Ухвала суду № 85331454, 31.10.2019, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/12233/19

2-з/357/261/19

У Х В А Л А

іменем України

31 жовтня 2019 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Орєхов О. І. розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Управління Активами», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Говоров Павло Володимирович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

29.10.2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Управління Активами», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Говоров Павло Володимирович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

Одночасно з позовом позивачем ОСОБА_1 було подано до суду заяву про забезпечення вищевказаного позову, в якій він просив зупинити стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, вчиненого 29.07.2019 року за реєстровим № 6881 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревичем Олегом Миколайовичем та на підставі постанови приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говоровим Павлом Володимировичем від 13.08.2019 року про звернення стягнення за заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника по виконавчому провадженню № 59740903 та арешт коштів з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 21.11.2013 року в розмірі 23333,25 грн. на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», що здійснюється в межах виконавчого провадження до вирішення спору по суті.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що 29.07.2019 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревич Олег Миколайович вчинив виконавчий напис № 6881 щодо звернення стягнення з заявника грошових коштів на суму 23333,25 грн. Приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Говоров Павлом Володимировичем на підставі виконавчого напису було відкрито виконавче провадження № ВП 59740903. Цим же виконавцем 13.08.2019 року винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Постанова направлена по місцю його роботи, а саме до ТОВ «ААЗ Трейдінг Автолюкс». Він вважає, що вищевказаний виконавчий напис вчинений з порушенням законодавства, а тому він звернувся до суду з позовною заявою про визнання його таким, що не підлягає до виконання.

Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову до винесення рішення суду по даній справі може істотно ускладнити повернення йому в майбутньому його заробітної плати.

Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, приходить до висновку, що така заява підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Відповідно до частин 1, 2ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1-2 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії. встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Частина 3 ст. 150 ЦПК України передбачає, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, чи майнових наслідків заборони відповідачу, іншим особам здійснювати певні дії.

Частина 1 ст. 151 ЦПК України передбачає, що заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановлені зазначеної відповідальності слід врахувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд може брати до уваги інтереси не тільки позивача, та й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Аналіз наведених норм діючого законодавства призводить до висновку, що забезпечення позову можливе лише при наявності між сторонами спору та наявності реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення.

Частиною 10 вказаної постанови передбачено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен, чиї права та свободи, визнанні в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть, якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Встановлено, що між позивачем та відповідачем дійсно існує спір щодо наявності заборгованості по кредитному договору. Предметом позову є вимоги про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревича О.М. за № 6881 від 29.07.2019 року, яким стягнуто грошові кошти у сумі 23333,25 грн. таким, що не підлягає виконанню. Даний виконавчий напис нотаріуса звернуто до виконання.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говоровим П.В. у ВП № 59740903 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 13.08.2019 року, при примусовому виконанні оскаржуваного виконавчого напису, звернуто стягнення на доходи позивача.

Судом встановлено, що заявлений позивачем такий вид заходів забезпечення позову як зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, передбачений нормами чинного законодавства та є доцільним заходом забезпечення позову в рамках даної цивільної справи. Таке забезпечення позову, виходячи з предмету спору, можна вважати співмірним із заявленими вимогами.

Необхідність обрання такого виду забезпечення позову як зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку є обґрунтованим, оскільки порушено права позивача, і звернення з заявою про забезпечення позову здійснено з метою його захисту, оскільки в майбутньому може призвести до утруднення повернення його коштів.

Отже, невжиття такого заходу забезпечення позову, як зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду та ефективний захист прав позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Як передбачено ч. 7 ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України.

Слід зазначити, що ухвала суду про забезпечення позову згідно з ст. 258 ЦПК України є видом судового рішення, яке відповідно до ст. 124 Конституції України та ст. 18 ЦПК України є обов`язковим для виконання всіма державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами на всій території України.

А відтак, вимогу ст. 157 ЦПК України про те, що ухвала про забезпечення позову виконується в порядку, встановленому для виконання судових рішень, можна цілком обґрунтовано розглядати як загальну вимогу про обов`язковість судових рішень, встановлену ст. 124 Конституції України та ст. 18 ЦПК України.

Таким чином, ухвала про забезпечення позову є обов`язковою до виконання всіма суб`єктами, кому вона адресована та кого вона стосується і повинна бути виконана цими суб`єктами самостійно.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 18, 157, 149-153, 258, 353-354 ЦПК України, ст. 124 Конституції України, Постановою Пленуму Верховного Суду Українивід 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процессуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Управління Активами», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Говоров Павло Володимирович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Вжити заходи по забезпеченню позову, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, вчиненого 29.07.2019 року за реєстровим № 6881 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревичем Олегом Миколайовичем та на підставі постанови приватного виконавця виконавчого округу Київської області Говоровим Павлом Володимировичем від 13.08.2019 року про звернення стягнення за заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника по виконавчому провадженню № 59740903 та арешт коштів з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 21.11.2013 року в розмірі 23333,25 грн. на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», що здійснюється в межах виконавчого провадження.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Ухвала суду про забезпечення позову виконується негайно з дня її постановлення в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Направити примірник ухвали про забезпечення позову заявнику та всім особам яких стосуються заходи забезпечення позову для негайного виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

СуддяО. І. Орєхов