Ухвала суду № 85332978, 30.10.2019, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 30.10.2019 Справа № 554/647/19

Провадження №2/554/1025/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2019 року Октябрський районний суд м.Полтави

в складі головуючого судді Чуванової А.М.

за участю секретаря Садошенко М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі управління Державної казначейської служби України, Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області, про стягнення шкоди у виді утриманого податку з доходів фізичних осіб; третя особа: Полтавське об`єднане управління Пенсійного Фонду України,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою в якій просила стягнути з Державного бюджету України в особі Державної казначейської служби України на її користь, шляхом списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України - 61192,94 грн. шкоди, завданої законом, що визнаний неконституційним.

В обґрунтування вимог позивач вказала, що вона суддя у відставці з березня 1995 року і перебуває на обліку в Полтавському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області. З липня 2014 по лютий 2018 року з її щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відраховано до Державного бюджету України податок з фізичних осіб сумі 61192,94 гривень та військовий збір в сумі 5179,59 гривень.

Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2018 року №1-р/2018 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), Положення абзацу першого підпункту 164.2.19пункту 164.2статті 164Податкового кодексу України,яким передбачена, що до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку включається суми пенсійного (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідально до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує десять разів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати. Положення абзацу першого підпункту 164.2.19пункту 164.2статті 164 Податкового кодексуУкраїни,визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухваленняКонституційним судом України цього Рішення.У зв`язку з внесенням вказаних змін до Податкового кодексу Українипри виплаті щомісячного довічного грошового утримання позивача було утримано 61192,94 грн. податку з доходів фізичних осіб за період з 01.07.2014 року по 28.02.2018 року.

Таким чином, позивач недоотримала дохід у вигляді утриманого податку з пенсійних виплат, що зокрема, підтверджується діями відповідача, третьої особи, які перестали здійснювати відрахування податкових зобов`язань з її пенсійних виплат після визнання вищезазначеного акту неконституційним.

Діями відповідачів, третьої особи було порушено право позивача на майно, оскільки вона мала правоочікувати отримання пенсійних виплат у розмірі, визначеномузаконодавством на дату виникнення такого права.

Ухвалою суду від 31.01.2019 року було відкрито провадження по вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін ( а.с.15).

13.02.2019 року до суду надійшли письмові пояснення від представника третьої особи Полтавського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України Полтавської області, в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначив, що відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом (а.с.24-25).

21.02.2019 року від представника ДКСУ та УДКСУ у місті Полтаві Полтавської області до суду надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначив, що Положення Податкового кодексу в частині оподаткування пенсійних виплат визнані неконституційнимита втратили чинність з моменту ухвалення Рішення Конституційного Суду України від 27.02.2018 року. Положення ст.1175 ЦК України підлягають застосуванню тільки у випадках, коли нормативно-правовий акт органу державної влади визнається незаконнимі скасовується. У випадку, коли закони чи інші нормативно-правові акти або їх окремі положення визнаються Конституційним Судом України неконституційним та у зв`язку з цим втрачають чинність, вказана норма не підлягає застосуванню. Таким чином, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, необхідна наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме факт наявності незаконного рішення, шкідливого результату (шкоди), причинного зв`язку між протиправною поведінкою і шкодою.

Позивач не вказала у позові та не обґрунтувала, яку саме шкоду та які протиправні діїчи бездіяльність Державна казначейська служба України та Управління Казначейства ум.Полтаві як відповідачі, завдалипозивачу.Згідно з Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому порядку, серед іншого: здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету ( абзац 5 підпункту 2 пункту 4 ); здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду(підпункт 3 пункту 4).

Наказом Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року №11 «Про бюджетну класифікацію» визначено, що податок на доходи фізичних осіб від оподаткування пенсійних виплат або щомісячного грошового утримання, що сплачується (перераховується) згідно Податкового кодексу України на рахунок за кодом 11010900, а відповідно до Переліку кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, контролюючим органом даного виду податку є орган Державної фіскальноїслужби України.

Оскільки, ні Державна казначейська служба України ні Управління Державної казначейської служби України у м. Полтава Полтавської області виконуючи свої функції та завдання, з позивачем в ніякі правовідносини не вступали і не порушували її прав, не є контролюючими органами та податковими агентами, тому не можуть нести відповідальність за дії інших органів (а.с. 32-34).

Ухвалою суду від 28.02.2019 року провадження по цивільній справі зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справи №686/6775/18 (а.с. 40).

Ухвалою суду від 02.10.2019 року поновлено провадження у справі (а.с. 56).

В судове засідання позивач ОСОБА_1 повторно не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Згідно ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причини, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи. Таким чином, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.Суд, керуючись вимогами ст.223 ЦПК України, вирішив розглянути справу у відсутність позивача.

Представник ДКСУ та УДКСУ у місті Полтаві Полтавської області в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без участі представника; просив закрити провадження у справі.

Представник Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.

Суд, у відповідності до положень ст.223 ЦПК України, вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи.

Оскільки, всі учасники справи не з`явилися до суду, фіксація судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає закрити провадження у справі, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Тобто в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових відносин.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Публічна служба діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (п.17 ч.1 ст.4 КАС України).

Предметом судового розгляду у цій справі є вимога судді у відставці про стягнення з держави Україна в особі Державної казначейської служби України майнової шкоди у сумі 61 192,94 грн., завданої позивачеві внаслідок прийняття Верховною Радою України неконституційного закону щодо оподаткування щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, що останній завдало майнової шкоди у вигляді утриманого податку з доходів фізичних осіб.

З огляду на вказане можна зробити висновок, що спір виник після звільнення публічного службовця з посади, однак пов`язаний з вирішенням питань, які стосуються його діяльності на публічній службі, такий спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства, незважаючи на те, що спірні правовідносини фактично виникли після припинення публічної служби.

Аналогічний висновок у подібних правовідносинах зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 757/70264/17-ц (провадження № 14-360цс18) та у постанові від 05 червня 2019 року у справі №686/23445/17 (провадження № 14-162 цс19), яка також стосується стягнення збитків з держави на користь судді у відставці у зв`язку із прийняттям неконституційного акту.

Згідно з частиною статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вбачається із Постанови Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2019 року справа № 686/6775/18 (провадження №61-42631ск18), спір виник після звільнення публічного службовця з посади, однак пов`язаний з вирішенням питань, які стосуються його діяльності на публічній службі, такий спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства, незважаючи на те, що спірні відносини фактично виникли після припинення публічної служби.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин, суд вважає провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Держави України в особі управління Державної казначейської служби України, Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області, про стягнення шкоди у виді утриманого податку з доходів фізичних осіб; третя особа: Полтавське об`єднане управління Пенсійного Фонду України, -закрити.

Керуючись ст.ст.255,256, 259 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Держави України в особі управління Державної казначейської служби України, Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області, про стягнення шкоди у виді утриманого податку з доходів фізичних осіб; третя особа: Полтавське об`єднане управління Пенсійного Фонду України – закрити.

Роз`яснити ОСОБА_1 право звернення з даною позовною заявою в порядку адміністративного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, або в порядку ч.2 ст. 354 ЦПК України.

У відповідності до п.п.15.5 п.15 розділу 13 Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: А.М.Чуванова