Вирок № 85347722, 19.09.2019, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/341/2019

Справа № 428/5282/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2019 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Олійник В.М.,

за участю секретаря Василович Г.Ю.,

прокурора Першиної В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019130370000380 від 06.03.2019 року, № 12019130370000375 від 06.03.2019 року у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лозоватка Старобільського району, Луганської області, українця, громадянина України, не одруженого, який має середньо-спеціальну освіту, не працюючого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засудженого:

03.04.2019 року Сєвєродонецьким міським судом за ч.1, ч.2 ст.185 КК України до покарання у вигляді 1 року 6 місяців позбавлення волі із застосуванням ст.75,76 КК України від відбування покарання звільнений з випробуванням строком на 1 рік,

за обвинуваченням у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

06.03.2019 року, приблизно о 05:00 годині, більш точного часу встановити не надалося можливим, ОСОБА_1 поблизу будинку № 3 по вул. Новікова м. Сєвєродонецька де біля під`їзду № 5 побачив припаркований автомобіль ВАЗ 2104 р.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 . В цей час у останнього виник злочинний намір спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Так ОСОБА_3 , з метою скоєння даного злочину, реалізуючи свій злочинний намір, діючи умисно та повторно, керуючись корисливим мотивом, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до вказаного автомобіля та шляхом віджимання замку, з-під капоту скоїв крадіжку акумуляторної свинцевої стартерної батареї торгівельної марки «VEGA» моделі 6СТ-60А (1) 600 А.

Після цього ОСОБА_3 з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 1 033 грн. 76 коп.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, які виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно.

06.03.2019 року, приблизно о 01:00 годині, більш точного часу встановити не надалося можливим, ОСОБА_1 , знаходився поблизу будинку № 66 по пр. Гвардійскому м. Сєвєродонецька де біля під`їзду № 2 побачив припаркований автомобіль ВАЗ 21043 р.н. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 . В цей час у останнього виник злочинний намір спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Так ОСОБА_3 , з метою скоєння даного злочину, реалізуючи свій злочинний намір, діючи умисно та повторно, керуючись корисливим мотивом, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до вказаного автомобіля та шляхом віджимання замку, з-під капоту скоїв крадіжку акумуляторної свинцевої стартерної батареї торгівельної марки «Forse» моделі 6СТ-60А2Н 600А.

Після цього ОСОБА_3 з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 271 грн. 80 коп.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, які виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно.

В судовому засіданні обвинувачений свою провину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, викладених в обвинувальних актах, які відповідають дійсності і він їх у повному обсязі підтверджує пояснивши, що 06.03.2019 року, приблизно о 01:00 годині, він був поблизу будинку № 66 по пр. Гвардійскому м. Сєвєродонецька де біля під`їзду побачив припаркований автомобіль ВАЗ, вирішивши викрасти акумулятор, та шляхом віджимання замку, з-під капоту вкрав акумулятор, який здав в прийомку металобрухту за 240 гривень. На даний час він влаштовується на роботу та зобов`язується виплатити потерпілому завдану шкоду. Також 06.03.2019 року, але вже приблизно о 05:00 годині, він був поблизу будинку № 3 по вул. Новікова де біля під`їзду побачив припаркований автомобіль ВАЗ, вирішивши викрасти акумулятор, та шляхом віджимання замку, з-під капоту вкрав акумулятор, який здав в прийомку металобрухту за 240 гривень. Акумулятор потерпілому був повернутий.

Потерпілі ОСОБА_2 , та ОСОБА_4 в судове засідання не з`явились, надавши суду письмові заяви про розгляд справи без їх участі, покарання просили призначити на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового слідства кримінальних правопорушень при обставинах, викладених у обвинувальних актах та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, роз`яснивши йому положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Це узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальних актах, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 , за епізодами №№ 1-2, що виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненими повторно, вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 185 КК України.

П.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 р. зі змінами від 06.11.2009 р. звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Суд, призначаючи обвинуваченому покарання, також враховує вимоги ч.2 ст.61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що відповідно до ч. 2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, яке відповідно до ст.12 КК Кодексу України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, дані про особу ОСОБА_1 , який раніше судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, на обліку у лікарів-психіатра та нарколога не перебуває, групи інвалідності не має, офіційно не працевлаштований, за місцем проживання характеризується задовільно, не одружений, щиро розкаявся у вчиненому, шкода заподіяна потерпілому ОСОБА_2 усунена, шляхом повернення майна, шкода заподіяна потерпілому ОСОБА_4 не відшкодовано, майно не повернуто.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно із ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно зі ст.67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням викладених вище обставин у кримінальному провадженні, характеру вчинених кримінальних правопорушень, їх наслідків, особи обвинуваченого, враховуючи ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, обставин, що пом`якшують та відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, разом з тим, враховуючи поведінку обвинуваченого після вчинення інкримінованих йому злочинів, який усвідомлюючи свою провину, зробивши належні висновки, дав критичну оцінку своїм злочинним діям, при цьому не намагаючись нічого спотворити або будь - яким чином перешкоджати проведенню необхідних слідчих дій, натомість приймаючи в них участь, суд вважає, що відповідно до вимог ст. 50 КК України, виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо лише в умовах ізоляції від суспільства, призначивши покарання у вигляді позбавлення волі, але зі звільненням від відбування покарання з випробовуванням, згідно ст.75 КК України, встановивши іспитовий строк, а також вважає необхідним покласти на обвинуваченого обов`язки відповідно до ч.1 ст.76 КК України.

При цьому, обставин, які б суттєво знижували ступінь тяжкості вчиненого злочину та являлись передумовою для застосування ст. 69 КК України судом не встановлено.

Також суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 раніше був засуджений вироком Сєвєродонецького міського суду від 03.04.2019 до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців, а злочини, які інкриміновані ОСОБА_1 даним вироком вчинені ним до постановлення зазначеного вище вироку, що дає підстави для призначення ОСОБА_1 .. остаточного покарання за правилами ч. 4 ст. 70 КК України.

Призначення ОСОБА_1 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

Суд наголошує, що призначення покарання є дисикрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеної ст. 50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. При цьому, покарання у виді позбавлення чи обмеження волі є винятковими покараннями, які застосовуються щодо осіб, виправлення яких є неможливим в іншій, передбачений законом спосіб.

У даному кримінальному провадженні щодо обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався. Таким чином, враховуючи те, що під час судового розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу від учасників судового провадження на розгляд суду не надходили, а тому підстав передбачених ст.ст.177, 178 КПК України для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Цивільні позови у кримінальному провадженні не заявлено. Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України. Питання процесуальних витрат підлягає вирішенню в порядку ст.ст. 118-124 КПК України, а саме витрати за проведення у кримінальному провадженні експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави, оскільки витрачені на доведення його вини.

Керуючись ст.ст.368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

У відповідності зі ст.70 ч.4 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03.04.2019 року, більш суворим, призначеним цим вироком, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Речові докази по кримінальному провадженню: - акумуляторна свинцева стартерна батарея торгівельної марки «VEGA» моделі 6СТ-60Ф (1) 600 А, в корпусі сірого кольору, який передано на відповідальне зберігання під розписку власнику ОСОБА_2 - залишити останньому.

Процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи: від 15.04.2019 № 19/113/9-5/56е в розмірі 942,06 грн; автотоварознавчих експертиз: від 11.04.2019 №19/113/9-5/52е, в розмірі 858,00 грн, від 26.04.2019 №19/113/9-5/65е в розмірі 1256,08 грн; від 03.05.2019 №19/113/9-5/66е в розмірі 1256,08 грн, стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач: УК у м.Сєвєродонецьк/24060300, Код отримувача ( ЄДРПОУ): 37944909, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку(МФО):899998, Номер рахунку: 31116115012080, Код класифікації доходів бюджету: 24060300, найменування коду класифікації доходів бюджету: Інші надходження).

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Згідно ст. 376 ч. 6 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя В.М. Олійник