Рішення № 85341266, 22.10.2019, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 580/1181/19

Номер провадження 2/580/446/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2019 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого – судді Стеценка В. А.,

при секретарі – Радковській В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо–транспортної пригоди;

В С Т А Н О В И В:

Позивач 16.05.2019 року звернувся до суду з даним позовом до відповідача, мотивуючи свої вимоги тим, що вироком Лебединського районного суду від 12.08.2018 р. ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та стягнуто з відповідача на користь позивача кошти на відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 99 362 грн 21 коп. та моральної шкоди в розмірі 200 000 грн.

Після ухвалення вироку позивач продовжує лікування тілесних ушкоджень, завданих ОСОБА_2 внаслідок вчинення вказаного кримінального правопорушення. Йому призначена друга група інвалідності. Його здоров`я повністю не відновилося і він вимушений витрачати кошти для придбання ліків. Через втрачу працездатності та тривале лікування позивач ніде не працює, не має можливості вести нормальний спосіб життя, зазнає моральних страждань.

Тому позивач просив суд стягнути з відповідача на відшкодування матеріальної шкоди 39 979 грн. 82 коп. та моральної шкоди 300 000 грн. 00 коп.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, мотивуючи свої заперечення незадовільним матеріальним станом та відсутністю коштів.

В наданому суду відзиві він послався на те, що додаткові витрати позивача на лікування не підтверджені медичними призначеннями та фінансовими документами.

З паспортів карток (а.с. 4, 38-39), досліджених в судовому засіданні вбачається, що позивачем є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Лебедин Сумської області, мешканець АДРЕСА_1 , і/н НОМЕР_1 .

Відповідачем є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і/н НОМЕР_2 .

З товарних, фіскальних чеків та рахунків – фактури (а.с. 5-11, 50), досліджених у судовому засіданні, вбачається, протягом лютого – травня 2019 року позивачем за придбання медикаментів було сплачено 39 742 грн 46 коп., за електроенергію, продукти харчування та зубну пасту і щітку 238 грн. 40 коп., на добровільне пожертвування витрачено 5 000 грн. а всього 44 980 грн 86 коп.

Протягом серпня 2019 року позивачем за придбання медикаментів було сплачено 10 197 грн. 08 коп., на добровільне пожертвування витрачено 2 684 грн.

З виписок (а.с. 12, 51-53, 58), досліджених в судовому засіданні вбачається, що позивач у зв`язку з травмою отриманою в ДТП перебував на стаціонарному лікуванні в КУ «СМКЛ №1» з 08.02.2019 р. по 26.02.2019 р., з 16.04.2019 р. по 17.04.2019 р., з 22.04.2019 р. по 26.04.2019 р. та в «ЦМКЛ» СМР з 06.08.2019 р. по 12.08.2019 р.

З довідки (а.с. 13), дослідженої у судовому засіданні, вбачається, що позивачу 18.10.2018 року була встановлена друга група інвалідності за загальним захворюванням.

З вироку (а.с. 14-18), дослідженого у судовому засіданні, вбачається, що Лебединським районним судом відповідача було визнано винним у порушенні правил безпеки дорожнього руху, які спричинили зокрема заподіяння тяжкого тілесного ушкодження позивачу.

ОСОБА_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримав тілесні ушкодження у вигляді поєднаної травми, закритої черепно мізкової травми, струсу головного мозку, рани тім`яної ділянки, закритої травми грудної клітини, перелому 7-го ребра зліва, забою органів грудної та черевної порожнини, садна тулубу, відкритого 2Б типу перелому лівої гомілки відламкого зі зміщенням, рваної рани нижньої третини лівого стегна великого розміру, розриву сідничного розміру на рівні нижньої третини лівого стегна та травматичного шоку», які кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження.

Суд вказаним вироком стягнув з відповідача на користь позивача на відшкодування матеріальної шкоди 99 362 грн 21 коп. та моральної шкоди 200 000 грн.

Вислухавши сторони та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований, між сторонами склалися цивільні правовідносини, позовні вимоги пов`язані з спорами, що виникають із відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди і підлягають до задоволення частково, так як в судовому засіданні було встановлено, що вироком Лебединського районного суду Сумської області від 21.08.2018 р. відповідача було визнано винним у тому, що не маючи права керувати транспортним засобом порушив правила безпеки дорожнього руху і керуючи автомобілем спричинив тяжке тілесне ушкодження позивачу.

Після ухвалення вироку позивач продовжує лікування тілесних ушкоджень, йому призначена друга група інвалідності. Його здоров`я повністю не відновилося і він вимушений витрачати кошти для придбання ліків. Через втрачу працездатності та тривале лікування позивач ніде не працює, у нього порушився нормальний спосіб життя, у зв`язку з чим він зазнає моральних страждань.

Тому 16.05.2019 року позивач звернувся до суду і просив стягнути з відповідача на відшкодування матеріальної шкоди 39 979 грн. 82 коп. та моральної шкоди 300 000 грн. 00 коп.

Вказані обставини були встановлені з пояснень учасників справи та матеріалів справи і не були оспорені в судовому засіданні.

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно із ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Ст. 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Згідно ч. 3 ст. 1187 ЦК України особа, яка неправомірно заолоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов`язана відшкодувати її на загальних підставах.

У п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року № 6, судам роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

У пунктах 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди» зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Суд бере до уваги, що згідно вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюються на засадах змагальності сторін і кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень та вважає, що в судовому засіданні позивачем було доведено, щовідповідач керуючи автомобілем порушив правила дорожнього руху і спричинив тяжке тілесне ушкодження позивачу, який після ухвалення вироку продовжує лікування тілесних ушкоджень, йому призначена друга група інвалідності. Його здоров`я повністю не відновилося і він вимушений витрачати кошти для придбання ліків. Через втрачу працездатності та тривале лікування позивач ніде не працює, у нього порушився нормальний спосіб життя, у зв`язку з чим він зазнає моральних страждань, оскільки вказані обставини стверджуються матеріалами справи (а.с. 5-18, 51-53).

При цьому суд не може взяти до уваги доводи відповідача в тій частині, що він має незадовільний матеріальний стан та у нього відсутні кошти на відшкодування завданих збитків, оскільки ці доводи не спростовують позовних вимог по суті справи.

В той же час, суд бере до уваги доводи відповідача в тій частині, що додаткові витрати позивача на лікування повинні підтверджуватись медичними призначеннями та фінансовими документами, а тому вважає необхідним стягнути на відшкодування матеріальної шкоди 39 742 грн 46 коп., оскільки позивачем надано в судове засідання виписки з історії хвороби, які підтверджують його стаціонарне лікування протягом лютого – квітня 2019 року і товарні та фіскальні чеки на придбання ліків і медичних препаратів в період лютого - травня 2019 року, тобто до звернення з позовом саме на вказану суму.

При цьому суд не може взяти до уваги документи, подані позивачем на підтвердження витрат, вчинених на оплату електроенергії, продуктів харчування, зубної пасту і щітки та на добровільні пожертвування, оскільки їх відшкодування не передбачено вимогами ст.ст. 1166-1167, 1187 ЦК України.

Крім того, суд не може взяти до уваги документи, подані позивачем на підтвердження витрат, вчинених на лікування протягом серпня 2019 року, так як згідно вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог цього Кодексу та в межах заявлених нею вимог, а в позовній заяві ОСОБА_1 від 16.05.2019 рокувимог про відшкодування витрат, вчинених в майбутньому до ОСОБА_2 не викладено.

Щодо відшкодування моральної шкоди враховуючи обставини справи, глибину душевних страждань та переживань потерпілого, а також вимоги розумності і справедливості, суд вважає за необхідне розмір моральної шкоди, заявлений в позові, зменшити, визначивши його в сумі 20 000 грн.

Тому суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги частково, стягнути на користь позивача на відшкодування завданих матеріальної шкоди 39 742 грн. 46 коп. та моральної шкоди 20 000 грн. 00 коп., а в задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Також суд вважає необхідним на підставі ст. 141 ЦПК України стягнути з відповідача судовий збір на користь держави.

На підставі вище наведеного, керуючись ст.ст. 2-5, 76-80, 141, 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 15, 22-23, 1166-1168, 1187 ЦК України;

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо–транспортної пригодизадовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , і/н НОМЕР_2 , проживаючого по АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , і/н НОМЕР_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 на відшкодування завданих матеріальної шкоди 39 742 грн. 46 коп. та моральної шкоди 20 000 грн. 00 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення виготовлено 31.10.2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Стеценко В. А.