитанцій видно, що позивачем, 15 січня 2019 року о 17:04 (у строки, встановлені законодавством) була направлена до ДФС України податкова накладна №267 від 31.12.2018, проте квитанція про прийняття/неприйняття податкової накладної у день відправки та наступного дня позивачу не надійшла. У зв`язку із чим, 17.01.2019 о 09:17 платником податків було повторно надіслано до ДФС України вказану податкову накладну (а.с.22-23). Квитанція №1 надійшла товариству лише 18 січня 2019 року о 07:57:25, що свідчить про прийняття податкової накладної (а.с.23).

При цьому, суд звертає увагу на той факт, що в матеріалах справи міститься оголошення з офіційного сайту ДФС України, у якому прес-служба ДФС України повідомляє про перенавантаження серверу ДФС України, що у свою чергу призводить до оброблення відомостей ЄРПН із затримкою в часі (а.с.25). Слід наголосити, що вказане перевантаження могло призвести до затримки доставки податкових накладних.

Аналіз зазначених обставин справи, дає підстави вважати, що позивачем вчасно надіслано податкову накладну № 267 від 31.12.2018 для реєстрації в ЄРПН, тобто останнім виконано усі, покладені на нього обов`язки як на платника податків щодо направлення, у строки передбачені законодавством, податкової накладної до ЄРПН.

Суд також звертає увагу на те, що з протоколу руху документів/звіта та пов`язаних з ним повідомлень/квитанцій від 15.01.2019 (16:19:42, 16:52:28), доданих до матеріалів справи видно, що позивачем вчасно надіслано податкову накладну № 267 від 31.12.2018 для реєстрації в ЄРПН, однак, вона прийнята не була з підстав виявлення помилок, оскільки сума рядків V і VI розділу А (297183,25) не дорівнює сумі значень рядків графи "Обсяги постачання" розділу Б (297183,15).

Натомість, протоколом руху документів/звіта та пов`язаних з ним повідомлень/квитанцій підтверджується, що відомості про неприйняття поданої декларації вже пізніше о 17:04:33 у позивача були відсутні.

Враховуючи наведене, судом встановлено, що позивачем вчасно надіслано податкову накладну для реєстрації, що у свою чергу свідчить про виконання обов`язків як платника податків у строки визначені п. 201.10 ст. 201 ПК України, проте її зареєстровано контролюючим органом із запізненням встановленого терміну реєстрації.

Вказані обставини не спростовані представником відповідача у судовому засіданні, а тому суд вважає їх доведеними позивачем.

Разом з тим, слід також вказати, що обов`язком позивача було своєчасне направлення податкових накладних до ЄРПН. Платник податку не несе відповідальності за роботу телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем та програм. Несвоєчасна доставка відправлення адресату з будь-яких причин виключає відповідальність платника податків, який свій обов`язок виконав своєчасно.

Таким чином, висновки контролюючого органу, відображені в акті перевірки, щодо порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН, не знаходять свого підтвердження належними і допустимими доказами, відтак, є безпідставними і необґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення таким, що підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Суд також звертає увагу відповідача на той факт, що застосувати до платника податків наслідки несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачені статтею 120-1 ПК України можливо лише за наявності його вини, що у свою чергу також підтверджується позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 14.08.2018 справи № 803/1583/17 та постанові від 28.08.2018 у справі № 806/1965/16.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення винесене Головним управлінням ДФС у Житомирській області № 0024455412 від 20.03.2019 в частині застосування штрафної санкції за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної № 267 від 31.12.2018 в розмірі 5946,67 грн підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем у порушення частини другої статті 77 КАС України не доведено, а позивачем та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів спростовано правомірність дій відповідачем щодо винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а тому позовні вимоги ПАТ ВКФ "Леся" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1921,00 грн. У зв`язку з задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, а саме у сумі 1921,00 грн.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250-251, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов Приватного акціонерного товариства "Виробничо-комерційна фірма "Леся" (вул. Героїв Майдану, 3-А, м. Новоград-Волинський, Житомирська область, 11700. РНОКПП/ЄДРПОУ: 00309097) до Головного управління ДФС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 39459195) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.03.2019 №0024455412, винесене ГУ ДФС у Житомирської області до Приватного акціонерного товариства "Виробничо-комерційна фірма "Леся" про застосування штрафу в розмірі 5943 (п`ять тисяч дев`ятсот сорок три) грн 67 коп.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "Виробничо-комерційна фірма "Леся" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Житомирській області судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складене: 01 листопада 2019 року

Головуюча суддя Єфіменко Ольга Володимирівна