Ухвала суду № 85333882, 01.11.2019, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/7832/18

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні заяв про відвід судді

01 листопада 2019 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Казидуб О.Г.

секретаря судового засідання Зайцевої О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси заяву третьої особи ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Скляренко В. М., -

ВСТАНОВИВ:

16 жовтня 2019 року третьою особою ОСОБА_1 через канцелярію суду подано заяву про відвід головуючому судді Скляренко В. М. у справі № 711/7832/18 (Провадження № 2/711/516/19) за позовом ОСОБА_2 , до Черкаської міської ради, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.

Свою заяву обґрунтовує тим, що нею було подано аналогічний позов про визнання права власності на спадкове майно, яке самочинно будівництвом при тому, що у первинному позові самочинне будівництво було приховане на предмет легалізації у сподіванні, що суддя Скляренко В. М. не розгадає такої афери.

12 лютого 2019 року суддя Скляренко В. М. відмовилася відкрити провадження за зустрічним позовом, а тому, така ухвала була оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційний суд Черкаської області залишив без задоволення вищевказану апеляцію, а тому, зустрічний позов ОСОБА_1 може бути реалізований іншим способом, а саме, зверненням до суду окремим позовом.

27 липня 2019 року на адресу судді Скляренко В. М. було направлено заяву про повернення матеріалів зустрічного позову ОСОБА_1 для оформлення окремого позову з приводу спадкового-майнового спору на предмет встановлення права власності на самочинне будівництво. Зазначені матеріали просилося видати на руки представнику ОСОБА_4 , який представляє ОСОБА_1 Станом на 16 жовтня 2019 року дана заява не розглянута та не вирішена протягом трьох місяців 20 днів, а це призвело до того, що заявник ОСОБА_1 не змогла забезпечити оформлення окремого позову з приводу спадково-майнового спору на предмет встановлення права власності на самочинне будівництво. Такі обставини призвели до конфлікту її з суддею Скляренко В.М. За таких обставин просила задовольнити відвід судді Скляренко В. М.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Підстави для відводу судді передбачені ст. 36 ЦПК України.

Зокрема суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно ч.1-3 ст. 40 ЦПК України, - питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.

Згідно Закону України «Про судоустрій та статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Статтями 126, 129 Конституції України передбачено, що судді, при здійсненні правосуддя є незалежні і підкоряються тільки закону, вплив на них у будь - який спосіб забороняється.

Статтею 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини є обов`язковими для виконання Україною. Вказаний Закон прямо закріплює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі також - "Конвенція") та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах PiersacvsBelgium, Grievesvs UK). Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ, суд має бути неупередженим і безстороннім.

При цьому щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Стосовно об`єктивної складової неупередженості суддів, то у справі "Фей проти Австрії" суд вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні апріорно викликати в учасників цивільного процесу.

Також суд вказує, що у відповідності до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляду справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

За змістом п. 23, п. 60, п. 61 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки, ухваленої Комітетом Міністрів Ради Європи 17 листопада 2010 р. на 1098 засіданні заступників міністрів, - принцип незалежності судової влади означає незалежність кожного судді при здійсненні ним функцій прийняття судових рішень. Під час розгляду всіх справ судді повинні діяти незалежно та неупереджено. Судді мають приймати рішення у справах, які передані їм на розгляд. Вони можуть відмовитися від справи або її розгляду лише якщо для цього є поважні причини.

Разом із тим суд вважає, що заявлений ОСОБА_1 відвід є необґрунтованим, оскільки нею не доведена наявність підстав передбачених ЦПК України для відводу судді.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч.4 ст. 36 ЦПК України).

За таких обставин суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви.

Керуючись ст.ст.36,40 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні заяви третьою особи ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Скляренко В. М. у справі № 711/7832/18 (Провадження № 2/711/516/19) за позовом ОСОБА_2 до Черкаської міської ради, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.

Ухвала набирає законної сили негайно, після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 01 листопада 2019 року

Головуючий: О. Г. Казидуб