Рішення № 85346080, 17.10.2019, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/16499/16-а

Провадження № 2-а/344/55/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2019 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Кріцак Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ТОВ “Станіславська теплоенергетична компанія” до постійно діючої Міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення споживачів від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання при виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання незаконними та скасування п. 5 рішення, оформленого протоколом Міжвідомчої комісії від 20.10.2016 року №05; стягнення витрат по оплаті судового збору,–

В С Т А Н О В И В:

ТОВ Станіславська теплоенергетична компанія” звернулось до суду з адміністративним позовом до постійно діючої Міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення споживачів від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачанняпри виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання незаконними та скасування п.5 рішення, оформленого протоколом Міжвідомчої комісії від 20.10.2016 року №5; стягнення витрат по оплаті судового збору. Позовні вимоги мотивує тим, що на засіданні Міжвідомчої комісії, яке відбулося 18.03.2015 року було прийняте рішення, що оформлене п.2 протоколу від 18.03.2015 року №02, щодо надання Міжвідомчою комісією дозволу на відключення від мереж централізованого опалення квартир ОСОБА_1 (по АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 (по АДРЕСА_2 ). Та згодом Міжвідомчою комісією 20.05.2016 року було прийнято рішення, що оформлене п. 5 протоколу від 20.05.2016 року №01 про надання дозволу голові Міжвідомчої комісії підписати акт про відключення квартири ОСОБА_1 (по АДРЕСА_1 ) від мереж централізованого опалення. Пунктом 5 протоколу від 20.10.2016 року№ 05 Міжвідомчою комісією було прийнято рішення про відмову у скасуванні рішень оформлених п. 2 протоколу від 18.03.2015 року №02 та п. 5 протоколу від 20.05.2016 року №01 через відсутність правових пістав скасовувати рішення Міжвідомчої комісії попереднього складу. З вищезазначеними рішеннями Міжвідомчої комісії позивач не погоджується з насту пних підстав. Так, пунктом 2 рішення Міжвідомчої комісії, яке оформлене протоколом від 18.03.2015 року № 02, було надано дозвіл на відключення квартир за адресою: АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 від централізованого опалення та постачання гарячої води. Позивач був створений у квітні місяці 2012 року з метою експлуатації котельні, що знаходиться на АДРЕСА_3 , та прилеглих до неї теплових мереж. Із отриманням від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг ліцензій з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, позивач має право провадити господарську діяльність у сфері теплопостачання, зокрема, виробляти теплову енергію, транспортувати вироблену теплову енергію магістральними тепловими мережами та постачати її різним категоріям споживачів.

Вищевказану котельню до створення позивача (до 05 квітня 2012 року) експлуатувала інша теплопостачальна організація м. Івано-Франківська - ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго». Із початком діяльності позивача на базі котельні, що знаходиться на АДРЕСА_3 , від ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» до позивача було передано базу споживачів, які обслуговуються від даної котельні,з окрема і споживачі по АДРЕСА_4 . 55. МП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» також були передані відомості щодо житлових приміщень, відключених в порядку, встановленому чинним законодавством. Так, відомості про відключення даних квартир від мереж централізованого опалення у позивача відсутні. Водночас, відносини з надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.

Згідно з п.25 Правил надання послуг з ЦО та ГВП, відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Згідно з положеннями п. 1.2 Порядку для реалізації права споживачів на відмову від отримання послуг з ЦО та ГВП орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади створює своїм рішенням постійно діючу Міжвідомчу комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж ЦО і ГВП, призначає голову та затверджує її склад, затверджує положення про її роботу, дане положення не повинно суперечити чинному законодавству. Порядок визначає процедуру відключення від мереж ЦО та ГВП житлового будинку при відмові споживачів від послуг ЦО та ГВП. Вищевказаним нормативно-правовим актом встановлено порядок, за яким відключення споживачів від мереж централізованого опалення можливе виключно за умови відключення будинку в цілому, а не його окремих квартир. Керуючись п. 2.7. Порядку повідомляють, що тільки затверджений у встановленому законодавством порядку акт про відключення від мереж централізованого опалення є підставою для припинення нарахувань за послугу з централізованого опалення. Так, згідно із чинним Порядком відключення від мереж ЦО І ГВП окремих приміщень житлового будинку, у тому числі квартир не передбачено. Така можливість існувала до внесення змін, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06.11.2007 року № 169, зареєстрованими у Мін`юсті 28.11.2007 року. Видача дозволів на відключення від мереж ЦО та ГВП окремих квартир створює проблеми з опаленням тих житлових приміщень, що не обладнані індивідуальним опаленням, оскільки, загальне теплове навантаження будівлі зменшується непропорційно відокремленій площі, тому обсяг теплової енергії, необхідний для опалення будинку, залишається практично незмінним, що в свою чергу, збільшує вартість послуги для мешканців, які користуються нею. При цьому, у першу чергу, страждають соціально незахищені та малозабезпечені верстви населення.

Оскільки будинки, які знаходяться по АДРЕСА_5 , який налічує 73 квартири АДРЕСА_6 із яких користуються послугами ЦО та по АДРЕСА_7 а, який АДРЕСА_8 70 АДРЕСА_9 , 51 із яких користуються послугами ЦО, а дії Відповідача, щодо надання дозволу на відключення окремих квартир від мереж ЦО і ГВП суперечать вимогам чинного законодавства та погіршують умови проживання у вищезазначених будинках та порушують права мешканців інших квартир, не обладнаних індивідуальним опаленням. Переобладнання системи опалення призводить до розбалансування внутрішньобудинкової системи опалення, яка відноситься до інженерної системи будинку, як цілісного майнового комплексу. Згідно з вимогами відповідних будівельних норм при проектуванні будинку, в якому передбачається централізоване теплопостачання, всі стояки та внутрішні розподільчі мережі опалення гідравлічно ув`язнені для забезпечення стабільної роботи внутрішньобудинкової системи загалом. Будь-яке втручання у внутрішньобудинкову систему шляхом зміни гідравлічного опору (від`єднання від системи централізованого опалення) погіршує роботу системи. У зв`язку із прийняттям вищезазначеного рішення Міжвідомчою комісією було свідомо порушено вимоги Порядку, що у свою чергу призвело до порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Пунктом 5 рішення Міжвідомчої комісії надано дозвіл голові Міжвідомчої комісії підписати Акт на відключання квартири ОСОБА_1 (по АДРЕСА_1 ), від мереж ЦО оформленого протоколом від 01.05.2016 року № 01. Даний протокол підписаний представником позивача, який входить до складу Комісії, із приміткою про незгоду з п. 5. Відповідно до вимог Порядку, по закінченню робіт з відключення будинку від мереж ЦО та ГВП складається акт про відключення будинку від мереж централізованого опалення та гарячого і водопостачання, що повинен бути підписаний уповноваженими представниками. Затвердження головою Міжвідомчої комісії Актів про відключення від ЦО окремих приміщень житлового будинку, у тому числі квартир наданих після внесення вищезазначених змін до Порядку відключення є грубим порушенням вимог чинного законодавства.

У зв`язку із прийняттям рішень, які суперечать вимогам чинного законодавства, Позивач звертався з листом від 29.09.2016 року до Міжвідомчої комісії з проханням скасувати п. 2 рішення, оформленого протоколом Міжвідомчої комісії від 18 березня 2015 року №02 та п. 5 рішення, оформленого протоколом Міжвідомчої комісії від 20 травня 2016 року №01.

Після чого, 20.10.2016 року відбулось засідання Міжвідомчої комісії на, якому розглядалось питання стосовно скасування п. 2 рішення, оформленого протоколом Міжвідомчої комісії від 18.03.2015 року № 02, щодо надання дозволів ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) на відключення від мереж ЦО окремих квартир, та п. 5 рішення, оформленого протоколом Міжвідомчої комісії від 20.05.2016 року №01 щодо надання дозволу голові Міжвідомчої комісії підписати Акт про відключення квартири від мережі ЦО по АДРЕСА_1 . За наслідками засідання Міжвідомчої комісії, було прийнято рішення, оформлене протоколом від 20.10.2016 року № 05 та відмовлено ТОВ «СТЕК» у скасуванні п.2 та п.5 вищезазначених рішень через відсутність правових підстав у Міжвідомчої комісії даного складу скасовувати рішення Міжвідомчої комісії попереднього складу. Не погоджуючись із рішенням Міжвідомчої комісії просив визнати його незаконним та скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві, просив позов задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача постійно діючої Міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення споживачів від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачанняпри виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради в судовому засіданні проти позову заперечила, вважає позов безпідставним та необгрунтованим. Просила відмовити в повному обсязі.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , адвокат Брайляк І.О. в судовому засіданні проти позову заперечили, вважають позов безпідставним та необгрунтованим. Просили відмовити в повному обсязі.

Третя особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з”явились з не відомих суду причин, хоча належним чином були повідомлені про день та час слухання справи.

Беручи до уваги пояснення учасників процесу, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права,суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно достатті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно частини 2 статті 2 КАС України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

31.01.2019 року ухвалою Івано-Франківського міського суду про залишення адміністративного позову ТОВ Станіславська теплоенергетична компанія” до постійно діючої Міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення споживачів від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачанняпри виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання незаконними та скасування: п.2 рішення, оформленого протоколом Міжвідомчої комісії від 18.03.2015 року №02; п.5 рішення, оформленого протоколом Міжвідомчої комісії від 20.05.2016 року №01; п.5 рішення, оформленого протоколом Міжвідомчої комісії від 20.10.2016 року №5; стягнення витрат по оплаті судового збору в частині позовних вимог про визнання незаконними та скасування: п.2 рішення, оформленого протоколом Міжвідомчої комісії від 18.03.2015 року №02; п.5 рішення, оформленого протоколом Міжвідомчої комісії від 20.05.2016 року №01 — залишено без розгляду, з підстав пропущення позивачем шестимісячного строку звернення до суду(а.с.153,154). Дана ухвала представником позивача не оскаржувалась та набрала законної сили.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Ст. 143 Конституції України передбачено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування, зокрема, затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Частиною 1 ст. 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно ч. 2 ст. 4 Європейської хартії місцевого самоврядування органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене зі сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу.

Відповідно до ч.1 ст. 52 ЗУ “Про місцеве самоврядування в Україні” виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, відповідно до п.2 рішення оформленого протоколом Міжвідомчої комісії виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 18.03.2015 року №02 надано дозвіл на відключення квартир від мереж централізованого опалення, так як з інформації ТзОВ “Станіславська теплоенергетична компанія” вони залишилися одні на стояку підключеними до мереж теплопостачання: ОСОБА_4 Вул. АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 АДРЕСА_2 . Даний протокол був підписаний представником позивача ОСОБА_5 , який не заперечував, щодо надання дозволу на відключення квартир від мереж централізованого опалення(а.с.20,21).

Згідно до п.5 рішення, оформленого протоколом Міжвідомчої комісії виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 20.05.2016 року №01, яким надано дозвіл голові Міжвідомчої комісії підписати Акт на відключення квартири від мереж централізованого опалення на АДРЕСА_1 . У даному протоколі представник позивача ОСОБА_5 , зазначив свою не згоду з п.5 даного протоколу(а.с.18,19).

Віповідно до акту про відключення квартири (не житлового приміщення, секції, під”їзду, будинку)від внутрішньобудинкових мереж центрального опалення) від 10.08.2015 року в АДРЕСА_1 власником якої є ОСОБА_1 проведено відключення шляхом видимого розриву зварювання приєднань радіаторів(конвекторів)(а.с.25).

Не погодившись із рішенням Міжвідомчої комісії виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 20.05.2016 року №01 ТОВ “Станіславська теплоенергетична компанія” звернулось з відповідним листом до Міжвідомчої комісії виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про скасування п.2 протоколу №2 від 18.03.2015 року та п.5 протоколу №1 від 20.05.2016 року Міжвідомчої комісії (про надання дозволів на відключення від мереж централізованого опалення окремих квартир).

Та згідно до п.5 рішення, оформленого протоколом Міжвідомчої комісії виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 20.10.2016 року №5, надано дозвіл голові Міжвідомчої комісії підписати Акт на відключення квартири від мереж централізованого опалення на АДРЕСА_1 . У даному протоколі представник позивача ОСОБА_5 , зазначив свою не згоду з п.5 даного протоколу(а.с.18,19).

Представник позивача на підтвердження позовних вимог посилається на рішення Апеляційного суду від 01.06.2016 року, яким рішення Богородчанського районного суду від 06.04.2016 року скасовано та ухвалено нове, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ “Станіславська теплоенергетична компанія” заборгованість за послуги централізованого опалення в розмірі 4 052 грн.81 коп. та 1 378 грн. витрат по оплаті судового збору(а.с.94-97). Підставою скасування було те, що акт про відключення квартири від внутрішньобудинкових мереж центрального опалення від 10.08.2015 року, який затверджено рішенням комісії від 20.08.2016 року та підписано головою комісії без підпису представника виконавця послуг з ЦО не був чинний до часу його затвердження. Даним рішенням не встановлено факту чи належним чином було проведено відключення квартир третіх осіб від централізованого теплопостачання, а тому суд вважає даний доказ неналежним та до уваги його не бере.

Таким чином, питання відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води в багатоповерхових житлових будинках регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 та Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, який затверджено наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 № 4, зареєстрованим у Мін`юсті України 09.12.2005 за № 1478/11758.

Згідно з пунктом 26 Правил, відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість цього передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування, відповідно до Закону України «Про теплопостачання», схемою теплопостачання населеного пункту. При цьому має бути забезпечена безперебійна робота інженерного обладнання будинку та вжиті заходи щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Зазначений вище Порядок визначає процедуру відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води. Для реалізації такого права споживачів, орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади створює своїм рішенням постійно діючу міжвідомчу комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води.

Порядком передбачено, зокрема, отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж централізованого опалення, розроблення відповідного проекту та його узгодження з усіма організаціями, які видали технічні умови.

Відключення приміщень від внутріщньобудинкових мереж виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з централізованого опалення та власника, наймача (орендаря) квартири або уповноваженої ними особи.

Після затвердження акта про відключення будинку від мереж централізованого опалення на черговому засіданні Комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.

Відповідно до законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про теплопостачання» здійснення контролю за належною організацією обслуговування населення підприємствами житлово-комунального господарства та дій їх посадових осіб, а також сприяння оптимальному розвитку систем теплопостачання на відповідній території належить до повноважень органів місцевого самоврядування.

Виходячи з вищевикладеного, суд, оцінивши докази, надані сторонами у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що в ході розгляду справи представником позивача не доведені ті обставини, на які посилається як на підстави позовних вимог, тому в задоволенні зазначеного адміністративного позову слід відмовити.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст.19, 41, 140, 143, 144 Конституції України, ст. 317 ЦК України, керуючись ст.ст. 2, 5, 19, 78, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні адміністративного позову ТОВ “Станіславська теплоенергетична компанія” до постійно діючої Міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення споживачів від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання при виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання незаконними та скасування п. 5 рішення, оформленого протоколом Міжвідомчої комісії від 20.10.2016 року №05; стягнення витрат по оплаті судового збору — відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 31.10.2019 року.

Суддя Пастернак І.А.