Рішення № 85332297, 30.10.2019, Тетіївський районний суд Київської області

30.10.2019 Провадження по справі № 2/380/302/19

Справа № 380/841/19

Рішення

Іменем України

30 жовтня 2019 року Тетіївський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді : Косович Т.П.

при секретарі : Козуб І.С.

з участю адвокатів: Безуглої І.С., Макопиненко С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тетієві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та на її утримання до досягнення дитиною трьохрічного віку,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 аліменти, посилаючись на те, що з відповідачем мають спільну неповнолітню дитину – сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні. Відповідач, як батько, добровільно матеріальної допомоги на утримання сім?ї не надає, а тому позивачка просить стягнути з нього аліменти на утримання дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 2500 гривень щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до повноліття дитини, а також аліменти на своє утримання в розмірі 1000 гривень щомісячно до досягнення дитиною трирічного віку.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Безугла І.С. позовні вимоги підтримала та уточнила в частині стягнення аліментів на утримання дитини, в цій частині просить суд стягнути з відповідача аліменти в розмірі 1/4 частини, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову до повноліття дитини.

Представник відповідача адвокат Макопиненко С.М. позовні вимоги визнала частково. Стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини в розмірі 1/4 частини, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, визнає повністю. Позовних вимог про стягнення аліментів на утримання позивача до досягнення дитиною трьохрічного віку не визнає, посилаючись на те, що сторони у шлюбі не перебувають та не перебували, з огляду на що позивач не може вважатися дружиною в розумінні ст. 84 СК України.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з такого.

В судовому засіданні встановлено, що в позивача і відповідача є спільна неповнолітня дитина – син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні, що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини (а.с.8) та копіями довідок садівничого товариства «Автомобілістів» №115, 116 від 27.05.2019 року та № 1 від 06.06.2019 року (а.с.9,10,11).

Відповідач матеріальної допомоги на утримання сім?ї не надає. Позивач займається доглядом за малолітньою дитиною і позбавлена можливості повністю матеріально забезпечити проживання її та дитини.

Відповідно до ст.ст. 180, 181 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує, зокрема, стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, а також інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 3 Конвеції ООН про права дитини (Конвенції), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Статтею 18 Конвенції проголошено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що позов в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини підлягає задоволенню, оскільки в суді знайшов підтвердження той факт, що ОСОБА_2 як батько не приймає участі у вихованні та утриманні дитини, стягнення аліментів в частці від заробітку визнає, тож суд у відповідності зі ст.ст. 181-183 Сімейного кодексу України стягує з нього аліменти в розмірі 1/4 частини, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову до повноліття дитини.

Крім того, в силу ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути 768,40 гривень судового збору за подання позову про стягнення аліментів на утримання дитини, поскільки позивачка згідно законодавства звільнена від його сплати.

Відповідно до ч.2 ст. 84 Сімейного кодексу України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років, за умови, що останній може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Відповідно до ч.1-4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ч.1, ч.2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

В судовому засіданні матеріалами справи доведено, що позивач та відповідач мають спільну малолітню дитину – сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні, а відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання позивача та дитини не надає.

Проте позивачем не доведено своє право на отримання від відповідача аліментів на своє утримання як дружини, з якою проживає дитина, до досягнення дитиною трьох років.

Так, згідно положень Сімейного кодексу України, дружиною вважається жінка до чоловіка, з яким вона перебуває у шлюбі. Саме шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не є подружжям та в шлюбі ніколи не перебували, з огляду на що позивачка в розумінні ст. 84 СК України не може бути дружиною, яка має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років, а тому суд в цій частині позову відмовляє.

Керуючись ст.ст. 141,258,259,263-265,268,273,354 ЦПК України, ст.ст. 84, 180, 182, 183 Сімейного кодексу України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та на її утримання до досягнення дитиною трьохрічного віку, задовольнити частково.

Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрованої в АДРЕСА_2 , жительки АДРЕСА_3 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини – сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з усіх видів доходу відповідача в розмірі 1/4 частини, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19.06.2019 року до повноліття дитини.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім ) гривень 40 коп. на рахунок UA798999980000031211256026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Рішення в частині стягнень за один місяць підлягає негайному виконанню.

Дата складення повного рішення: 4 листопада 2019 року.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя: Т.П.Косович