Рішення № 8534011, 07.10.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"07" жовтня 2009 р. Справа № 20/160-09          

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Підприємства «Фастівський ринок»Київської регіональної спілки споживчої кооперації

до Фастівської міської ради Київської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Київська регіональна спілка споживчої кооперації

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Комунальне підприємство «Фастівський міський ринок»Фастівської міської ради

про визнання недійсними рішень Фастівської міської ради № 2-LV-V від 29.07.2009 р. та № 2- LVI-V від 08.09.2009 р.

секретар судового засідання (помічник судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача: Ситенок О.Д., довіреність від 29.07.2009 р.

від відповідача: Катишева Н.М., довіреність № 6-26-1744 від 25.08.2009 р.

від третьої особи 1: Ситенок О.Д., довіреність № 01-01 від 06.01.2009 р.          

від третьої особи 2: Коваль В.А., довіреність № 10 від 25.08.2009 р.          

Обставини справи:

Підприємство «Фастівський ринок»Київської регіональної спілки споживчої кооперації (далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Фастівської міської ради Київської області (далі - відповідач), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Київська регіональна спілка споживчої кооперації (далі –третя особа 1) про визнання недійсним рішення від 29.07.2009 р. № 2-LV-V «Про затвердження Статуту Комунального підприємства «Фастівський міський ринок»Фастівської міської ради».

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.08.2009 р. було порушено провадження у даній справі № 20/160-09.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що рішення сесії Фастівської міської ради від 29.07.2009 р. № 2-LV-V є незаконним, оскільки даним рішенням надано право постійного користування земельними ділянками загальним розміром 1,74 га у м. Фастів по вул. 25-го Жовтня, 9 та Галафєєва, 16 комунальному підприємству «Фастівський міський ринок»Фастівської міської ради, чим порушено право позивача на постійне землекористування даними земельними ділянками відповідно до Державного акту на право постійного землекористування, виданого на підставі рішення Фастівської міської ради від 17.12.1996 р. № 224/5. Крім того, позивача позбавлено права утримувати та сплачувати ринковий збір, що перешкоджає йому здійснювати господарську діяльність.

Як зазначає позивач, відповідно до ч. 2 ст. 149 Земельного кодексу України вилучення (викуп) земельних ділянок з метою передачі їх у власність або надання у користування громадянам, підприємствам, установам і організаціям провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішення Верховної Ради України, місцевих Рад народних депутатів, однак будь-якої згоди на вилучення земельних ділянок ні підприємство «Фастівський ринок»Київської регіонспоживспілки, ні Київська регіонспоживспілка не надавали, а відтак Фастівська міська рада не мала права передавати дані земельні ділянки у користування іншим особам.

Крім того, позивач наголошує на тому, що згідно змісту ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, в судовому порядку, що передбачено п. 2 ст. 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Також позивачем було подано суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони Фастівській міській раді Київської області, її виконавчим органам, посадовим і службовим особам, в тому числі створеному Комунальному підприємству «Фастівський ринок»Фастівської міської ради, іншим юридичним або фізичним особам приймати будь-які рішення або вчиняти будь-які дії щодо земельних ділянок в м. Фастові по вул.. 25-го Жовтня, 9 та по вул. Галафєєва, 14 загальною площею 1,74 га, у тому числі –оформляти технічну документацію на землю, утримувати та сплачувати ринковий збір, передавати в оренду, постійне землекористування, укладати щодо даної земельної ділянки договори купівлі-продажу. Заява була залишена судом без задоволення.

Відповідач проти позову заперечує, оскільки, на його думку, рішення сесії Фастівської міської ради від 29.07.2009 р. № 2-LV-V є законним та обґрунтованим.

Так, відповідач вказує на те, що підприємство «Фастівський ринок»Київської регіонспоживспілки є новоствореним підприємством, а тому не має відношення до Фастівського колгоспного ринку, тобто юридичної особи, на ім’я якої видано Державний акт на право постійного землекористування. Також відповідач зазначає, що позивач не є власником будівель та споруд, які розташовані за адресою: м. Фастів, вул. 25-го Жовтня, 9 та Галафєєва, 16, а тому взагалі не має жодного відношення до даних земельних ділянок.

Розгляд справи відкладався.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.09.2009 р. до участі у розгляді даної справи було залучено комунальне підприємство «Фастівський міський ринок»Фастівської міської ради у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (далі – третя особа 2).

У судовому засіданні 29.09.2009 р. позивач скористався правом, передбаченим ст. 22 ГПК України щодо зміни предмету позову, уточнив свої позовні вимоги та просить суд визнати недійсними рішення Фастівської міської ради № 2-LV-V від 29.07.2009 р. та № 2- LVI-V від 08.09.2009 р.

Третя особа 2 - комунальне підприємство «Фастівський міський ринок»Фастівської міської ради проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що рішення міської ради про затвердження Статуту КП «Фастівський міський ринок»відповідає приписам чинного законодавства, оскільки створення підприємств комунальної власності відповідної територіальної громади віднесено до повноважень сесій сільських, селищних, міських рад пунктом 33 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Крім того, третя особа 2 вважає, що вимоги позивача в частині визнання недійсним рішення відповідача щодо обов’язку утримувати та сплачувати ринковий збір до місцевого бюджету не підлягають розгляду господарським судом, оскільки є спором у справі адміністративної юрисдикції.

Представники позивача та третьої особи 1 в судових засіданнях позовні вимоги підтримували.

Представники відповідача та третьої особи 2 в судових засіданнях проти позову заперечували.

У судовому засіданні 07.10.2009 р. за згодою представників усіх учасників справи було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Рішенням сесії Фастівської міської ради від 29.07.2009 р. № 2-LV-V «Про затвердження Статуту Комунального підприємства «Фастівський міський ринок»Фастівської міської ради»було вирішено затвердити Статут Комунального підприємства «Фастівський міський ринок»Фастівської міської ради (п. 1 рішення); передати в постійне користування Комунальному підприємству «Фастівський міський ринок»Фастівської міської ради земельну ділянку за адресою м. Фастів, вул. 25-го Жовтня та вул. Галафєєва, за виключенням частини земельної ділянки, на якій розташовані споруди, які мають власника, зареєстрованого в передбаченому чинним законодавством порядку (п. 2 рішення); зобов’язати Комунальне підприємство «Фастівський міський ринок»Фастівської міської ради виготовити та затвердити технічну документацію на постійне землекористування (п. 3 рішення); покласти на Комунальне підприємство «Фастівський міський ринок»Фастівської міської ради обов’язок утримувати та сплачувати ринковий збір до місцевого бюджету, звільнивши від цього обов’язку підприємство «Фастівський ринок»Київської регіонспоживспілки (п. 4 рішення).

У подальшому відповідачем було прийнято рішення № 2-LVI-V від 08.09.2009 р. «Про внесення змін та доповнень до рішення міської ради від 29.07.2009 року № 2-LV-V «Про затвердження Статуту Комунального підприємства «Фастівський міський ринок»Фастівської міської ради»», яким вирішено внести наступні зміни до рішення міської ради від 29.07.2009 р. № 2-LV-V «Про затвердження Статуту Комунального підприємства «Фастівський міський ринок»Фастівської міської ради»: п. 2 рішення міської ради №2-LV-V від 29.07.2009 року виключити; п. 3 рішення міської ради №2-LV-V від 29.07.2009 року викласти в наступній редакції:- зобов’язати Комунальне підприємство «Фастівський міський ринок»Фастівської міської ради, після державної реєстрації, оформити документацію на землекористування в порядку, передбаченому чинним законодавством (п. 1 рішення); контроль за виконанням даного рішення покласти на комісію міської ради з питань регламенту, депутатської етики, законності і правопорядку, забезпечення діяльності депутатів та першого заступника міського голови Цюника В.С. (п. 2 рішення).

Як вбачається з матеріалів справи, згідно Статуту підприємство «Фастівський ринок»Київської регіональної спілки споживчої кооперації є власним підприємством Київської регіональної спілки споживчої кооперації.

Відповідно до Рішення Київської обласної Ради народних депутатів № 143 від 05.05.1987 р. у підпорядкування Київської облспоживспілки було передано обласну об'єднану дирекцію колгоспних ринків, у тому числі –і Фастівський колгоспний ринок.

У подальшому Фастівський колгоспний ринок було передано у тимчасове користування Фастівській районній спілці споживчих товариств.

У зв’язку з цим Фастівський колгоспний ринок звернувся до відповідача із заявою про перереєстрацію його у Фастівський міський ринок райспоживспілки. Зазначені обставини підтверджуються заявою Фастівського колгоспного ринку та довідкою Фастівської міської ради від 23.12.1997 р. № 6-33/1180.

Відповідно до постанови Правління Київської облспоживспілки № 151 від 18.09.1997 р. та акту приймання-передачі Фастівського ринку від 17.10.1997 р. Фастівський ринок було передано до Київського обласного об’єднання ринків Київської облспоживспілки.

Відповідно до розпорядження Фастівської міської ради від 26.01.1998 р. № 40 «Про перереєстрацію в зв’язку зі зміною назви Фастівського ринку Київської облспоживспілки» було вирішено перереєструвати «Фастівський міський ринок»в «Фастівський ринок Київської облспоживспілки».

Постановою Правління Київської облспоживспілки від 19.06.2003 р. № 7 п.7 «Про передачу власних підприємств»було постановлено передати Київській регіональній спілці споживчої кооперації право корпоративного управління Фастівським ринком Київської облспоживспілки з правом володіння, користування та розпорядження (п. 1 постанови) та зобов’язано керівників переданих підприємств внести необхідні зміни і доповнення у власні статути в зв’язку із зміною власника (п. 2 постанови).

На підставі даної постанови Київської облспоживспілки та постанови правління Київської регіонспоживспілки № 59 від 27.09.2005 р. було зареєстровано нову редакцію Статуту Фастівського ринку Київської облспоживспілки, внаслідок чого було змінено назву даного підприємства з «Фастівський ринок Київської облспоживспілки»на підприємство «Фастівський ринок»Київської регіональної спілки споживчої кооперації»та змінено власника даного підприємства з Київської облспоживспілки на Київську регіонспоживспілку.

Також судом встановлено ту обставину, що код ЄДРПОУ юридичної особи Фастівського ринку не змінювався, що свідчить про те, що дана юридична особа вносила зміни у реєстраційні дані на протязі свого існування виключно щодо власної назви та відомостей про засновника (власника).

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що Фастівський колгоспний ринок та підприємство «Фастівський ринок»Київської регіональної спілки споживчої кооперації є однією і тією ж юридичною особою, а відтак Державний акт на право постійного землекористування, реєстраційний №000041 від 26 березня 1997 року поширює свою дію на позивача.

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Центральної спілки споживчих товариств України про офіційне тлумачення положень п.1 ст.9, п.1 ст.10 Закону України «Про споживчу кооперацію», ч.4 ст. 37 Закону України «Про кооперацію»(справа про захист права власності організації споживчої кооперації) від 11.11.2004 р. № 16-рп/2004, безоплатна передача колгоспних ринків організаціям споживчої кооперації не суперечила чинному на той час законодавству, внаслідок чого ці ринки як цілісні майнові об'єкти перейшли у володіння і користування організацій споживчої кооперації, які відповідно до положень Закону України «Про власність»набули права власності на передане їм майно на підставі правовстановлюючих документів.

Фастівський ринок є цілісним майновим комплексом, що належить Київській регіонспоживспілці. Про дану обставину свідчить, зокрема, рішення господарського суду Київської області від 11.10.2004 р. у справі № 325/12-04.

Відповідно до ч.2 ст. 191 Цивільного кодексу України до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з приписами ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Водночас відповідно до ч. 2 ст. 149 Земельного кодексу України вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 34 ст. 26, п. 2 ст. 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду) вирішується на пленарному засіданні ради –сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Згідно зі ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, в судовому порядку, що передбачено згадуваним п. 2 ст. 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідно до абз. «а»ч. 1 ст. 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право самостійно господарювати на землі.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 95 Земельного кодексу України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відтак, надання земельної ділянки, яка перебуває у постійному землекористуванні позивача іншій юридичній особі позбавляє його права на самостійне господарювання на земельній ділянці.

Як встановлено згадуваною ст. 149 Земельного кодексу України, земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

У разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки, питання вирішується в судовому порядку (частина 10 статті 149 ЗК України).

Тобто законодавцем правомірність вилучення відповідним органом земельної ділянки, що перебуває у постійному користуванні, а відтак –і прийнятого у зв’язку з цим рішення, поставлена в залежність від наявності згоди землекористувача.

Як свідчать матеріали справи, вказаної згоди на вилучення наданих на підставі рішення Фастівської міської ради від 17.12.1996 р. № 224/5 земельних ділянок розміром 1,74 га по вул. 25-го Жовтня, 9 та вул. Галафєєва, 16 у м. Фастів Фастівською міською радою отримано не було.

Крім того, рішення Фастівської міської ради від 17.12.1996 р. № 224/5 є чинним і не скасованим.

Посилання відповідача на те, що позивач не має права на набуття земельних ділянок у постійне землекористування, оскільки не належить до числа осіб, визначених ч. 2 ст. 92 ЗК України, не приймається судом до уваги з огляду на наступне.

Позивачем право постійного землекористування було набуто у 1996 році та зареєстровано у 1997 році, а відтак на момент набуття даного права позивач належав до складу осіб, що можуть мати земельні ділянки у постійному користуванні.

Обов’язок щодо переоформлення права постійного землекористування на право власності або право оренди у відношенні землекористувачів, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але не можуть їх мати на даному праві був встановлений п. 6 Перехідних положень Земельного кодексу України.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 визнано неконституційним пункт 6 розділу Х «Перехідні положення»Земельного кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

Відтак позивач не мав відповідного обов’язку здійснити переоформлення права постійного землекористування на право власності або право оренди земельної ділянки.

Крім того, спонукання відповідачем третьої особи 2 оформити та зареєструвати за собою права на спірні земельні ділянки також призводить до порушення права позивача на самостійне господарювання на земельних ділянках у м. Фастів по вул. 25-го Жовтня, 9 та вул. Галафєєва, 16.

З приводу визнання недійсним рішення відповідача в частині визначення суб’єкта утримання та сплати ринкового збору суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України суб’єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідач у даній справі –Фастівська міська рада Київської області - при прийнятті нею рішення щодо покладення обов’язку утримувати та сплачувати ринковий збір до місцевого бюджету чи звільнення від цього обов’язку є суб’єктом владних повноважень у розумінні п. 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Виходячи з наведеного, вимога про визнання недійсним п. 4 рішення Фастівської міської ради Київської області від 29.07.2009 р. № 2-LV-V щодо ринкового збору не підлягає вирішенню в господарському суді, що є підставою для припинення провадження у справі згідно з приписами пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України.

З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підприємства «Фастівський ринок»Київської регіонспоживспілки про визнання недійсним рішення Фастівської міської ради від 29.07.2009 р. № 2-LV-V підлягають частковому задоволенню.

При цьому не підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання недійсним п. 1 рішення Фастівської міської ради від 29.07.2009 р. № 2-LV-V, яким вирішено затвердити Статут Комунального підприємства «Фастівський міський ринок»Фастівської міської ради, оскільки даним пунктом рішення не порушуються права та інтереси позивача, а створення органом місцевого самоврядування юридичних осіб віднесено статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»до повноважень пленарних засідань сесій відповідних рад.

Що ж до рішення Фастівської міської ради № 2-LVI-V від 08.09.2009 р. «Про внесення змін та доповнень до рішення міської ради від 29.07.2009 року № 2-LV-V «Про затвердження Статуту Комунального підприємства «Фастівський міський ринок»Фастівської міської ради», то дане рішення підлягає визнанню недійсним з огляду на таке.

Як вказано в рішенні Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009у справі № 1-9/2009за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»(справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), в Основному Законі України передбачено форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і вказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (частина перша статті 144). На основі цього положення Конституції України в Законі визначено, що у формі рішень рада приймає нормативні та інші акти (частина перша статті 59).

Проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України та іншими законами України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію (пункт 4 рішення).

При цьому у пункті 5 даного рішення Конституційний Суд України зазначає, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону).

Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин»між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

У зв’язку з наведеним Конституційний Суд України дійшов висновку, що ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги Підприємства «Фастівський ринок»Київської регіональної спілки споживчої кооперації підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Припинити провадження у справі в частині визнання недійсним пункту 4 рішення Фастівської міської ради Київської області від 29.07.2009 р. № 2-LV-V «Про затвердження Статуту Комунального підприємства «Фастівський міський ринок»Фастівської міської ради».

3.          Визнати недійсними пункти 2 та 3 рішення Фастівської міської ради Київської області від 29.07.2009 р. № 2-LV-V «Про затвердження Статуту Комунального підприємства «Фастівський міський ринок»Фастівської міської ради».

4.          У задоволенні позовних вимог про визнання недійсним пункту 1 рішення Фастівської міської ради від 29.07.2009 р. № 2-LV-V «Про затвердження Статуту Комунального підприємства «Фастівський міський ринок»Фастівської міської ради»відмовити.

5.          Визнати недійсним рішення Фастівської міської ради Київської області № 2-LVI-V від 08.09.2009 р. «Про внесення змін та доповнень до рішення міської ради від 29.07.2009 року № 2-LV-V «Про затвердження Статуту Комунального підприємства «Фастівський міський ринок»Фастівської міської ради».

6.          Стягнути з Фастівської міської ради Київської області (08500, Київська обл., м. Фастів, площа Соборна, 1, код 34446857) на користь підприємства «Фастівський ринок»Київської регіональної спілки споживчої кооперації (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. 25-го Жовтня, 9, код 01561195) 70 (сімдесят) грн. 83 коп. державного мита та 98 (дев’яносто вісім) грн. 33 коп. послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                             В.М. Бабкіна

Дата підписання рішення –07.10.2009 р.