Рішення № 85334814, 30.10.2019, Оболонський районний суд міста Києва

30.10.2019 Справа № 756/816/17

Справа пр. №2-р/756/23/19

ун. №756/816/17

У Х В А Л А

30 жовтня 2019 року Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Андрейчука Т.В.,

за участю секретаря судового засідання - Звершховської І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Києві заяву представника ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали суду від 16 жовтня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Двадцять першої Київської державної нотаріальної контори, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кравченка Олексія Володимировича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, Оболонська районна в м. Києві державна адміністрація, Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна про визнання недійсним свідоцтва про право власності на спадщину за законом, визнання недійсним договору дарування частини квартири, застосування реституції та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, про визнання заповіту недійсним, -

в с т а н о в и в:

У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Двадцять першої Київської державної нотаріальної контори, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кравченка О.В., треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, Оболонська районна в м. Києві державна адміністрація, Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна про визнання недійсним свідоцтва про право власності на спадщину за законом, визнання недійсним договору дарування частини квартири, застосування реституції та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, про визнання заповіту недійсним.

28 жовтня 2019 року представник ОСОБА_1 звернувся до суду заявою про роз`яснення ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2019 року стосовно відмови у задоволенні клопотання про залишення зустрічної позовної заяви без розгляду. Заявник стверджував, що ухвала від 16 жовтня 2019 року є необґрунтованою, оскільки адвокат, який підписав зустрічну позовну заяву, не мав повноважень її підписувати.

З цих підстав представник ОСОБА_1 просив роз`яснити ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2019 року у справі №756/816/17.

Відповідно до ч. 3 ст. 271 ЦПК України учасники справи про день, час та місце розгляду заяви про роз`яснення судового рішення не повідомлялись, позаяк їхня явка не є необхідною для розгляду указаної заяви.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до такого висновку.

Відповідно до ч. 4 та ч. 5 ст. 259 ЦПК України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати. Ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до протоколу судового засідання.

З протоколу судового засідання від 16 жовтня 2019 року та аудіозапису судового засідання від 16 жовтня 2019 року вбачається, що головуючим суддею було поставлено на обговорення клопотання представника ОСОБА_1 про залишення зустрічної позовної заяви без розгляду, заслухано думку заслухано думку осіб, які були присутні у судовому засіданні, та без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу (з занесенням до протоколу судового засідання) про відмову у задоволенні указаного клопотання з одночасним роз`ясненням причин такої відмови.

Зокрема, відмовляючи у задоволенні клопотання про залишення зустрічної позовної заяви без розгляду, суд виходив з того, що на час подання представником ОСОБА_3 - Придуваловим В.В. зустрічної позовної заяви (14 липня 2017 року) у матеріалах справи містились договір про надання правової допомоги від 30 червня 2017 року б/н, укладений між ОСОБА_3 та головою АО "Незалежна Колегія Адвокатів" Придуваловим В.В., та ордер про надання правової допомоги серії КВ №361960 на підтвердження повноважень адвоката Придувалова В.В. здійснювати представництво інтересів ОСОБА_3 у суді (т. 1, а. с. 61-63, 64).

Враховуючи викладене, адвокат Придувалов В.В. на час подання зустрічної позовної заяви (14 липня 2017 року) мав повноваження на здійснення представництва інтересів ОСОБА_3 у суді та відповідно мав право підписувати від її імені таку зустрічну позовну заяву.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Виходячи із системного тлумачення положень вказаної статті роз`яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

При цьому роз`яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню.

Аналогічний висновок сформулював Верховний Суд України в ухвалі від 13 липня 2016 року у справі №21-452iп16.

Ураховуючи наведене, зважаючи на те, що ухвала Оболонського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2019 року у справі №756/816/17 року є чіткою, зрозумілою та не припускає кількох варіантів тлумачення, а тому зазначена ухвала суду не потребує роз`яснення.

За таких обставин, керуючись ст. 271 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали суду від від 16 жовтня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Двадцять першої Київської державної нотаріальної контори, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кравченка Олексія Володимировича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, Оболонська районна в м. Києві державна адміністрація, Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна про визнання недійсним свідоцтва про право власності на спадщину за законом, визнання недійсним договору дарування частини квартири, застосування реституції та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, про визнання заповіту недійсним - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Т.В. Андрейчук