Рішення № 85346799, 23.10.2019, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/1113/18

провадження №: 2/398/121/19

РІШЕННЯ

Іменем України

"23" жовтня 2019 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого - судді Коліуш Г.В., з участю секретарів судового засідання Шандор О.Л., Замкової Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справи за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» про відшкодування матеріальних збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 3% річних, інфляційних збитків та моральної шкоди,

з участю:

представників позивача – Куліди О.М., ОСОБА_2 А.

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом про стягнення з ПАТ «СК «Універсальна» страхового відшкодування, завданого пошкодження транспортного засобу в сумі 280 000 грн, інфляційних втрат в сумі 94 528,00 грн, 3% річних в сумі 23 934,00 грн, та моральної шкоди в розмірі 300 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до договору кредиту №425АI10130620001, від 20 червня 2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Укрсоцбанк», позивачу було надано кредит в сумі 158391грн., на які вона придбала автомобіль BYD S6 1, чорного кольору, 2013 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Згідно з договором добровільного страхування наземного транспорту №3137/245/002258 від 18.06.2014 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Страхова компанія «Універсальна», було застраховано автомобіль BYD S6 1, чорного кольору, 2013 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . страхова сума склала 219 990грн, за умовами договору страховик згідно з заявою страхувальника, що є невід`ємною частиною договору, здійснює страхування наземного транспортного засобу та додаткового обладнання та зобов`язується провести виплату страхового відшкодування при настанні страхового випадку страхувальнику/банку, страхувальник зобов`язується сплатити страховий платіж на умовах, визначених цим договором та виконувати інші умови договору, договором визначено франшизу по ризиках А1-А5 – 549,98грн., по ризику Б та конструктивній загибелі ТЗ – 21 999 грн, розділом 2 договору передбачено перелік страхових випадків. 31.05.2015 року в с. Ялинівка Олександрійського району Кіровоградській області по вул. Луговій сталась дорожньо-транспортна пригода за участю належного позивачу застрахованого транспортного засобу, в результаті якого автомобіль отримав пошкодження за таких обставин: в той день вона з чоловіком перебували на рибалці, почувши грім, вони вирішили поїхати додому, поки не почався дощ, за кермом автомобіля знаходився її чоловік ОСОБА_3 , вони їхали по сухій дорозі з ґрунтовим покриттям, яка була засипана відсівом, побачили попереду чоловіка з собакою, яка зненацька кинулась під колеса автомобіля та намагаючись їх об`їхати, її чоловік прийняв вправо, під колесом автомобіля посунувся відсів і почав провалюватись, та автомобіль скотився в кювет. В результаті ДТП було розірвано колесо, яке було замінене на запаску із зимовою резиною. 17.07.2015 року нею до страховика було подано заяву про виплату страхового відшкодування по події, що має ознаки страхового випадку. Листом за вих.. №1721/07 від 27.07.2015 року відповідач відмовив у виплаті страхового відшкодування з той підстави, що вона на момент настання страхового випадку рухалася на застрахованому автомобілі по пересічній місцевості поза межами доріг загального користування та її автомобіль був укомплектований зимовими шинами. Позивач з такими висновками не згодна, оскільки правила страхування за своєю природою є локальним нормативним актом для страховика і не будучи правовим актом не мають юридичної сили та не є обов`язковими для страхувальника, відповідач у своїй відповіді надає не повний текст законодавчих актів, на які він посилається, ґрунтова дорога, по якій вона рухалась, не є пересічною місцевістю, а ДТП сталось при поганих погодних умовах, під час ДТП було розірвано колесо автомобіля і його замінили запасним з зимовою резиною, до цього автомобіль перебував на літніх шинах, але коли автомобіль оглянув представник відповідача, то він заявив, що на автомобілі повинні бути встановлені шини одного типу, та запропонував поміняли шини на однакові – зимові, що воний зробити. Таким чином, на момент огляду автомобіль знаходився на зимових шинах, хоча на час ДТП він перебував на літніх. ОСОБА_4 шини на автомобілі на час його огляду ніяким чином не пов`язані із ДТП. Крім того, в ПДР жодного застереження щодо експлуатації автомобіля в травні на зимових шинах не міститься. Внаслідок того, що відповідач всупереч чинному законодавству відмовив їй в виплаті страхового відшкодування, вона вимушена була продати застрахований автомобіль, щоб виплатити заборгованість по кредиту на його придбання. Тобто, лишилася і без грошей і без автомобіля. Вказаними діями відповідача їй заподіяна матеріальна шкода, що полягає у сумі відшкодування, яке вона мала отримати за договором страхування, але безпідставно не отримала, та моральна шкода, яка полягає в моральних стражданнях, викликаних почуттям несправедливості, неможливості через дії відповідача добитися дотримання своїх прав, почуття ошуканості через те, що вона тривалий час вносила страхові внески, а їй відмовили у страховій виплаті без будь-яких підстав. Суму моральної шкоди вона оцінює в 300000 грн. Також вважає, вказаний договір страхування в частині застереження, що міститься в п. п. 3.1. 3.1.14 є недійсним від самого його укладення. Окремі норми укладеного між ними договору страхування суперечать закону, а саме п. 31.4. 5 Правил дорожнього руху. Згідно із ст. 992 ЦК України, у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом. Крім цього, відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Таким чином, відповідач повинен здійснити виплату страхового відшкодування, завданого пошкодженням транспортного засобу в розмірі - 280000 грн. та моральну шкоду в розмірі 300000 грн. Також за змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Оскільки зобов`язання страховиків у разі настання страхового випадку зводиться до здійснення страхової виплати, то таке зобов`язання є грошовим і в разі прострочення його виконання настає відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, зокрема сплата боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Проценти річних, так само як і інфляційні втрати на суму боргу, входять до складу грошового зобов`язання і на відміну від пені не є санкцією за порушення грошового зобов`язання, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процентів і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування отриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання. Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та три проценти річних є наслідком невиконання грошового зобов`язання. Таким чином, відповідач повинен здійснити виплату інфляційних збитків а період з 31.05.2015р. по 05.04.2018р. в сумі 94528,00грн. та 3% річних в сумі 23934,00грн..

31.07.2018 року через канцелярію суду представником відповідача наданий відзив на позов про заперечення проти задоволення позову з огляду на таке. 18.06.2014 р. між ОСОБА_1 та ПАТ «СК «Універсальна» був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № 3137/245/002258, за яким застраховано автомобіль «BYD S-6», р/н НОМЕР_1 , вигодонабувачем за Договором було визначено ПАТ «Укрсоцбанк». 31.05.2015р. в с. Ялинівка Олександрійського району сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої застрахований автомобіль отримав механічні пошкодження. 03.06.2015р. водій застрахованого ТЗ ОСОБА_3 надав до ПАТ «СК «Універсальна» письмові пояснення, в яких зазначив: «...31.05.2015 р. приблизно о 19.30 год. рухаючись на автомобілі BYD S-6 д.н. НОМЕР_1 з рибалки, а саме зі ставка, який знаходиться в селі Ялинівка Кіровоградської обл., об`їжджаючи собаку і людей (по ґрунтовій дорозі) різко під машиною обвалився глиняний ґрунт і машина перекинулась на праву сторону в склон. Ґрунтова дорога була після дощу (слизька, грязь)». 03.06.2015р. уповноваженою Страховиком особою за участю представника позивача здійснено огляд пошкодженого транспортного засобу, про що складено відповідний протокол, та проведено фотофіксацію. Під час огляду ТЗ було встановлено, що застрахований автомобіль укомплектовано шинами Nokian WR G2 Sport Utility, які за інформацією заводу виробника є зимовими шинами, тобто мало місце використання зимових шин у весняно-літній період. Відповідно до розділу 3 Договору: п. 3.1. Не визнаються страховими випадками і відповідно не підлягають страховому відшкодуванню збитки у разі вчинення Страхувальником, його представником, водієм, особою, допущенною до керування ТЗ або іншими особами за їх вказівкою перелічених нижче дій: 3.1.13. порушення сезонності експлуатації шин у разі настання ризику ДТП. При чому вимога щодо періоду використання зимових автошин встановлюється з 01 листопада по 15 березня, вимога щодо періоду використання літніх автошин встановлюється з 01 квітня по 15 жовтня. Це виключення не поширюється на випадок, коли застрахований ТЗ не перебував в русі під час ДТП. Згідно з пп. 6.2.11. п. 6.2. Договору Страхувальник зобов`язаний зберігати та обслуговувати ТЗ відповідно до умов цього Договору, вимог виробника та дотримуватись умов експлуатації ТЗ. Таким чином, мало місце використання застрахованого ТЗ на момент ДТП з порушенням вимог Договору в частині сезонності експлуатації шин, що підпадає під виключення із страхових випадків, визначені умовами укладеного Договору. Твердження позивача про те, що під час події 31.05.2015 р. було розірване колесо автомобіля, яке замінили на запаску із зимовою резиною, не підтверджене жодним доказом. Згідно довідки ДАІ внаслідок ДТП застрахований автомобіль отримав такі пошкодження: деформовано переднє та заднє праві крила, передня та задня праві двері, розбито переднє вітрове скло, переднє та заднє скло дверей, пошкоджень коліс автомобіля не зафіксовано. Не відповідає дійсності також твердження позивача про те, що представник страховика, оглянувши автомобіль, вказав на необхідність заміни шин на однакові - зимові. Жодних вказівок щодо заміни шин на застрахованому ТЗ представник відповідача не надавав. У разі пошкодження внаслідок ДТП коліс автомобіля та їх заміни на момент огляду, Позивач був зобов`язаний надати Страховику пошкоджені деталі та частини для проведення обов`язкового огляду. Страхувальник не надав для огляду пошкоджені колеса автомобіля, більш того, не повідомляв про їх пошкодження внаслідок ДТП. Безпідставним є твердження Позивача про недійсність/нікчемність п. 3.1.13 Договору. Під час укладення Договору сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов страхування: права та обов`язки сторін, умови здійснення страхової виплати, причини відмови у страховій виплаті, відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору. Підписавши Договір, Позивач погодився з усіма його умовами. Недійсність Договору страхування не встановлена законом, тому немає підстав вважати правочин нікчемним. Також Позивачем не надано доказів недодержання в момент укладення Договору вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою ст. 203 ЦК України. Таким чином, підстави для визнання п. 3.1.13 Договору недійсним відсутні. Для отримання страхового відшкодування за Договором Страхувальник призначив Вигодонабувача - ПАТ «Укрсоцбанк», тому за умовами Договору першочергове право на отримання страхового відшкодування має ПАТ «Укрсоцбанк», право вимоги Позивач (Страхувальник) може мати лише на підставі уповноваження його належним чином Вигодонабувачем. Якщо ж Вигодонабувач не наділив Позивача такими повноваженнями, то останній не має права на одержання страхової виплати і на цій підставі є неналежним позивачем у позові про її стягнення. Даної позиції дотримується Верховний Суд України, що підтверджується «Судовою практикою розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування», опублікованою у Віснику Верховного Суду України № 8, 2011. Позивачем також не надано доказів того, що до неї перейшло право вимоги у зв`язку із погашенням кредитних зобов`язань перед банком. Навпаки, до позову додано копію листа ПАТ «Укрсоцбанк» вих. № 50/1-26/96-4409 від 14.03.2016 р., згідно якого заборгованість Позивача за кредитним договором становить 101 608,94 грн. Враховуючи викладене, за випадком ДТП 31.05.2015 р. право вимоги належить виключно вигодонабувачу - ПАТ «Укрсоцбанк». В силу ст. З Закону України «Про страхування» замінити вигодонабувача можна лише до настання страхового випадку. Таким чином, ОСОБА_1 є неналежним позивачем у даній справі. Жодним чином не обґрунтовані вимоги Позивача про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 280 000 грн., оскільки відповідно до п. 9.6. Договору Страховик здійснює страхове відшкодування в розмірі прямого збитку, але не більше страхової суми, вказаної в Договорі, з вирахуванням франшизи, зазначеної в п. 1.7. Договору. Страхова сума згідно п. 1.3. Договору складає 219 990 грн., франшиза по ризику ДТГІ встановлена в розмірі 549,98 грн. (п. 1.7. Договору). Відповідно до аварійного сертифікату, складеного аварійним комісаром ОСОБА_5 , вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля становить 25791,67 грн. Таким чином, в разі визнання заявленого випадку страховим, розмір страхового відшкодування становив би: 25791,67 грн. - 549,98 грн. (франшиза) = 25241,69 грн. Враховуючи викладене, вимоги Позивача про стягнення матеріальних збитків в сумі 280 000 грн., інфляційних в розмірі 94 528 грн. та 3% річних 23 934 грн. є безпідставними. Незаконними та необґрунтованими є також вимоги позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 300000 грн. Ані законом, ані нормами Договору не передбачено такого виду відповідальності Страховика, як відшкодування моральної шкоди. Більше того, згідно п. 3.5. Договору, Страховик в будь-якому випадку не відшкодовує непрямі та інші витрати, які можуть бути викликані страховим випадком (неустойка, штраф, пеня, упущена вигода, простій, банківське обслуговування, моральна шкода, витрати по кредитам, лізинговим платежам, витрати Страхувальника у зв`язку зі змінами курсу гривні по відношенню до інших валют). Враховуючи викладене, на думку представника відповідача, вимоги позивача є незаконними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Позивач в судове засідання не з`явилася, про час, місце та дату судового засідання повідомлена належним чином, причини неявки не повідомила.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час, місце та дату судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив, надав відзив на позовну заяву.

Неявка учасників справи, враховуючи приписи ст. 223 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, пояснив, що страхова компанія пропонувала страхову суму в розмірі 70000 грн., але вони відмовились, оскільки сума на ремонт автомобіля була значно більшою, документи про оплату витрат на ремонт автомобіля вони віддали аварійному комісару, але вони останнім були втрачені, на цьому автомобілі тримався весь їх бізнес, так як вони з дружиною займаються ремонтом та продажем кондиціонерів і на автомобілі здійснювали доставку. Крім того, його дружина є інвалідом 3-ї групи і автомобіль потрібен для її пересування по місту. Також страховою компанією було вибрано СТО, на якій ремонт автомобіля був здійснений по завищеним цінам і їм прийшлось брати кредит для оплати ремонту. Отже, не маючи можливості нормально користуватись автомобілем сплачували страхові внески та оплачували кредит. Всі ці події, відсутність автомобіля, необхідність позичати кошти на ремонт автомобіля, сплата кредиту та страхових внесків під час того, як вони не могли користуватися автомобілем, хвилювання через неправомірну відмову страхової компанії у виплаті страхового відшкодування спричинили позивачу великі моральні страждання

Представник позивача ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, пояснив, що за кредитним договором від 20.06.2013 року позивач придбала автомобіль BUD S6, 31.05.2015 року автомобіль позивача потрапив в ДТП, що підтверджується постановою суду, якою ОСОБА_3 визнано винним в ДТП. Позивач звернулась до ПАТ «СК Універсальна», однак листом від 27.07.2015 року їй було відмовлено в виплаті страхового відшкодування по двом причинам, а саме: на момент настання страхового випадку автомобіль рухався на застрахованому автомобілі по пересічній місцевості поза межами доріг загального користування та автомобіль був укомплектований зимовими шинами в літній період. З даними причинами відмови вони не погоджуються, оскільки ґрунтова дорога, по якій рухався автомобіль не є пересічною місцевістю, а автомобільною дорогою загального користування з ґрунтовою конструкцією, з щебеневим покриттям. Також з фото, зробленого під час ДТП, вбачається, що автомобіль обладнано демісезонними шинами, а вже під час огляду 03.06.2015 року був обладнаний зимовими шинами. Посилання відповідача на те, що вигодонабувачем є ПАТ «Укрсоцбанк» спростовується тим, якщо банк не заявив вимоги про страхову виплату, то право на дану виплату має той, хто поніс реальні витрати, а саме позивач. Сума відшкодування - це сума вартості автомобіля, оскільки позивач понесла великі затрати на ремонт автомобіля і вона продовжувала сплачувати страхові внески, ці витрати стали непомірними і їй прийшлось продати автомобіль через неправомірну відмову страхової компанії.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що в травні 2015 року його батько ОСОБА_3 відвіз його з друзями в с. Ялинівка на ставок та близько обіду поїхав додому, через 30 хвилин батько зателефонував і повідомив, що потрапив в ДТП, його автомобіль перевернувся. Свідок з друзями поїхав до місця ДТП та побачив, що машина перевернута, колесо розрізане, дорога місцями ґрунтова та пісочна, з дорожнім покриттям. На місці викликали поліції та аварійного комісара, але останній не приїхав, а телефоном повідомив, щоб вони сфотографували автомобіль, оформлювали факт ДТП, а наступного дня привезли документи до страхової компанії. До ДТП на автомобілі була літня резина, а після ДТП свідок привіз два скати всесезонної резини., після чого пішов з місця ДТП, при заміні пошкодженого колеса він не був присутній. Наступного дня свідок разом з ОСОБА_3 був присутній при огляді автомобіля аварійним комісаром, на автомобілі з правої сторони стояла всесезонна резина, а з лівої - літня. Представник страхової страховий ввів їх в оману, запропонувавши для огляду замінити всю резину на однакову, тому були встановлені демісезонні шини. Через 2-3 дні після огляду автомобіль відвезли на СТО в м. Олександрії, яку порадив їм представник страхової компанії, ремонт автомобіля тривав більше місяця, батьки повністю оплатили ремонт, для чого брали кредит, весь цей час батьки також сплачували кредит за автомобіль та страхові внески, свідок також брав кредит на ремонт в сумі 50000 грн. Але після ремонту батьки вимушені були продати автомобіль для погашення кредиту, однак отриманих коштів не вистачило для повного погашення кредиту за автомобіль, страхових внесків та кредитів на ремонт. автомобіль не випало лобове скло і їм знову прийшлось ставити автомобіль на ремонт. Після ремонту автомобіль були вимушені продати, щоб погасити кредит за нього. Суми, яку отримали за продаж автомобіля не вистачило повністю для погашення кредитів взятих на ремонт автомобіля та страхових внесків.

Заслухавши пояснення представників позивача, свідка, дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступне.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник – особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки – особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка її завдала, а іншою особою, – якщо законом передбачено такий обов`язок.

Відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону № 1961-IV).

Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого (статті 9, 22–31, 35, 36 Закону № 1961-IV).

Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому шкоди внаслідок ДТП особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов`язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі відповідає обов`язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника (у договірному зобов`язанні ним є страховик).

Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов`язань – деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки (стаття 29 Закону № 1961-IV)

Згідно зі статтею 34 Закону № 1961-IV страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про ДТП страховик зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Якщо представник страховика не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Судом встановлено, що 20 червня 2013 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №425AI10130620001, з урахуванням договору №1 про внесення змін, за умовами якого банк надав позичальнику 158391,00 грн. зі сплатою 16,3 % за користування кредитом, а позичальник зобов`язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути банку кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісійну винагороду та інші платежі в порядку, на умовах та у строки, що встановлені цим договором.

18 червня 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ «СК «Універсальна» було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №3137/245/002258. Згідно умов Договору страхування було застраховано транспортний засіб BYD S6, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , згідно п. 1.3. Договору страхування страхова сума становить 219990,00 грн.

Страховими ризиками згідно умов Договору страхування є: "ДТП", "Стихійне лихо", «Вибух, Пожежа»", Попадання предметів", «Протиправні дії третіх осіб» та "Протиправне позбавлення ТЗ".

Згідно п. 9.8. Договору, страхове відшкодування здійснюється Страховиком згідно письмового погодження від Банку, у спосіб, зазначений у такому погодженні.

Відповідно до п. 14.9. Договору, якщо ТЗ виступає предметом застави. Банк має право на отримання страхового відшкодування в межах непогашених Страхувальником перед Банком зобов`язань за кредитним договором, укладеним між Страхувальником та Банком.

31.05.2015 року близько 19 год. 30 хв. по вулиці Польовій в с.Ялинівка Олександрійського району сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «BUD», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 ..

Постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13.08.2015 року по справі №398/2911/15 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Власником даного транспортного засобу є ОСОБА_1 .

03 червня 2015 року ОСОБА_1 звернулась до ПАТ «СК «Універсальна» із заявою про настання 31 травня 2015 року страхової події.

03 червня 2015 року аварійним комісаром ОСОБА_5 проведено огляд пошкодженого застрахованого транспортного засобу та складено протокол огляду транспортного засобу від 03.06.2015 р.

Згідно протоколу огляду транспортного засобу від 03.06.2015 року під час огляду транспортного засобу BUD S6, реєстраційний номер НОМЕР_1 було виявлено, що на даному автомобілі встановлені зимові автошини колес, чим порушено сезонність експлуатації шин у разі настання ризику ДТП.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно п. 1.1 Правил дорожнього руху України ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ч.1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Позивач та відповідач в Договорі страхування визначили всі умови, за яких діє Договір страхування. Незалежно від того чи передбачено, чи не передбачено ПДР України заборона експлуатації автомобіля на шинах, що не відповідають сезону експлуатації, сторони у Договору страхування можуть передбачити дану вимогу та наслідки невиконання такої вимоги.

В розділі 3 Договору добровільного страхування наземного транспорту №3137/245/002258 від 18.06.2014р. передбачені такі умови: п. 3.1. Не визнаються страховими випадками і відповідно не підлягають страховому відшкодуванню збитки у разі вчинення Страхувальником, його представником, водієм, особою, допущенною до керування ТЗ або іншими особами за їх вказівкою перелічених нижче дій: 3.1.13. порушення сезонності експлуатації шин у разі настання ризику ДТП. При чому вимога щодо періоду використання зимових автошин встановлюється з 01 листопада по 15 березня, вимога щодо періоду використання літніх автошин встановлюється з 01 квітня по 15 жовтня. Це виключення не поширюється на випадок, коли застрахований ТЗ не перебував в русі під час ДТП.

Доводи представника позивача про те, що під час ДТП було розірвано колесо автомобіля і його замінили запасним – зимовим, а до цього автомобіль перебував на літніх шинах та зміна резини відбулася за вказівкою представника страхової компанії суд не бере до уваги оскільки пп. 6.2.11. п. 6.2. Договору, Страхувальник зобов`язаний зберігати та обслуговувати ТЗ відповідно до умов цього Договору, вимог виробника та дотримуватись умов експлуатації ТЗ та п. 7.1.4. Договору, Страхувальник зобов`язаний зберігати вигляд та стан пошкодженого ТЗ або його залишки до його огляду представником Страховика і не починати будь-яких ремонтних, відновлювальних робіт або робіт по утилізації залишків ТЗ без узгодження зі Страховиком, крім того оглядом транспортного засобу від 03.06.2015 року не встановлено пошкодження шин.

Згідно п. 2.1 договору про внесення змін №1 до договору відновлювальної кредитної лінії №425112497INSURANCE-1 від 20 червня 2013 року, кредит надається позичальнику на здійснення оплати страхових платежів за договором страхування, укладеним між позичальником та ПАТ «СК Універсальна», відповідно до умов якого кредитор виступає вигодонабувачем.

Відповідно до п. 14.9 Договору добровільного страхування наземного транспорту №3137/245/002258 від 18.06.2014р., якщо ТЗ виступає предметом застави, Банк має право на отримання страхового відшкодування в межах непогашених Страхувальником перед Банком зобов`язань за кредитним договором, укладеним між Страхувальником та Банком.

За приписами ч.2 ст. 985 ЦК України страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування. Отже, право вимоги позивач (потерпілий, страхувальник) може мати лише на підставі уповноваження його належним чином вигодонабувачем. Якщо ж вигодонабувач не наділив позивача такими повноваженнями, то останній не має права на одержання страхової виплати. Отже, у позивача відсутне право на отримання страхової виплати.

Отже, судом встановлено, що страхова компанія під час вирішення питання про виплату страхового відшкодування у першу чергу керується Законом «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховиком виконані вимоги діючого законодавства, а саме, страховик направив свого представника для визначення аварійним комісаром розміру збитків, проведений огляд автомобіля та складений відповідний акт, за результатами якого аварійним комісаром визначено порушення п. 3.1.13 Договору добровільного страхування наземного транспорту №3137/245/002258 від 18.06.2014р., а отже, відсутні підстави для задоволення позову в частині стягнення страхового відшкодування, завданого пошкодження транспортного засобу в сумі 280 000 грн., інфляційні втрат в сумі 94 528,00 грн, 3% річних в сумі 23 934,00 грн.

Щодо відшкодування на користь позивача ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 300000 грн., суд зазначає наступне.

За змістом Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (статті 9, 2231, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Суб`єктивне матеріальне цивільне право і право на позов відносяться до різних видів матеріального права: перше регулятивне, друге - охоронне. Змістом права на позов є правомочність, що включає одну або декілька передбачених законом можливостей для припинення порушення, відновлення права або захисту права іншими способами, які можуть реалізовуватись тільки за допомогою звернення до суду. Отже, право особи на звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного права виникає з моменту, коли право цієї особи порушене (особа довідалася про порушення свого права), тобто з моменту відмови страховика у виплаті страхового відшкодування. Проте позивач до відповідача про виплату страхового відшкодування за спричинену моральну шкоду не зверталася. Позивач також обґрунтовує понесені моральні страждання неправомірними діями відповідача, які полягають у незаконній відмові у виплаті страхового відшкодування. Оскільки судом не встановлено порушень діючого законодавства відповідачем при відмові у виплаті страхового відшкодування, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд–

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 9, код ЄДРПОУ 20113829) про відшкодування матеріальних збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 3% річних, інфляційних збитків та моральної шкоди - відмовити

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 01 листопада 2019 року.

Учасники справи:

ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_6 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

ПрАТ «СК «Універсальна», місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 9, код ЄДРПОУ 20113829.

Суддя Коліуш Г.В.