Рішення № 8533502, 10.09.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"10" вересня 2009 р. Справа № 6/180-09

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                                      Маляренка А.В.

при секретарі                                                                                Поліщук О.Д.

розглянувши справу № 6/180-09

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «Акріс ЛТД», м. Київ

до Бориспільського районного бюро технічної інвентаризації, м. Бориспіль

про визнання права власності та зобов’язання вчинити дії

Представники сторін:

від позивача: Вінера П.В. (довіреність № б/н від 09.07.2009 року;

Манкевич М.В. (довіреність № 28 від 29.07.2009 року)

від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія «Акріс ЛТД»(далі-позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Бориспільського районного бюро технічної інвентаризації (далі –відповідач) про визнання права власності на нежитлові приміщення складу мінеральних добрив та насосної станції, що знаходяться за адресою Київська область, Бориспільський район, с. Гора, вул. Науки, 1.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що він є власником земельної ділянки розміром 1,015 гектара, на якій розташовані нежитлові приміщення складу мінеральних добрив та насосної станції, що підтверджено державним актом про право власності на земельну ділянку. Звернувшись до Бориспільського районного бюро технічної інвентаризації позивач отримав рішення про відмову в реєстрації права власності на об’єкт нерухомого майна на підставі п. 3.3. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.08.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 10.09.2009 року. Сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи ухвалою суду.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

У судове засідання 10.09.2009 року представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали господарського суду Київської області про порушення провадження у справі не виконав, відзив на позов не надав про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Суд вважає, що відповідач був повідомлений належним чином про час і місце судового засідання (у справі наявне поштове повідомлення про вручення), а тому на підставі ст.75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані представником позивача документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю Компанія «Акріс ЛТД»та Гірською сільською радою 24.07.2002 року було укладено договір купівлі - продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення (далі –договір) відповідно до якого позивач є власником не житлової земельної ділянки розміром 1,015 гектара, на якій розташовані нежитлові приміщення складу мінеральних добрив та насосної станції, що знаходяться за адресою Київська область, Бориспільський район, с. Гора, вул. Науки, 1.

З матеріалів справи вбачається, що 19.09.2008 року Управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі Позивачу видано державні акти на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 680810, серія ЯЖ № 680811 від 19.09.2008 року.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні; особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Частиною 2 статті 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія «Акріс ЛТД»у липні 2009 року звернулося до Бориспільського районного бюро технічної інвентаризації з приводу реєстрації права власності на належні йому не житлові приміщення, що знаходяться за адресою Бориспільський район, с. Гора, вул. Науки 1.

Бориспільським районним бюро технічної інвентаризації 10.07.2009 року було прийняте рішення про відмову в реєстрації права власності на об’єкт нерухомого майна на підставі п. 3.3. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно:

-          не проведено інвентаризаційних робіт або вони проведені не тим БТІ, яке здійснює реєстрацію прав на нерухоме майно;

-          Відчуження нерухомого майна відбулося без отримання витягу з Реєстру прав або строк його дії закінчився;

-          При укладенні угод між юридичними особами, які нотаріально не посвідчені, не надано право встановлюваний документ попереднього власника.

З доказів по справі вбачається, що купівля - продаж нежитлових приміщень відбулася шляхом укладення контрактів про купівлю-продаж № 001/2691 від 27.08.1991 року та № 040/0809 1993 року між Українською науково-дослідною станцією утилізації стічних вод (Продавець) та Компанією «Акріс ЛТД»(Позивач) відповідно до вимог норм діючого на той час законодавства.

Станом на 1991-1993 роки в Україні був чинним Цивільний кодекс Української РСР. Статгею 47 ЦК УРСР передбачено, що нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Статтею 227 ЦК УРСР було передбачено письмову форму угод державних, кооперативних, та інших громадських організацій між собою і з громадянами, за винятком угод, зазначених у статті 43 цього Кодексу, та окремих видів угод, для яких інше передбачено законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Позивачем згідно виставлених рахунків за платіжними дорученнями № 1 від 28.08.1991 року та № 20 від 31.05.1993 року було сплачено Продавцю в повному обсязі грошові кошти за придбані нежитлові приміщення, а саме на баланс Позивача Продавцем було передано:

за актом прийому - передачі від 27.08.1991р. - приміщення складу мінеральних добрив;

за актом передачі від 20.02.1993р. - трансформаторну підстанцію;

за актом прийому-передачі від 03.06.1993 року - насосну станцію.

Листом № 28 від 30.07.2009 року Державна установа «Центральна науково-дослідна лабораторія якості води та грунтів», як правонаступник «Української науково-дослідної станції утилізації стічних вод»- Продавець, підтверджує факт укладення угод купівлі-продажу вищезазначених нежитлових приміщень та їх передачі у власність Позивачу.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних права і охоронюваних законом інтересів.

Частиною 1 статті 147 Господарського кодексу України встановлено, що майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом.

Статтею 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним, власник не може бути позбавлений чи обмежений у здійсненні права власності, крім випадків, передбачених законом. Згідно із ст. 391 ЦК України власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 16 ЦК України визнання права власності на майно є одним із способів захисту права власності. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»від 1 липня 2004 року «1952-IV відповідна державна реєстрація - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припиненню речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Пунктом 1 частини 1 статті 4 вищезазначеного Закону обов'язковій державній реєстрації підлягають, зокрема, речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, юридичних осіб, а саме: право власності на нерухоме майно.

Відповідно до положень статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

На даний час порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно регламентується Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. № 7/5 (далі за текстом - Тимчасове положення).

Пунктом 1.3. Тимчасового положення встановлено, що державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Відповідно до пункту 1.4. Тимчасового положення державна реєстрація прав власності на нерухоме майно (далі - реєстрація прав) - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлюючих документів коштом особи, що звернулася до БТІ.

Нормою пункту 1.5. Тимчасового положення визначено, що обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном.

Положеннями пункту 1.6. Тимчасового положення встановлено, що реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти.

Відповідно до пункту 2.1. Тимчасового положення для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлюючі документи (додаток 1), їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням.

Відповідно до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна (Додаток 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення), правовстановлюючими документами, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, є, саме:

- договори, за якими відповідно до законодавства передбачається перехід права власності, зокрема купівлі-продажу, предметом яких є нерухоме майно, договори про виділ у натурі частки нерухомого майна, про поділ нерухомого майна, що є в спільній частковій чи спільній сумісній власності.

- рішення судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, тощо.

Положеннями пункту 3.6. Тимчасового положення визначено, що реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об'єкта, права щодо якого підлягають реєстрації.

Відповідно до підпункту 4.1.2. Тимчасового положення реєстраційна справа відкривається на нерухоме майно, право власності на яке підлягає реєстрації.

З огляду на все викладене вище на даний час не існує жодної обставини, яка б свідчила про відсутність у ТОВ Компанія «Акріс ЛТД»права власності на нерухоме майно та права на проведення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно у вигляді нежитлових приміщень складу мінеральних добрив та насосної станції, що знаходяться за адресою Київська область, Бориспільський район, с. Гора, вул. Науки, 1. Таким чином, суд погоджується з тим, що позивачем правомірно придбано нежитлові приміщення та набуто право власності на них.

Як зазначається у пункті 18 Листа Вищого арбітражного суду України від 31.01.2001 р. N 01-8/98 «Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом»названі у Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»органи єдиної системи реєстрації відповідних прав можуть бути відповідачами за позовами про офіційне визнання права власності на об'єкт нерухомого майна. Оскільки відповідно до пункту 5 розділу V «Прикінцеві положення»Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації, останні можуть бути відповідачами у таких справах про визнання права власності на нерухоме майно.

Таким чином, позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статей 44, 49 ГПК України покладаються судом на позивача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «Акріс ЛТД»задовольнити повністю.

2.          Визнати за Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «Акріс ЛТД» (04054, м. Київ, вул. Гоголівська 37/2, к. 51, код ЄДРПОУ - 13707994) право власності на нежитлові приміщення складу мінеральних добрив та насосної станції, що знаходяться за адресою Київська область, Бориспільський район, с. Гора, вул. Науки, 1.

3.          Зобов‘язати Бориспільське районне бюро технічної інвентаризації (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Чехова, 1, код ЄДРПОУ 24884104) провести технічну інвентаризацію нежитлових приміщень складу мінеральних добрив та насосної станції, що знаходяться за адресою Київська область, Бориспільський район, с. Гора, вул. Науки, 1.

4.          Зобов‘язати Бориспільське районне бюро технічної інвентаризації (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Чехова, 1, код ЄДРПОУ 24884104) зареєструвати право власності на нежитлові приміщення складу мінеральних добрив та насосної станції, що знаходяться за адресою Київська область, Бориспільський район, с. Гора, вул. Науки, 1.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                         

Дата складення та підписання рішення в повному обсязі –08.10.2009р.

Рішення набирає законної сили 19.10.2009 року