Рішення № 85331298, 29.10.2019, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/1024/17

Провадження № 2/288/84/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2019 року. смт.Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

за участю секретаря судових засідань - Франчук Ю.О.,

Позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому в залі суду в смт.Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Корнинської селищної ради Попільнянського району Житомирської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – Позивач) звернулась до суду з позовом до Корнинської селищної ради Попільнянського району Житомирської області (далі – Відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в якому вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько – ОСОБА_4 , який за життя склав заповіт на користь Позивача.

Встановлений законом строк для прийняття спадщини Позивач пропустила з поважних причин, оскільки на момент смерті батька разом з ним не проживала, стан її здоров`я значно погіршився та про відкриття спадщини не була обізнана.

Після спливу визначеного законодавством строку для прийняття спадщини Позивачу стало відомо, що інші спадкоємці, а саме її брат – ОСОБА_3 та матір – ОСОБА_2 , які проживали разом з спадкодавцем на момент його смерті, звернулись до Одинадцятої київської нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та була відкрита спадкова справа № 2362.

На звернення Позивача до державного нотаріуса вона отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, у зв`язку з прийняттям спадщини за законом, відмови від прийняття спадщини за заповітом, а також пропущеним шестимісячним строком для прийняття спадщини та відсутністю факту прийняття спадщини. Також, Позивачу було роз`яснено, що вона може звернутися до суду за поновленням своїх спадкових прав.

При прийняття рішення державний нотаріус керувався декількома обставинами, що вплинули на прийняття рішення про відмову, а саме Позивачем була написана заява про відмову від прийняття спадщини за заповітом та заява про прийняття спадщини за законом, проте при їх написанні Позивач не вірно зрозуміла наслідки та причини відмови.

Спадкоємці, які прийняли спадщину за законом не заперечували проти видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на користь Позивача про що 03 серпня 2016 року та 26 серпня 2016 року написали заяви, тобто фактично наявні спадкоємці відмовилися від прийняття ними спадщини на користь Позивача, з урахуванням чого спір про право на спадщину між наявними спадкоємцями відсутній, досягнута та оформлена згода про оформлення спадщини на її ім`я, станом на день подання позовної заяви , свідоцтво про право на спадщину не видане та вона залишається неоформленою, в зв`язку чим Позивач змушена звернутись до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.

Крім того, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно не внесена інформація про земельну ділянку та житловий будинок, оскільки реєстр функціонує з пізнішої дати ніж було отримано документ на право власності, за вказаною адресою в реєстрі містяться дані про земельну ділянку, яка належить іншій особі, таким чином відсутність інформації про належне майно померлого у реєстрі та наявність інформації про іншого власника, за тією ж самою адресою, є перешкодою у оформленні права власності.

На підставі вищевикладеного, Позивач просить визнати за нею ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0.2555 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 .

Позивач в судовому засіданні позов підтримала, просила його задоволити.

Представник Відповідача - Корнинської селищної ради в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву в якій позов визнав, не заперечував проти його задоволення.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, 24 лютого 2018 року надала до суду заяву в якій просила розглядати справу у її відсутність, позовні вимоги визнала в повному обсязі і не заперечує проти їх задоволення. /а.с.97/

Суд, вислухавши Позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

У відповідності до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що відділом реєстрації смерті у м.Києві 24 травня 2013 року складено відповідний актовий запис № 9068. /а.с.10, 61, 67/

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вказано ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ./а.с.13, 73/

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , ОСОБА_5 після укладення шлюбу 27 січня 1984 року змінила прізвище на ОСОБА_6 . /а.с.73/

Як вбачається з заповіту від 07 грудня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Макуха О.О. та зареєстрованого в реєстрі за № 2362, ОСОБА_4 , все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати на день смерті і на що він за законом матиме право заповів ОСОБА_1 . /а.с.11, 12, 70/

26 грудня 2002 року на підставі рішення виконавчого комітету Корнинської селищної ради народних депутатів від 26 листопада 2002 року, ОСОБА_4 видано Свідоцтво на право особистої власності на жилий будинок з прилеглими до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 та внесено запис в реєстрово - кадастрову книжку під № 8 стор. 350 № 1540. /а.с.12/

З паспорту земельної ділянки на індивідуальне будівництво № НОМЕР_4 , дозволу № НОМЕР_4 на право проведення будівельних робіт та технічного паспорту на житловий будинок вбачається, що ОСОБА_4 надано земельну ділянку під забудову житлового будинку і господарчих будівель в АДРЕСА_1 . /а.с.15, 16, 18-20/

Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ЖТ – 04-32-006791, ОСОБА_4 на підставі рішення 07 сесії 24 скликання Корнинської селищної Ради народних депутатів від 30 вересня 2002 року передано у приватну власність земельну ділянку площею 0.2555 га, розташовану на території смт.Корнин Корнинської селищної ради, землю передано для ведення особистого селянського господарства - 0.1055 га, для обслуговування жилого будинку та господарських споруд - 0.1500 га. /а.с.17/

З заяви від 03 серпня 2016 року та заяви від 26 серпня 2015 року вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 повідомили, що не заперечує проти видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на ім`я ОСОБА_1 . /а.с.21, 22/

Відповідно до Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 14 травня 2016 року виданої державним нотаріусом Одинадцятої київської державної нотаріальної контори, ОСОБА_6 Тетяні ОСОБА_7 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії – видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом в зв`язку з прийняттям спадщини за законом, відмовою від прийняття спадщини за заповітом, а також пропущеним шестимісячним строком для прийняття спадщини та відсутністю факту прийняття спадщини. /а.с.23/

09 червня 2016 року державним нотаріусом Одинадцятої київської державної нотаріальної контори за вих. № 1885/02-14 повідомлено ОСОБА_1 про те, що їй відмовлено 14 травня 2016 року у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом, в зв`язку з прийняттям спадщини за законом та відмовою від прийняття спадщини за відсутністю факту прийняття спадщини. /а.с.24/

Згідно повідомлення територіального медичного об`єднання «Психіатрія» у м.Києві № 2-01/57 від 15 серпня 2017 року, ОСОБА_1 , 1964 року народження, знаходилась на стаціонарному лікуванні в лікарні з 25 червня 2015 року по 09 липня 2015 року. /а.с.25/

Відповідно до висновків експерта про експертно – грошову оцінку вартість земельної ділянки за адресою: Житомирська область, Попільнянський район, смт.Корнин, Корнинська селищна рада: - площею 0.1055 га, становить - 8900 гривень; - площею 0.1500 га, становить - 18900 гривень. /а.с.26-29/

Відповідно до висновку експерта про вартість майна – житлового будинку з прилеглими до нього будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 а становить - 96672.00 гривень. /а.с.30-31/

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23 липня 2017 року вбачається, що право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1824755400:05:001:0215, площею 0.02 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для індивідуального садівництва належить ОСОБА_8 . /а.с.32-33/

В порядку розгляду вказаної справи було витребувано копію спадкової справи № 1317/13 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 з якої вбачається, ОСОБА_1 звернулась 31 грудня 2013 року до Одинадцятої київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті батька - ОСОБА_4 та просила видати їй свідоцтво про право на спадщину за заповітом. /а.с.66, 67/

З Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 23 грудня 2013 року вбачається, що 22 листопада 2013 року зареєстровано Спадкову справу після смерті ОСОБА_4 та в Спадковому реєстрі міститься інформація про реєстрацію заповіту ОСОБА_4 /а.с.72/

В повідомленні 14 січня 2014 року державним нотаріусом Одинадцятої київської державної нотаріальної контори вказано, що ОСОБА_1 в зазначений строк заяву про прийняття спадщини не подавала та є такою, що спадщину не прийняла, а тому підстави для видачі свідоцтва про право на спадщину відсутні. /а.с.74/

21 січня 2014 року ОСОБА_1 звернулась до Одинадцятої київської державної нотаріальної контори, просила надати роз`яснення щодо оформлення спадкових прав на спадкове майно та 21 січня 2014 року ОСОБА_1 було повідомлено, що вона в зазначений законом строк заяву до нотаріальної контори не подавала та є такою, що спадщину не прийняла. /а.с.75/

06 березня 2014 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись з заявою до Одинадцятої київської державної нотаріальної контори та повідомили, що крім них спадкоємицею першої черги за законом є дочка померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 – ОСОБА_1 , яка пропустила встановлений статтею 1270 ЦК України строк для прийняття спадщини, тому вони, як спадкоємці, які прийняли спадщину фактично, у відповідності до статті 1272 ЦК України дали згоду на подачу ОСОБА_1 /зв.а.с.75/

Згідно заяви від 06 березня 2014 року ОСОБА_1 звернулась до Одинадцятої київської державної нотаріальної контори та повідомила, що приймає за законом спадкове майно, яке залишилось після смерті батька – ОСОБА_4 . Їй відомо про зміст заповіту складеного батьком на її ім`я. Повідомляє, що усвідомлює значення своїх дій та має можливість керувати ними, розуміючи обставини, які мають для неї істотне значення, без застосування до неї фізичного чи психологічного тиску з боку інших осіб, за своєю справжньою волею, відмовляється від прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 . Крім неї, іншими спадкоємцями, передбаченими законом є дружина спадкодавця – ОСОБА_2 , син спадкодавця – ОСОБА_3 . /а.с.76/

11 травня 2016 року ОСОБА_1 звернулась з заявою до державного нотаріуса Одинадцятої київської державної нотаріальної контори в якій просила видати їй, ОСОБА_1 , свідоцтво про право на спадщину за заповітом всього спадкового майна, що залишилося після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на момент смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . /а.с.81/

Як вбачається з Постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 14 травня 2016 року, державним нотаріусом Одинадцятої київської державної нотаріальної контори, постановлено відмовити ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, в зв`язку з прийняттям спадщини за законом, відмови від прийняття спадщини за заповітом, а також пропущеним шестимісячним строком для прийняття спадщини та відсутністю факту прийняття спадщини. /а.с.82/

07 червня 2016 року ОСОБА_1 звернулась з заявою до державного нотаріуса Одинадцятої київської державної нотаріальної контори в якій просила прийняти та зареєструвати її – ОСОБА_1 , заяву про відкликання заяви від 06 березня 2014 року про відмову від прийняття спадщини за заповітом від 07 грудня 2012, залишеним її батьком, спадкодавцем ОСОБА_4 та просила надати їй можливість в приміщенні Одинадцятої київської державної нотаріальної контори заповнити та написати заяву про відкликання відмови від прийняття спадщини за заповітом встановленого зразка та форми із відповідним засвідченням державним нотаріусом її підпису в ній. /а.с.82-83/

09 червня 2016 року за вих. № 2885/02-14 державним нотаріусом Одинадцятої київської державної нотаріальної контори повідомлено ОСОБА_1 , що 06 березня 2014 року вона подала заяву про прийняття спадщини за законом та відмовилась від прийняття спадщини за заповітом. 14 травня 2016 року ОСОБА_1 було винесено постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, в зв`язку з прийняттям спадщини за законом, відмови від прийняття спадщини за заповітом, а також пропущеним шестимісячним строком для прийняття спадщини та відсутністю факту прийняття спадщини. /а.с.84/

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України.

Згідно пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Статтею 328 ЦК України, визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців), спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. (стаття 1218 ЦК України)

Відповідно до частини другої статті 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. (стаття 1223 ЦК України)

Згідно статті 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Судом встановлено, що спадкодавцем було складено заповіт на користь Позивача та до складу спадкового майна входить також і житловий будинок на який Позивач просить визнати право власності.

За нормами статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтями 1269 – 1270 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. (стаття 1272 ЦК України)

Позивачем було пропущено строк для прийняття спадщини за заповітом та треті особи в справі, які прийняли спадщину за законом, відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України, надали до нотаріуса письмову згоду Позивачу, яка пропустила строк для прийняття спадщини для подання заяви про прийняття спадщини./зв.а.с.75/ Також, Позивач подала до нотаріуса заяву про відмову від спадкування за заповітом. /а.с.76/

Відповідно до статті 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно приписів частини першої статті 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Позивач звернулась з заявою до нотаріуса та просила видати їй, свідоцтво про право на спадщину за заповітом всього спадкового майна /а.с.81/ та Постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, в зв`язку з прийняттям спадщини за законом, відмови від прийняття спадщини за заповітом, а також пропущеним шестимісячним строком для прийняття спадщини та відсутністю факту прийняття спадщини. /а.с.82/

Зазначена постанова нотаріуса Позивачем не оскаржувалась.

В поданому позові Позивач просить визнати за нею право власності на земельну ділянку та житловий будинок у порядку спадкування після смерті батька в зв`язку з відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно.

Статтею 49 Закону України «Про нотаріат» (далі – Закон) визначено, що нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: вчинення такої дії суперечить законодавству України; не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

На майно, що переходить за правом спадкоємства до спадкоємців або держави, нотаріусом або в сільських населених пунктах – посадовою особою органу місцевого самоврядування, яка вчиняє нотаріальні дії, за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину. (стаття 66 Закону)

Частиною першою статті 67 Закону встановлено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім`я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.

Спадкоємці, які пропустили строк для прийняття спадщини, можуть бути за згодою всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину, включені до свідоцтва про право на спадщину як такі, що прийняли спадщину. Така згода спадкоємців повинна бути викладена у письмовій формі і подана нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування до видачі свідоцтва про право на спадщину. (частина друга статті 67 Закону)

У відповідності з пункту 4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.

Судом встановлено, що Позивач зверталася до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті батька, проте їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на все майно в зв`язку з відсутністю факту прийняття спадщини, а визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту та має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, а тому позовні вимоги про визнання права власності на спадкове майно - земельну ділянку площею 0.2555 га та житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є передчасними та не підлягають задоволенню судом.

Окремо слід зазначити, що відсутність заперечень представника Відповідача проти задоволення позову /а.с.171/ не є підставою для задоволення позову, оскільки відповідно до вимог частини четвертої статті 206 ЦПК України, якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд, а в даному випадку відсутність заперечень представника Відповідача проти задоволення позову, суперечить викладеним у рішенні суду обставинам з викладених вище підстав.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої, п`ятої, шостої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Статтею 89 ЦПК України визначено, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Позивачем на підставі наданих фактичних доказів, та встановлених в ході судового розгляду обставин не доведено наявності підстав для задоволення заявлених нею позовних вимог, а тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Не підлягають, відповідно до статті 141 ЦПК України, до подальшого розподілу понесені Позивачем судові витрати, оскільки в задоволенні позову відмовлено.

Керуючись Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5; Законом України «Про нотаріат»; Пленумом Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»; статтями 15, 16, 328, 1216 – 1218, 1220, 1223, 1268 – 1270, 1272, 1296, 1297 ЦК України; статтями 4, 5, 12, 13, 19, 23, 48, 76, 78, 81, 82, 89, 128, 141, 206, 223, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Корнинської селищної ради Попільнянського району Житомирської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду М. І. Рудник