Ухвала суду № 85339541, 31.10.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 31.10.2019

Справа № 320/4325/19

Провадження 1-кс/937/6036/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про обрання запобіжного заходу

31 жовтня 2019 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого — слідчого судді Іваненко О.В.,

за участю секретаря – Прозорової Т.О.,

розглянувши в кримінальному провадженні №12019080040001637 клопотання слідчого третього слідчого відділу СУ ТУ ДБР розташованого у місті Мелітополі Доценко С.М. про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Трудолюбівка Вільнянського району Запорізької області, українця, громадянина України, який проходить військову службу за контрактом у військовій частині А2176 на посаді командира гранатометного відділення 1-ї роти військової частини А2176, із середньою спеціальною освітою, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.121 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

за участю прокурора – Ромащенко М.О.,

за участю слідчого – Доценко С.М.,

за участю захисника підозрюваного – адвоката Кірнос Є.С.,

підозрюваного – ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання слідчого третього слідчого відділу СУ ТУ ДБР розташованого у місті Мелітополі Доценко С.М., за погодженням із прокурором військової прокуратури Запорізького гарнізону Південного регіону України Ромащенко М.О., про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання обґрунтовано тим, що 11 липня 2016 року, військовослужбовець за контрактом, ОСОБА_1 у відповідності до наказу № 200рс командира військової частини А2176, зарахований до списків особового складу військової частини А2176, у військовому званні «сержант», на посаду помічника начальника групи охорони 2-ї групи охорони та патрульно-постової служби 1-го взводу охорони патрульно-постової служби 3-ї роти військової частини А2176. Наказом командира військової частини А2176 від 30 липня 2018 № 35, призначений на посаду начальника групи охорони 2-ї групи охорони та патрульно-постової служби 3-го взводу охорони патрульно-постової служби 1-ї роти військової частини А2176.

Військова частина А2176 є військовою частиною прямого підпорядкування (структурним підрозділом) Східного територіального управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», правоохоронними органами є органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції. Тобто, на час вчинення злочину ОСОБА_1 був військовослужбовцем правоохоронного органу.

Відповідно до ст.ст. 3, 28 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорсткому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

Згідно ст. ст. 9-11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок.

Відповідно до ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України ОСОБА_1 , зобов`язаний додержуватися Конституції України та Законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Однак, 18 травня 2019 року ОСОБА_1 , в порушення зазначених норм Конституції України та Законів України вчинив умисний злочин проти життя та здоров`я особи за наступних обставин.

17 травня 2019 року близько 22 годин 00 хвилин ОСОБА_1 разом із своїми співслужбовцями сержантом ОСОБА_2 та солдатом ОСОБА_3 самовільно залишили місце несення військової служби в м. Маріуполь Донецької області та разом направились в м. Запоріжжя до місця проживання ОСОБА_1 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , на прохання ОСОБА_1 , у зв`язку з ревнощами останнього до його дружини ОСОБА_4

18 травня 2019 року, приблизно о 03 годині 00 хвилин, знаходячись в квартирі АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 одноособово наніс ОСОБА_5 , який знаходився на дивані, в положенні лежачі на спині, декілька ударів кулаками правої та лівої рук в область голови та декілька ударів в область тулуба. Після того, як ОСОБА_5 підвівся, ОСОБА_1 завдав удар кулаком правої руки в обличчя з лівого боку. Внаслідок цього ОСОБА_5 не втримавши рівновагу впав на підлогу.

Після цього, з метою уникнення подальшого отримання тілесних ушкоджень з боку ОСОБА_1 , ОСОБА_5 вибіг з квартири АДРЕСА_3 на АДРЕСА_4 , де АДРЕСА_5 АДРЕСА_6 ОСОБА_2 , групою осіб з ОСОБА_1 , діючи з єдиним спільним умислом, спрямованим на умисне заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , одноособово завдав останньому декілька ударів кулаком правої руки в область голови, внаслідок чого ОСОБА_5 , не втримавши рівновагу впав на асфальтну поверхню, після чого ОСОБА_2 правою та лівою ногами завдав ще декілька ударів в ділянку голови та тулубу ОСОБА_5 .

В результаті чого, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 , діючи умисно, групою осіб, нанесли в сукупності не менше семи ударів потерпілому ОСОБА_5 , заподіявши в сукупності останньому, згідно висновку судово-медичної експертизи № 458 від 15 червня 2019 року, наступні тілесні ушкодження: - перелом кісток основи черепа, що кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження за ознакою небезпеки для життя; - переломи верхньощелепної кістки праворуч та ліворуч з ранами та гематомами лівої та правої ділянок очних ямок, які кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості за ознаками тривалого розладу здоров`я; переломи 6-12 ребер ліворуч та 7-8 ребер праворуч, з накопиченням крові та повітря у м`які тканини шиї, грудної клітки, живота, ліву плевральну порожнину, які кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості за ознаками тривалого розладу здоров`я; - рана тім`яної ділянки ліворуч з масивною гематомою (підаповневратичною); рани слизової оболонки нижньої щелепи та порожнини рота; гематома лівої щічної ділянки; множинні садна обличчя та обох кистей, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, тобто тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, вчинене групою осіб.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 121 КК України – умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, вчинене групою осіб.

Зазначене кримінальне правопорушення внесено до ЄРДР 18.05.2019 за №12019080040001637.

Слідчий вважає, що на теперішній час у скоєнні кримінального правопорушення (злочину) обґрунтовано підозрюється: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець села Трудолюбівка, Вільнянського району, Запорізької області, українець, громадянин України, який проходить військову службу за контрактом у військовій частині А2176 на посаді командира гранатометного відділення 1-ї роти військової частини А2176, із середньою спеціальною освітою, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.

Так, 30 жовтня 2019 року вручено повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. ст. 121 КК України – умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, вчинене групою осіб.

Слідчий вважає, що вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині повністю підтверджується зібраними у провадженні доказами: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5 , в ході якого він підтвердив завдання йому тілесних ушкоджень ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_3 та ОСОБА_2 біля під`їзду №2 по АДРЕСА_6 м. Запоріжжі; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 , яка підтвердила факт завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_3 ; протоколом огляду місця події від 18 травня 2019 року, в ході якого в квартирі АДРЕСА_3 виявлено та вилучено білизну та подушки зі слідами речовини бурого кольору; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 , який підтвердив факт затримання ОСОБА_2 біля будинку №28 по вул. Європейська в м. Запоріжжі, а також наявності на його тілі та взутті слідів речовини бурого кольору; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , який підтвердив факт затримання ОСОБА_2 біля будинку №28 по вул. Європейська в м. Запоріжжі, а також наявності на його тілі та взутті слідів речовини бурого кольору; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 , в ході якого він підтвердив факт завдання 18 травня 2019 року ОСОБА_2 тілесних ушкоджень ОСОБА_5 біля будинку № 28 по вул. АДРЕСА_6 в м. Запоріжжі; висновком судово-медичної експертизи № 458 від 15.05.2019, згідно якого ОСОБА_5 завдані наступні тілесні ушкодження: перелом кісток основи черепа, що кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження за ознакою небезпеки для життя; переломи верхньощелепної кістки праворуч та ліворуч з ранами та гематомами лівої та правої ділянок очних ямок, які кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості за ознаками тривалого розладу здоров`я; переломи 6-12 ребер ліворуч та 7-8 ребер праворуч, з накопиченням крові та повітря у м`які тканини шиї, грудної клітки, живота, ліву плевральну порожнину, які кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості за ознаками тривалого розладу здоров`я; рана тім`яної ділянки ліворуч з масивною гематомою (підаповневратичною); рани слизової оболонки нижньої щелепи та порожнини рота; гематома лівої щічної ділянки; множинні садна обличчя та обох кистей, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження; іншими матеріалами провадження у їх сукупності.

Таким чином слідчий вважає, що підозрюваний ОСОБА_1 скоїв особливе тяжке кримінальне правопорушення (злочин), за яке Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років позбавлення волі.

Аналізуючи поведінку підозрюваного та матеріали кримінального провадження сторона обвинувачення приходить до наступних висновків:

1. ОСОБА_1 , усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення і наступного покарання у вигляді від 7 до 10 років реального позбавлення волі, а також з урахування того, що ОСОБА_1 може умисно ухилятися від явки в органи досудового слідства, слідчого судді або переховуватись від органів досудового розслідування, та суду, чим може перешкоджати встановленню істини по справі. Таким чином, наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, – переховування від органів досудового розслідування та суду.

2. Підозрюваний ОСОБА_1 перебуваючи на волі може незаконно впливати на потерпілого, свідків, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Вказана обставина свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п. 3-4 ч.1 ст.177 КПК України.

З урахуванням вищевикладеного стороною обвинувачення встановлено достатньо підстав вважати, що є необхідність в забезпеченні виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам незаконними засобами впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, а саме примушувати їх до дачі неправдивих показів, або зміни показів на його користь, що перешкодить встановленню істини під час досудового та судового слідства.

Таким чином, органом досудового слідства, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність обґрунтованих ризиків передбачених п.п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, експертів, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Слідчий вважає, що з урахуванням викладеного, з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження є найбільш доцільним застосувати запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту. Більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням підозрюваного ОСОБА_1 під домашнім арештом не зможе запобігти вищевказаним ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, у зв`язку з тим, що лише заборона підозрюваному залишати житло забезпечить запобігання спробам ОСОБА_1 перешкоджати досудовому розслідуванню, а також гарантувати виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків. У зв`язку з наведеним, з метою забезпечення об`єктивності, всебічності розслідування у найкоротший термін, є доцільним застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання особи під домашнім арештом в межах строку досудового розслідування строком на 19 діб.

У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання, посилаючись на наявність визначених ст. 177 КПК України ризиків.

В судовому засіданні адвокат підозрюваного Кірнос Є.С. просив обрати ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід, а саме особисту поруку, оскільки до матеріалів справи долучено клопотання заступника командира військової частини А2176 з морально-психологічного забезпечення підполковника Рибаченко С.В. про взяття ОСОБА_1 на особисті поруки.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні думку свого адвоката підтримав, просив обрати йому особисту поруку.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд вважає, що клопотання про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу не підлягає задоволенню, а саме щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слід відмовити та обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистої поруки.

Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Оцінюючи вагомість таких доказів суд враховує рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 p., в якому викладено позицію що «32. ... наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність таких фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин.» та рішення у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», згідно якого «…факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.», та суд вважає їх достатніми для підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину.

18.05.2019 року відомості про кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12019080040001637 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.121 КК України.

30.10.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.121 України.

Згідно п.1 Листа від 04.04.2013 № 511-550/0/4-13 ВСС УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», запобіжні заходи, затримання у кримінальному провадженні застосовуються тільки з метою та за наявності підстав, визначених ст. 177 КПК. Слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Згідно п.9 Листа Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК та не підлягає розширеному тлумаченню. Запобіжний захід застосовується з метою запобігання спробам підозрюваного, обвинуваченого (ризикам): 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-які з речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Урахування такої обставини для прийняття рішення передбачає встановлення правдоподібності та достовірності заявлених органом досудового розслідування фактичних обставин; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому ця особа підозрюється, обвинувачується.

Згідно п.10 Листа, у кожному випадку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення. У такий спосіб встановленню підлягає обґрунтованість підозри органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення підозрюваним, обвинуваченим. Слід звернути увагу слідчого судді, суду на те, що відповідно до положень ст. 198 КПК висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік (неповнолітня особа, особа похилого віку) та стан здоров`я (наявність тяжких хвороб, інвалідності, нездатність самостійно пересуватися) підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого у місці його постійного проживання, в тому числі наявність у нього родини й утриманців. Необхідно з`ясувати сімейний стан цієї особи, стан здоров`я членів його сім`ї, кількість та вік дітей, строк фактичного проживання у цій місцевості тощо; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого. При врахуванні цієї обставини слідчий суддя, суд зобов`язаний проаналізувати матеріали сторін кримінального провадження, об`єктивно оцінити надані характеристики підозрюваному, обвинуваченому з місця роботи, навчання, проживання; дані, що свідчать про перебування підозрюваного, обвинуваченого на обліку у наркологічному, психоневрологічному диспансері, тощо; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого. Слід встановити наявність належного цій особі нерухомого майна у місцевості проживання та інших місцевостях, транспортних засобів, грошових банківських вкладів, їх розмір (за наявності відомостей, наданих стороною захисту); 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Слідчому судді, суду слід мати на увазі, що перелік обставин, які слід враховувати при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, не є вичерпним та підлягає розширеному тлумаченню з огляду на фактичні обставини, встановлені у кримінальному провадженні.

Згідно п.12 Листа, суду слід зважати, що будь-які твердження чи заяви підозрюваного, обвинуваченого, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані для доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, або у будь-якому іншому правопорушенні (ч. 5 ст. 193 КПК).

Згідно ч.3 ст.176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Згідно ч.4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки відносно підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Так до матеріалів справи долучено клопотання заступника командира військової частини А2176 з морально-психологічного забезпечення підполковника Рибаченко С.В. про взяття підозрюваного ОСОБА_1 на особисті поруки. Обов`язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України роз`яснені та зрозумілі.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи його особу: раніше не притягався до кримінальної відповідальності; вік, стан здоров`я, сімейний стан; на даний час проходить військову службу за контрактом у військовій частині А2176 на посаді командира гранатометного відділення 1-ї роти військової частини А2176; за місцем служби характеризується позитивно; однак враховуючи ризик невиконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а також те, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення, а також з метою запобігання ухилення від кримінального покарання, слідчий суддя дійшов до висновку про застосування запобіжного заходу у виді особистої поруки та покладення на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків передбачених ст. 194 ч. 5 КПК України.

Відповідно до ч. 1,2, 6 ст.180 КПК України, особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Кількість поручителів визначає слідчий суддя, суд, який обирає запобіжний захід. Наявність одного поручителя може бути визнано достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру.

Відповідно до ч. 6 ст.180 КПК України, контроль за виконанням зобов`язань про особисту поруку здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду, - прокурор.

Обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Беручи до уваги вищевикладене, слідчим та прокурором не доведено необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, так як не надано вагомих доказі того, що у зв`язку з тим, що підозрюваний, враховуючи тяжкість вчиненого ним злочину, залишить місце свого проживання та служби, буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки підозрюваний зобов`язується самостійно з`являється за викликами слідчого та суду. Однак, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу підозрюваного, суд вважає за необхідне застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистої поруки заступника командира військової частини А2176, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Стефанова, буд. № 1, з морально-психологічного забезпечення підполковника ОСОБА_8 та покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого прокурора, або суду; не залишати місце проходження служби без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця проходження служби.

На підставі викладеного та керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання слідчого третього слідчого відділу СУ ТУ ДБР розташованого у місті Мелітополі Доценко С.М., за погодженням із прокурором військової прокуратури Запорізького гарнізону Південного регіону України Ромащенко М.О., про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 – відмовити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистої поруки заступника командира військової частини А2176, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Стефанова, буд. № 1, з морально-психологічного забезпечення підполковника ОСОБА_8 , строком на 19 (девятнадцять) діб, тобто до 18 листопада 2019 року, включно.

Строк застосування обов`язків обчислювати з 31 жовтня 2019 року.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого прокурора, або суду;

- не залишати місце проходження служби без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця проходження служби.

Контроль за виконанням особистої поруки покласти на процесуального прокурора у даному кримінальному провадженні.

Копію ухвали вручити учасникам процесу – до відома, та направити заступнику командира військової частини А2176 Рибаченко С.В. – для виконання.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя

Мелітопольського

міськрайонного суду О. В. Іваненко