Рішення № 85335121, 16.07.2019, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 758/8832/18

пр. № 2/759/2395/19

16 липня 2019 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді - Журибеди О.М.,

при секретарі - Ковтун М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім», ОСОБА_2 , 3-я особа: ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування, штрафних санкцій та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім», ОСОБА_2 , 3-я особа: ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування, штрафних санкцій та моральної шкоди.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 11.12.2017p., сталося дорожньо-транспортна пригода на пр-ті Ак. Палладіа, 1 в м. Києві за участю автомобіля «Мазда», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Шкода», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 , що призвело до пошкодження транспортних засобів. Внаслідок зіткнення ТЗ позивача «Шкода», д.н.з. НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження. Постановою від 22.12.2017 р. Святошинського районного суду м. Києва по справі № 759/19168/17 відповідача ОСОБА_2 визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Вказана постанова набрали законної сили. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія ТЗ «Мазда», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням відповідача ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ «Київський страховий дім» згідно полісу АМ/0410471. Згідно звіту № 20/11 про визначення вартості відновлювального ремонту КТЗ, складеного 20.11.2018 р. ТОВ «Агентство експертної оцінки України», позивачу як власнику пошкодженого в результаті ДТП ТЗ «Шкода», д.н.з. НОМЕР_2 , завдано матеріального збитку в розмірі 22758,92 грн. Крім того, зазначила, що в звязку з порушенням строків виплати страхового відшкодування з ПрАТ «Київський страховий дім» на її користь підлягають стягненню штрафні санкції а саме пеня у розмірі 6621,28 грн. та інфляційні у розмірі 566,79 грн. Також, зазначила, що неправомірними діями відповідача ОСОБА_2 матеріальної шкоди позивачу у вигляді пошкодження її автомобіля позбавило можливості вести звичний образ життя, обмеження у вільному пересуванні за допомогою автомобіля, що порушило нормальні життєві зв`язки, хвилювання та моральні страждання з приводу того, що можуть бути наявні приховані пошкодження. Моральну шкоду оцінює в розмірі 2000,00 грн.

Позивач в судове засідання не з`явилась, повідомлялись належним чином про день, час та місце судового розгляду, подала до суду заяву якою просить задовольнити позов в повному обсязі та слухати справу у її відсутність. Крім того, не заперечує проти винесення по справі заочного рішення.

Відповідачі та третя особа в судове засідання не з`явились, повідомлялись належним чином про день, час та місце судового розгляду.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення частково позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Судом встановлено, що 11.12.2017 р., приблизно 20 год. 35 хв., відповідач ОСОБА_2 , рухаючись по проспекту Ак. Палладіна, у м. Києві та керуючи автомобілем марки «Мазда», д.н.з. НОМЕР_1 , що належить останньому, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення з автомобілем марки «Шкода», д.н.з. НОМЕР_2 , під керування ОСОБА_4 , що призвело до пошкоджень даних транспортних засобів. Внаслідок зіткнення ТЗ позивача «Шкода», д.н.з. НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження.

Постановою від 22.12.2017 р. Святошинського районного суду м. Києва по справі № 759/19168/17 відповідача ОСОБА_2 визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Вказана постанова набрали законної сили 03.01.2018 р. (а.с. 6).

Цивільно-правова відповідальність водія «Мазда», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням відповідача ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ «Київський страховий дім» згідно полісу АМ/0410471 на 100000,00 грн. за обов`язкової франшизи в 1000 грн.(а.с. 36).

Згідно звіту № 20/11 про визначення вартості відновлювального ремонту КТЗ, складеного 20.11.2018 р. ТОВ «Агентство експертної оцінки України», позивачу як власнику пошкодженого в результаті ДТП ТЗ «Шкода», д.н.з. НОМЕР_2 , завдано матеріального збитку в розмірі 22758,92 грн. (а.с. 37-52).

Відповідно до положень ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов`язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанова суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

22.01.2018 року ОСОБА_1 повідомила ПрАТ «Київський страховий дім» про страховий випадок (а.с.7).

Загальні підстави відшкодування шкоди визначені статтею 1166 ЦК України, згідно з частинами першою, другою якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з частиною першою статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1)шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2)за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3)за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Згідно зі ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані крім іншого з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Частиною першою статті 16 Закону України «Про страхування» передбачено, що договір страхування це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката) (ч. 1 ст. 990 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Статтею 22.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 12, п. 36.6 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи. Страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Відповідно до частин другої, п`ятої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Положеннями частини другої статті 1192 ЦК України визначено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проте, позивачу до цього часу страхове відшкодування не виплачене, будь-якого рішення за заявою позивача ПрАТ «Київський страховий дім» не прийняли.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач вправі вимагати від ПрАТ «Київський страховий дім» виплати страхового відшкодування в межах ліміту відповідальності за договором страхування, на підставі ст.ст. 979, 988, 1166, 1187 ЦК України у розмірі 22758,92 грн.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки правовідносини, які склались між сторонами на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту є грошовим зобов`язанням, ПрАТ «Київський страховий дім» повинно було здійснити страхову виплату в строк до 22.04.2018 року але було безпідставно відмовлено, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України інфляційні втрати у сумі 1547,60 грн. 73 коп., 3 % річних у сумі 566,79 грн. та пеню у розмірі 6621,28 грн. за час затримки розрахунку згідно виходячи з розрахунку позивача, який відповідачем не спростовано.

Згідно п. 36.6 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Судом встановлено, що полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/0410471, укладеним між ОСОБА_2 та ПрАТ «Київський страховий дім» передбачено франшизу у розмірі 1000,00 грн.

Крім того, відповідно до ст. 12 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

З огляду на викладене, суд вбачає підстави для задоволення позовної вимоги в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача суми встановленої франшизи в розмірі 1000,00 грн.

Що стосується вимог стосовно стягнення з відповідачів моральної шкоди, то суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до роз`яснень, наданих у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення). Зокрема враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, ступінь зниження престижу, ділової репутації.

Внаслідок ДТП, позивачу спричинені значні моральні страждання, які носять триваючий характер, а тому суд дійшов висновку, що позивач зазнав істотних негативних змін в особистому житті, переніс страждання пов`язані з пошкодження транспортного засобу.

Враховуючи ступінь спричиненої позивачу шкоди, внаслідок ДТП, суд, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості приходить до висновку про правомірність заявленої позивачем суми відшкодування в якості моральної шкоди, зокрема, у розмірі 2000,00 грн., яка підлягає стягненню з ПрАТ «Київський страховий дім».

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Питання перерозподілу судових витрат не порушувалось.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 15, 76, 81, 263, 265 ЦПК України, ст. 15, 16, 22, 1166, 1187 ЦК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім», ОСОБА_2 , 3-я особа: ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування, штрафних санкцій та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» ( код ЄДРПОУ 25201716, місцезнаходження: м. Київ, вул. Артема, 37-41) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІН НОМЕР_3 , прож: АДРЕСА_1 ) страхове відшкодування в розмірі 22758,92 грн., пеню в розмірі 6621,28 грн., 3 % річних в розмірі 566,79 грн., інфляційні в розмірі 1547,60 грн. та моральну шкоду в розмірі 2000,00 грн., а всього стягнути 33494 ( тридцять три тисячі чотириста дев`яносто чотири) грн. 59 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІН НОМЕР_4 , пролж: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІН НОМЕР_3 , прож: АДРЕСА_1 ) франшизу в розмірі 1000,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.М. Журибеда