
ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 210/2418/19
Провадження № 2/210/1469/19
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
"22" жовтня 2019 р.
Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Сільченко В.Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Акціонерне товариство Комерційний банк “ПРИВАТБАНК” (далі – АТ КБ «ПРИВАТБАНК»), звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № б/н від 05.05.2015 року, сума якої складає 9036,95 гривень та судові витрати у справі.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 05 травня 2015 року між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 укладено Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт, за умовами якої Банк надав їй кредит у розмірі 9036,95 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом; погашення заборгованості здійснюється починаючи з «1» по «25» число кожного місяця шляхом надання відповідачем Банку грошових коштів (щомісячного платежу) для погашення заборгованості за кредитом. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконала, у зв`язку з чим станом на 14.03.2019 року утворилася заборгованість в сумі 20698,02 грн., тому позивач звернувся до суду з цим позовом.
В судове засідання сторони не викликалися.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Клопотання учасників провадження до суду про розгляд справи з викликом сторін до судового засідання не надходило.
У відповідності до вимог ст. 280-281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлявся про перебування в провадженні суду даної справи на адресу поштову адресу за зареєстрованим місцем проживання, однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи з викликом сторін – не подав, крім того, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В силу ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як встановлено з письмових матеріалів справи, 01.07.2010 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є АТ КБ «ПРИВАТБАНК», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір б/н, відповідно до якого відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Кредитний договір укладено шляхом підписання відповідачем Анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, згідно зі змістом якої відповідач погодилася, що вказана Заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку становлять між сторонами договір про надання банківських послуг (а.с.5).
В подальшому, між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 15 травня 2015 року укладено Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт, за умовами якої Банк надав їй кредит у розмірі 9036,97 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом на строк 24 місяці, з 05.05.2015 р. по 31.05.2017 р.; погашення заборгованості здійснюється починаючи з «1» по «25» число кожного місяця шляхом надання відповідачем Банку грошових коштів (щомісячного платежу) для погашення заборгованості за кредитом (а. с. 6, п. 2.1).
Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана Генеральна угода разом з запропонованими АТ КБ «ПриватБанк» Умовами та правилами, тарифами складають між нею та банком кредитний договір, що підтверджується підписом відповідача на Генеральній Угоді (а.с.6 зворот).
При укладенні Договору сторони керувались ч.1 ст. 634 ЦК України. Згідно із цією статтею ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Сторони також погодили, що у разі порушення позичальником строку погашення заборгованості, вказаного у Генеральній угоді більш, ніж на 31 день за зобов`язаннями, строк яких не настав, строк повернення кредиту рахується на 32-й день з моменту виникнення порушення. Заборгованість за кредитом, починаючи з 32-го дня порушення, вважається простроченою і позичальник сплачує Банку штраф у розмірі 1437,37 грн. (п. 2.2).
ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором своєчасно та належним чином не виконувала, в результаті чого, станом на 14.03.2019 року, утворилась заборгованість, яка згідно з розрахунками позивача становить 20698,02 грн. та складається з: заборгованості за тілом кредиту – 7063,83 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом – 4144,94 грн., заборгованості за пенею та комісією – 9489,25 грн., штрафу (п.2.2 Генеральної угоди ) – 1437,37 грн. (а.с.4 зворот).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, щодо відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч.1 ст.1048 ЦК України ).
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику, грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем, у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом,пенею) є грошова сума або інше майно,які боржник повинен передати кредиторові уразі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка,що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) висловлено правову позицію про те, що проценти за кредитом нараховуються протягом строку кредитування; якщо строк кредитування закінчився або кредитор реалізував своє право на дострокове повернення кредиту, то з цього моменту припиняється нарахування процентів за кредитом і позичальник зобов`язаний сплатити неустойку та суми, передбачені статтею 625 ЦК України; перебіг позовної давності починається по кожному окремому платежу з моменту прострочення його оплати; неустойка нараховується з наступного дня після настання терміну внесення чергового платежу, якщо такий платіж не було здійснено (аналогічно розраховується й позовна давність зі сплати неустойки по кожному платежу, але у межах спеціального строку давності - 1 рік); сплив позовної давності зі сплати основної суми заборгованості (тіла, процентів) є підставою для застосування строку давності і до додаткових вимог (штраф, пеня).
Також, вказано про те, що за наявності судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник не виконав (виконав не у повному обсязі), відсутня підстава для нарахування процентів за кредитним договором, оскільки строк дії договору змінений кредитором, що засвідчено у судовому рішенні, а права та інтереси кредитодавця в цих правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Відповідач не подала до суду заяви про застосування строку позовної давності у спірних правовідносинах.
Отже, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання.
Частиною 1 статті 651 ЦК України визначено - зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, у разі порушення позичальником своїх зобов`язань, сторони, керуючись нормами цивільного законодавства України, домовилися про зміну строків та порядку повернення кредиту, які обумовлені в п. 2.1. угоди, на менший строк, який за п. 2.2. угоди становить 32 день з моменту виникнення порушення.
Як вбачається з розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за договором, останній місячний платіж нею внесено 24 червня 2016 року (сплачено не в повному обсязі – момент виникнення порушення). Наступний черговий платіж вона повинна була сплатити до 25 липня 2015 року, тому згідно з п. 2.2 погоджених сторонами умов Генеральної Угоди, строк повернення кредиту це 32-й день з моменту виникнення порушення (з 25 червня 2016 року) тобто 27 липня 2016 року (день повернення кредиту та виконання зобов`язання в цілому).
Відповідно до розрахунку заборгованості, який відповідачем не оспорено і не спростовано, заборгованість по кредиту становить 7063,83 грн. (а.с.4).
Враховуючи, що строком повернення кредиту, відповідно до умов Генеральної угоди, є 32-й день, тобто 27 липня 2016 року, плата за користування кредитом - відсотки після 27 липня 2016 року не нараховуються.
Тому, позов у частині стягнення відсотків за користування кредитом підлягають задоволенню частково, у розмірі 870,86 грн. (по 27.07.2016 року), також підлягають задоволенню вимоги про стягнення штрафу, розмір якого – 1437,37 грн., сторони погодили у Генеральній угоді.
Разом з тим, позов в частині стягнення пені і комісії, задоволенню не підлягає.
Відповідно до пункту 2.8 Генеральної угоди, у разі порушення позичальником зобов`язань з погашення кредиту, позичальник сплачує банку пеню, розмір якої вказаний в Умовах та правилах за кожен день прострочення.
Таким чином, умовами укладеної між сторонами генеральної угоди чітко визначено розмір та порядок нарахування відсотків за користування кредитом та штрафу за порушення строків погашення кредиту, проте сторони не погодили у Генеральній угоді відповідальність за невиконання зобов`язання у вигляді комісії та розмір пені.
Надані позивачем Умови і правила надання банківських послуг не містять підпису позичальника, тому не можна вважати, що вони погоджені з ОСОБА_1 , зокрема, в частині нарахування пені, комісії та їх розміру.
До того ж, Генеральна угода від 05 травня 2015 року про реструктуризацію боргу та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карток не свідчить про приєднання відповідача до Умов і правил надання банківських послуг залучених позивачем.
Згідно з розрахунком заборгованості відповідачем внесено грошові кошти на погашення заборгованості за Генеральною угодою 19.06.2015 року в сумі 460,00 грн., 14.07.2015 року – 453,00 грн., 21.08.2015 року – 455,00 грн., 24.09.2015 року - 453,00 грн., 21.10.2015 року – 453,00 грн., 21.12.2015 року – 455,00 грн., 25.01.2016 року – 400,00 грн., 21.03.2016 року – 500,00 грн., 22.04.2016 року – 453,00 грн., 24.06.2016 року – 400,00 грн. (усього 4482,00 грн.), які позивачем зараховано 1973,14 грн. у рахунок погашення заборгованості за кредитом, 965,45 – проценти за користування кредитом, 1543,41 грн. у рахунок погашення суми комісії та пені (а.с.3).
Тому, враховуючи, що сплачені відповідачкою грошові кошти в сумі 1543,41 грн., зараховано банком на погашення заборгованості за пенею та комісією, які не підлягали нарахуванню, суд вважає за необхідне зменшити розмір заборгованості за кредитом на сплачену відповідачем суму.
З урахуванням викладеного, суд стягує з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитом станом на 27 липня 2016 року - 7828,65 грн., яка складається з заборгованості кредитом – 5520,42 грн. (7063,83 – 1543,41= 5520,42), заборгованості по процентам за користування кредитом – 870,86 грн., штрафу – 1437,37 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб у місячному розмірі, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
З урахуванням того, що позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» підлягають частковому задоволенню, згідно з п.3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, за принципом пропорційного розподілу судових витрат до задоволених позовних вимог, на користь АТ КБ «ПриватБанк» з ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати, понесені на сплату судового збору при зверненні до суду 726,52 грн..
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст.4,5,13,77,121,141,265, 354 ЦПК України, ст. ст. 4, 5, 16, 536, 546, 549, 550, 551, 610, 1054 ЦК України, суд,
У Х В А Л И В:
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , зареєстрована АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк “ПРИВАТБАНК” (р/р НОМЕР_2 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570), заборгованість за кредитним договором № б/н від 05.05.2015 року в розмірі 7828,65 грн. (сім тисяч вісімсот двадцять вісім гривень шістдесят п`ять копійок).
В решті позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , зареєстрована АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк “ПРИВАТБАНК” (р/р НОМЕР_2 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570), судовий збір у розмірі 726,52 грн. (сімсот двадцять шість гривень п`ятдесят дві копійки).
Відповідачам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів в порядку, передбаченому статтею 354 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: В. Є. Сільченко
Судове рішення № 85344538, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 22.10.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 210/2418/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: