Вирок № 85347459, 01.11.2019, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/636/2019

Справа № 428/12219/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2019 року м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Комплєктової Т.О.,

за участю секретаря Кожем`яки А.В.,

прокурора Першиної В.В.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

обвинуваченої ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019130370001446 від 22.08.2019 у відношенні:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Нова Прага, Новопразького району, Кіровоградської області, українки, громадянки України, із вищою освітою, не заміжньої, пенсіонерки, на утриманні неповнолітніх дітей не має, на диспансерному обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває, групи інвалідності не має, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

14.08.2019 року, приблизно о 18 годині 15 хвилин, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишила в приміщенні магазину «АТБ» розташованого за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр. Хіміків, 30, а саме на столі призначеному для пакування покупок, свій мобільний телефон, торгової марки «Xiaomi» Note 4х 3/32 GB в корпусі чорного кольору, та повернувшись через деякий час свій телефон не знайшла.

В подальшому 14.08.2016 року, приблизно о 18 годині 10 хвилин, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в приміщенні магазину «АТБ» розташованого за адресою: Луганська АДРЕСА_2 , побачила на столі призначеному для пакування покупок, мобільний телефон торгової марки Xiaomi» Note 4х 3/32 GB в корпусі чорного кольору, де маючи раптово виниклий намір на таємне викрадення чужого майна, достеменно знаючи власника мобільного телефону, оскільки ОСОБА_5 , стояла поруч з ОСОБА_3 , коли поклала свій мобільний телефон на стіл, тому в неї була можливість повернути мобільний телефон власнику, реалізуючи свій злочинний намір залишила мобільний телефон для власного користування, принесла його додому та передала у користування своєму сину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тим самим розпорядилась ним на власний розсуд. Згідно з висновком товарознавчої експертизи № 19/113/9/1-1026е від 10.10.2019 року залишкова вартість викраденого майна, на момент скоєння кримінального правопорушення з урахуванням зносу за умови вільного ціноутворення на території України, складає 2433 грн. 33 коп.

Таким чином, своїми протиправними діями ОСОБА_3 , завдала потерпілій ОСОБА_7 , матеріальну шкоду, на загальну суму 2433 гривень 33 копійок, а викраденим майном розпорядилась на власний розсуд.

Вказаними діями ОСОБА_2 вчинила злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України, - таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

25.10.2019 року під час досудового розслідування кримінального провадження між потерпілою ОСОБА_7 та підозрюваною ОСОБА_3 , на підставі ст.ст. 468, 469, 471 КПК України було укладено угоду про примирення.

Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, підозрювана повністю визнала себе винуватою в інкримінованому їй органом досудового розслідування злочину та остаточно примирилася з потерпілою ОСОБА_1 , сторони досягли відповідних домовленостей: підозрювана ОСОБА_3 зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі пред`явленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, погоджуючись на призначення покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди, встановленні п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 винуватою себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України визнала повністю, вказавши, що час, місце та спосіб скоєння нею кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і вона їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаялася. Заключивши відповідну угоду про примирення, вона цілком розуміє надані їй законом права, а також роз`яснені їй судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст. 473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394 і ст. 424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред`явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винним, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до неї у разі затвердження зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст. 476 КПК України. При цьому просила суд затвердити угоду про примирення та призначити узгоджене покарання. Крім того, обвинувачена вказала, що вищезазначена угода про примирення укладена нею з потерпілою добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення її до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Потерпіла ОСОБА_7 в підготовчому судовому засіданні пояснила, що вона цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення між нею та обвинуваченою ОСОБА_3 визначені у ст. 473 КПК України, щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди, підтримавши надану угоду наполягала на її затвердженні судом. Крім того, потерпіла зазначила, що вищезазначена угода укладена нею з підозрюваною добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Майнова шкода відшкодована в повному обсязі, матеріальних претензій до обвинуваченої ОСОБА_3 вона не має.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні не заперечувала проти затвердження угоди про примирення вказуючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України, КК України, просила суд затвердити угоду про примирення та призначити обвинуваченій узгоджене сторонами покарання.

Заслухавши пояснення обвинуваченої та потерпілої, думку прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про примирення, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши у обвинувачуваної про повне розуміння нею її процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили її погодитися на підписання угоди про примирення, характеру висунутого ОСОБА_3 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про примирення, з`ясувавши у потерпілої розуміння наслідків затвердження угоди, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про примирення з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468-475 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена угода про примирення.

На підставі ч.3 ст. 469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого, у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, і може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

На підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , а її дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), яке в силу ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з`ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачена усвідомлює свої права, визначені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до неї застосоване, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинуваченій роз`яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Також судом з`ясовано, що потерпіла цілком розуміє наслідки затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст. 473 КПК України. Заподіяна матеріальна шкода відшкодована обвинуваченою у повному обсязі.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про примирення від 25 жовтня 2019 року між потерпілою та підозрюваною в зазначеному кримінальному провадженні відповідає вимогам ст. 469, ст. 471 КПК України. Під час досудового розслідування обвинуваченою та потерпілою скарги не подавались.

Умови даної угоди - не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, узгоджена міра покарання, визначена в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 185 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, передбаченого ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої з врахуванням обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченої - щире каяття, та відсутністю обставин, що його обтяжують, відповідно до ст. 67 КК України.

Очевидної неможливості виконання обвинуваченою взятих на себе зобов`язань - не вбачається.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Виходячи з викладеного, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення і призначення обвинуваченій узгодженої сторонами міри покарання.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про примирення, передбачених ст. 474 ч. 7 КПК України, судом не встановлено.

Враховуючи те, що під час досудового розслідування запобіжний захід у відношенні ОСОБА_3 не обирався, клопотань про обрання запобіжного заходу від учасників судового провадження на розгляд суду не надходили, а тому підстав для застосування до обвинуваченої запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Цивільний позов не заявлений. Долю судових витрат суд вирішує на підставі ст.ст. 118-124 КПК України. Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись п. 1 ч.3 ст. 314, ч.2 ст. 373, статтями 374, 474,475 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 25 жовтня 2019 року між потерпілою ОСОБА_7 та підозрюваною ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019130370001446 від 22.08.2019 року, відносно ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення- злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, і призначити їй узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень (Отримувач коштів: УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/21081100, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, Банк отримувача: Казначейство України ЕАП), Рахунок отримувача: UА528999980000031116106026007, Код класифікації доходів бюджету: 21081100)

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_3 процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням судової товарознавчої експертизи № 19/113/9-1/1026е від 10.10.2019 року, які згідно довідки НІЕКЦ № 19/113/9/1-937д від 10.10.2019 складають, 471 (чотириста сімдесят одна) грн. 03 коп. в дохід держави. (Отримувач: УК у м.Сєвєродонецьк/24060300, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37944909, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку(МФО):899998, Номер рахунку: 31116115012080, Код класифікації доходів бюджету: 24060300, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Інші надходження).

Речові докази: мобільний телефон Xiaomi Redmi Note 4x, 3/32 gb, у корпусі чорного кольору imei#1: НОМЕР_1 ; imei#2: НОМЕР_2 , який переданий на відповідальне зберігання потерпілій - залишити власнику ОСОБА_7 .

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч. 3 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченій у в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя: Т. О. Комплєктова