Ухвала суду № 85348841, 01.11.2019, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/17844/19

Провадження № 2-з/643/116/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2019

01 листопада 2019 року м. Харків

Суддя Московського районного суду м. Харкова розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаною заявою, якою просить вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення заборони органам та суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам , які утворені та діють відповідно до Закону України «про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчинення дій, пов`язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та державну реєстрацію обтяжень речових прав на спірне нерухоме майно – двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви вказав, що в провадження Московського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», ОСОБА_2 , Державного реєстратора Малишева Віталія Валерійовича Комунальне підприємство «РегістрСервіс» Первомайської міської ради Харківської області, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Антипова Ія Володимирівна про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на нерухоме майно. ОСОБА_1 був власником двокімнатної квартири за адресою АДРЕСА_2 . доки ОСОБА_2 в позадоговірному порядку не перереєструвало право власності на цей об`єкт нерухомості на себе. Законність такої перереєстрації права власності також оскаржується Позивачем до суду. Зазначене підтверджується Свідоцтвом про право власності виданим 04.04.2000р. Московською районною радою на підставі рішення виконавчого комітету Московської районної ради від 02.03.1999 №58/8 та Реєстраційним посвідченням КП «ХарБТІ» від 19.04.2000р (копії додаються). 05.07.2006р. між ОСОБА_1 та ТОВ «Український промисловий банк» з метою забезпечення кредитного договору був укладений іпотечний договір, за яким передана в іпотеку квартира за адресою АДРЕСА_2 . 12,07.2019р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Антиповою Ією Володимирівною здійснено посвідчення Договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором №444/06-KB/Z реєстровий номер 527. Відповідно до якого новим іпотекодавцем квартири за адресою АДРЕСА_2 стала фізична особа – ОСОБА_2 . На підставі Вимоги ОСОБА_2 від 23.07.2019р., державний реєстратор Малишев Віталій Валерійович, Комунальне підприємство «РегістрСервіс» Первомайської міської ради Харківської області, здійснив реєстрацію права власності на квартиру за адресою АДРЕСА_2 за ОСОБА_2 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 48906675 від 27.09.2019р.). Зазначене підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №182771635 від 27.09.2019. 29.10.2019р. невідомі увірвалися в квартиру та повідомили, що цю нерухомість придбала ОСОБА_2 Ці невідомі особи намагалися Позивача та його сім`ю примусово виселили на вулицю разом із речами. Але на даний час їм це не вдалося. У позовній заяві Позивач заперечує дійсність договору відступлення прав вимог по договору іпотеки а також належність ОСОБА_2 прав іпотеко держателя за іпотечним договором №444/06- KB/Z.

Суд, вивчивши матеріали справи, доводи заяви, приходить до такого.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно приписів п. 1 ч. 1 та ч. 3 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

У ч. 1 п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено судам, що вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що наведений у ч. 1 ст. 152 ЦПК перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 зазначеної статті. Недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.

У п. 4 цієї Постанови зазначено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасниіси судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, пропорційність.

У статті 11 ЦПК України надано визначення пропорційності у цивільному судочинстві, згідно до якого суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Так, з матеріалів справи дійсно вбачається спір про право між сторонами, але позивачем не надано жодних доказів того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Окрім того, у суду відсутні підстави вважати, що виконання імовірного ріщення у даній справі може залежати від встановлення заборони відчуження квартири, за якою збережено статус предмета іпотеки, та реєстрації таких дій, з огляду на заявлені позовні вимоги у цій справі.

Отже, вищезазначене позбавляє дійти висновку про необхідність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову в майбутньому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

На підставі викладеного, суд вважає заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 149-153, 260 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня оголошення ухвали апеляційної скарги.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарги подаються учасниками справи через Московський районний суд м. Харкова.

Суддя О.О. Сугачова