Ухвала суду № 85337336, 25.10.2019, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/16257/19

Провадження №2/523/4995/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2019 р. м. Одеса

Суддя Суворовського районного суду міста Одеси Дяченко В.Г., розглянув позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про визнання права власності у порядку спадкування за законом

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності у порядку спадкування за законом, в якій позивач просить суд:

- встановити факт прийняття ОСОБА_3 спадщини у вигляді домоволодіння АДРЕСА_2 , після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на 1/2 частки домоволодіння АДРЕСА_2 Матеріальному АДРЕСА_3 , яке складається з житлового будинку літ. "А" загальною площею 69,8 кв.м., житловою площею 41,1 кв.м., сараїв літ. "М,Н,О", огородження № 2,3,5,6, розташованих на земельній ділянці площею 684 кв.м., в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка була спадкоємцем за законом після ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Зазначена позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а саме:

- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

- не дотримано вимоги ч. ч. 2 та 5 ст. 95 ЦПК України, якою встановлено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом;

- не сплачено в повному обсязі судовий збір на заявлену вимогу майного характеру та вимогу немайного характеру;

- у позовній заяві не визначено ціну позову;

- у позовній заяві не зазначено перелік додатків відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Додатково позивач у позовній заяві просить відстрочення суму судового збору до визначення ціни позову з урахуванням документів інвентаризаційної справи на домоволодіння.

Стаття 82 ЦПК України регламентує підстави звільнення від доказування.

Згідно ч.1 ст.136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відстрочка – це встановлення судом більш пізнього строку сплати судового збору, як це передбачено законом, а саме ч.4 ст. 177 ЦПК України.

Отже, єдиною підставою для вчинення судом дій, зазначених у статті 8 Закону України «Про судовий збір», є врахування ним майнового стану сторін. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також те, що вона підпадає під умови, визначені ч. 1 ст. 8 вищезазначеного Закону.

Таким чином, відстрочення сплати судового збору та звільнення від такої сплати є правом суду, а відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до суду, та підтвердження цих обставин належними та достатніми письмовими доказами.

Пунктом 27 Постанови Пленуму ВССУ № 10 від 10 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Оскільки позивачем не подано клопотання про відстрочення від сплати судового збору та не додано належних та допустимих письмових доказів матеріального стану, розмір річного доходу позивача за попередній календарний рік, за якими закон дозволяє відстрочити від сплати судового збору, та не зазначено конкретного нормативного обґрунтування, а також враховуючи те, що рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях, суддя прийшов до висновку, що позивачу слід відмовити щодо відстрочення від сплати судового збору.

Відповідно до ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Додані до позовної заяви копії документів не посвідчені належним чином відповідно до п.5.27 Національного стандарту УкраїниУніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. №55, відповідно до якого відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії (на копіях відсутній запис «Згідно з оригіналом», її ініціали та прізвище).

В порушення норм ч.4 ст. 177 ЦПК України, позивачем не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Позивачем заявлені вимоги про встановлення факту прийняття спадщини та визнання право власності на нерухоме майно в порядку спадкування. Ціна позову не визначена. Заявлені вимоги - майнова та немайнова.

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру, у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру, відповідно до вимог п. 3 ст.6 Закону.

В матеріалах справи знаходиться оригінал квитанції №183 про сплату судового збору в розмірі 768,40 гривень, яка судом зарахована за вимогу немайнового характеру.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

На день подання позову неможливо встановити точну ціну спірного майна, тому розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Відповідно ст.ст. 1, 2 Закону України «Про судовий збір» (далі Закон), судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Згідно Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання заяви не майнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви майнового характеру – для фізичних осіб 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Станом на 01.01.2019 р. розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1921 гривень.

Документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. Оригінал такої квитанції додається до всіх позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, інших судових документів, що направляються до судової інстанції.

З огляду на викладене, вважаю, що необхідно попередньо визначити розмір судового збору в розмірі 50% від 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме – 4802,50 грн., з наступним стягненням недоплаченого судового збору відповідно до ціни позову, яка буде встановлена судом при вирішенні справи.

Згідно частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. 175, 176, 185 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви до ОСОБА_2 про визнання права власності у порядку спадкування за законом.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності у порядку спадкування за законом - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя