Ухвала суду № 85348631, 01.11.2019, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа №628/371/19

Провадження № 1-кп/628/155/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2019 року Куп`янський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого – судді Скородєлової В.В.

за участю секретаря судового засідання Буткової В.М.,

прокурора Слупицької А.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника – адвоката Коротуна В.І.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Куп`янську Харківської області матеріали кримінального провадження №42018220000000757 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,-

встановив:

29.03.2019 року до Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від ОСОБА_2 надійшло клопотання про скасування арешту майна, який накладено на підставі ухвали слідчого суді Червонозаводського суду м. Харкова від 31.07.2018 р. в частині накладення арешту на 1/2 частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018220000000757 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

В обґрунтування клопотання вказує, що на розгляді Куп`янського міськрайонного суду Харківської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №42018220000000757 від 05.07.2018 р. відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Ухвалою Червонозаводського суду м. Харкова від 31.07.2018 року у справі №646/4655/18 за клопотанням прокурора відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Шевченка В.О., слідчим суддею Тесліковою І.І. накладено арешт на 1/2 квартири, яка нібито є спільним майно, тому, що придбана за час перебування у шлюбі та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказане клопотання розглядалось без виклику володільця майна, оскільки згідно клопотання прокурора на думку слідства є достатньо підстав вважати що існує загроза відчуження, знищення та пошкодження вказаного майна.

В зв`язку з чим ОСОБА_2 , яка є власником майна не приймала участь у вказаному засіданні під час розгляду вказаного клопотання, а тому була позбавлена права на захист, та зазначеною ухвалою було порушено її права.

В зв`язку з чим на даний час було пропущено строк подання апеляційної скарги з поважних причин, про існування вказаної ухвали ОСОБА_2 дізналась випадково 21.08.2018 р..

Згідно договору купівлі-продажу від 17.03.2009 р. ОСОБА_2 придбала у власність квартиру АДРЕСА_2 .

Крім того, згідно заяви ОСОБА_1 від 17.03.2009 р. на ім`я приватного нотаріуса ХМНО останній заявив, що вказану квартиру ОСОБА_2 придбала за власні особисті грошові кошти та участь у придбанні квартири АДРЕСА_2 він не приймає. Зміст ст. 60 СК України ОСОБА_1 нотаріусом роз`яснено та права власності він на неї не має.

Зокрема, відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею (ним) за час шлюбу, але за кошти, які належали їй (йому) особисто.

Отже, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

ОСОБА_2 зазначає, що враховуючи викладене, застосування в даному випадку положень ст. 60 СК України слідчим суддею під час задоволення клопотання про накладення арешту на 1/2 частини квартири, яка була придбана у шлюбі є неправильним, оскільки судом не перевірено факти ким саме та за які грошові кошти було придбано майно.

Вказану квартиру ОСОБА_2 придбала за особисті приватні грошові кошти та кошти батьків, вказані факти підтверджуються зокрема архівними довідкам про нараховані суми заробітної плати та інформації, що міститься в індивідуальних відомостях Пенсійного фонду України застрахованої особи (№ 1887126904).

У підготовчому судовому засіданні власник майна ОСОБА_2 підтримала заявлені у клопотанні вимоги у повному обсязі та просить їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Коротун В.І. у підготовчому судовому засіданні підтримали клопотання і просили його задовольнити.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання.

Вивчивши клопотання власника майна, надані докази, заслухавши думку учасників судового провадження, власника майна, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться в п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174,539 КПК України до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, з вищезазначеного випливає, що клопотання про зняття арешту з майна має право подати саме власник цього майна, при цьому підтвердивши своє право власності.

Так, ОСОБА_2 , звертаючись з клопотанням про скасування арешту майна, до матеріалів клопотання долучила належні та допустимі докази в підтвердження свого права власності на майно, з якого вона просить зняти арешт.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Червонозаводського суду м. Харкова від 31.07.2018 р. клопотання прокурора відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Шевченка В.О. про арешт майна у кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018220000000757 від 05.07.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України - задоволено частково, та накладено арешт на належну ОСОБА_1 1/4 частину квартири АДРЕСА_3 , а також накладено арешт на належну ОСОБА_1 1/ 2 частину квартири АДРЕСА_2 , набуту ним під час перебування у шлюбі з ОСОБА_2 та яка належить їм на праві спільної сумісної власності. В іншій частині клопотання відмовлено.

Частиною 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою, зокрема, забезпечення збереження речових доказів.

В цьому випадку, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

В силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об`єднаного Королівства). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Згідно статті 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

З наданих даних, достовірно встановлено, що відповідно до договору купівлі – продажу від 17.03.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Васіковою Л.Є., зареєстрованого у реєстрі за №1283, квартира, за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , згідно заяви ОСОБА_1 від 17.03.2009 р. на ім`я приватного нотаріуса ХМНО останній заявив, що вказану квартиру ОСОБА_2 придбала за власні особисті грошові кошти та участь у придбанні квартири АДРЕСА_2 він не приймає.

Статтею 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 316-319, 321 ЦК України, визначено та законодавчо закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає, що кожна особа має право на безперешкодне користування своїм майном, а також задекларовано право власника володіти, користуватись та розпоряджатись належним йому майном, на власний розсуд здійснювати щодо свого майна будь-які дії, вчиняти будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для власника, суд вважає доведеними заявником, вимоги клопотання про скасування арешту майна.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.170, 174 КПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання про скасування арешту майна – задовольнити.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Червонозаводського суду м. Харкова від 31.07.2018 р. в частині накладення арешту на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: В.В. Скородєлова