Ухвала суду № 85335644, 26.10.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №1-кс/760/14862/19

Справа№760/29646/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2019 року слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва Оксюта Т.Г., за участю секретаря судових засідань Горупи В.В., прокурора Кулініча Д.Ю., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Солом`янського УП ГУНП у м. Києві Хоменка Є.М., погодженого з прокурором Київської місцевої прокуратури №9 Кулінічем Д.Ю., про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, -

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Конюшків Бродівського району, Львівської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.11.2016 року за № 12016100090013778,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Солом`янського УП ГУНП у м. Києві Хоменко Є.М., за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури №9 Кулінічем Д.Ю. звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання обґрунтоване тим, що 18.11.2016 приблизно о 13.00 годині ОСОБА_1 , знаходячись неподалік центрального залізничного вокзалу міста Києва, що по пл. Вокзальній, 1 в місті Києві, помітивши автомобіль марки ВАЗ-2105, червоного кольору, державний номер НОМЕР_1 , вартістю 21100 гривень, який належав ОСОБА_2 , вирішив незаконно ним заволодіти.

Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом ОСОБА_1 відчинив двері вищезазначеного автомобіля зі сторони водія та проник до салону автомобіля, після чого сів за кермо. В подальшому, ОСОБА_1 продовжуючи свої злочинні дії, направлені на незаконне заволодіння транспортним засобом, за допомогою ключів, які знаходились у замку запалювання, запустив двигун вказаного автомобіля. Після чого ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник на вищевказаному автомобілі, спричинивши ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 21100 гривень.

Цього ж дня приблизно о 12.50 годині ОСОБА_1 , знаходячись неподалік будинку № 1 по вул. Мечникова в місті Києві, був зупинений і працівниками поліції на вищезазначеному автомобілі, після чого доставлений до Солом`янського УП ГУ НП в місті Києві.

Таким чином ОСОБА_1 своїми умисними діями, які виразились у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 289 КК України.

19.11.2016 року ОСОБА_1 повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.

21.11.2016 року слідчим суддею Солом`янського районного суду міста Києва підозрюваному було обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, проте підозрюваний на зв`язок із правоохоронними органами не виходив, за місцем своєї реєстрації не знаходився. В результаті чого слідчим СВ Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві було винесено постанову про зупинення досудового розслідування та оголошення в розшук ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити з підстав викладених у ньому.

В судовому засіданні підозрюваний заперечував проти обрання міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просили обрати відносно нього запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Заслухавши прокурора, підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, прихожу до висновку, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Встановлено, що 18.11.2016 приблизно о 13.00 годині ОСОБА_1 , знаходячись неподалік центрального залізничного вокзалу міста Києва, що по пл. Вокзальній, 1 в місті Києві, помітивши автомобіль марки ВАЗ-2105, червоного кольору, державний номер НОМЕР_1 , вартістю 21100 гривень, який належав ОСОБА_2 , вирішив незаконно ним заволодіти.

Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом ОСОБА_1 відчинив двері вищезазначеного автомобіля зі сторони водія та проник до салону автомобіля, після чого сів за кермо. В подальшому, ОСОБА_1 продовжуючи свої злочинні дії, направлені на незаконне заволодіння транспортним засобом, за допомогою ключів, які знаходились у замку запалювання, запустив двигун вказаного автомобіля. Після чого ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник на вищевказаному автомобілі, спричинивши ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 21100 гривень.

Цього ж дня приблизно о 12.50 годині ОСОБА_1 , знаходячись неподалік будинку № 1 по вул. Мечникова в місті Києві, був зупинений і працівниками поліції на вищезазначеному автомобілі, після чого доставлений до Солом`янського УП ГУ НП в місті Києві.

Таким чином ОСОБА_1 своїми умисними діями, які виразились у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 289 КК України.

19.11.2016 року ОСОБА_1 повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.

21.11.2016 року слідчим суддею Солом`янського районного суду міста Києва підозрюваному було обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, проте підозрюваний на зв`язок із правоохоронними органами не виходив, за місцем своєї реєстрації не знаходився. В результаті чого слідчим СВ Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві було винесено постанову про зупинення досудового розслідування та оголошення в розшук ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам.

Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.

З положень ст. 183 КПК України випливає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу, зокрема він не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Як вбачається з матеріалів клопотання необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий обґрунтовує тим, що підозрюваний зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду. ОСОБА_1 перебував тривалий час у розшуку. Повідомлена підозра повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, а санкція статті кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 передбачає покарання, у тому числі у вигляді позбавлення волі на строк до п`яти років, тобто усвідомлюючи невідворотність покарання, яке пов`язане із позбавленням волі за вчинення вказаного кримінального правопорушення підозрюваний може переховуватися значний термін від правоохоронних органів та суду.

Також встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 немає постійного джерела доходу та міцних соціальних зв`язків, що унеможливить прибуття останнього до органу досудового розслідування та в подальшому суду.

На той факт, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто зникнути та перебувати тривалий час у розшуку вказує те, що він підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, та він тривалий час перебував у розшуку.

Частинами 3 та 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі при визначенні запобіжного заходу (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Отже, слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

За таких умов, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об`єктивно зв`язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.

Таким чином, обставини визначені п. п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам, слідчий суддя визнає обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами, у зв`язку з чим клопотання органу досудового розслідування підлягає задоволенню.

Доводи підозрюваного про можливість уникнення наявним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів слідчий суддя, враховуючи дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він перебував у розшуку, не працюючий, не маючий постійного джерела доходу, наявність повідомлення про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, не приймає до уваги. Крім того, доводи підозрюваного не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року, (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України), у зв`язку з чим, останні є надуманими та не відповідають конкретним обставинам справи на даному етапі її провадження.

Застосування до підозрюваного ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів призведуть до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органів досудового розслідування та впливати на розслідування кримінального провадження, перешкоджати провадженню іншим чином.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого ч. 1 п. 1 та п. 5 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 покладається необхідність запобігання спробам останнього переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_1 офіційно не працює, не має джерела доходу, може незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчиняючи на них тиск та схиляючи до надання ними показів на його користь, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя дійшов до висновку про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи, що злочин, у вчиненні якого він підозрюється не спричинив загибель людини, запобіжний захід у вигляді застави йому раніше не обирався, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_1 розмір завданої злочином шкоди, а також те, що він офіційно не працює, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватись від спілкування із свідками та потерпілими у кримінальному провадженні;

- пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;

- докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 193-194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Конюшків Бродівського району, Львівської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з 26 жовтня 2019 року.

Дата закінчення дії ухвали про обрання відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою - 24 грудня 2019 року.

Розмір застави визначити у межах 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 19210 грн. (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять гривень) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок:

Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030200; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UAUA18999980000031217205026001; код класифікації доходів бюджету: 22030200; призначення платежу: «застава за … (П.І.Б.), … (дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно з ухвалою …(назва суду)… від … (дата ухвали)… по справі №…, кримінальне провадження №….»..

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватись від спілкування із свідками та потерпілими у кримінальному провадженні;

- пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;

- докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом`янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом`янського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську місцеву прокуратуру №9.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя Оксюта Т.Г.