Рішення № 85350555, 01.11.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2019 року Справа № 160/8229/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні в м. Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області викладене в листі від 13.08.2019 року № 1594/03-18 стосовно відмови у зарахуванні до загального трудового стажу період роботи з 01.07.1993 року по 12.11.1996 року - на СП «Ялана ЛТД», запис про звільнення з якого завірений печаткою ТОВ «Спільне Українсько-Угорське-Російське підприємство «ЯЛАНА» (код ЄДРПОУ 14355391).

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ідентифікаційний код юридичної особи 21910427) зарахувати до загального трудового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) період роботи: з 01.07.1993 року по 12.11.1996 року - на СП «Ялана ЛТД», запис про звільнення з якого завірений печаткою ТОВ «Спільне Українсько-Угорське-Російське підприємство «ЯЛАНА» (код ЄДРПОУ 14355391).

Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено, що в липні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», проте листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 13.08.2019 року №61594/03-18 їй було відмовлено у зарахуванні до загального стажу періоду роботи у СП «ЯЛАНА ЛТД» з 01.07.1993 року по 12.11.1996 року, оскільки запис про роботу не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме: назва підприємства на печатці, якою завірений запис про звільнення не відповідає назві підприємства при прийомі на роботу. Позивач не погоджується із вказаною відмовою, оскільки наявні неточності у назві підприємства на печатці, якою завірений запис про звільнення з назвою підприємства при прийомі на роботу не може бути перешкодою у призначенні пенсії та не врахуванні цього періоду до загального трудового стажу. У зв`язку з викладеним, позивач вважає зазначене рішення відповідача протиправним та просить його скасувати.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2019 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

26.09.2019 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого зазначено, що 05.08.2019 року ОСОБА_1 зверталася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком. Розглянувши заяву та додані до неї документи управлінням прийнято рішення призначити пенсію ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове держане пенсійне страхування". Відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове держане пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років та наявності страхового стажу з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року - 26 років. Період роботи ОСОБА_1 у СП "Ялана ЛТД" з 01.07.1993 року по 12.11.1996 року не може бути врахований до загального стажу, оскільки запис про роботу не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок №58 (далі інструкція №58) працівників, а саме: назва підприємства на печатці, якого завірений запис про звільнення не відповідає назві підприємства при прийомі на роботу. Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року за № 637 передбачено, що якщо в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Для підтвердження пільгового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Отже враховуючи вищевикладене додаткових довідок про підтвердження періоду роботи у СП "Ялана ЛТД" з 01.07.1993 року по 12.11.1996 року до управління не надходили. Крім того слід зазначити, що загальний трудовий стаж позивачки складає 37 років та 9 днів, що було достатньо для призначення пенсії. На підставі викладеного, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 05.08.2019 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове держане пенсійне страхування".

При цьому період роботи ОСОБА_1 у СП "Ялана ЛТД" з 01.07.1993 року по 12.11.1996 року не був бути врахований до загального стажу, оскільки запис про роботу не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок №58 (далі інструкція №58) працівників, а саме: назва підприємства на печатці, якого завірений запис про звільнення не відповідає назві підприємства при прийомі на роботу.

Не погодившись з такими діями відповідача позивач звернулась до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов`язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов`язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.

Надане вищевказаною статтею право деталізоване у Законах України від 05.11.1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788) та від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).

Закон України «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих; та гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Згідно із ст. 1 Закону №1788 громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Частиною 1 статті 26 Закону №1058 визначено умови призначення пенсії за віком, відповідно до якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема:

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.

Відповідно до ст. 7 Закону №1788 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Згідно з статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Так, пунктами 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі - Порядок № 637), встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 3 зазначеного Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Аналіз наведених правових положень свідчить про те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Як вбачається з трудової книжки серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 01.07.1993 року була прийнята на посаду заступника генерального директора по комерційній частині в СП «ЯЛАНА ЛТД».

01.01.1994 року ОСОБА_1 була переведена на посаду генерального директора СП «ЯЛАНА»

12.11.1996 року була звільнена з посади за власним бажанням.

При цьому запис про звільнення завірений печаткою ТОВ «Спільне Українсько-Угорське-Російське підприємство «ЯЛАНА».

У зв`язку з викладеними обставинами, відповідач дійшов висновку про неможливість зарахування вказаного періоду роботи позивача до загального трудового стажу.

Проте, суд критично ставиться до такого висновку у зв`язку з наступним.

Частиною 3 статті 44 Закону №1058 передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Відповідні положення кореспондуються і в Законі України «Про пенсійне забезпечення».

Так, згідно з ч. 1 ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок №22-1).

На підставі пункту 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Отже, чинним законодавством України передбачено право органів Пенсійного фонду при призначенні/перерахунку пенсії перевіряти обґрунтованість видачі документів та достовірність поданих відомостей.

Проте, в даному випадку відповідач не скористався своїм правом перевірки достовірності записів у трудовій книжці, натомість відмовивши у зарахуванні періоду роботи з 01.07.1993 року по 12.11.1996 року без обґрунтованих підстав, пославшись лише на формальні неточності у записах.

При цьому, позивачем до суду було надано відповідь Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 26.09.2019 року № 7532/10/04-36-58-80-22 на її запит, в якій повідомляється, що ТОВ «Спільне Українсько-Угорське-Російське підприємство «ЯЛАНА» (код ЄДРПОУ 14355391) зареєстровано 16.10.1992 року згідно свідоцтва про державну реєстрацію № 528/7.

Крім того, позивачем надано лист відповідь Головного управління ПФУ у Дніпропетровській області від 27.09.2019 року № 1733/08.5-09, відповідно до якого ТОВ «Спільне Українсько-Угорське-Російське підприємство «ЯЛАНА» (код ЄДРПОУ 14355391) зареєстровано в органах Пенсійного фонду України з 06.03.1993 року.

Судом встановлено, що код ЄДРПОУ ТОВ «Спільне Українсько-Угорське-Російське підприємство «ЯЛАНА», який зазначено у вказаних вище листах, збігається з кодом на печатці підприємства, яка проставлена на записі про звільнення ОСОБА_1 .

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що існуючі неточності в записах про роботу позивача за період з 01.07.1993 року по 12.11.1996 року в частині назви підприємства, де вона працювала є формальними, оскільки наданими доказами було підтверджено, що таке підприємство як ТОВ «Спільне Українсько-Угорське-Російське підприємство «ЯЛАНА» було зареєстровано у встановленому законом порядку та перебувало на обліку в контролюючих органах як платник податків та інших обов`язкових платежів.

Суд вважає, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 25.04.2019 року у справі №593/283/17 та від 30.09.2019 року у справі № 638/18467/15-а.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Проте, відповідачем не було надано достатніх доказів на підтвердження правомірності своїх дій в частині відмови у зарахуванні до загального трудового стажу позивача періоду роботи з 01.07.1993 року по 12.11.1996 року.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем було протиправно не зараховано періоди роботи ОСОБА_1 період роботи з 01.07.1993 року по 12.11.1996 року в СП «Ялана ЛТД», у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, тому судові витрати в розмірі 768,40 грн. підлягають стягненню на користь позивача з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) викладене в листі від 13.08.2019 року № 1594/03-18 стосовно відмови у зарахуванні до загального трудового стажу період роботи з 01.07.1993 року по 12.11.1996 року в СП «Ялана ЛТД», запис про звільнення з якого завірений печаткою ТОВ «Спільне Українсько-Угорське-Російське підприємство «ЯЛАНА» (код ЄДРПОУ 14355391).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати до загального трудового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) період роботи з 01.07.1993 року по 12.11.1996 року в СП «Ялана ЛТД», запис про звільнення з якого завірений печаткою ТОВ «Спільне Українсько-Угорське-Російське підприємство «ЯЛАНА» (код ЄДРПОУ 14355391).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 768,40 гривні.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Серьогіна